Белуджі балучі іраномовна народність з традиційною кочовою культурою та розвиненим племінним поділом панують феодальні в

Белуджі (балучі) — іраномовна народність з традиційною кочовою культурою та розвиненим племінним поділом, панують феодальні відносини. Говорять белуджійською мовою північно-західної підгрупи іранської групи мов. Загальна чисельність наближається до 9 млн осіб. За віросповіданням — мусульмани-суніти ханафітського мазхаба. Європеоїди. Основне заняття — землеробство й напівкочове скотарство.

Белуджі Baloch, بلوچ
Белуджі в національному одязі, фото 1910
Ареал	Пакистан (800 тисяч осіб) Іран та Афганістан (700 тисяч осіб)
Релігія	мусульмани-суніти

Історія

Вперше белуджі згадуються в трактаті Худуд аль-Алам. У Кандагарі белуджи з'явилися з кінця XVII — початку XVIII ст., а вже до середини XVIII століття відбулась їх поява та розселення в інших районах Південного Афганістану. В подальшому окремі групи белуджських племен просунулися на північ, аж до віддаленого Бадахшана.

Після Квітневої революції 1978 року і приходу до влади НДПА в Афганістані стали видаватися газети, вестися радіомовлення та викладання в школах мовами національних меншин, в тому числі і на белуджській. В країні на белуджській мові виходила газета «Собхі» («Ранок»).

Розселення

Докладніше: Белуджистан

Етнічна мапа, станом на 1980 рік.
   Белуджі

   Пуштуни

   Пенджабці

   Сикхи

Населяють малородючу південно-східну частину Іранського плато від узбережжя Аравійського моря вглиб материка, поділену між Пакистаном (провінція Белуджистан), Іраном (остан Систан і Белуджистан) і півднем Афганістаном. Белуджі мешкають також в Омані. Белуджі компактно проживають на південному заході Афганістану (700 тисяч чол.), в основному в провінціях Німруз і Гільменд, Пакистані (6-8 млн чол.), Ірані, кілька тисяч живе також в Туркменістані.

Співвідношення белуджського населення в різних країнах:

Країна	Чисельність белуджів	% від загальної кількості населення країни	% від загальної кількості белуджів
Пакистан	6,2 млн	4 %	70 %
Іран	1,48 млн.	2 %	17 %
Афганістан	567 тис.	2 %	6,4 %
Оман	425 тис.	15 %	4,8 %
ОАЕ	100 тис.	1,4 %	1,1 %
Туркменістан	28 тис.	0,5 %	0,3 %

Мова

Докладніше: Белуджійська мова

Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Примітки

Едіт Гафферберг. Белуджі Туркменської РСР. Нариси господарства, матеріальної культури і побуту.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Белуджі

Белуджі [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.] на Iran.ir
Белуджі на сайті The World Factbook (англ.)
Белуджі, каталог посилань Open Directory Project
Вікісховище : Атлас іран.

[1] Едіт Гафферберг. Белуджі Туркменської РСР. Нариси господарства, матеріальної культури і побуту.