Согдійці — народ, що населяв територію Согдіани, розташованої в долині річки Зерафшан — від сучасної Бухари (Узбекистан) до Худжанда (Таджикистан). Разом з іншими туранськими племенами і народами согдійці були одними з предків узбеків. А разом з іншими історичними східно-іранськими народами, є одними з предків сучасних таджиків. За висловом радянського сходознавця Бартольда В. В., согдійців за своїм торговельно-культурного внеску в регіон можна назвати «фінікійцями Центральної Азії».
Согдійці говорили согдійською мовою іранської гілки мов, родичці бактрійської. Писемність була заснована на арамейському алфавіті (в'язь з напрямком письма справа наліво, причому більшість голосних на письмі не позначалося). Довгий час согдійська мова була міжнародною мовою від Каспію до Тибету. Її писемність стала основою для уйгурського, монгольського і .
Пізніше согдійська мова була витіснена з території Согдіани арабською, класичною перською (і її таджицьким діалектом) і тюркськими мовами. Однак согдійська (новосогдійська) мова досі знаходиться в користуванні у нечисленної народності ягнобі (за різними оцінками від 2 до 12 тисяч людей) в Согдійській області Таджикистану і в околицях Душанбе.
Согдійці виконували торговельно-посередницьку функцію між двома великими імперіями — Іраном і Китаєм.
Согдійці активно брали участь у торгівлі через Великий шовковий шлях, з його ж допомогою поширювався буддизм. Є відомості, що зброя з Согди (зокрема, кольчуги) експортувалися в Китай та інші країни.
Согдійців відрізняла терпимість до різних релігійних напрямів, представленим в їх суспільстві (буддизм, манихейство, несторіанство, зороастризм). Основними джерелами інформації про согдійців і їх мову є релігійні тексти, що дійшли до нашого часу.
У IV—VIII століттях согдійці домінували у торгівлі між сходом і заходом, їх торгові колонії були знайдені далеко за межами Согда, зокрема, на території сучасного східного Китаю. Согдійська мова використовувалася як лінгва франка на великому протязі Шовкового шляху і залишила сліди у вигляді запозиченої лексики в перській і ряді тюркських мов.
У 651 році араби поклали кінець правлінню Сасанідів у Персії, після чого рушили в Мавераннахр (Mā warā 'l-nahr, «заріччя»), як вони називали согдійські землі за Амударьєю. Согдійці довго чинили опір, але в 722 році були остаточно зломлені воїнами хорасанського еміра Саїда аль-Хараші. Вони обманом виманили останнього з согдійських правителів — Деваштича — з фортеці Муг, де той, сховавшись із залишками воїнів, вів запеклий опір. Згодом у регіоні відбувалися повстання проти арабських завойовників (зокрема, в 728—729 роках).
Согдійський чоловічий одяг Афрасіаб (Самарканд). | Согдійський жіночий одяг Афрасіаб (Самарканд). | Согдійський чоловічий одяг Пенджікент (Таджикистан). |
Див. також
Примітки
- Древними предками У. были согдийцы, хорезмийцы, бактрийцы, ферганцы и сако-масагетские племена. http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Узбеки/ [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 5 травня 2017.
- О вооружении Согда VII—VIII в. — «Сообщения Республиканского историко-краеведческого музея Таджикской ССР», вып. 1, Сталинабад, 1952. С. 61-67
- Согдийские тексты с горы Муг.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sogdijci narod sho naselyav teritoriyu Sogdiani roztashovanoyi v dolini richki Zerafshan vid suchasnoyi Buhari Uzbekistan do Hudzhanda Tadzhikistan Razom z inshimi turanskimi plemenami i narodami sogdijci buli odnimi z predkiv uzbekiv A razom z inshimi istorichnimi shidno iranskimi narodami ye odnimi z predkiv suchasnih tadzhikiv Za vislovom radyanskogo shodoznavcya Bartolda V V sogdijciv za svoyim torgovelno kulturnogo vnesku v region mozhna nazvati finikijcyami Centralnoyi Aziyi Sogdijci zobrazheni na steli Pivnichna Ci 567 573 r Sogdijci govorili sogdijskoyu movoyu iranskoyi gilki mov rodichci baktrijskoyi Pisemnist bula zasnovana na aramejskomu alfaviti v yaz z napryamkom pisma sprava nalivo prichomu bilshist golosnih na pismi ne poznachalosya Dovgij chas sogdijska mova bula mizhnarodnoyu movoyu vid Kaspiyu do Tibetu Yiyi pisemnist stala osnovoyu dlya ujgurskogo mongolskogo i Piznishe sogdijska mova bula vitisnena z teritoriyi Sogdiani arabskoyu klasichnoyu perskoyu i yiyi tadzhickim dialektom i tyurkskimi movami Odnak sogdijska novosogdijska mova dosi znahoditsya v koristuvanni u nechislennoyi narodnosti yagnobi za riznimi ocinkami vid 2 do 12 tisyach lyudej v Sogdijskij oblasti Tadzhikistanu i v okolicyah Dushanbe Sogdijci vikonuvali torgovelno poserednicku funkciyu mizh dvoma velikimi imperiyami Iranom i Kitayem Sogdijci prinosyat dari Buddi Freska VIII st z Bezeklika Sogdijci aktivno brali uchast u torgivli cherez Velikij shovkovij shlyah z jogo zh dopomogoyu poshiryuvavsya buddizm Ye vidomosti sho zbroya z Sogdi zokrema kolchugi eksportuvalisya v Kitaj ta inshi krayini Sogdijciv vidriznyala terpimist do riznih religijnih napryamiv predstavlenim v yih suspilstvi buddizm manihejstvo nestorianstvo zoroastrizm Osnovnimi dzherelami informaciyi pro sogdijciv i yih movu ye religijni teksti sho dijshli do nashogo chasu U IV VIII stolittyah sogdijci dominuvali u torgivli mizh shodom i zahodom yih torgovi koloniyi buli znajdeni daleko za mezhami Sogda zokrema na teritoriyi suchasnogo shidnogo Kitayu Sogdijska mova vikoristovuvalasya yak lingva franka na velikomu protyazi Shovkovogo shlyahu i zalishila slidi u viglyadi zapozichenoyi leksiki v perskij i ryadi tyurkskih mov U 651 roci arabi poklali kinec pravlinnyu Sasanidiv u Persiyi pislya chogo rushili v Maverannahr Ma wara l nahr zarichchya yak voni nazivali sogdijski zemli za Amudaryeyu Sogdijci dovgo chinili opir ale v 722 roci buli ostatochno zlomleni voyinami horasanskogo emira Sayida al Harashi Voni obmanom vimanili ostannogo z sogdijskih praviteliv Devashticha z forteci Mug de toj shovavshis iz zalishkami voyiniv viv zapeklij opir Zgodom u regioni vidbuvalisya povstannya proti arabskih zavojovnikiv zokrema v 728 729 rokah Sogdijskij cholovichij odyag Afrasiab Samarkand Sogdijskij zhinochij odyag Afrasiab Samarkand Sogdijskij cholovichij odyag Pendzhikent Tadzhikistan Div takozhSogd Sogdijska movaPrimitkiDrevnimi predkami U byli sogdijcy horezmijcy baktrijcy fergancy i sako masagetskie plemena http slovari yandex ru knigi BSE Uzbeki 8 grudnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 5 travnya 2017 O vooruzhenii Sogda VII VIII v Soobsheniya Respublikanskogo istoriko kraevedcheskogo muzeya Tadzhikskoj SSR vyp 1 Stalinabad 1952 S 61 67 Sogdijskie teksty s gory Mug