Семіти — група народів, що населяють або населяли Північну та Східну Африку і частину Азії та мова яких належить до Семітської групи мов. До них належать стародавні вавилоняни, ассирійці, фінікійці та ін., а також сучасні народи: араби, євреї, ассирійці, друзи.
Термін
Термін «семіти» введений німецькими науковцями Геттінгенської школи (А. Л. Шлецер та інші) у 1770-х роках для позначення стародавніх народів, що характеризувалися приналежністю до особливої сім'ї мов, загальним ареалом розселення, загальними рисами культу, схожістю матеріальної культури і побуту. Термін почерпнутий із Старого завіту — так званої Таблиці народів, де ряд народів Близького Сходу був об'єднаний під загальною назвою «сини Сима».
Розділення на окремі народи
Прасеміти (кочівники і скотарі) населяли колись північну Сахару і звідки імовірно на початку V тис. до н. е. внаслідок інтенсивної зміни клімату почали просуватися на північний схід. На думку одних науковців (німецький Т. Нельдеке, англійський У. Р. Сміт), семіти поступово заселили Аравійський півострів, звідки потім окремими хвилями протягом тисячоліть проникали в Межиріччя і Сирійський степ, на східне узбережжя Середземного моря. Деякі науковці (наприклад, І. М. Дьяконов, СРСР) вважають, що після переходу дельти Нілу одні рушили на південь і заселили Аравію, інші пішли на північ і північний схід. Ряд науковців (наприклад, Ж. Кюппе, Бельгія) вважає, що семіти після виходу з Сахари протягом деякого часу зберігали свою спільність, заселивши Сирійський степ, і саме звідти почали розселення; деякі припускають, що всі семіто-хамітські народи вийшли з Аравії.
За найбільш поширеною думкою, наприкінці IV — початку III тис. до н. е. семіти розділилися (по мові) на дві великі групи — східну і західну.
Східна (північно-східна) група спочатку розселилася в північній частині Південного Дворіччя, де увійшла в контакт з шумерами (початок III тис. до н. е.). Представники цієї групи говорили аккадською мовою. З середини III тис. до н. е. аккадці проникають в південну частину Південного Дворіччя, і незабаром мову північно-східної групи семітів витісняє шумерська. Подальша доля цієї групи семітів пов'язана з історією Аккаду, Вавилонії, Ассирії.
Західна група семітів, в свою чергу, ділиться на дві або три групи. Одна (північно-західна) розселялися в Ханаані, Сирії, Північній Месопотамії двома хвилями. Першими відомими представниками цієї групи (III-II-е тис. до н. е.) були амореї, потім фінікійці і євреї (з кінця II тис. до н. е.) і особлива підгрупа семітів — арамеї; окремі племена арамеїв проникли в Південне Дворіччя (халдеї) і навіть перейшли р. Тигр. Вихід арабів за межі Аравійського півострова в VII ст. н. е. (Див. Арабські завоювання) розглядається як остання і найбільша хвиля розселення семітів.
Інша (південно-семітська) група в II-му тис. до н. е. займала територію Аравійського півострова. Її південну частину в той час, ймовірно, складали мешканці стародавніх держав в Південній Аравії: Майна, Саби, Катабана, Хадрамауту (майнці, хадрамаутці, сабейці, катабанці та ін.). Не виключено, що саме представники цієї підгрупи заселили в I тис. до н. е. Ефіопію. Північна підгрупа південно-семітської групи була в II—I тис. до н. е. представлена ліх'янітами, самуд та ін., об'єднаними не пізніше початку I тис. до н. е. під назвою араби.
Хронологія
III тис. до н. е. — поява аморейських племен.
Сер. III тис. до н. е. — розквіт східносемітської аморейської міста-держави Ебла.
2360 до н. е. — створення східними семітами імперії Аккад на чолі з Саргоном Давнім. Завоювання ним Ебли.
У XVIII столітті до н. е. амореї створюють племінний союз гіксосів, який здійснює експансію в Єгипет.
1813—1638 до н. е. — життя Авраама згідно з Біблією. Відокремлення моавітян і аммонітян (нащадки Лота), арабів (нащадки Ізмаїла).
XVII століття до н. е.— поява народів Ізраїлю та Ідумеї.
1793- — правління Хамурапі. Найвищий розквіт аморейського Вавилону.
1595 до н. е. — війська Хеттського царства завдали поразки Вавилонії; місто було розграбоване та піддане руйнуванням, аморейська династія повалена, а царство знищено.
1522 до н. е. — переселення Ізраїлю до Єгипту.
XIV столітті до н. е. — початок експансії арамейських племен (згідно з Біблією нащадки Нахора). Арамейська мова до початку нашої ери стає основною розмовною мовою Передньої Азії.
Бл. 1250 до н .е. — Вихід євреїв з Єгипту. Початок завоювання Ханаану.
XII ст. — початок фінікійської колонізації Середземномор'я. Першим було колонізовано Кіпр.
Бл. 1010-970 до н. е. — створення Ізраїльського царства Давида.
928 до н. е. — розпад держави Ізраїль.
814 до н. е. — заснування Карфагену.
Новоассирійська держава (750—620 до н. е.)
626—536 до н. е. — Нововавилонське царство (халдейська династія).
539 до н. е. — Перська держава Ахеменідів завойовує всю Передню Азію. Арамейська мова стає другою державною.
III ст. до н. е. — поява Набатейського царства.
218—201 до н. е. — Друга Пунічна війна. Остаточна поразка Карфагену у війнах з Римом.
I ст. н. е. — поява християнства.
630 — об'єднання арабів в Аравії та початок ісламських завоювань.
Див. також
Джерела
Ця стаття не містить . (січень 2017) |
Посилання
- Holger Gzella. У: Sem/Semiten. Michaela Bauks, Klaus Koenen, Stefan Alkier (Hrsg.): Das wissenschaftliche Bibellexikon im Internet (WiBiLex), Stuttgart 2006 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semiti grupa narodiv sho naselyayut abo naselyali Pivnichnu ta Shidnu Afriku i chastinu Aziyi ta mova yakih nalezhit do Semitskoyi grupi mov Do nih nalezhat starodavni vavilonyani assirijci finikijci ta in a takozh suchasni narodi arabi yevreyi assirijci druzi TerminMapa svitu XV stolittya z zobrazhennyam rozpodilu troh vidomih todi chastin svitu Aziyi vgori Yevropi livoruch ta Afriki pravoruch mizh troma sinami Noya Simu Yafetu ta Hamu vidpovidno Termin semiti vvedenij nimeckimi naukovcyami Gettingenskoyi shkoli A L Shlecer ta inshi u 1770 h rokah dlya poznachennya starodavnih narodiv sho harakterizuvalisya prinalezhnistyu do osoblivoyi sim yi mov zagalnim arealom rozselennya zagalnimi risami kultu shozhistyu materialnoyi kulturi i pobutu Termin pocherpnutij iz Starogo zavitu tak zvanoyi Tablici narodiv de ryad narodiv Blizkogo Shodu buv ob yednanij pid zagalnoyu nazvoyu sini Sima Rozdilennya na okremi narodiKarta rozpovsyudzhennya semitskih mov Prasemiti kochivniki i skotari naselyali kolis pivnichnu Saharu i zvidki imovirno na pochatku V tis do n e vnaslidok intensivnoyi zmini klimatu pochali prosuvatisya na pivnichnij shid Na dumku odnih naukovciv nimeckij T Neldeke anglijskij U R Smit semiti postupovo zaselili Aravijskij pivostriv zvidki potim okremimi hvilyami protyagom tisyacholit pronikali v Mezhirichchya i Sirijskij step na shidne uzberezhzhya Seredzemnogo morya Deyaki naukovci napriklad I M Dyakonov SRSR vvazhayut sho pislya perehodu delti Nilu odni rushili na pivden i zaselili Araviyu inshi pishli na pivnich i pivnichnij shid Ryad naukovciv napriklad Zh Kyuppe Belgiya vvazhaye sho semiti pislya vihodu z Sahari protyagom deyakogo chasu zberigali svoyu spilnist zaselivshi Sirijskij step i same zvidti pochali rozselennya deyaki pripuskayut sho vsi semito hamitski narodi vijshli z Araviyi Za najbilsh poshirenoyu dumkoyu naprikinci IV pochatku III tis do n e semiti rozdililisya po movi na dvi veliki grupi shidnu i zahidnu Shidna pivnichno shidna grupa spochatku rozselilasya v pivnichnij chastini Pivdennogo Dvorichchya de uvijshla v kontakt z shumerami pochatok III tis do n e Predstavniki ciyeyi grupi govorili akkadskoyu movoyu Z seredini III tis do n e akkadci pronikayut v pivdennu chastinu Pivdennogo Dvorichchya i nezabarom movu pivnichno shidnoyi grupi semitiv vitisnyaye shumerska Podalsha dolya ciyeyi grupi semitiv pov yazana z istoriyeyu Akkadu Vaviloniyi Assiriyi Zahidna grupa semitiv v svoyu chergu dilitsya na dvi abo tri grupi Odna pivnichno zahidna rozselyalisya v Hanaani Siriyi Pivnichnij Mesopotamiyi dvoma hvilyami Pershimi vidomimi predstavnikami ciyeyi grupi III II e tis do n e buli amoreyi potim finikijci i yevreyi z kincya II tis do n e i osobliva pidgrupa semitiv arameyi okremi plemena arameyiv pronikli v Pivdenne Dvorichchya haldeyi i navit perejshli r Tigr Vihid arabiv za mezhi Aravijskogo pivostrova v VII st n e Div Arabski zavoyuvannya rozglyadayetsya yak ostannya i najbilsha hvilya rozselennya semitiv Insha pivdenno semitska grupa v II mu tis do n e zajmala teritoriyu Aravijskogo pivostrova Yiyi pivdennu chastinu v toj chas jmovirno skladali meshkanci starodavnih derzhav v Pivdennij Araviyi Majna Sabi Katabana Hadramautu majnci hadramautci sabejci katabanci ta in Ne viklyucheno sho same predstavniki ciyeyi pidgrupi zaselili v I tis do n e Efiopiyu Pivnichna pidgrupa pivdenno semitskoyi grupi bula v II I tis do n e predstavlena lih yanitami samud ta in ob yednanimi ne piznishe pochatku I tis do n e pid nazvoyu arabi HronologiyaRekonstrukciya rozpodilu semitskih narodiv v V stolitti do n e Rekonstrukciya rozpodilu semitskih narodiv v I stolitti III tis do n e poyava amorejskih plemen Ser III tis do n e rozkvit shidnosemitskoyi amorejskoyi mista derzhavi Ebla 2360 do n e stvorennya shidnimi semitami imperiyi Akkad na choli z Sargonom Davnim Zavoyuvannya nim Ebli U XVIII stolitti do n e amoreyi stvoryuyut pleminnij soyuz giksosiv yakij zdijsnyuye ekspansiyu v Yegipet 1813 1638 do n e zhittya Avraama zgidno z Bibliyeyu Vidokremlennya moavityan i ammonityan nashadki Lota arabiv nashadki Izmayila XVII stolittya do n e poyava narodiv Izrayilyu ta Idumeyi 1793 pravlinnya Hamurapi Najvishij rozkvit amorejskogo Vavilonu 1595 do n e vijska Hettskogo carstva zavdali porazki Vaviloniyi misto bulo rozgrabovane ta piddane rujnuvannyam amorejska dinastiya povalena a carstvo znisheno 1522 do n e pereselennya Izrayilyu do Yegiptu XIV stolitti do n e pochatok ekspansiyi aramejskih plemen zgidno z Bibliyeyu nashadki Nahora Aramejska mova do pochatku nashoyi eri staye osnovnoyu rozmovnoyu movoyu Perednoyi Aziyi Bl 1250 do n e Vihid yevreyiv z Yegiptu Pochatok zavoyuvannya Hanaanu XII st pochatok finikijskoyi kolonizaciyi Seredzemnomor ya Pershim bulo kolonizovano Kipr Bl 1010 970 do n e stvorennya Izrayilskogo carstva Davida 928 do n e rozpad derzhavi Izrayil 814 do n e zasnuvannya Karfagenu Novoassirijska derzhava 750 620 do n e 626 536 do n e Novovavilonske carstvo haldejska dinastiya 539 do n e Perska derzhava Ahemenidiv zavojovuye vsyu Perednyu Aziyu Aramejska mova staye drugoyu derzhavnoyu III st do n e poyava Nabatejskogo carstva 218 201 do n e Druga Punichna vijna Ostatochna porazka Karfagenu u vijnah z Rimom I st n e poyava hristiyanstva 630 ob yednannya arabiv v Araviyi ta pochatok islamskih zavoyuvan Div takozhSemitski movi Biblijnij rodovid Biblijna hronologiyaDzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017 PosilannyaHolger Gzella U Sem Semiten Michaela Bauks Klaus Koenen Stefan Alkier Hrsg Das wissenschaftliche Bibellexikon im Internet WiBiLex Stuttgart 2006 nim