Таджики — народ індоєвропейського походження, мова якого споріднена з перською. Таджики здебільшого мусульмани-суніти. Вони мешкають у Таджикистані, в північному Афганістані, де їх найбільше, в Пакистані та в Ірані.
Таджики Тоҷік, تاجیک | |
---|---|
Кількість | 18-27 млн осіб |
Ареал | Афганістан: 8 000 000 (оцінка) Таджикистан: 6 373 834 (перепис 2010) |
Раса | паміро-ферганська раса великої європеоїдної раси |
Походження | Согдійці, бактрійці, та інші східно-іранські народи. |
Близькі до: | фарсівани, перси |
Входить до | іранські народи |
Мова | таджицька, дарі |
Релігія | Іслам (переважно сунізм) |
Слово «таджик» тюркського походження й означає «нетюрк». Так називали всіх жителів Середньої Азії, що не належали до тюркських народів.
Таджицька мова настільки споріднена з перською і дарі, що між носіями цих мов можливе взаємне розуміння.
Українсько-таджицькі зв'язки
Українсько-таджицькі зв'язки виявляються майже винятково у перекладах літературних творів. Першим перекладачем і дослідником тадж. літератури був Агатангел Кримський. Про таджиків писали Леонід Первомайський, Василь Мисик, Іван Калянник.
По війні надруковано твори класиків таджицької і перської літератури: А. Рудакі (858 — 940), А. Фірдоусі (934 — 1020), Гафіза (14 ст.); з новіших: С. Айні, А. Лахуті, , М. Турсун-заде, Міршакара та ін. 1962 в Україні проведено тиждень таджицької літератури і видано українською мовою зб. «Таджицька поезія. Антологія». Перекладів з української мови на таджицьку відносно мало: твори Т. Шевченка (А. Лахуті, М. Турсун-заде), І. Франка (Р. Джаліл), О. Корнійчука. До тижня української літератури 1961 в Ташкенті видано «Антологію української поезії».
Галерея
- Дівчинка-таджичка, Орджонікідзеабад, 1966
- Хлопчик-таджик. Айні, 1966.
- Жінки-таджички із Панджакента
- Жінка-таджичка із Худжанда
- Дівчата-таджички, Панджакент
- Таджичка Хаммаса Кохістані, Міс Британія 2005
- Таджик на вулиці Орджонікідзеабада, 1966.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 5 травня 2014.
- Том 3. Национальный состав и владение языками, гражданство населения Республики Таджикистан (2010) [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Агентство по статистике при Президенте Республики Таджикистан
- Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы
- Включно із памірськими народами, (шугнанці, рушанці, ваханці, бартангці, язгулямці, хуфці, ішкашимці], усього близько 135 тис. чол.) і ягнобцями (бл. 5 тис.), що за переписами зараховуються до таджиків)(там само)
- Этнический атлас Узбекистана [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.] Институт «Открытое общество», 2002—451 с. (см.)
- Lena Jonson, «Tajikistan in the New Central Asia», Published by I.B.Tauris, 2006. pg 108
- Ethnologue.com's entry for Languages of Pakistan [ 1 вересня 2004 у Wayback Machine.]. В источнике приведено число лиц, говорящих на восточном фарси, при этом национальность не учитывалась.
- Всероссийская перепись населения 2010 р. Национальный состав населения Российской Федерации. «Демоскоп». Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 5 травня 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 5 травня 2014.
- Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.].rar)
- Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины.
- Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ (PDF). belstat.gov.by. Архів (PDF) оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 5 травня 2014.
- Распределение населения Латвии по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2010 [ 2011-07-22 у Wayback Machine.] (латис.)
- Перепис населения Эстонии 2011 р.(англ.)
- Народы мира. Историко-этнографический справочник. Главный редактор Ю. В. Бромлей. Москва. Советская энциклопедия. 1988
- C.E. Bosworth, «The Appearance of the Arabs in Central Asia under the Umayyads and the establishment of Islam», in History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV: The Age of Achievement: AD 750 to the End of the Fifteenth Century, Part One: The Historical, Social and Economic Setting, edited by M. S. Asimov and C. E. Bosworth. Multiple History Series. Paris: UNESCO Publishing, 1998. excerpt from page 23: "Central Asia in the early seventh century, was ethnically, still largely an Iranian land whose people used various Middle Iranian languages. stock and they spoke an Eastern Iranian language called Khwarezmian. The famous scientist Biruni, a Khwarezm native, in his Athar ul-Baqiyah (الآثار الباقية عن القرون الخالية) (p. 47)
- Энциклопедия Britannica
- Массагеты // БРЭ. Т.19. М.,2011.
- Иссык // БРЭ. Т.12. М.,2008.
- Андроновская культура // БРЭ. Т.1. М.,2005.
