Гільзаї (самоназва) — одне з племінних об'єднань пуштунів (афганців), за своєю роллю в країні посідає друге місце після племені дуррані. Належать до індо-середземноморської раси великої європеоїдної раси. Розмовляють діалектом східних пушту. За своїм віросповіданням є мусульманами-сунітами. Заселяють велику, переважно гірську територію на сході Афганістану, головним чином у районах Калат-і-Гільзаї й Газні. Чисельність становить понад 1,5 мільйони чоловік (за даними 1988 року). Поділяються на 2 гілки: західну — туран (племена хароті, токі, хотак й інші) та східну — ібрахімхель буран (племена сулейманхель, аліхель, сахак, андархель насар, таракхель й інші).
До західних гільзаї належать хотак або хотаки (бл. 80 тис. чол.), що проживають на північному сході від Кандагара й на південний схід від оази Газні. Інше плем'я — тохі (бл. 150 тис. чол.) живе у районі Калат-і-Гільзаї, в долинах річок Тарнак і Аргендаб, на північ від Хазараджата. Третє плем'я — андар (130 тис. чол.) — проживає в області Шильгар. Зі східних гільзаї найбільшим є плем'я сулейманхель (бл. 350 тис. чол.), яке проживає на півдні та південному сході від Кабула, до району Джелалабада. Сулейманхель, значною мірою, кочовий народ; частина племені займається караванною торгівлею. Плем'я аліхель (бл. 70 тис. чол.) живе переважно в районі міста Мукура займається землеробством.
Історія
Етнонім гільзаїв походить від назви тюрків-халаджів, яких було асимільовано афганцями у середньовіччі. У першій половині XVIII століття їм вдалось домогтись політичної та військової переваги в Афганістані. У 1747 році увійшли до складу Дурранійської держави.
Побут
Традиційні справи — оране землеробство і скотарство, в тому числі — відгінне. Зберігаються патріархально-феодальні відносини. У західних гільзаї до початку XIX століття склався феодальний стрій. Східні гільзаї донині живуть в умовах патріархально-феодального побуту. На чолі племені стоїть хан, на чолі роду — малік або машр. Традиційна культура — загальноафганська. Поступово включаються до процесу етнічної консолідації афганців. Основними типами житла є: у кочівників — шатер з вовняної тканини, в осілих жителів — глинобитний або складений з необпаленої цегли будинок.
Література
- Асланов М. Г. Афганцы // Народы мира. Народы передней Азии : этнографические очерки / під загальною редакцією: Толстова С. П. — М. : Наука, 1957.
- Кочнєв В. І., Логашова Б. Р. Гильзаи // Народы мира : справочник / головний редактор: Бромлей Ю. В. — М. : Советская энциклопедия, 1988: 134
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gilzayi samonazva odne z pleminnih ob yednan pushtuniv afganciv za svoyeyu rollyu v krayini posidaye druge misce pislya plemeni durrani Nalezhat do indo seredzemnomorskoyi rasi velikoyi yevropeoyidnoyi rasi Rozmovlyayut dialektom shidnih pushtu Za svoyim virospovidannyam ye musulmanami sunitami Zaselyayut veliku perevazhno girsku teritoriyu na shodi Afganistanu golovnim chinom u rajonah Kalat i Gilzayi j Gazni Chiselnist stanovit ponad 1 5 miljoni cholovik za danimi 1988 roku Podilyayutsya na 2 gilki zahidnu turan plemena haroti toki hotak j inshi ta shidnu ibrahimhel buran plemena sulejmanhel alihel sahak andarhel nasar tarakhel j inshi Do zahidnih gilzayi nalezhat hotak abo hotaki bl 80 tis chol sho prozhivayut na pivnichnomu shodi vid Kandagara j na pivdennij shid vid oazi Gazni Inshe plem ya tohi bl 150 tis chol zhive u rajoni Kalat i Gilzayi v dolinah richok Tarnak i Argendab na pivnich vid Hazaradzhata Tretye plem ya andar 130 tis chol prozhivaye v oblasti Shilgar Zi shidnih gilzayi najbilshim ye plem ya sulejmanhel bl 350 tis chol yake prozhivaye na pivdni ta pivdennomu shodi vid Kabula do rajonu Dzhelalabada Sulejmanhel znachnoyu miroyu kochovij narod chastina plemeni zajmayetsya karavannoyu torgivleyu Plem ya alihel bl 70 tis chol zhive perevazhno v rajoni mista Mukura zajmayetsya zemlerobstvom IstoriyaEtnonim gilzayiv pohodit vid nazvi tyurkiv haladzhiv yakih bulo asimilovano afgancyami u serednovichchi U pershij polovini XVIII stolittya yim vdalos domogtis politichnoyi ta vijskovoyi perevagi v Afganistani U 1747 roci uvijshli do skladu Durranijskoyi derzhavi PobutTradicijni spravi orane zemlerobstvo i skotarstvo v tomu chisli vidginne Zberigayutsya patriarhalno feodalni vidnosini U zahidnih gilzayi do pochatku XIX stolittya sklavsya feodalnij strij Shidni gilzayi donini zhivut v umovah patriarhalno feodalnogo pobutu Na choli plemeni stoyit han na choli rodu malik abo mashr Tradicijna kultura zagalnoafganska Postupovo vklyuchayutsya do procesu etnichnoyi konsolidaciyi afganciv Osnovnimi tipami zhitla ye u kochivnikiv shater z vovnyanoyi tkanini v osilih zhiteliv glinobitnij abo skladenij z neobpalenoyi cegli budinok LiteraturaAslanov M G Afgancy Narody mira Narody perednej Azii etnograficheskie ocherki pid zagalnoyu redakciyeyu Tolstova S P M Nauka 1957 Kochnyev V I Logashova B R Gilzai Narody mira spravochnik golovnij redaktor Bromlej Yu V M Sovetskaya enciklopediya 1988 134