Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Белуджистан — історична область на північному узбережжі Індійського океану, розташована на межі регіонів Близький Схід та Індостан. Адміністративно поділений на провінції, що входять до складу сусідніх держав: Афганістану (Гільменд, Кандагар), Ірану (Сістан і Белуджистан) та Пакистану (однойменна провінція). Основна релігія: іслам (Ханафітський мазхаб).
| Белуджистан | |
 | |
| Названо на честь | Белуджі |
|---|---|
| Континент | Азія |
| Країна |  Іран,  Афганістан і  Пакистан |
| Розташовується на водоймі | Аравійське море |
| У межах природно-географічного об'єкта | Іранське нагір'я |
| Спільний кордон із | Хайбер-Пахтунхва, Сінд, Пенджаб |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Белуджистан у Вікісховищі | |
Координати: 28°52′59″ пн. ш. 64°25′00″ сх. д. / 28.88333300002777904° пн. ш. 64.416667000027786116334° сх. д.
Географія
Лежить на південному сході Іранського плато. Територія є рідконаселеною пустелею. Довжина узбережжя Аравійського моря в межах історичного Белуджистану складає не менше 1.500 кілометрів. Площа етнічної території белуджів становить близько 500 000 км². Вона розділена між трьома державами — Пакистаном, Іраном та Афганістаном. Пакистанська частина об'єднана у провінцію Белуджистан, її площа становить 347 тис. км². Чисельність белуджів у всьому світі становить близько 10 млн чоловік. В Пакистані на території Белуджистану зосереджені великі запаси газу, вугілля, міді, хрому, свинцю й інших корисних копалин. Нині тут видобувається 2/3 пакистанського вугілля, 80 % хромітів, 85 % природного газу, що видобувається в країні.
В останні десятиліття на белудзьких і на сусідніх пуштунських територіях виробляється величезна кількість наркотиків, які різними шляхами доставляються до інших держав — передусім до Росії та країн Західної Європи. Тут сконцентрувались інтереси світової наркомафії, що володіє колосальними коштами й можливостями впливу на політику й ситуацію в регіоні.
Історія
У XVII столітті спільними зусиллями брагуйських та белудзьких племен, у результаті боротьби проти Великих Моголів було утворено Келатське ханство. Цей історичний період мало вивчено й нині важко сказати, які племена саме відігравали головну роль у створенні цього ханства — белуджі чи брагуї. Тим не менше, період Келатського ханства розглядається як частина історії Белуджистану. Правителі Келату упродовж багатьох років боролись то з калхурами Сінда, то з гільзаями Афганістану, й кордони ханства безперервно змінювались. Самі ватажки завжди перебували під впливом то правителів Ірану (Надір-шаха, наприклад), то афганців Кандагара аж до часів правління Мір Насір Хана — найавторитетнішого глави Келату. Мір Насір Хан зміг зібрати разом усіх локальних сардарів під свою юрисдикцію і розширити територію ханства приблизно до кордонів сучасної пакистанської провінції Белуджистан.
З появою нідерландців, а потім і англійців у Перській затоці значення Келатського ханства і белудзьких територій почало поступово зростати. Англійці розглядали Белуджистан як плацдарм для експансії в напрямку Індії, Ірану, а також Афганістану. У 1839 було укладено угоду між британською місією й Келатом. Вона зобов'язувала белуджів гарантувати безпеку британських сил і транспортувань до афганського кордону в обмін на збереження суверенітету й кордонів белудзьких територрій. З цього часу Белуджистан почав поступово втрачати свій вплив у регіоні. Коли вплив Великої Британії поширився ще далі на захід, про свої життєві інтереси згадав й Іран. З метою їх захисту іранці почали інтенсивну працю в Белуджистані. За часів правління й Реза-шаха велась активна боротьба за підкорення белудзьких племен центральному уряду Ірану.
Більша частина Белуджистану до 1947 року вважалась територією Британської імперії. Слід зазначити, що розділення белудзьких територій відбулось наприкінці XIX століття, коли між Іраном, Афганістаном та Великою Британією було укладено угоду про це. В результаті з'явились Іранський, чи Західний, Белуджистан і Британський (індо-пакистанський), чи Східний, Белуджистан. В основі всіх політичних процесів, у ході яких зникали або з'являлись белудзькі незалежні утворення, суверенні території тощо, лежать явища, безпосередньо пов'язані з племінною структурою цього народу та внутрішньо племінні відносини. Справа в тім, що белудзькі племена вже далеко не ендогамні одиниці, і замість родинних частіше за все їх об'єднують соціально-економічні і територіальні зв'язки. Прикладом цьому слугує той факт, що белудзькі племена у боротьбі проти англійців, іранців чи ж інших сторонніх мас надавали перевагу військовим союзам не зі своїми одноплемінниками, а з тими формуваннями, союз з якими на даному етапі найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам. Келатське ханство, як зазначено вище, було результатом спільних зусиль брагуїв та белуджів, натомість белудзькі племена не входили до цього альянсу. Однак етнонім белудж об'єднує всі ці етнічні елементи, які на зорі формування белудзького народу, а також у подальшому злились з основним ядром цього етнічного утворення.
Після 1928, коли белудзькі племена були підкорені іранським урядом, белуджі підбурили кілька повстань, які через неорганізованість і зради деяких племен були жорстоко придушені. Яскравими постатями антишахських повстань були сардари племен баракзаїв та сардарзаїв. Вони потай підтримували зв'язки з іракським урядом. За деякими даними, за часів ірано-іракської війни іракський уряд витратив кілька десятків мільйонів доларів на провокування белудзького руху в Ірані. Зусилля Саддама Хусейна в цьому напрямку, однак, не призвели до будь-яких результатів: белуджі залишились лояльними до ісламської республіки.
За часів правління Пехлевійської династії було зроблено все, щоб не допустити національної консолідації белуджів. Нині в іранській провінції Сістан і Белуджистан компактно проживають близько одного мільйона белуджів, які поряд із іншими етнічними одиницями складають невід'ємну частину іранського народу та мають найбільш широкі можливості для інтеграції в культурно-економічне життя країни; зокрема, Захеданське державне радіо має програми також і белудзькою мовою. Економічно провінція Сістан і Белуджистан в цілому не дуже розвинена та основна частина населення займається скотарством і землеробством. Але в останні роки у цій провінції ведуться великі роботи з оновлення комунікаційних систем, створення промислових об'єктів тощо. Зокрема, планується будівництво залізниці Керман-Захедан-Чахбахар. Вона буде важливою ланкою у величезній залізничній мережі від Передньої Азії до Китаю та Індійського океану. Її будівництво безсумнівно підвищить стратегічне значення Белуджистану.
Белудзького питання як такого в Ірані не існує, незважаючи на активну роботу антиіранських сил із дестабілізації ситуації в районах, населених белуджами. Іранський уряд цілком контролює територію белуджів і не допускає виникнення небажаних явищ. Загалом, слід відзначити, що ісламський уряд, на відміну від шахського, веде більш цілеспрямовану й конструктивну національну політику. Він більше акцентує увагу на вирішенні економічних питань, що існують в національних провінціях, створенні соціальних інфраструктур, широкої освітньої мережі (в тому числі ВНЗ). Це призводить до залучення меншин до загальнонаціональних процесів, сприяє їхній інтеграції з іранським суспільством. При цьому відсутня тенденція штучної уніфікації етно-демографічної картини країни. Навпаки, проводиться значна робота з пропаганди локальних культур, підкреслюється їхня роль у формуванні загальноіранскої культури. Після утворення держави Пакистан у 1947 році Келат проголосив свою незалежність, але за рік під час перемовин засновнику Пакистану Мохаммаду Алі Джиннаху вдалось включити Белуджистан до складу своєї держави. Однак етнічне самоусвідомлення белуджів було на доволі високому рівні. У складі Пакистану у 1952-55 роках був створений Союз белудзьких провінцій. Як би там не було, виступи белуджів проти уряду Пакистану тривали й у 70-х роках; вони сягнули свого піку в 1974 році. Тоді у повстанні брали участь понад 55 тисяч белуджів, а число пакистанських військ, що воювали проти белуджів, сягало 77 тисяч. Навіть шах Ірану, будучи занепокоєним сепаратизмом белуджів, відрядив у Пакистан кілька вертольотів. Хоча повстання було придушено, після цього белудзькій мові було надано статус офіційної. Були створені навіть академії для дослідження мови й культури белуджів та брагуїв.
Ідеї націоналізму та сепаратистські тенденції яскравіше проявляються у Східному Белуджистані. Белудзькі громадсько-політичні організації за рубежем, зокрема на Заході, засновуються головним чином вихідцями з пакистанської частини. Сьогодні вони намагаються провокувати невдоволення на етнічному підґрунті також і в іранському Белуджистані. Ідея створення Великого Белуджистану посідає центральне місце у планах белудзьких націоналістів. Карта Великого Белуджистану охоплює величезні території, включаючи всі белуджомовні регіони. Західний його кордон сягає майже центральної частини Ірану, на сході взагалі не існує Пакистану. Східний кордон, підіймаючись вгору, включає південно-західну частину Афганістану й на півночі сягає Марийської області Туркменістану.
Белуджі в Афганістані (близько півмільйона чоловік) з'явились ще у XIV—XV століттях; нині вони компактно проживають в основному в провінціях Німруз та Гільменд на південному заході Афганістану. Кілька тисяч белуджів розселені й у інших місцях Афганістану, серед пуштунів, таджиків, хозарів, та інших етнічних груп. Белуджі в Афганістані ніколи не мали значної уваги з боку уряду. Їхня національна активність виразилась тільки у зв'язку з Гільмендським проектом і проголошенням афганським урядом доктрини «Пуштуністану», відповідно до якої Келат — суто белудзькая територія — мав увійти під юрисдикцію афганського уряду. До введення радянських військ до Афганістану белуджі були тісно пов'язані зі своїми одноплемінниками в Ірані й Пакистані. Белуджі чинили запеклий спротив афганському уряду, у результаті чого багато з них були змушені переселитись в Іран та Пакистан. Примітним є той факт, що у 1978-79 роках белудзька мова поряд із узбецькою, туркменською та нуристанською була включена до списку офіційних мов Афганістану. До цього офіційними у цій країні були пушту й дарі. В Афганістані є також радіостанції, які ведуть мовлення белудзькою мовою.
Конфлікт
Населення
Етнічний склад: белуджі, брагуї й пуштуни. З меншин виділяються також джати, які проживають на півночі центральної частини провінції, та лассі, зосереджені на півдні. Племінному населенню гірських та прибережних районів Макрану властиві негроїдні риси, і деякі антропологи вважають, що це нащадки рабів-африканців.
Белуджі складають близько чверті усіх жителів провінції. Відомо понад десяток великих племен; їхні діалекти є близькими до фарсі. На сході проживають сім белудзьких племен (найбільші — маррі, рінди й бугті), на заході — дев'ять (найбільші за чисельністю — рінди й рахшані).
Скотарство залишається основою традиційного кочового господарства, але частина белуджів стала землеробами, служить солдатами, дрібними чиновниками та поліцейськими. Чоловіки здавна вважаються сміливими воїнами.
Приблизно чверть населення провінції складають брагуї. Їхня мова близька до дравідійських мов Південної Індії. Брагуї, подібно до белуджів, займаються передусім пасовищним скотарством, а також землеробством. У теплий сезон брагуї обробляють посіви, а взимку переміщуються на північ, де продають худобу та ремісничі вироби і наймаються сезонними працівниками. Багато брагуї осіли у зрошуваних сільськогосподарських районах Сінду й у Карачі.
Переважно на півночі Белуджистану проживають пуштуни (приблизно п'ята частина населення Белуджистану). Головні місцеві племена — какари, пані й таріни. Більшість жителів Макрану є неписемними, значну їхню частину складають рибалки, скотарі (розводять молочну худобу) та некваліфіковані працівники.
Белуджі зовсім не відмовились від ідеї створення власної незалежної держави. З белуджами Пакистану солідарні й белуджі Ірану й Афганістану, а також пуштуни, чисельність яких на території провінції Белуджистан становить понад 4 млн чоловік. У деяких районах провінції партизани продовжують свою діяльність і, трапляється, стають до бою навіть з регулярними військами. Напруженою залишається обстановка і в іранській частині Белуджистану, афганська ж частина белудзьких земель зовсім не контролюється афганською владою.
Джерела
- Baluch tribal structure [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Белуджистан // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Белуджистан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Persia (Iran), Afghanistan and Baluchistan [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] is a map from 1897 published by
- Afghanistan, Beloochistan, etc. [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] is a map from 1893 published by the American Methodist Church
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beludzhistan istorichna oblast na pivnichnomu uzberezhzhi Indijskogo okeanu roztashovana na mezhi regioniv Blizkij Shid ta Indostan Administrativno podilenij na provinciyi sho vhodyat do skladu susidnih derzhav Afganistanu Gilmend Kandagar Iranu Sistan i Beludzhistan ta Pakistanu odnojmenna provinciya Osnovna religiya islam Hanafitskij mazhab Beludzhistan Nazvano na chestBeludzhi KontinentAziya Krayina Iran Afganistan i Pakistan Roztashovuyetsya na vodojmiAravijske more U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaIranske nagir ya Spilnij kordon izHajber Pahtunhva Sind Pendzhab Kategoriya map na Vikishovishid Beludzhistan u Vikishovishi Koordinati 28 52 59 pn sh 64 25 00 sh d 28 88333300002777904 pn sh 64 416667000027786116334 sh d 28 88333300002777904 64 416667000027786116334GeografiyaLezhit na pivdennomu shodi Iranskogo plato Teritoriya ye ridkonaselenoyu pusteleyu Dovzhina uzberezhzhya Aravijskogo morya v mezhah istorichnogo Beludzhistanu skladaye ne menshe 1 500 kilometriv Plosha etnichnoyi teritoriyi beludzhiv stanovit blizko 500 000 km Vona rozdilena mizh troma derzhavami Pakistanom Iranom ta Afganistanom Pakistanska chastina ob yednana u provinciyu Beludzhistan yiyi plosha stanovit 347 tis km Chiselnist beludzhiv u vsomu sviti stanovit blizko 10 mln cholovik V Pakistani na teritoriyi Beludzhistanu zoseredzheni veliki zapasi gazu vugillya midi hromu svincyu j inshih korisnih kopalin Nini tut vidobuvayetsya 2 3 pakistanskogo vugillya 80 hromitiv 85 prirodnogo gazu sho vidobuvayetsya v krayini V ostanni desyatilittya na beludzkih i na susidnih pushtunskih teritoriyah viroblyayetsya velichezna kilkist narkotikiv yaki riznimi shlyahami dostavlyayutsya do inshih derzhav peredusim do Rosiyi ta krayin Zahidnoyi Yevropi Tut skoncentruvalis interesi svitovoyi narkomafiyi sho volodiye kolosalnimi koshtami j mozhlivostyami vplivu na politiku j situaciyu v regioni IstoriyaU XVII stolitti spilnimi zusillyami bragujskih ta beludzkih plemen u rezultati borotbi proti Velikih Mogoliv bulo utvoreno Kelatske hanstvo Cej istorichnij period malo vivcheno j nini vazhko skazati yaki plemena same vidigravali golovnu rol u stvorenni cogo hanstva beludzhi chi braguyi Tim ne menshe period Kelatskogo hanstva rozglyadayetsya yak chastina istoriyi Beludzhistanu Praviteli Kelatu uprodovzh bagatoh rokiv borolis to z kalhurami Sinda to z gilzayami Afganistanu j kordoni hanstva bezperervno zminyuvalis Sami vatazhki zavzhdi perebuvali pid vplivom to praviteliv Iranu Nadir shaha napriklad to afganciv Kandagara azh do chasiv pravlinnya Mir Nasir Hana najavtoritetnishogo glavi Kelatu Mir Nasir Han zmig zibrati razom usih lokalnih sardariv pid svoyu yurisdikciyu i rozshiriti teritoriyu hanstva priblizno do kordoniv suchasnoyi pakistanskoyi provinciyi Beludzhistan Z poyavoyu niderlandciv a potim i anglijciv u Perskij zatoci znachennya Kelatskogo hanstva i beludzkih teritorij pochalo postupovo zrostati Anglijci rozglyadali Beludzhistan yak placdarm dlya ekspansiyi v napryamku Indiyi Iranu a takozh Afganistanu U 1839 bulo ukladeno ugodu mizh britanskoyu misiyeyu j Kelatom Vona zobov yazuvala beludzhiv garantuvati bezpeku britanskih sil i transportuvan do afganskogo kordonu v obmin na zberezhennya suverenitetu j kordoniv beludzkih teritorrij Z cogo chasu Beludzhistan pochav postupovo vtrachati svij vpliv u regioni Koli vpliv Velikoyi Britaniyi poshirivsya she dali na zahid pro svoyi zhittyevi interesi zgadav j Iran Z metoyu yih zahistu iranci pochali intensivnu pracyu v Beludzhistani Za chasiv pravlinnya j Reza shaha velas aktivna borotba za pidkorennya beludzkih plemen centralnomu uryadu Iranu Bilsha chastina Beludzhistanu do 1947 roku vvazhalas teritoriyeyu Britanskoyi imperiyi Slid zaznachiti sho rozdilennya beludzkih teritorij vidbulos naprikinci XIX stolittya koli mizh Iranom Afganistanom ta Velikoyu Britaniyeyu bulo ukladeno ugodu pro ce V rezultati z yavilis Iranskij chi Zahidnij Beludzhistan i Britanskij indo pakistanskij chi Shidnij Beludzhistan V osnovi vsih politichnih procesiv u hodi yakih znikali abo z yavlyalis beludzki nezalezhni utvorennya suverenni teritoriyi tosho lezhat yavisha bezposeredno pov yazani z pleminnoyu strukturoyu cogo narodu ta vnutrishno pleminni vidnosini Sprava v tim sho beludzki plemena vzhe daleko ne endogamni odinici i zamist rodinnih chastishe za vse yih ob yednuyut socialno ekonomichni i teritorialni zv yazki Prikladom comu sluguye toj fakt sho beludzki plemena u borotbi proti anglijciv iranciv chi zh inshih storonnih mas nadavali perevagu vijskovim soyuzam ne zi svoyimi odnopleminnikami a z timi formuvannyami soyuz z yakimi na danomu etapi najbilshoyu miroyu vidpovidav yihnim interesam Kelatske hanstvo yak zaznacheno vishe bulo rezultatom spilnih zusil braguyiv ta beludzhiv natomist beludzki plemena ne vhodili do cogo alyansu Odnak etnonim beludzh ob yednuye vsi ci etnichni elementi yaki na zori formuvannya beludzkogo narodu a takozh u podalshomu zlilis z osnovnim yadrom cogo etnichnogo utvorennya Pislya 1928 koli beludzki plemena buli pidkoreni iranskim uryadom beludzhi pidburili kilka povstan yaki cherez neorganizovanist i zradi deyakih plemen buli zhorstoko pridusheni Yaskravimi postatyami antishahskih povstan buli sardari plemen barakzayiv ta sardarzayiv Voni potaj pidtrimuvali zv yazki z irakskim uryadom Za deyakimi danimi za chasiv irano irakskoyi vijni irakskij uryad vitrativ kilka desyatkiv miljoniv dolariv na provokuvannya beludzkogo ruhu v Irani Zusillya Saddama Husejna v comu napryamku odnak ne prizveli do bud yakih rezultativ beludzhi zalishilis loyalnimi do islamskoyi respubliki Za chasiv pravlinnya Pehlevijskoyi dinastiyi bulo zrobleno vse shob ne dopustiti nacionalnoyi konsolidaciyi beludzhiv Nini v iranskij provinciyi Sistan i Beludzhistan kompaktno prozhivayut blizko odnogo miljona beludzhiv yaki poryad iz inshimi etnichnimi odinicyami skladayut nevid yemnu chastinu iranskogo narodu ta mayut najbilsh shiroki mozhlivosti dlya integraciyi v kulturno ekonomichne zhittya krayini zokrema Zahedanske derzhavne radio maye programi takozh i beludzkoyu movoyu Ekonomichno provinciya Sistan i Beludzhistan v cilomu ne duzhe rozvinena ta osnovna chastina naselennya zajmayetsya skotarstvom i zemlerobstvom Ale v ostanni roki u cij provinciyi vedutsya veliki roboti z onovlennya komunikacijnih sistem stvorennya promislovih ob yektiv tosho Zokrema planuyetsya budivnictvo zaliznici Kerman Zahedan Chahbahar Vona bude vazhlivoyu lankoyu u velicheznij zaliznichnij merezhi vid Perednoyi Aziyi do Kitayu ta Indijskogo okeanu Yiyi budivnictvo bezsumnivno pidvishit strategichne znachennya Beludzhistanu Beludzkogo pitannya yak takogo v Irani ne isnuye nezvazhayuchi na aktivnu robotu antiiranskih sil iz destabilizaciyi situaciyi v rajonah naselenih beludzhami Iranskij uryad cilkom kontrolyuye teritoriyu beludzhiv i ne dopuskaye viniknennya nebazhanih yavish Zagalom slid vidznachiti sho islamskij uryad na vidminu vid shahskogo vede bilsh cilespryamovanu j konstruktivnu nacionalnu politiku Vin bilshe akcentuye uvagu na virishenni ekonomichnih pitan sho isnuyut v nacionalnih provinciyah stvorenni socialnih infrastruktur shirokoyi osvitnoyi merezhi v tomu chisli VNZ Ce prizvodit do zaluchennya menshin do zagalnonacionalnih procesiv spriyaye yihnij integraciyi z iranskim suspilstvom Pri comu vidsutnya tendenciya shtuchnoyi unifikaciyi etno demografichnoyi kartini krayini Navpaki provoditsya znachna robota z propagandi lokalnih kultur pidkreslyuyetsya yihnya rol u formuvanni zagalnoiranskoyi kulturi Pislya utvorennya derzhavi Pakistan u 1947 roci Kelat progolosiv svoyu nezalezhnist ale za rik pid chas peremovin zasnovniku Pakistanu Mohammadu Ali Dzhinnahu vdalos vklyuchiti Beludzhistan do skladu svoyeyi derzhavi Odnak etnichne samousvidomlennya beludzhiv bulo na dovoli visokomu rivni U skladi Pakistanu u 1952 55 rokah buv stvorenij Soyuz beludzkih provincij Yak bi tam ne bulo vistupi beludzhiv proti uryadu Pakistanu trivali j u 70 h rokah voni syagnuli svogo piku v 1974 roci Todi u povstanni brali uchast ponad 55 tisyach beludzhiv a chislo pakistanskih vijsk sho voyuvali proti beludzhiv syagalo 77 tisyach Navit shah Iranu buduchi zanepokoyenim separatizmom beludzhiv vidryadiv u Pakistan kilka vertolotiv Hocha povstannya bulo pridusheno pislya cogo beludzkij movi bulo nadano status oficijnoyi Buli stvoreni navit akademiyi dlya doslidzhennya movi j kulturi beludzhiv ta braguyiv Ideyi nacionalizmu ta separatistski tendenciyi yaskravishe proyavlyayutsya u Shidnomu Beludzhistani Beludzki gromadsko politichni organizaciyi za rubezhem zokrema na Zahodi zasnovuyutsya golovnim chinom vihidcyami z pakistanskoyi chastini Sogodni voni namagayutsya provokuvati nevdovolennya na etnichnomu pidgrunti takozh i v iranskomu Beludzhistani Ideya stvorennya Velikogo Beludzhistanu posidaye centralne misce u planah beludzkih nacionalistiv Karta Velikogo Beludzhistanu ohoplyuye velichezni teritoriyi vklyuchayuchi vsi beludzhomovni regioni Zahidnij jogo kordon syagaye majzhe centralnoyi chastini Iranu na shodi vzagali ne isnuye Pakistanu Shidnij kordon pidijmayuchis vgoru vklyuchaye pivdenno zahidnu chastinu Afganistanu j na pivnochi syagaye Marijskoyi oblasti Turkmenistanu Beludzhi v Afganistani blizko pivmiljona cholovik z yavilis she u XIV XV stolittyah nini voni kompaktno prozhivayut v osnovnomu v provinciyah Nimruz ta Gilmend na pivdennomu zahodi Afganistanu Kilka tisyach beludzhiv rozseleni j u inshih miscyah Afganistanu sered pushtuniv tadzhikiv hozariv ta inshih etnichnih grup Beludzhi v Afganistani nikoli ne mali znachnoyi uvagi z boku uryadu Yihnya nacionalna aktivnist virazilas tilki u zv yazku z Gilmendskim proektom i progoloshennyam afganskim uryadom doktrini Pushtunistanu vidpovidno do yakoyi Kelat suto beludzkaya teritoriya mav uvijti pid yurisdikciyu afganskogo uryadu Do vvedennya radyanskih vijsk do Afganistanu beludzhi buli tisno pov yazani zi svoyimi odnopleminnikami v Irani j Pakistani Beludzhi chinili zapeklij sprotiv afganskomu uryadu u rezultati chogo bagato z nih buli zmusheni pereselitis v Iran ta Pakistan Primitnim ye toj fakt sho u 1978 79 rokah beludzka mova poryad iz uzbeckoyu turkmenskoyu ta nuristanskoyu bula vklyuchena do spisku oficijnih mov Afganistanu Do cogo oficijnimi u cij krayini buli pushtu j dari V Afganistani ye takozh radiostanciyi yaki vedut movlennya beludzkoyu movoyu KonfliktDokladnishe Konflikt u BeludzhistaniNaselennyaEtnichnij sklad beludzhi braguyi j pushtuni Z menshin vidilyayutsya takozh dzhati yaki prozhivayut na pivnochi centralnoyi chastini provinciyi ta lassi zoseredzheni na pivdni Pleminnomu naselennyu girskih ta priberezhnih rajoniv Makranu vlastivi negroyidni risi i deyaki antropologi vvazhayut sho ce nashadki rabiv afrikanciv Beludzhi skladayut blizko chverti usih zhiteliv provinciyi Vidomo ponad desyatok velikih plemen yihni dialekti ye blizkimi do farsi Na shodi prozhivayut sim beludzkih plemen najbilshi marri rindi j bugti na zahodi dev yat najbilshi za chiselnistyu rindi j rahshani Skotarstvo zalishayetsya osnovoyu tradicijnogo kochovogo gospodarstva ale chastina beludzhiv stala zemlerobami sluzhit soldatami dribnimi chinovnikami ta policejskimi Choloviki zdavna vvazhayutsya smilivimi voyinami Priblizno chvert naselennya provinciyi skladayut braguyi Yihnya mova blizka do dravidijskih mov Pivdennoyi Indiyi Braguyi podibno do beludzhiv zajmayutsya peredusim pasovishnim skotarstvom a takozh zemlerobstvom U teplij sezon braguyi obroblyayut posivi a vzimku peremishuyutsya na pivnich de prodayut hudobu ta remisnichi virobi i najmayutsya sezonnimi pracivnikami Bagato braguyi osili u zroshuvanih silskogospodarskih rajonah Sindu j u Karachi Perevazhno na pivnochi Beludzhistanu prozhivayut pushtuni priblizno p yata chastina naselennya Beludzhistanu Golovni miscevi plemena kakari pani j tarini Bilshist zhiteliv Makranu ye nepisemnimi znachnu yihnyu chastinu skladayut ribalki skotari rozvodyat molochnu hudobu ta nekvalifikovani pracivniki Beludzhi zovsim ne vidmovilis vid ideyi stvorennya vlasnoyi nezalezhnoyi derzhavi Z beludzhami Pakistanu solidarni j beludzhi Iranu j Afganistanu a takozh pushtuni chiselnist yakih na teritoriyi provinciyi Beludzhistan stanovit ponad 4 mln cholovik U deyakih rajonah provinciyi partizani prodovzhuyut svoyu diyalnist i traplyayetsya stayut do boyu navit z regulyarnimi vijskami Napruzhenoyu zalishayetsya obstanovka i v iranskij chastini Beludzhistanu afganska zh chastina beludzkih zemel zovsim ne kontrolyuyetsya afganskoyu vladoyu DzherelaBaluch tribal structure 5 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Beludzhistan Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Beludzhistan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Persia Iran Afghanistan and Baluchistan 2 listopada 2019 u Wayback Machine is a map from 1897 published by Afghanistan Beloochistan etc 1 serpnya 2020 u Wayback Machine is a map from 1893 published by the American Methodist Church