Література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadzhiki narod indoyevropejskogo pohodzhennya mova yakogo sporidnena z perskoyu Tadzhiki zdebilshogo musulmani suniti Voni meshkayut u Tadzhikistani v pivnichnomu Afganistani de yih najbilshe v Pakistani ta v Irani Tadzhiki Toҷik تاجیکKilkist 18 27 mln osibAreal Afganistan 8 000 000 ocinka Tadzhikistan 6 373 834 perepis 2010 4 898 382 perepis 2000 Uzbekistan 1 165 713 ocinka 2000 abo bilshe 6 000 000 neofic ocinka Pakistan 1 000 000 ocinka Rosiya 200 303 2010 Kirgizstan 46 105 2009 Kazahstan 36 277 2009 Ukrayina 4255 2001 Bilorus 871 2009 Latviya 123 2010 Estoniya 33 2011 Rasa pamiro ferganska rasa velikoyi yevropeoyidnoyi rasiPohodzhennya Sogdijci baktrijci ta inshi shidno iranski narodi Blizki do farsivani persiVhodit do iranski narodiMova tadzhicka dariReligiya Islam perevazhno sunizm U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tadzhiki znachennya Slovo tadzhik tyurkskogo pohodzhennya j oznachaye netyurk Tak nazivali vsih zhiteliv Serednoyi Aziyi sho ne nalezhali do tyurkskih narodiv Tadzhicka mova nastilki sporidnena z perskoyu i dari sho mizh nosiyami cih mov mozhlive vzayemne rozuminnya Ukrayinsko tadzhicki zv yazkiUkrayinsko tadzhicki zv yazki viyavlyayutsya majzhe vinyatkovo u perekladah literaturnih tvoriv Pershim perekladachem i doslidnikom tadzh literaturi buv Agatangel Krimskij Pro tadzhikiv pisali Leonid Pervomajskij Vasil Misik Ivan Kalyannik Po vijni nadrukovano tvori klasikiv tadzhickoyi i perskoyi literaturi A Rudaki 858 940 A Firdousi 934 1020 Gafiza 14 st z novishih S Ajni A Lahuti M Tursun zade Mirshakara ta in 1962 v Ukrayini provedeno tizhden tadzhickoyi literaturi i vidano ukrayinskoyu movoyu zb Tadzhicka poeziya Antologiya Perekladiv z ukrayinskoyi movi na tadzhicku vidnosno malo tvori T Shevchenka A Lahuti M Tursun zade I Franka R Dzhalil O Kornijchuka Do tizhnya ukrayinskoyi literaturi 1961 v Tashkenti vidano Antologiyu ukrayinskoyi poeziyi GalereyaDivchinka tadzhichka Ordzhonikidzeabad 1966 Hlopchik tadzhik Ajni 1966 Zhinki tadzhichki iz Pandzhakenta Zhinka tadzhichka iz Hudzhanda Divchata tadzhichki Pandzhakent Tadzhichka Hammasa Kohistani Mis Britaniya 2005 Tadzhik na vulici Ordzhonikidzeabada 1966 Primitki Arhiv originalu za 9 lipnya 2016 Procitovano 5 travnya 2014 Tom 3 Nacionalnyj sostav i vladenie yazykami grazhdanstvo naseleniya Respubliki Tadzhikistan 2010 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Agentstvo po statistike pri Prezidente Respubliki Tadzhikistan Itogi perepisi naseleniya Tadzhikistana 2000 goda nacionalnyj vozrastnoj polovoj semejnyj i obrazovatelnyj sostavy Vklyuchno iz pamirskimi narodami shugnanci rushanci vahanci bartangci yazgulyamci hufci ishkashimci usogo blizko 135 tis chol i yagnobcyami bl 5 tis sho za perepisami zarahovuyutsya do tadzhikiv tam samo Etnicheskij atlas Uzbekistana 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Institut Otkrytoe obshestvo 2002 451 s sm Lena Jonson Tajikistan in the New Central Asia Published by I B Tauris 2006 pg 108 Ethnologue com s entry for Languages of Pakistan 1 veresnya 2004 u Wayback Machine V istochnike privedeno chislo lic govoryashih na vostochnom farsi pri etom nacionalnost ne uchityvalas Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 r Nacionalnyj sostav naseleniya Rossijskoj Federacii Demoskop Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 5 travnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2013 Procitovano 5 travnya 2014 Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistike Perepis 2009 1 travnya 2012 u Wayback Machine Nacionalnyj sostav naseleniya 11 travnya 2011 u Wayback Machine rar Vseukrainskaya perepis naseleniya 2001 goda Raspredelenie naseleniya po nacionalnosti i rodnomu yazyku Gosudarstvennyj komitet statistiki Ukrainy Perepis naseleniya Respubliki Belarus 2009 goda NASELENIE PO NACIONALNOSTI I RODNOMU YaZYKU PDF belstat gov by Arhiv PDF originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 5 travnya 2014 Raspredelenie naseleniya Latvii po nacionalnomu sostavu i gosudarstvennoj prinadlezhnosti na 01 07 2010 2011 07 22 u Wayback Machine latis Perepis naseleniya Estonii 2011 r angl Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik Glavnyj redaktor Yu V Bromlej Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 C E Bosworth The Appearance of the Arabs in Central Asia under the Umayyads and the establishment of Islam in History of Civilizations of Central Asia Vol IV The Age of Achievement AD 750 to the End of the Fifteenth Century Part One The Historical Social and Economic Setting edited by M S Asimov and C E Bosworth Multiple History Series Paris UNESCO Publishing 1998 excerpt from page 23 Central Asia in the early seventh century was ethnically still largely an Iranian land whose people used various Middle Iranian languages stock and they spoke an Eastern Iranian language called Khwarezmian The famous scientist Biruni a Khwarezm native in his Athar ul Baqiyah الآثار الباقية عن القرون الخالية p 47 Enciklopediya Britannica Massagety BRE T 19 M 2011 Issyk BRE T 12 M 2008 Andronovskaya kultura BRE T 1 M 2005 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi