Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курди (курд. Kurd / کورد/ Кöрд) — народ, що мешкає переважно в горах Тавр і Загрос в області Курдистан (південний схід Туреччини, захід Ірану, північ Іраку, північний схід Сирії), а також в Азербайджані, Вірменії та інших країнах. Велика курдська діаспора існує в країнах Європи.
| Курди | |
|---|---|
 Карта розселення курдів (1986) | |
| Кількість | 30-40 мільйонів осіб. |
| Ареал |  Туреччина: 14-20 млн Іран: 8-12 млн Ірак: 5-8 млн Сирія: 2-3 млн Німеччина: 800 000 Франція: 150 000 Швеція: 83 600 Нідерланди: 70 000 Бельгія: 50 000 Росія: 63 800 Велика Британія: 50 000 Казахстан: 42 300 Вірменія: 37 500 Швейцарія: 35 000 Данія: 30 000 Йорданія: 30 000 Австрія: 23 000 Греція: 22 000 Фінляндія: 16 603 США: 15 400 Грузія: 13 861 Киргизстан: 13 200 Канада: 11 685 Австралія: 7 000 Азербайджан: 6 100 |
| Мова | курдська мова |
| Релігія | суніти, шиїти, єзиди, алевіти |
Курдська мова належить до північно-західної підгрупи іранських мов, індоєвропейської сім'ї мов.
Курди переважно мусульмани-суніти, хоча є також курди-шиїти, алевіти, єзиди, меншою мірою — християни.
Курди не мають своєї державності. У Туреччині їх піддають дискримінації за мовною ознакою (турецька влада не визнає існування курдської мови і забороняє її публічне вживання).
Тривалий час курди Туреччини та Іраку вели збройну боротьбу за незалежність (у Туреччині — під проводом Абдули Оджалана).
В Іраку Саддам Хусейн подекуди застосовував проти курдів політику геноциду (25 тисяч курдів загинули внаслідок іракської хімічної атаки 1984 року, 1991 року близько 1 мільйона курдів були змушені залишити свої оселі). Проте іракським курдам удалося вибороти широку автономію, а відколи скинуто С. Хусейна, вони грають активну роль у керівництві краєм.
У Туреччині курди займають важливі пости в уряді та мають великий вплив у бізнесі. Багато курдів, завдяки вдалому поселенню на сході країни зробили великі статки на контрабанді[].
Етногенез
Походження курдів досі є дискусійним. Висловлюють різні гіпотези походження курдів, зокрема, скіфсько-мідійське походження курдів і яфетична (картвели, вірмени, халдеї, курди) гіпотеза Марра. Версію про походження сучасних курдів від куртіїв, що населяли Північну Месопотамію та Іранське плато, підтверджують також античні джерела (грец. Κύρτιοι, лат. Cyrtii). Зокрема, повідомляють про плем'я куртіїв, що з давніх-давен жили в Персії. Куртії населяли гірські краї на стику Персії та Атропатени Мідійської, а також Вірменське нагір'я та Курдистан, Прикаспійські краї та Іранський Азербайджан і були скотарським та розбійницьким плем'ям. За часів давньоперської монархії курди, очевидно, входили до складу провінції Вірменія.
Ім'я курдів згадувано в середньоперських джерелах (Карнамак-і Ардашер-і Папакан), але, як відзначають дослідники, в ранньому середньовіччі це був перш за все соціально-економічний термін, що означав у осілого іранського населення кочових горців, що живуть у наметах на заході Іранського плато і його могли застосовувати до будь-якого іраномовного племені, що відповідало цим характеристикам. Саме тому аж до Нового часу під ім'ям «курдів» об'єднували іранські народності, що широко розселилися в горах Загроса, Верхній Месопотамії та на Вірменському нагір'ї, що розмовляють різнорідними мовами / діалектами: курманджі, зазакі, сорані, лекі, келхурі, горані, авромані.
Власне «курдськими» мовами / діалектами натепер називають курманджі, сорані й групу південно-курдських мов / діалектів (лекі, келхурі, ). Згідно з дослідженнями Д. Н. Маккензі, курдська мова разом із белуджською з усіх північно-західних іранських мов виявляють найбільшу близькість до південно-західних мов (перської та її найближчих родичів). За цією теорією, ця близькість відбиває існування персо-курдсько-белуджської єдності в центральному Ірані (Мідії), заразом пракурди спочатку населили гористі землі Луристану на захід від Ісфахану. Наявні в горах Загросу перехідні говірки між південно-курдськими та луро-бахтіарськими діалектами можна вважати «мостом» між курдською та перською мовами.
Навпаки, походження таких «курдських» мов як гурані та зазакі, що також належать до північно-західної підгрупи й поширені відповідно в середньому Загросі та в початках Тигру і Євфрату, не пов'язане з власне курдськими діалектами. Ці мови походять з прикаспійського регіону і їхнє поширення пов'язане з міграціями дейлемітів на захід від Іранського плато, де вони потім вступили в тісний контакт із курдами. Гуранійський та зазайський впливи помітні відповідно в північній (курманджі) і центральнокурдській (сорані) мовах.
Етнічна структура і мови
Курди є сукупністю численних і часто різнорідних племен, званих слідом за своїми епонімами. Племінна приналежність досі дуже важлива в соціальних взаєминах у традиційному курдському суспільстві.
Курдський персомовний історик XVI століття Шараф-хан Бідлісі писав, що курди поділяються на чотири народи: курманджі, лури, келхурі й гурані. З них лурів, що говорять південно-західними іранськими діалектами, тепер уже зазвичай не включають до складу курдів. Келхурі (разом із лекі й фейлі) складають сильно диференційовану південнокурдську спільність, що об'єднується з гурані та змикається з лурами на півдні. Південні курди населяють іранські остани Керманшах та Ілам, а також прилеглі райони на сході Іраку.
Курманджі — основна надплеменна самоназва більшості інших — центральних і північних курдів, включаючи курдів Заза. По суті вона аналогічна до терміну «курд» у старому значенні й позначає носія певного соціально-економічного устрою, що базується на відгінному гірському скотарстві. Проте в науковій літературі терміном «курманджі» зазвичай позначають лише північних курдів, але саме слово «кур-мандж», перекладають з курдської мови як «син-мідій». Багато вчених вважають, що курди це прямі нащадки мідійців, наприклад Минорський, за «центральними» курдами (курд. Kurdmancî Xwarû «південні курманджі»), що населяють райони іракської Сулейманії та Іранський Курдистан з прилеглими краями, закріпилася перська назва сорані.
З лінгвістичного погляду всі мови / діалекти, звані нині «курдськими», можна розділити на такі групи:
- курманджі
- Сорані (південний курманджі)
- Південнокурдська мова (келхурі, фейлі, лекі)
- Дейлемітські мови (Заза-ґорані):
- Ґорані й авромані
- Зазакі
Попри те, що і в повсякденному вжитку, і в науковій літературі часто йдеться про «курдську мову» і її діалекти, взаєморозуміння сильно утруднено вже між носіями курманджі й сорані — найближчими курдськими мовами. Більшість курдів є білінгвами й володіє основною мовою держави проживання: турецькою, арабською, перською тощо.
Курди і заза
Заза або димлі — іранський народ, що проживає на сході Туреччини на Вірменському нагір'ї у верхів'ях Тигру та Євфрату, і часто вважається частиною сусіднього спорідненого курдського етносу. Від власне курдів заза відрізняються мовою прикаспійського походження — зазакі, лише віддалено спорідненою курдській мові, а також релігією шиїтського напрямку ісламу, званого алавізмом, яку сповідує значна частина заза.
Генетичні дослідження
Генетичний аналіз показує, що курдський народ тісно пов'язаний з азербайджанським, вірменським, грузинським і єврейським народами, що мають деяких спільних предків у північній частині близькосхідного регіону
Чисельність курдів
- Туреччина — близько 12 — 20 млн.
- Іран — 3,35 — 9,0 млн.
- Ірак — 4,5 — 5,5 млн.
- Сирія — 1,2 — 1,8 млн.
- Азербайджан і Вірменія — 150 тис.
Розселення
Натепер курдів налічувано не менш як 30 млн осіб. Більшість курдів розселено в регіоні Курдистану. Майже 2,5 млн курдів розкидано по країнах Європи й Америки, де вони створили потужні й організовані громади.
Туреччина
Етнічні курди становлять істотну частину населення Туреччини — близько 18 %, хоча за офіційною інформацією турецької національної ради курдське населення становить 15,7 % від усього населення Туреччини. На відміну від турків, курди говорять індоєвропейською мовою. Курди живуть на території всієї Туреччини, але більшість живе на сході та південному сході країни. Політика керівництва Туреччини щодо її громадян курдської етнічної приналежності була частим предметом міжнародної критики.
У серпні 1984 Робітнича партія Курдистану (РПК) оголосила війну офіційній владі Туреччини, яка триває й сьогодні. До 1999 РПК виступала з найрадикальнішою вимогою — проголосити єдиний та незалежний Курдистан, що об'єднує курдські території, що нині входять до Туреччини, Ірану, Іраку та Сирії.
З 1999 РПК висунула вимоги, близькі та зрозумілі основній масі курдського населення, а саме: надати автономію, зберегти національну самобутність, практично зрівняти курдів у правах із турками, відкрити національні школи і ввести теле- і радіомовлення курдською мовою.
Іран
В Ірані курди населяють остани Ілам і Керманшах (південні курди: келхурі, фейлі, лекі, гурані, авромані), Курдистан (сорані) і Західний Азербайджан (сорані та курманджі), а також прилеглі до них райони останів Хамадан і Зенджан. Курдські поселення також розкидані практично у всіх інших останах Ірану. Особливо великий район компактного розселення курдів (переважно курманджі) лежить в остані Північний Хорасан, куди шах Аббас I у XVII в. розселяв войовничі курдські племена для оборони Хорасана від туркменів і Хівінського ханства. Разом в Ірані налічується близько 5,5 млн курдів.
Інтеграційні процеси, що відбувалися в самому монархічному Ірані, відбилися й на характері міжнаціональних відносин в Іранському Курдистані. До повалення шахського режиму певне зближення національностей, що населяли країну, гарантувала політика іранського націоналізму. Вона була націлена на руйнування традиційних форм суспільних відносин, на формування соціальної структури й господарства, властивих капіталістичному суспільству, поширення загальноіранських форм культури, впровадження перської мови в усі сфери життя і т. д. Заразом ігноровано національно-культурні запити неперсидських народів країни. Соціально-політична й економічна незадоволеність іранських курдів, обмеження їх національно-державного статусу й інші причини породжували претензії до владних структур, представників домінантного етносу (персомовних іранців), з якими зв'язувалися етнокультурні наслідки інтеграційних процесів. Тим часом використання військових і репресивних інститутів дозволяло шахському режиму загалом зберігати певний баланс міжнаціональних відносин.
Ірак
В Іраку також наявні три курдських субетноси (з півдня на північ): південні курди з гурані, сорані (в районі Кіркука і Сулейманії) і курманджі (в районі Мосула), що населяють східні й північно-східні райони країни. Лише частина етнічної території іракських курдів включена в автономне утворення Іракський Курдистан зі столицею в Ербілі. Всього в Іраку проживає понад 5,6 млн курдів.
Ірано-іракська війна, яка могла б дати курдам можливість скористатися умовами, створеними в зв'язку з поглиненістю двох країн Затоки в боротьбі одне з одним, тільки загострила напруженість між основними курдськими групами.
Сирія
У північній Сирії проживає 3,8–4 млн курдів, переважно курманджі. Курдська меншина Сирії становить приблизно 15 % населення. Сирійські курди компактно проживають у міських поселеннях — Камишли, Кобані, , Дерріка, Афрін, Хемко.
Україна
У країнах СНД
Після входження до складу Російської імперії Грузії (1801 рік), а також Гянджінського, Карабаського і Шекинського ханств частина курдів стала російськими підданцями. Окремі їхні сім'ї та родоплемінні групи виявилися в підросійському Закавказзі також після російсько-перських воєн (1804—1813, 1826—1828 років). Це були або жителі тих селищ, які, згідно з умовами Гюлистанського (1813 рік) і Туркманчайського (1828 рік) договорів, увійшли в підданство Росії, або переселенці, що тікали в Азербайджан (частково — до Вірменії) від утисків іранської і турецької влади і в пошуках кращих пасовищ.
До кінця XIX століття з Туреччини й Ірану курди масово переселялися на Закавказзя через неврожаї та голод.
У 1923—1929 роках у складі Азербайджанської РСР існував Курдистанський повіт, а у 1930 році (72 дні) — Курдистанський округ. У 1937 р. курдів Вірменії та Азербайджану, а в 1944 р. — курдів Грузії депортовано в Казахстан і Середню Азію. У 1989–90 роках курди з Середньої Азії, Казахстану, Закавказзя мігрували в Росію (в окремі райони Краснодарського і Ставропольського країв, Ростовської області, Адигеї).
Серед країн колишнього СРСР курди проживають в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Туркменістані та Казахстані.
У Росії за переписом 2010 року проживає 23,2 тис. курдів. Єзидів, за осібними підрахунками — 40,6 тис. осіб.
Релігія
Більшість курдів — мусульмани-суніти, які дотримуються переважно шафіїтського мазхабу. Частина курдів Ірану сповідує шиїтський іслам. Одну з шиїтських сект — алевізм — сповідують курди Туреччини, перш за все народ Заза. Ядром іншого шиїтського напряму ісламу є секта Ахл-е Хакк («люди істини») становлять гурані та південні курди. Найбільш своєрідною курдомовною конфесійною групою є єзиди, які сповідують синкретичну релігію, що походить від учення араба шейха Аді (XII ст.)
Курдський національний рух
Географічне положення курдських районів у Туреччині, Ірані та Іраку є важливим чинником у визначенні «життєздатності» й сили курдських політичних організацій, що протистоять центральним урядам цих країн. Курдська проблема розселення демонструє, як географічний фактор негативно впливає на етнічний рух у зоні великого суперництва за владу й міжрегіональних конфліктів. Можна припустити, що в найближчому майбутньому розв'язати курдську проблему неможливо, але певний ступінь курдської автономії можливий у рамках справжніх федеральних систем цих країн.
Використання курдської мови в турецьких ЗМІ було заборонено. Курдський алфавіт сформували англійські, російські та французькі вчені в останні місяці. Однак, під тиском світової громадської думки, поступової демократизації країни і в результаті зниження активності РПК, Туреччина почала поетапно пом'якшувати заборони в галузі використання курдської мови. З січня 2009 року Туреччина розпочала регулярні цілодобові телепередачі курдською мовою.
Натепер є одним із ключових під час обговорення подальшої євроінтеграції Туреччини. Європа вимагає більшої регіоналізації та автономізації курдів, а також дотримання їхніх прав відповідно до європейських стандартів.
Історія показує, що курдські проблеми, як правило, виникали через спроби позбавити цей народ, сильно прив'язаний до своїх власних традицій, їх культурної та племінної автономії. З іншого боку, виникають сумніви, що, створивши автономію, вона зможе мати практичне розв'язання.
Див. також
Примітки
- . Zaman. 9 серпня 2012. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 28 жовтня 2012.
- . CNN. 11 січня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 9 червня 2014.
- . Ethnologue. 2015. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 січня 2015.
- Highway to Hell: Dutch biker gang prepare to take on Islamic State [Архівовано 10 жовтня 2017 у wayback.archive-it.org] by Jerry Lawton October 2014
- . Institut Kurde de Paris. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 9 червня 2014.
- Всероссийская перепись населения 2010 г. Национальный состав населения Российской Федерации. Demoscope.ru. Архів оригіналу за 30 May 2012. Процитовано 4 липня 2012.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() - . NOMISweb.co.uk. UK Office for National Statistics. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 серпня 2013.
- Численность населения Республики Казахстан по отдельным этносам на начало 2014 года [ 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] ЭТНОДЕМОГРАФИЧЕСКИЙ ЕЖЕГОДНИК КАЗАХСТАНА 2014
- (PDF). Statistics of Armenia (Armenian) . Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2019. Процитовано 27 травня 2014.
- . Ethnologue. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 січня 2015.
- . Jyllandsposten (Danish) . 8 травня 2006. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 24 грудня 2013.
- Al-Khatib, Mahmoud A.; Al-Ali, Mohammed N. . с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2019. Процитовано 10 листопада 2012.
- . Ethnologue. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 січня 2015.
- . Ethnologue. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 січня 2015.
- Language according to age and sex by region 1990–2022. Stat.fi. Statistics Finland. Процитовано 01 січня 2024.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). UNStats.UN.org. United Nations. Архів оригіналу (PDF) за 10 July 2012. Процитовано 9 липня 2012.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() - (PDF). Australian Department of Immigration and Border Protection. 2014. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
- Statistical Yearbook of Azerbaijan 2014. 2015. с. 80. Bakı.[: ком.]
- Volume 2. Dabbagh — Kuwait University. — Iran, page 1111—1112. // Encyclopedia of Modern Middle East & North Africa. Second Edition. Volume 1 — 4. Editor in Chief: Philip Mattar. Associate Editors: Charles E. Butterworth, Neil Caplan, Michael R. Fischbach, Eric Hooglund, Laurie King–Irani, John Ruedy. Farmington Hills: Gale, 2004, 2936 pages. Оригінальний текст (англ.)With an estimated population of 67 million in 2004, Iran is one of the most populous countries in the Middle East. ... Iran’s second largest ethnolinguistic minority, the Kurds, make up an estimated 5 percent of the country’s population and reside in the provinces of Kerman and Kurdistan as well as in parts of West Azerbaijan and Ilam. Kurds in Iran are divided along religious lines as Sunni, Shi'ite, or Ahl-e Haqq.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курди |
- Чому Туреччина воює з курдами? [ 10 березня 2020 у Wayback Machine.] на
- Курди та Курдистан: культурно-просвітній портал [ 2 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurdi kurd Kurd کورد Kord narod sho meshkaye perevazhno v gorah Tavr i Zagros v oblasti Kurdistan pivdennij shid Turechchini zahid Iranu pivnich Iraku pivnichnij shid Siriyi a takozh v Azerbajdzhani Virmeniyi ta inshih krayinah Velika kurdska diaspora isnuye v krayinah Yevropi KurdiKarta rozselennya kurdiv 1986 Kilkist 30 40 miljoniv osib Areal Turechchina 14 20 mln Iran 8 12 mln Irak 5 8 mln Siriya 2 3 mln Nimechchina 800 000 Franciya 150 000 Shveciya 83 600 Niderlandi 70 000 Belgiya 50 000 Rosiya 63 800 Velika Britaniya 50 000 Kazahstan 42 300 Virmeniya 37 500 Shvejcariya 35 000 Daniya 30 000 Jordaniya 30 000 Avstriya 23 000 Greciya 22 000 Finlyandiya 16 603 SShA 15 400 Gruziya 13 861 Kirgizstan 13 200 Kanada 11 685 Avstraliya 7 000 Azerbajdzhan 6 100Mova kurdska movaReligiya suniti shiyiti yezidi aleviti Kurdska mova nalezhit do pivnichno zahidnoyi pidgrupi iranskih mov indoyevropejskoyi sim yi mov Kurdi perevazhno musulmani suniti hocha ye takozh kurdi shiyiti aleviti yezidi menshoyu miroyu hristiyani Kurdi ne mayut svoyeyi derzhavnosti U Turechchini yih piddayut diskriminaciyi za movnoyu oznakoyu turecka vlada ne viznaye isnuvannya kurdskoyi movi i zaboronyaye yiyi publichne vzhivannya Trivalij chas kurdi Turechchini ta Iraku veli zbrojnu borotbu za nezalezhnist u Turechchini pid provodom Abduli Odzhalana V Iraku Saddam Husejn podekudi zastosovuvav proti kurdiv politiku genocidu 25 tisyach kurdiv zaginuli vnaslidok irakskoyi himichnoyi ataki 1984 roku 1991 roku blizko 1 miljona kurdiv buli zmusheni zalishiti svoyi oseli Prote irakskim kurdam udalosya viboroti shiroku avtonomiyu a vidkoli skinuto S Husejna voni grayut aktivnu rol u kerivnictvi krayem U Turechchini kurdi zajmayut vazhlivi posti v uryadi ta mayut velikij vpliv u biznesi Bagato kurdiv zavdyaki vdalomu poselennyu na shodi krayini zrobili veliki statki na kontrabandi dzherelo EtnogenezPohodzhennya kurdiv dosi ye diskusijnim Vislovlyuyut rizni gipotezi pohodzhennya kurdiv zokrema skifsko midijske pohodzhennya kurdiv i yafetichna kartveli virmeni haldeyi kurdi gipoteza Marra Versiyu pro pohodzhennya suchasnih kurdiv vid kurtiyiv sho naselyali Pivnichnu Mesopotamiyu ta Iranske plato pidtverdzhuyut takozh antichni dzherela grec Kyrtioi lat Cyrtii Zokrema povidomlyayut pro plem ya kurtiyiv sho z davnih daven zhili v Persiyi Kurtiyi naselyali girski krayi na stiku Persiyi ta Atropateni Midijskoyi a takozh Virmenske nagir ya ta Kurdistan Prikaspijski krayi ta Iranskij Azerbajdzhan i buli skotarskim ta rozbijnickim plem yam Za chasiv davnoperskoyi monarhiyi kurdi ochevidno vhodili do skladu provinciyi Virmeniya Im ya kurdiv zgaduvano v serednoperskih dzherelah Karnamak i Ardasher i Papakan ale yak vidznachayut doslidniki v rannomu serednovichchi ce buv persh za vse socialno ekonomichnij termin sho oznachav u osilogo iranskogo naselennya kochovih gorciv sho zhivut u nametah na zahodi Iranskogo plato i jogo mogli zastosovuvati do bud yakogo iranomovnogo plemeni sho vidpovidalo cim harakteristikam Same tomu azh do Novogo chasu pid im yam kurdiv ob yednuvali iranski narodnosti sho shiroko rozselilisya v gorah Zagrosa Verhnij Mesopotamiyi ta na Virmenskomu nagir yi sho rozmovlyayut riznoridnimi movami dialektami kurmandzhi zazaki sorani leki kelhuri gorani avromani Vlasne kurdskimi movami dialektami nateper nazivayut kurmandzhi sorani j grupu pivdenno kurdskih mov dialektiv leki kelhuri Zgidno z doslidzhennyami D N Makkenzi kurdska mova razom iz beludzhskoyu z usih pivnichno zahidnih iranskih mov viyavlyayut najbilshu blizkist do pivdenno zahidnih mov perskoyi ta yiyi najblizhchih rodichiv Za ciyeyu teoriyeyu cya blizkist vidbivaye isnuvannya perso kurdsko beludzhskoyi yednosti v centralnomu Irani Midiyi zarazom prakurdi spochatku naselili goristi zemli Luristanu na zahid vid Isfahanu Nayavni v gorah Zagrosu perehidni govirki mizh pivdenno kurdskimi ta luro bahtiarskimi dialektami mozhna vvazhati mostom mizh kurdskoyu ta perskoyu movami Navpaki pohodzhennya takih kurdskih mov yak gurani ta zazaki sho takozh nalezhat do pivnichno zahidnoyi pidgrupi j poshireni vidpovidno v serednomu Zagrosi ta v pochatkah Tigru i Yevfratu ne pov yazane z vlasne kurdskimi dialektami Ci movi pohodyat z prikaspijskogo regionu i yihnye poshirennya pov yazane z migraciyami dejlemitiv na zahid vid Iranskogo plato de voni potim vstupili v tisnij kontakt iz kurdami Guranijskij ta zazajskij vplivi pomitni vidpovidno v pivnichnij kurmandzhi i centralnokurdskij sorani movah Etnichna struktura i moviPoshirennya kurdskih dialektiv Kurmandzhi Sorani Pivdennokurdska mova Zazaki Gurani Zmishani Kurdi ye sukupnistyu chislennih i chasto riznoridnih plemen zvanih slidom za svoyimi eponimami Pleminna prinalezhnist dosi duzhe vazhliva v socialnih vzayeminah u tradicijnomu kurdskomu suspilstvi Kurdskij persomovnij istorik XVI stolittya Sharaf han Bidlisi pisav sho kurdi podilyayutsya na chotiri narodi kurmandzhi luri kelhuri j gurani Z nih luriv sho govoryat pivdenno zahidnimi iranskimi dialektami teper uzhe zazvichaj ne vklyuchayut do skladu kurdiv Kelhuri razom iz leki j fejli skladayut silno diferencijovanu pivdennokurdsku spilnist sho ob yednuyetsya z gurani ta zmikayetsya z lurami na pivdni Pivdenni kurdi naselyayut iranski ostani Kermanshah ta Ilam a takozh prilegli rajoni na shodi Iraku Kurmandzhi osnovna nadplemenna samonazva bilshosti inshih centralnih i pivnichnih kurdiv vklyuchayuchi kurdiv Zaza Po suti vona analogichna do terminu kurd u staromu znachenni j poznachaye nosiya pevnogo socialno ekonomichnogo ustroyu sho bazuyetsya na vidginnomu girskomu skotarstvi Prote v naukovij literaturi terminom kurmandzhi zazvichaj poznachayut lishe pivnichnih kurdiv ale same slovo kur mandzh perekladayut z kurdskoyi movi yak sin midij Bagato vchenih vvazhayut sho kurdi ce pryami nashadki midijciv napriklad Minorskij za centralnimi kurdami kurd Kurdmanci Xwaru pivdenni kurmandzhi sho naselyayut rajoni irakskoyi Sulejmaniyi ta Iranskij Kurdistan z prileglimi krayami zakripilasya perska nazva sorani Z lingvistichnogo poglyadu vsi movi dialekti zvani nini kurdskimi mozhna rozdiliti na taki grupi Kurdski movi kurmandzhi Sorani pivdennij kurmandzhi Pivdennokurdska mova kelhuri fejli leki Dejlemitski movi Zaza gorani Gorani j avromani Zazaki Popri te sho i v povsyakdennomu vzhitku i v naukovij literaturi chasto jdetsya pro kurdsku movu i yiyi dialekti vzayemorozuminnya silno utrudneno vzhe mizh nosiyami kurmandzhi j sorani najblizhchimi kurdskimi movami Bilshist kurdiv ye bilingvami j volodiye osnovnoyu movoyu derzhavi prozhivannya tureckoyu arabskoyu perskoyu tosho Kurdi i zaza Zaza abo dimli iranskij narod sho prozhivaye na shodi Turechchini na Virmenskomu nagir yi u verhiv yah Tigru ta Yevfratu i chasto vvazhayetsya chastinoyu susidnogo sporidnenogo kurdskogo etnosu Vid vlasne kurdiv zaza vidriznyayutsya movoyu prikaspijskogo pohodzhennya zazaki lishe viddaleno sporidnenoyu kurdskij movi a takozh religiyeyu shiyitskogo napryamku islamu zvanogo alavizmom yaku spoviduye znachna chastina zaza Genetichni doslidzhennya Genetichnij analiz pokazuye sho kurdskij narod tisno pov yazanij z azerbajdzhanskim virmenskim gruzinskim i yevrejskim narodami sho mayut deyakih spilnih predkiv u pivnichnij chastini blizkoshidnogo regionuChiselnist kurdivTurechchina blizko 12 20 mln Iran 3 35 9 0 mln Irak 4 5 5 5 mln Siriya 1 2 1 8 mln Azerbajdzhan i Virmeniya 150 tis RozselennyaMiscya rozselennya kurdiv na mapi CRU zhovtij kolir Nateper kurdiv nalichuvano ne mensh yak 30 mln osib Bilshist kurdiv rozseleno v regioni Kurdistanu Majzhe 2 5 mln kurdiv rozkidano po krayinah Yevropi j Ameriki de voni stvorili potuzhni j organizovani gromadi Turechchina Turecki kurdiDokladnishe Kurdi v Turechchini Etnichni kurdi stanovlyat istotnu chastinu naselennya Turechchini blizko 18 hocha za oficijnoyu informaciyeyu tureckoyi nacionalnoyi radi kurdske naselennya stanovit 15 7 vid usogo naselennya Turechchini Na vidminu vid turkiv kurdi govoryat indoyevropejskoyu movoyu Kurdi zhivut na teritoriyi vsiyeyi Turechchini ale bilshist zhive na shodi ta pivdennomu shodi krayini Politika kerivnictva Turechchini shodo yiyi gromadyan kurdskoyi etnichnoyi prinalezhnosti bula chastim predmetom mizhnarodnoyi kritiki U serpni 1984 Robitnicha partiya Kurdistanu RPK ogolosila vijnu oficijnij vladi Turechchini yaka trivaye j sogodni Do 1999 RPK vistupala z najradikalnishoyu vimogoyu progolositi yedinij ta nezalezhnij Kurdistan sho ob yednuye kurdski teritoriyi sho nini vhodyat do Turechchini Iranu Iraku ta Siriyi Z 1999 RPK visunula vimogi blizki ta zrozumili osnovnij masi kurdskogo naselennya a same nadati avtonomiyu zberegti nacionalnu samobutnist praktichno zrivnyati kurdiv u pravah iz turkami vidkriti nacionalni shkoli i vvesti tele i radiomovlennya kurdskoyu movoyu Iran Dokladnishe Iranskij Kurdistan V Irani kurdi naselyayut ostani Ilam i Kermanshah pivdenni kurdi kelhuri fejli leki gurani avromani Kurdistan sorani i Zahidnij Azerbajdzhan sorani ta kurmandzhi a takozh prilegli do nih rajoni ostaniv Hamadan i Zendzhan Kurdski poselennya takozh rozkidani praktichno u vsih inshih ostanah Iranu Osoblivo velikij rajon kompaktnogo rozselennya kurdiv perevazhno kurmandzhi lezhit v ostani Pivnichnij Horasan kudi shah Abbas I u XVII v rozselyav vojovnichi kurdski plemena dlya oboroni Horasana vid turkmeniv i Hivinskogo hanstva Razom v Irani nalichuyetsya blizko 5 5 mln kurdiv Integracijni procesi sho vidbuvalisya v samomu monarhichnomu Irani vidbilisya j na harakteri mizhnacionalnih vidnosin v Iranskomu Kurdistani Do povalennya shahskogo rezhimu pevne zblizhennya nacionalnostej sho naselyali krayinu garantuvala politika iranskogo nacionalizmu Vona bula nacilena na rujnuvannya tradicijnih form suspilnih vidnosin na formuvannya socialnoyi strukturi j gospodarstva vlastivih kapitalistichnomu suspilstvu poshirennya zagalnoiranskih form kulturi vprovadzhennya perskoyi movi v usi sferi zhittya i t d Zarazom ignorovano nacionalno kulturni zapiti nepersidskih narodiv krayini Socialno politichna j ekonomichna nezadovolenist iranskih kurdiv obmezhennya yih nacionalno derzhavnogo statusu j inshi prichini porodzhuvali pretenziyi do vladnih struktur predstavnikiv dominantnogo etnosu persomovnih iranciv z yakimi zv yazuvalisya etnokulturni naslidki integracijnih procesiv Tim chasom vikoristannya vijskovih i represivnih institutiv dozvolyalo shahskomu rezhimu zagalom zberigati pevnij balans mizhnacionalnih vidnosin Irak Dokladnishe Irakskij Kurdistan V Iraku takozh nayavni tri kurdskih subetnosi z pivdnya na pivnich pivdenni kurdi z gurani sorani v rajoni Kirkuka i Sulejmaniyi i kurmandzhi v rajoni Mosula sho naselyayut shidni j pivnichno shidni rajoni krayini Lishe chastina etnichnoyi teritoriyi irakskih kurdiv vklyuchena v avtonomne utvorennya Irakskij Kurdistan zi stoliceyu v Erbili Vsogo v Iraku prozhivaye ponad 5 6 mln kurdiv Irano irakska vijna yaka mogla b dati kurdam mozhlivist skoristatisya umovami stvorenimi v zv yazku z poglinenistyu dvoh krayin Zatoki v borotbi odne z odnim tilki zagostrila napruzhenist mizh osnovnimi kurdskimi grupami Siriya Dokladnishe Kurdi v Siriyi U pivnichnij Siriyi prozhivaye 3 8 4 mln kurdiv perevazhno kurmandzhi Kurdska menshina Siriyi stanovit priblizno 15 naselennya Sirijski kurdi kompaktno prozhivayut u miskih poselennyah Kamishli Kobani Derrika Afrin Hemko Ukrayina Dokladnishe Kurdi v Ukrayini U krayinah SND Pislya vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Gruziyi 1801 rik a takozh Gyandzhinskogo Karabaskogo i Shekinskogo hanstv chastina kurdiv stala rosijskimi piddancyami Okremi yihni sim yi ta rodopleminni grupi viyavilisya v pidrosijskomu Zakavkazzi takozh pislya rosijsko perskih voyen 1804 1813 1826 1828 rokiv Ce buli abo zhiteli tih selish yaki zgidno z umovami Gyulistanskogo 1813 rik i Turkmanchajskogo 1828 rik dogovoriv uvijshli v piddanstvo Rosiyi abo pereselenci sho tikali v Azerbajdzhan chastkovo do Virmeniyi vid utiskiv iranskoyi i tureckoyi vladi i v poshukah krashih pasovish Do kincya XIX stolittya z Turechchini j Iranu kurdi masovo pereselyalisya na Zakavkazzya cherez nevrozhayi ta golod U 1923 1929 rokah u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR isnuvav Kurdistanskij povit a u 1930 roci 72 dni Kurdistanskij okrug U 1937 r kurdiv Virmeniyi ta Azerbajdzhanu a v 1944 r kurdiv Gruziyi deportovano v Kazahstan i Serednyu Aziyu U 1989 90 rokah kurdi z Serednoyi Aziyi Kazahstanu Zakavkazzya migruvali v Rosiyu v okremi rajoni Krasnodarskogo i Stavropolskogo krayiv Rostovskoyi oblasti Adigeyi Sered krayin kolishnogo SRSR kurdi prozhivayut v Azerbajdzhani Virmeniyi Gruziyi Turkmenistani ta Kazahstani U Rosiyi za perepisom 2010 roku prozhivaye 23 2 tis kurdiv Yezidiv za osibnimi pidrahunkami 40 6 tis osib ReligiyaBilshist kurdiv musulmani suniti yaki dotrimuyutsya perevazhno shafiyitskogo mazhabu Chastina kurdiv Iranu spoviduye shiyitskij islam Odnu z shiyitskih sekt alevizm spoviduyut kurdi Turechchini persh za vse narod Zaza Yadrom inshogo shiyitskogo napryamu islamu ye sekta Ahl e Hakk lyudi istini stanovlyat gurani ta pivdenni kurdi Najbilsh svoyeridnoyu kurdomovnoyu konfesijnoyu grupoyu ye yezidi yaki spoviduyut sinkretichnu religiyu sho pohodit vid uchennya araba shejha Adi XII st Kurdskij nacionalnij ruhDokladnishe Turecko kurdskij konflikt Geografichne polozhennya kurdskih rajoniv u Turechchini Irani ta Iraku ye vazhlivim chinnikom u viznachenni zhittyezdatnosti j sili kurdskih politichnih organizacij sho protistoyat centralnim uryadam cih krayin Kurdska problema rozselennya demonstruye yak geografichnij faktor negativno vplivaye na etnichnij ruh u zoni velikogo supernictva za vladu j mizhregionalnih konfliktiv Mozhna pripustiti sho v najblizhchomu majbutnomu rozv yazati kurdsku problemu nemozhlivo ale pevnij stupin kurdskoyi avtonomiyi mozhlivij u ramkah spravzhnih federalnih sistem cih krayin Prapor Kurdistanu Vikoristannya kurdskoyi movi v tureckih ZMI bulo zaboroneno Kurdskij alfavit sformuvali anglijski rosijski ta francuzki vcheni v ostanni misyaci Odnak pid tiskom svitovoyi gromadskoyi dumki postupovoyi demokratizaciyi krayini i v rezultati znizhennya aktivnosti RPK Turechchina pochala poetapno pom yakshuvati zaboroni v galuzi vikoristannya kurdskoyi movi Z sichnya 2009 roku Turechchina rozpochala regulyarni cilodobovi teleperedachi kurdskoyu movoyu Nateper ye odnim iz klyuchovih pid chas obgovorennya podalshoyi yevrointegraciyi Turechchini Yevropa vimagaye bilshoyi regionalizaciyi ta avtonomizaciyi kurdiv a takozh dotrimannya yihnih prav vidpovidno do yevropejskih standartiv Istoriya pokazuye sho kurdski problemi yak pravilo vinikali cherez sprobi pozbaviti cej narod silno priv yazanij do svoyih vlasnih tradicij yih kulturnoyi ta pleminnoyi avtonomiyi Z inshogo boku vinikayut sumnivi sho stvorivshi avtonomiyu vona zmozhe mati praktichne rozv yazannya Div takozhKurdi v Siriyi Yezidi Yazdanizm Aleviti Yezidizm Kurdistan Dersimska rizaninaPrimitki Zaman 9 serpnya 2012 Arhiv originalu za 9 serpnya 2012 Procitovano 28 zhovtnya 2012 CNN 11 sichnya 2013 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2014 Ethnologue 2015 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2015 Highway to Hell Dutch biker gang prepare to take on Islamic State Arhivovano 10 zhovtnya 2017 u wayback archive it org by Jerry Lawton October 2014 Institut Kurde de Paris Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 9 chervnya 2014 Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 g Nacionalnyj sostav naseleniya Rossijskoj Federacii Demoscope ru Arhiv originalu za 30 May 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka NOMISweb co uk UK Office for National Statistics Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2013 Chislennost naseleniya Respubliki Kazahstan po otdelnym etnosam na nachalo 2014 goda 28 kvitnya 2015 u Wayback Machine ETNODEMOGRAFIChESKIJ EZhEGODNIK KAZAHSTANA 2014 PDF Statistics of Armenia Armenian Arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2019 Procitovano 27 travnya 2014 Ethnologue Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2015 Jyllandsposten Danish 8 travnya 2006 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2013 Al Khatib Mahmoud A Al Ali Mohammed N s 12 Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2019 Procitovano 10 listopada 2012 Ethnologue Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2015 Ethnologue Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 14 sichnya 2015 Language according to age and sex by region 1990 2022 Stat fi Statistics Finland Procitovano 01 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF UNStats UN org United Nations Arhiv originalu PDF za 10 July 2012 Procitovano 9 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka PDF Australian Department of Immigration and Border Protection 2014 ISBN 978 1 920996 23 9 Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2014 Procitovano 29 travnya 2014 Statistical Yearbook of Azerbaijan 2014 2015 s 80 Baki proyasniti kom Volume 2 Dabbagh Kuwait University Iran page 1111 1112 Encyclopedia of Modern Middle East amp North Africa Second Edition Volume 1 4 Editor in Chief Philip Mattar Associate Editors Charles E Butterworth Neil Caplan Michael R Fischbach Eric Hooglund Laurie King Irani John Ruedy Farmington Hills Gale 2004 2936 pages ISBN 9780028657691 Originalnij tekst angl With an estimated population of 67 million in 2004 Iran is one of the most populous countries in the Middle East Iran s second largest ethnolinguistic minority the Kurds make up an estimated 5 percent of the country s population and reside in the provinces of Kerman and Kurdistan as well as in parts of West Azerbaijan and Ilam Kurds in Iran are divided along religious lines as Sunni Shi ite or Ahl e Haqq PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KurdiChomu Turechchina voyuye z kurdami 10 bereznya 2020 u Wayback Machine na Kurdi ta Kurdistan kulturno prosvitnij portal 2 serpnya 2014 u Wayback Machine ros