Ассам (асс. অসম, бенг. আসাম, гінді असम, англ. Assam) — штат у північно-східній Індії. Столиця — Діспур.
Ассам | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Діспур | ||||
Країна | Індія | ||||
| |||||
Номерний знак | AS | ||||
Офіційна мова | асамська і Бодо | ||||
Населення | |||||
- повне | 31 205 576 осіб (2011)[1] | ||||
Площа | |||||
- повна | 78 438 км² | ||||
Дата заснування | 26 січня 1950 | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | assam.gov.in | ||||
Код ISO 3166-2 | IN-AS | ||||
|
Господарство
У штаті виробляється половина вирощуваного в Індії чаю і половина нафти, що добувається, а також рис, джут, цукор, бавовна, вугілля.
Історія
Після вторгнення бірманців у 1826 Англія взяла контроль над Ассамом і зробила його окремою провінцією в 1874, що входить у домініон Індію, крім деяких мусульманських районів, що відійшли до Пакистану в 1947.
Етнічні безладдя почалися в 1960-х, коли асамська мова була оголошена державною. Після виступів райони Гаро, Кхасі і Джайнтія стали штатом. Мегалая в 1971, район Мізо став Союзною територією Мізорам у 1972. Там відбулися масові убивства мусульман індусами в 1983.
У 1987 члени етнічної групи Бодо почали сепаратистську війну. Пряме правління було введено індійським урядом в листопаді 1990.
У березні 1991 повідомлялося, що Об'єднаний фронт визволення Ассаму, що діє в джунглях Міанмара, винен у 97 убивствах, переважно політиків, з 27 листопада 1990.
Населення
- 24,295 млн осіб (1991)
- 26,638 млн осіб (2001), з них 12 млн ассамців (індусів), 5 млн. бенгальців (в основному іммігрантів-мусульман з Бангладеш), непальців і 2 млн інших (християн та ін.).
Джерела
Ця стаття не містить . (січень 2021) |
Це незавершена стаття з географії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- перепис населення Індії в 2011 році
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Assam ass অসম beng আস ম gindi असम angl Assam shtat u pivnichno shidnij Indiyi Stolicya Dispur Assambeng আস ম ass অসম oriya ଆସ ମGerbAdm centr DispurKrayina IndiyaMezhuye z susidni adminodiniciNagalend Arunachal Pradesh Manipur Meghalaya Tripura Zahidnij Bengal Mizoram Silet Nomernij znak ASOficijna mova asamska i BodoNaselennya povne 31 205 576 osib 2011 1 Plosha povna 78 438 km Data zasnuvannya 26 sichnya 1950Gubernator dVebsajt assam gov inKod ISO 3166 2 IN ASVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AssamGospodarstvoU shtati viroblyayetsya polovina viroshuvanogo v Indiyi chayu i polovina nafti sho dobuvayetsya a takozh ris dzhut cukor bavovna vugillya IstoriyaPislya vtorgnennya birmanciv u 1826 Angliya vzyala kontrol nad Assamom i zrobila jogo okremoyu provinciyeyu v 1874 sho vhodit u dominion Indiyu krim deyakih musulmanskih rajoniv sho vidijshli do Pakistanu v 1947 Etnichni bezladdya pochalisya v 1960 h koli asamska mova bula ogoloshena derzhavnoyu Pislya vistupiv rajoni Garo Khasi i Dzhajntiya stali shtatom Megalaya v 1971 rajon Mizo stav Soyuznoyu teritoriyeyu Mizoram u 1972 Tam vidbulisya masovi ubivstva musulman indusami v 1983 U 1987 chleni etnichnoyi grupi Bodo pochali separatistsku vijnu Pryame pravlinnya bulo vvedeno indijskim uryadom v listopadi 1990 U berezni 1991 povidomlyalosya sho Ob yednanij front vizvolennya Assamu sho diye v dzhunglyah Mianmara vinen u 97 ubivstvah perevazhno politikiv z 27 listopada 1990 Naselennya24 295 mln osib 1991 26 638 mln osib 2001 z nih 12 mln assamciv indusiv 5 mln bengalciv v osnovnomu immigrantiv musulman z Bangladesh nepalciv i 2 mln inshih hristiyan ta in DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi perepis naselennya Indiyi v 2011 roci d Track Q1861882