Арамейська мова

Араме́йська мо́ва (арам. ܐܪܡܐܝܬ «arāmāˀiṯ») — мова семітських племен Передньої Азії. Стала міжнародною мовою в Перській державі з 6 століття до н. е.

Арамейська мова
Поширена в	Азербайджан, Вірменія, Індія, Іран, Ірак, Ізраїль, Палестина, Грузія, Ліван, Росія, Сирія, Туреччина
Регіон	Близький Схід, Європа, Закавказзя
Носії	445 тис.
Писемність	арамейське письмо
Класифікація	Афроазійська  Семіто-хамітська   Семітська    Західносемітська
Офіційний статус
Коди мови

Арамейська була мовою Ісуса Христа, який розмовляв галілейським діалектом під час свого громадського служіння. Також арамейська була мовою великих розділів біблійних книг Даниїла та Езри, а також однією з мов Талмуду.

У древньоперській державі арамейська мова була офіційною мовою також для західної частини імперії, включаючи Єгипет та Малу Азію. Арамейська мова була витіснена арабською мовою у 7 сторіччі н. е.

Мова має 3 основні діалекти: західно-арамейський, східно-арамейський, або вавилоно-арамейський, і центрально-арамейський (так звана сирійська мова).

Писемні пам'ятки дуже багаті: найдавніші з них сягають 8 сторіччя до н. е. Залишки діалектів арамейської мови й досі зберігаються в окремих місцях Іраку та Закавказзя під назвою — новосирійська (або айсорська) мова.

Використання в сучасній культурі

В Україні існує гурт із назвою «Таліта Кум» (Talitha Cumi), що походить з арамейської мови, де означає «Дівчино, підведись!» (Ісусові слова до мертвої дівчини).

Мову використано у американському фільмі Страсті Христові (англ. The Passion of the Christ), в якому розповідається про останній день Христа. Актори у фільмі розмовляють або арамейською мовою, або латиною. Режисер Мел Гібсон, переконаний католик, вважав, що всі й так знають, про що йдеться у фільмі. Все ж його вмовили додати субтитри.

Примітки

1. (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
2. . Слово (укр.). 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 1 листопада 2019.

Посилання

• «Арамейська мова: історія розквіту і занепаду» [ 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Семітське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 446. — .

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Крымский А. Е. Семитские языки и народы, ч. 1 — 2. М., 1903—10. (рос.)