Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Белуджійська мова (балучі, балочі) — мова белуджів. Поширена в Пакистані, Ірані, Афганістані, Туркменістану, Омані й ОАЕ. Загальна чисельність фонів — понад 7,5 млн осіб (станом на кінець 1990-х), у тому числі в Пакистані — близько 6 млн осіб, в Ірані — 1—1,2 млн осіб, в Афганістані — 200 тис., в Омані — 130 тис., в ОАЕ — близько 100 тис., у Туркменістані — 38 тис. осіб.
| Белуджійська мова | |
|---|---|
| بلوچی | |
| Поширена в |  Пакистан, Іран,  Афганістан, Туркменістан,  Оман, ОАЕ |
| Носії | 7,5 млн |
| Писемність | Арабська абетка, кирилиця |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Белуджистан |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | bal |
| ISO 639-3 | bal — белуджійська (загальна) bgp — східна bgn — західна bcc — південна |
Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.
Письменність
Белуджі Пакистану й Афганістану використовують письменність на основі арабської графіки; найстаріші пам'ятки належать до XVIII століття.
На початку 1930-х років для белуджів СРСР було створено абетку на базі латиниці. Вона включала такі літери:
a ә в c ç d ᶁ e f g h i j k ʟ m n o p q r s ş t ƫ u v x z ƶ '. Цією абеткою було видано букварі, друкувалася сторінка у місцевій газеті, публікувались переклади ідеологічних творів. Але наприкінці 1930-х років книговидання белуджійською мовою в СРСР припинилось.
У грудні 1989 року в Йолотанській районній газеті «Тазе дурмуш» була надрукована сторінка белуджійською мовою. У цьому тексті використовувалась стандартна кирилиця без додаткових знаків. У 1990 році ленінградський вчений С. Аксенов спільно з представниками белуджійської інтелігенції розробили нову белуджійську абетку на кириличній основі. У 1992—1993 роках нею було видано кілька підручників для початкової школи, а у 2005 році опублікував цією абеткою Євангеліє від Луки.
Абетка белуджів Туркменістану: a ā б в г ғ д д̨ е ē ё ж җ з и ӣ й к л м н о ō п р р с т т у ӯ ф х ц ч ш щ ъ ь э ю я
Примітки
- S. Axenov. Balochi orthography in Turkmenistan // Language in society. Eight sociolinguistic essays on Balochi. — Uppsala, 2000. — Iss. 3. — P. 71-78. — ISSN 1100-326X. — .
Література
- Соколов С. Грамматический очерк языка белуджей Советского Союза // "Труды Института языкознания АН СССР. 1956. Т. 6 (рос.)
- Фролова В. Белуджский язык. М., 1960; (рос.)
- Белуджский язык // Языки народов СССР. Т. 1. М., 1966 (лит.) (рос.)
- Elfenbein J.H. The Baluchi language. A dialectology with texts. L., 1966 (англ.)
- Barker M.A., Mengal A.K. A course in Baluchi. Montreal, 1969. V. 1-2 (англ.)
- Mayer T. J. L. Mayer's English-Bilochi Dictionary. Lahore, 1975 (англ.)
Посилання
- Белуджійська мова на сайті Ethnologue: Baluchi. A macrolanguage of Pakistan [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Белуджійська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Balochic [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Белуджійська мова на сайті WALS Online: Language Baluchi [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beludzhijska mova baluchi balochi mova beludzhiv Poshirena v Pakistani Irani Afganistani Turkmenistanu Omani j OAE Zagalna chiselnist foniv ponad 7 5 mln osib stanom na kinec 1990 h u tomu chisli v Pakistani blizko 6 mln osib v Irani 1 1 2 mln osib v Afganistani 200 tis v Omani 130 tis v OAE blizko 100 tis u Turkmenistani 38 tis osib Beludzhijska movaبلوچیPoshirena v Pakistan Iran Afganistan Turkmenistan Oman OAENosiyi 7 5 mlnPisemnist Arabska abetka kirilicyaKlasifikaciya Indoyevropejska rodina Indoiranska gilkaIranska grupaPivnichno zahidna pidgrupa dd dd Oficijnij statusOficijna BeludzhistanKodi moviISO 639 2 balISO 639 3 bal beludzhijska zagalna bgp shidna bgn zahidna bcc pivdenna Beludzhijska mova nalezhit do iranskih mov pivnichno zahidna grupa Tradicijno podilyayetsya na 2 osnovnih grupi dialektiv zahidnu ta shidnu Dribnisha klasifikaciya Elfenbejna vidilyaye vimovi rahshanijsku afganskij kelatskij chagaj haranskij pandzhgurskij prikordonnij mervskij chi turkmenskij dialekti saravansku lotunijsku kechijsku priberezhnu ta Shidnih gir PismennistBeludzhi Pakistanu j Afganistanu vikoristovuyut pismennist na osnovi arabskoyi grafiki najstarishi pam yatki nalezhat do XVIII stolittya Na pochatku 1930 h rokiv dlya beludzhiv SRSR bulo stvoreno abetku na bazi latinici Vona vklyuchala taki literi a ә v c c d ᶁ e f g h i j k ʟ m n o p q r s s t ƫ u v x z ƶ Ciyeyu abetkoyu bulo vidano bukvari drukuvalasya storinka u miscevij gazeti publikuvalis perekladi ideologichnih tvoriv Ale naprikinci 1930 h rokiv knigovidannya beludzhijskoyu movoyu v SRSR pripinilos U grudni 1989 roku v Jolotanskij rajonnij gazeti Taze durmush bula nadrukovana storinka beludzhijskoyu movoyu U comu teksti vikoristovuvalas standartna kirilicya bez dodatkovih znakiv U 1990 roci leningradskij vchenij S Aksenov spilno z predstavnikami beludzhijskoyi inteligenciyi rozrobili novu beludzhijsku abetku na kirilichnij osnovi U 1992 1993 rokah neyu bulo vidano kilka pidruchnikiv dlya pochatkovoyi shkoli a u 2005 roci opublikuvav ciyeyu abetkoyu Yevangeliye vid Luki Abetka beludzhiv Turkmenistanu a a b v g g d d e e yo zh җ z i ӣ j k l m n o ō p r r s t t u ӯ f h c ch sh sh e yu ya Primitki S Axenov Balochi orthography in Turkmenistan Language in society Eight sociolinguistic essays on Balochi Uppsala 2000 Iss 3 P 71 78 ISSN 1100 326X ISBN 91 554 4679 5 Literatura Sokolov S Grammaticheskij ocherk yazyka beludzhej Sovetskogo Soyuza Trudy Instituta yazykoznaniya AN SSSR 1956 T 6 ros Frolova V Beludzhskij yazyk M 1960 ros Beludzhskij yazyk Yazyki narodov SSSR T 1 M 1966 lit ros Elfenbein J H The Baluchi language A dialectology with texts L 1966 angl Barker M A Mengal A K A course in Baluchi Montreal 1969 V 1 2 angl Mayer T J L Mayer s English Bilochi Dictionary Lahore 1975 angl Posilannya Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi shidnoyu beludzhijskoyu movoyu Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi zahidnoyu beludzhijskoyu movoyu Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi pivdennoyu beludzhijskoyu movoyu Beludzhijska mova na sajti Ethnologue Baluchi A macrolanguage of Pakistan 23 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Beludzhijska mova na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Balochic 6 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Beludzhijska mova na sajti WALS Online Language Baluchi 6 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi