Імперія Великих Моголів (перс. شاهان مغول) — держава, що з середини XVI до початку XVIII століття контролювала більшу частину Південної Азії. Панівною релігією правлячих класів держави був іслам, а культура і мова правителів були переважно перськими.
Історія
Династія правителів імперії (які носили титул падишахів, а в західній літературі іменуються імператорами) була заснована азійським завойовником Бабуром, що походив від Тимуридів з боку батька та від Чингісхана з боку матері; через це походження самі імператори називали свою династію «Великими Моголами» (тобто монголами перською мовою) або Тимуридами.
Основу політичної, економічної та територіальної могутності заклав падишах Акбар. Водночас ним була започаткована політика щодо союзу з індуською знаттю, яка незабаром стала служити при могольському дворі. За правління цього падишаха було підкорено Кандагар, Кабул, Сінд, Белуджистан, укладено союз з раджпутськими раджами, захоплено Годвану, Гуджарат, Мальву, Бенгалію й Оріссу.
Наступники — Джаханґір і Шах Джахан — продовжили політику розширення володінь імперії. На деякий час вдалося підкорити Балх і Бадахшан. Остаточно загарбані землі у Декані, Біджапур і Голконда стали васалами. При цьому завдяки торгівлі з європейськими компаніями до держави стало надходити американське золото й срібло. У цей час позитивний торговельний баланс із Європою був на боці Великих Моголів.
Найвищого піднесення імперія сягнула за володарювання Ауранґзеба. Він захопив Біджапур і Голконду, тим самим імперія охопила майже весь Індостан. При цьому вдалося захопити гирло Гангу, впритул підійти до Бірми та Ассаму. Разом з тим за Ауранґзеба, внаслідок його релігійної нетерпимості, почалися численні повстання — сикхів, маратхів, джатів, рохіллів, раджпутів. За його спадкоємців держава дедалі слабшала.
Сильного удару по її престижу завдав перський правитель Надір-шах, який у 1739 році пограбував Делі. Слідом за цим північна Індія була пограбована афганцями. Зрештою на кінець XVIII ст. влада падишахів простягалася тільки в районі Доабу (міжріччя Джалумни й Гангу). Усі інші території перейшли під контроль маратхів, місцевих правителів та англійців.
Культура
Відзначається піднесення в різних напрямах культурного життя: поезії, прозі, живопису, архітектурі. Багато в чому тут сприяли перші падишахи.
В архітектурі дотепер історичними пам'ятками вважаються Тадж Махал в Агрі, Джаханґір Махал в Лахорі, Червоний форт у Делі. Наслідуючи володарів імперії, також зводили власні мавзолеї впливові візирі, інші сановники.
За часів імператорів Акбара, Джаханґіра, Шах Джахана, Аурангзеба розквітає література. Здебільшого вірші складалися перською, санскритом та браджом (літературним діалектом гінді). Серед відомих поетів є Абдул Рахім Хан-е-ханан, Бірбал, Файзі, Каві Бхушан, Біхарі Лал Чаубе. Талановитими поетами були деякі представники династії, зокрема Бабур, Дара Шукох, Бахадур Зафар.
У зв'язку з тривалими та запеклими війнами за трон, вторгненням перських та афганських загарбників культурний центр з Делі переміщується до Лакхнау. Відомими поетами цього періоду були Ходжа Мір Дард, Мір Такі Мір, , Назір Акбарабаді.
Малювання розвивається у вигляді мініатюри, що дістала назву могольської. Яскравими її представниками були Мір Сайїд Алі, Абд аль-Самад, Устад Мансур, Фарук Бег, Бішандас, Бхаванідас, Балчанд, Кальяндас, Говардхан, Басаван, Манохар, Біхітр, .
Падишахи
- Бабур (1526–1530)
- Хумаюн (1530–1540), після перерви (1556)
- Акбар (1556–1605)
- Джаханґір (1605–1627)
- Шах Джахан (1627–1658)
- Ауранґзеб (Аламгір I) (1658–1707)
- Бахадур-шах I (Шах Алам I) (1707–1712)
- Джахандар-шах (1712–1713)
- Фарук-сіяр (1713–1719)
- Рафі-уд-Дарджат (1719)
- Шах Джахан II (1719)
- Мухаммад Шах (1719–1748)
- Ахмад-шах Бахадур (1748–1754)
- Аламґір II (1754–1759)
- Шах Джахан III (1759–1760)
- Шах Алам II (1759–1806)
- Шах Джахан IV (1788)
- Акбар Шах II (1806–1837)
- Бахадур-шах II (1837–1857)
Див. також
Примітки
- Pagaza та Argyriades, 2009, с. 129.
Література
- Pagaza, Ignacio Pichardo; Argyriades, Demetrios (2009). . IOS Press. ISBN . Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
Посилання
- Великих Моґолів династія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Muslim Civilization in India by by S. M. Ikram, edited by Ainslie T. Embree [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] (englisch)
- : Mughal India, Online Exhibition [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (englisch, Shockwave Flash)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імперія Великих Моголів |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Velikij Mogol znachennya Imperiya Velikih Mogoliv pers شاهان مغول derzhava sho z seredini XVI do pochatku XVIII stolittya kontrolyuvala bilshu chastinu Pivdennoyi Aziyi Panivnoyu religiyeyu pravlyachih klasiv derzhavi buv islam a kultura i mova praviteliv buli perevazhno perskimi شاهان مغول Shahan e Moġul Imperiya Velikih Mogoliv 1526 1857 Mughal Empire istorichni kordoni na kartiImperiya Velikih Mogoliv zelenim 1700Stolicya Agra Fatehpur Sikri DeliMovi Perska mova takozh Chagatajska mova piznishe takozh Urdu Religiyi Induyizm Sunizm i sinkretizmForma pravlinnya Absolyutna monarhiya unitarna derzhava z federalnoyu strukturoyu centralizovana avtokratiya Islamskij shariatImperator 1526 1530 Babur 1530 1539 1555 1556 Humayun 1556 1605 Akbar 1605 1627 Dzhahangir 1628 1658 Shah Dzhahan 1658 1707 AurangzebIstorichnij period Rannij novij period Persha panipatska bitva 21 kvitnya 1526 Perervana imperiyeyu Suridiv 1540 1555 Indijske povstannya 1857 20 chervnya 1857Plosha 1700 3 200 000 km2Naselennya 1700 150 000 000 osib Gustota 46 9 osib km Valyuta RupiyaPoperednik NastupnikDinastiya TimuridivDelijskij sultanatDinastiya SuriBidzhapurskij sultanatDekanski sultanati Imperiya MarathaDurranijska imperiyaPravlinnya Ost Indskoyi kompaniyi v IndiyiBritanska IndiyaDerzhava SikhivBengalska subaSogodni ye chastinoyu Afganistan Bangladesh Indiya PakistanPopulation source Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperiya Velikih MogolivImperiya Velikih Mogoliv Kordoni imperiyi pri Baburi 1530 pri Akbari 1605 pri Aurangzebi 1707 IstoriyaDinastiya praviteliv imperiyi yaki nosili titul padishahiv a v zahidnij literaturi imenuyutsya imperatorami bula zasnovana azijskim zavojovnikom Baburom sho pohodiv vid Timuridiv z boku batka ta vid Chingishana z boku materi cherez ce pohodzhennya sami imperatori nazivali svoyu dinastiyu Velikimi Mogolami tobto mongolami perskoyu movoyu abo Timuridami Osnovu politichnoyi ekonomichnoyi ta teritorialnoyi mogutnosti zaklav padishah Akbar Vodnochas nim bula zapochatkovana politika shodo soyuzu z induskoyu znattyu yaka nezabarom stala sluzhiti pri mogolskomu dvori Za pravlinnya cogo padishaha bulo pidkoreno Kandagar Kabul Sind Beludzhistan ukladeno soyuz z radzhputskimi radzhami zahopleno Godvanu Gudzharat Malvu Bengaliyu j Orissu Nastupniki Dzhahangir i Shah Dzhahan prodovzhili politiku rozshirennya volodin imperiyi Na deyakij chas vdalosya pidkoriti Balh i Badahshan Ostatochno zagarbani zemli u Dekani Bidzhapur i Golkonda stali vasalami Pri comu zavdyaki torgivli z yevropejskimi kompaniyami do derzhavi stalo nadhoditi amerikanske zoloto j sriblo U cej chas pozitivnij torgovelnij balans iz Yevropoyu buv na boci Velikih Mogoliv Najvishogo pidnesennya imperiya syagnula za volodaryuvannya Aurangzeba Vin zahopiv Bidzhapur i Golkondu tim samim imperiya ohopila majzhe ves Indostan Pri comu vdalosya zahopiti girlo Gangu vpritul pidijti do Birmi ta Assamu Razom z tim za Aurangzeba vnaslidok jogo religijnoyi neterpimosti pochalisya chislenni povstannya sikhiv marathiv dzhativ rohilliv radzhputiv Za jogo spadkoyemciv derzhava dedali slabshala Silnogo udaru po yiyi prestizhu zavdav perskij pravitel Nadir shah yakij u 1739 roci pograbuvav Deli Slidom za cim pivnichna Indiya bula pograbovana afgancyami Zreshtoyu na kinec XVIII st vlada padishahiv prostyagalasya tilki v rajoni Doabu mizhrichchya Dzhalumni j Gangu Usi inshi teritoriyi perejshli pid kontrol marathiv miscevih praviteliv ta anglijciv KulturaVidznachayetsya pidnesennya v riznih napryamah kulturnogo zhittya poeziyi prozi zhivopisu arhitekturi Bagato v chomu tut spriyali pershi padishahi V arhitekturi doteper istorichnimi pam yatkami vvazhayutsya Tadzh Mahal v Agri Dzhahangir Mahal v Lahori Chervonij fort u Deli Nasliduyuchi volodariv imperiyi takozh zvodili vlasni mavzoleyi vplivovi viziri inshi sanovniki Za chasiv imperatoriv Akbara Dzhahangira Shah Dzhahana Aurangzeba rozkvitaye literatura Zdebilshogo virshi skladalisya perskoyu sanskritom ta bradzhom literaturnim dialektom gindi Sered vidomih poetiv ye Abdul Rahim Han e hanan Birbal Fajzi Kavi Bhushan Bihari Lal Chaube Talanovitimi poetami buli deyaki predstavniki dinastiyi zokrema Babur Dara Shukoh Bahadur Zafar U zv yazku z trivalimi ta zapeklimi vijnami za tron vtorgnennyam perskih ta afganskih zagarbnikiv kulturnij centr z Deli peremishuyetsya do Lakhnau Vidomimi poetami cogo periodu buli Hodzha Mir Dard Mir Taki Mir Nazir Akbarabadi Malyuvannya rozvivayetsya u viglyadi miniatyuri sho distala nazvu mogolskoyi Yaskravimi yiyi predstavnikami buli Mir Sajyid Ali Abd al Samad Ustad Mansur Faruk Beg Bishandas Bhavanidas Balchand Kalyandas Govardhan Basavan Manohar Bihitr PadishahiBabur 1526 1530 Humayun 1530 1540 pislya perervi 1556 Akbar 1556 1605 Dzhahangir 1605 1627 Shah Dzhahan 1627 1658 Aurangzeb Alamgir I 1658 1707 Bahadur shah I Shah Alam I 1707 1712 Dzhahandar shah 1712 1713 Faruk siyar 1713 1719 Rafi ud Dardzhat 1719 Shah Dzhahan II 1719 Muhammad Shah 1719 1748 Ahmad shah Bahadur 1748 1754 Alamgir II 1754 1759 Shah Dzhahan III 1759 1760 Shah Alam II 1759 1806 Shah Dzhahan IV 1788 Akbar Shah II 1806 1837 Bahadur shah II 1837 1857 Div takozhTitulatura Velikih MogolivPrimitkiPagaza ta Argyriades 2009 s 129 LiteraturaPagaza Ignacio Pichardo Argyriades Demetrios 2009 IOS Press ISBN 978 1 58603 958 5 Arhiv originalu za 10 grudnya 2019 Procitovano 27 listopada 2019 PosilannyaVelikih Mogoliv dinastiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Muslim Civilization in India by by S M Ikram edited by Ainslie T Embree 6 listopada 2011 u Wayback Machine englisch Mughal India Online Exhibition 7 listopada 2011 u Wayback Machine englisch Shockwave Flash Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperiya Velikih Mogoliv Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim