Хеме́ри (шум. sag-gig-ga — чорноголові) — стародавній народ, що населяв південь нижнього Межиріччя, або ж власне країну Шумер у IV—III тисячоліттях до нашої ери.
Шумери | |
Дата створення / заснування | |
---|---|
Континент | Азія |
Походить з | Шумер |
Мова комунікації | шумерська мова |
Час/дата закінчення | |
Походження
Прабатьківщина шумерів, звідки вони прийшли в Межиріччя, достеменно невідома. Є певні підстави думати, що вони прийшли з Іранського нагір'я на схід від гір Загросу. Підстави цієї теорії полягають в тому, що, згідно з шумерським епосом, в центрально-іранській країні Аратті жителі мали шумерські імена й поклонялися шумерським богам. Якщо цей факт не є фольклорною умовністю, то одним з його пояснень може бути те, що шумери або самі прийшли з Аратти, або ж осідали там на певний час на своєму шляху до Межиріччя. Однак подібне можна пояснити і наявністю колоністів з Шумеру і взаємним впливом.[] Виходячи з ряду фактів, як те, що свої храми шумери будували на високих насипах, які нагадують пагорби, те, що первісно вони використовували дуже велику цеглу, схожу на кам'яні брили, що слова «гора» та «країна» шумерською пишуться однаково, багато хто з сучасних дослідників роблять припущення, що прабатьківщиною шумерів була гірська країна.[]
В літературі часто зустрічаються відомості, нібито самі шумери вважали своєю прабатьківщиною острів Дільмун[] Підставою для нього став шумерський міф про те, що там колись жили першопредки усіх живих істот. Але за міфом, з Дільмуна походять не лише шумери, а люди взагалі, тобто це загальний космогонічний міф, а не міфологізована розповідь про стародавню батьківщину. Більше того, розкопки на самому Дільмуні з'ясували, що це якраз він був заселений вихідцями з Нижньої Месопотамії — убейдцями.[]
Етногенез
На момент приходу шумерів на південь нижнього Межиріччя там вже існувала досить розвинута убейдська культура, що знала землеробство та плавку міді. Свого часу були погляди, що шумери є нащадками убейдської культури, але зараз шумери та убейдці вважаються різними народами.[] В шумерській мові є субстратні сліди іншої, так званої «бананової»[], окрім того, ще ряд особливостей культури свідчить, що на шумерів справив вплив народ, який знав плавку міді. Між археологічними культурами Убейду і так званими протописемними, достовірно шумерськими, відзначається зміна типу поховань, що зазвичай свідчить про етнічні зміни. Найлогічнішим поясненням усіх цих фактів є визнання культури Убейд нешумерською, а самих шумерів прибульцями в регіоні. Представниками та нащадками убейдської культури вважається найдавніше населення Межиріччя — субарійці.[]
Зміна субарейців шумерами не була результатом завоювання. Міські поселення та храми епохи Урук є продовженням будівель епохи Убейд, тобто поселення шумерів у регіоні мало мирний характер, і вони вселялися до міст, що вже існували. Прибульці-шумери змішалися з субарейцями і поступово асимілювали їх, перейнявши ряд ремесел, наприклад, плавку міді, відповідну термінологію, деякі інші слова та деяких божеств. Таким чином поступово утворився новий єдиний шумерський народ.[]
Господарство
Шумерам приписують організацію масштабних гірничих робіт із освоєння родовищ срібла і датують першою половиною III тисячоліття до н. е. Розроблялися родовища Південного Кавказу, Ірану, Малої Азії. Цікаво, що в стародавній шумерській поемі «Енмеркар і правитель Аратти» (середина III тисячоліття до н. е.) згадується про постачання в Межиріччя із «розташованої за сімома узгір'ями» країни Аратти срібла, золота, електруму, лазуриту й «гірського каміння з їх гір». Згідно з описами, місце розташування Аратти могло бути на території Вірменського нагір'я.
Галерея
-
-
- Бородатий чоловік
-
- Лагаський цар Гудеа, , Лувр, Париж
- Реконструкція шумерських жіночих прикрас, Британський музей.
- Шумер з Ешнунни на молитві, скульптура з храму Тель-Ахмар 2750-
- Лагаський правитель на чолі війська. Верхня частина так званої “Стели коршаків”, середина (Лувр, Париж)
- Дошумерська керамічна миска з зображенням свастики, Пергамський музей в Берліні.
- Зикурат в Урі, реконструкція за Л. Г. Вуллі
-
Примітки
- Сучасний острів Бахрейн.
- Мова отримала таку назву через схожість її слів з англійським словом банана — для неї характерні досить короткі слова з повторенням складів.
- Stanley A. Freed, Research Pitfalls as a Result of the Restoration of Museum Specimens, Annals of the New York Academy of Sciences, Volume 376, The Research Potential of Anthropological Museum Collections pages 229–245, December 1981.
Література
- Антонова Е. В. Месопотамия на пути к первым государствам. — М.: Изд. фирма «Восточная литература» РАН. 1998. — 224 с.
- Бадер Н. О. Древнейшие земледельцы Северной Месопотамии. Исследования советской археологической экспедиции в Ираке на поселениях Телль Мацалия, Телль Сотто, Кюльтепе. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. — 368 с.: ил. —
- Бардески Кьяра Децци. Месопотамия. Колыбель человечества / Пер. Т. Н. Григорьевой. — М.: Ниола-Пресс, 2008. — 128 с. — Серия «Тайны истории». —
- Белицкий Мариан. Забытый мир шумеров / Пер. Д. С. Гальпериной. — М.: Наука, 1980. — 398 с.: ил. — Серия .
- Бибби Джеффри. В поисках Дильмуна / Пер. с англ. Н. Елисеева. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1984. — 369 с.: ил. — Серия .
- . Ур халдеев / Пер. с англ. Ф. Л. Мендельсона. — М.: Изд-во восточной литературы, 1961. — 256 с.: ил. — Серия .
- Гласснер Жан-Жак. Месопотамия / Пер. с франц. Л. С. Самуйлова. — М.: Вече, 2012. — 464 с. — Серия «Гиды цивилизаций». —
- Шумер. Вавилон. Ассирия: 5000 лет истории. — М.: Алетейа, 2004. — 440 с. — Серия «Сокровенная история цивилизаций». —
- О площади и составе населения шумерского «города-государства» // Вестник древней истории. — 1950. — № 2. — С. 77—93.
- Люди города Ура. Материалы и исследования. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1990. — 430 с. — Серия . —
- Емельянов В. В. Древний Шумер. Очерки культуры. — СПб.: Азбука-Классика, 2003. — 320 с. — Серия «Мир Востока».
- Заблоцка Юлия. История Ближнего Востока в древности. От первых поселений до персидского завоевания / Пер. с пол. Д. С. Гальпериной. Под ред. В. А. Якобсона. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. — 416 с. — Серия .
- История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. — Ч. 1. Месопотамия / Под. ред. И. М. Дьяконова. — М.: Наука, Главная редакция изданий зарубежных стран, 1983. — 534 с.: ил.
- Канева И. Т. Шумерский язык. — СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1996. — 224 с. — Серия «Orientalia».
- Кленгель-Брандт Эвелин. Путешествие в древний Вавилон / Пер.с нем. Б. С. Святского. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1979. — 260 с.: ил. — Серия .
- Кленгель-Брандт Эвелин. Вавилонская башня. Легенда и история / Пер. с нем. И. М. Дунаевской. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1991. — 160 с.: ил. — Серия .
- . История начинается в Шумере. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1991. — 2-е изд. — 256 с.: ил. — Серия .
- Кривачек Пол. Вавилон. Месопотамия и рождение цивилизации. MV-DCC до н. э. / Пер. Л. А. Карповой.— М.: Центрполиграф, 2015. — 352 с.: ил. — Серия «Memorialis». —
- Куртик Г. Е. Звездное небо древней Месопотамии. Шумеро-аккадские названия созвездий и других светил. — СПб.: Алетейя, 2007. — 744 с.: ил.
- Кьера Эдвард. Они писали на глине. Рассказывают вавилонские таблички. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1984. — 136 с.: ил. — Серия .
- Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика / Пер. с англ. А. А. Пономаренко, И. С. Клочкова. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1992. — 368 с., ил. — Серия .
- . Реки-близнецы. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1972. — 240 с.: ил. — Серия .
- . Археология Месопотамии. От древнекаменного века до персидского завоевания. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1984. — 280 с.: ил. — Серия .
- Нуреев Р. М. Древний Шумер: учёт как основа организации государственного хозяйства // Всемирная история экономической мысли: В 6 томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. — М.: Мысль, 1987. — 606 с. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 50-53. —
- Оппенхейм А. Лео. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации / Пер. с англ. М. Н. Ботвинника. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1990. — 320 с.: ил. — 2-е изд. — Серия .
- Флиттнер Н. Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран / Под ред. И. М. Дьяконова. — М.;Л.: Искусство, 1958. — 300 с.: ил.
- Церен Эрих. Лунный бог / Пер. с нем. Б. Д. Каллистова. Под ред. А. А. Нейхардта. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1976. — 382 с.: ил. — Серия .
- Церен Эрих. Библейские холмы / Пер. с нем. Н. В. Шафранской. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1966. — 480 с.: ил. — Серия .
- Чабб Мэри. Город в песках / Пер. с англ. Н. Г. Коваленской. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1965. — 96 с.: ил. — Серия .
- Шумер: города Эдема / Пер. с англ. В. Хренова. — М.: Терра, 1997. — 168 с.: ил. — Серия «Энциклопедия Исчезнувшие цивилизации». —
- Якобсен Торкильд. Сокровища тьмы. История месопотамской религии. — М.: Изд. фирма «Восточная литература», 1995. — 293 с. — Серия . — / 5020166014
Посилання
- Шумери // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Heme ri shum sag gig ga chornogolovi starodavnij narod sho naselyav pivden nizhnogo Mezhirichchya abo zh vlasne krayinu Shumer u IV III tisyacholittyah do nashoyi eri Shumeri Data stvorennya zasnuvannya KontinentAziya Pohodit zShumer Mova komunikaciyishumerska mova Chas data zakinchennyaPohodzhennyaPrabatkivshina shumeriv zvidki voni prijshli v Mezhirichchya dostemenno nevidoma Ye pevni pidstavi dumati sho voni prijshli z Iranskogo nagir ya na shid vid gir Zagrosu Pidstavi ciyeyi teoriyi polyagayut v tomu sho zgidno z shumerskim eposom v centralno iranskij krayini Aratti zhiteli mali shumerski imena j poklonyalisya shumerskim bogam Yaksho cej fakt ne ye folklornoyu umovnistyu to odnim z jogo poyasnen mozhe buti te sho shumeri abo sami prijshli z Aratti abo zh osidali tam na pevnij chas na svoyemu shlyahu do Mezhirichchya Odnak podibne mozhna poyasniti i nayavnistyu kolonistiv z Shumeru i vzayemnim vplivom dzherelo Vihodyachi z ryadu faktiv yak te sho svoyi hrami shumeri buduvali na visokih nasipah yaki nagaduyut pagorbi te sho pervisno voni vikoristovuvali duzhe veliku ceglu shozhu na kam yani brili sho slova gora ta krayina shumerskoyu pishutsya odnakovo bagato hto z suchasnih doslidnikiv roblyat pripushennya sho prabatkivshinoyu shumeriv bula girska krayina dzherelo V literaturi chasto zustrichayutsya vidomosti nibito sami shumeri vvazhali svoyeyu prabatkivshinoyu ostriv Dilmun dzherelo Pidstavoyu dlya nogo stav shumerskij mif pro te sho tam kolis zhili pershopredki usih zhivih istot Ale za mifom z Dilmuna pohodyat ne lishe shumeri a lyudi vzagali tobto ce zagalnij kosmogonichnij mif a ne mifologizovana rozpovid pro starodavnyu batkivshinu Bilshe togo rozkopki na samomu Dilmuni z yasuvali sho ce yakraz vin buv zaselenij vihidcyami z Nizhnoyi Mesopotamiyi ubejdcyami dzherelo EtnogenezNa moment prihodu shumeriv na pivden nizhnogo Mezhirichchya tam vzhe isnuvala dosit rozvinuta ubejdska kultura sho znala zemlerobstvo ta plavku midi Svogo chasu buli poglyadi sho shumeri ye nashadkami ubejdskoyi kulturi ale zaraz shumeri ta ubejdci vvazhayutsya riznimi narodami dzherelo V shumerskij movi ye substratni slidi inshoyi tak zvanoyi bananovoyi dzherelo okrim togo she ryad osoblivostej kulturi svidchit sho na shumeriv spraviv vpliv narod yakij znav plavku midi Mizh arheologichnimi kulturami Ubejdu i tak zvanimi protopisemnimi dostovirno shumerskimi vidznachayetsya zmina tipu pohovan sho zazvichaj svidchit pro etnichni zmini Najlogichnishim poyasnennyam usih cih faktiv ye viznannya kulturi Ubejd neshumerskoyu a samih shumeriv pribulcyami v regioni Predstavnikami ta nashadkami ubejdskoyi kulturi vvazhayetsya najdavnishe naselennya Mezhirichchya subarijci dzherelo Zmina subarejciv shumerami ne bula rezultatom zavoyuvannya Miski poselennya ta hrami epohi Uruk ye prodovzhennyam budivel epohi Ubejd tobto poselennya shumeriv u regioni malo mirnij harakter i voni vselyalisya do mist sho vzhe isnuvali Pribulci shumeri zmishalisya z subarejcyami i postupovo asimilyuvali yih perejnyavshi ryad remesel napriklad plavku midi vidpovidnu terminologiyu deyaki inshi slova ta deyakih bozhestv Takim chinom postupovo utvorivsya novij yedinij shumerskij narod dzherelo GospodarstvoShumeram pripisuyut organizaciyu masshtabnih girnichih robit iz osvoyennya rodovish sribla i datuyut pershoyu polovinoyu III tisyacholittya do n e Rozroblyalisya rodovisha Pivdennogo Kavkazu Iranu Maloyi Aziyi Cikavo sho v starodavnij shumerskij poemi Enmerkar i pravitel Aratti seredina III tisyacholittya do n e zgaduyetsya pro postachannya v Mezhirichchya iz roztashovanoyi za simoma uzgir yami krayini Aratti sribla zolota elektrumu lazuritu j girskogo kaminnya z yih gir Zgidno z opisami misce roztashuvannya Aratti moglo buti na teritoriyi Virmenskogo nagir ya GalereyaBorodatij cholovik Lagaskij car Gudea HHII st do n e Luvr Parizh najmensha z desyati jogo skulptur Lagaskij car Gudea Luvr Parizh Rekonstrukciya shumerskih zhinochih prikras Britanskij muzej Shumer z Eshnunni na molitvi skulptura z hramu Tel Ahmar 2750 Lagaskij pravitel na choli vijska Verhnya chastina tak zvanoyi Steli korshakiv seredina Luvr Parizh Doshumerska keramichna miska z zobrazhennyam svastiki Pergamskij muzej v Berlini Zikurat v Uri rekonstrukciya za L G Vulli Mozayichnij shtandart z Ura fragment 2600 do n e Batalna scena Britanskij muzejPrimitkiSuchasnij ostriv Bahrejn Mova otrimala taku nazvu cherez shozhist yiyi sliv z anglijskim slovom banana dlya neyi harakterni dosit korotki slova z povtorennyam skladiv Stanley A Freed Research Pitfalls as a Result of the Restoration of Museum Specimens Annals of the New York Academy of Sciences Volume 376 The Research Potential of Anthropological Museum Collections pages 229 245 December 1981 LiteraturaAntonova E V Mesopotamiya na puti k pervym gosudarstvam M Izd firma Vostochnaya literatura RAN 1998 224 s Bader N O Drevnejshie zemledelcy Severnoj Mesopotamii Issledovaniya sovetskoj arheologicheskoj ekspedicii v Irake na poseleniyah Tell Macaliya Tell Sotto Kyultepe M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 368 s il ISBN 5 02 009429 3 Bardeski Kyara Decci Mesopotamiya Kolybel chelovechestva Per T N Grigorevoj M Niola Press 2008 128 s Seriya Tajny istorii ISBN 978 5 366 00327 8 Belickij Marian Zabytyj mir shumerov Per D S Galperinoj M Nauka 1980 398 s il Seriya Bibbi Dzheffri V poiskah Dilmuna Per s angl N Eliseeva M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1984 369 s il Seriya Ur haldeev Per s angl F L Mendelsona M Izd vo vostochnoj literatury 1961 256 s il Seriya Glassner Zhan Zhak Mesopotamiya Per s franc L S Samujlova M Veche 2012 464 s Seriya Gidy civilizacij ISBN 978 5 9533 3403 7 Shumer Vavilon Assiriya 5000 let istorii M Aleteja 2004 440 s Seriya Sokrovennaya istoriya civilizacij ISBN 5 89321 112 X O ploshadi i sostave naseleniya shumerskogo goroda gosudarstva Vestnik drevnej istorii 1950 2 S 77 93 Lyudi goroda Ura Materialy i issledovaniya M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 430 s Seriya ISBN 5 02 016568 9 Emelyanov V V Drevnij Shumer Ocherki kultury SPb Azbuka Klassika 2003 320 s Seriya Mir Vostoka Zablocka Yuliya Istoriya Blizhnego Vostoka v drevnosti Ot pervyh poselenij do persidskogo zavoevaniya Per s pol D S Galperinoj Pod red V A Yakobsona M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 416 s Seriya Istoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Ch 1 Mesopotamiya Pod red I M Dyakonova M Nauka Glavnaya redakciya izdanij zarubezhnyh stran 1983 534 s il Kaneva I T Shumerskij yazyk SPb Centr Peterburgskoe vostokovedenie 1996 224 s Seriya Orientalia Klengel Brandt Evelin Puteshestvie v drevnij Vavilon Per s nem B S Svyatskogo M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1979 260 s il Seriya Klengel Brandt Evelin Vavilonskaya bashnya Legenda i istoriya Per s nem I M Dunaevskoj M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 160 s il Seriya Istoriya nachinaetsya v Shumere M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 2 e izd 256 s il Seriya Krivachek Pol Vavilon Mesopotamiya i rozhdenie civilizacii MV DCC do n e Per L A Karpovoj M Centrpoligraf 2015 352 s il Seriya Memorialis ISBN 978 5 227 06261 1 Kurtik G E Zvezdnoe nebo drevnej Mesopotamii Shumero akkadskie nazvaniya sozvezdij i drugih svetil SPb Aletejya 2007 744 s il Kera Edvard Oni pisali na gline Rasskazyvayut vavilonskie tablichki M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1984 136 s il Seriya Lamberg Karlovski K Sablov Dzh Drevnie civilizacii Blizhnij Vostok i Mezoamerika Per s angl A A Ponomarenko I S Klochkova M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1992 368 s il Seriya Reki bliznecy M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1972 240 s il Seriya Arheologiya Mesopotamii Ot drevnekamennogo veka do persidskogo zavoevaniya M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1984 280 s il Seriya Nureev R M Drevnij Shumer uchyot kak osnova organizacii gosudarstvennogo hozyajstva Vsemirnaya istoriya ekonomicheskoj mysli V 6 tomah Gl red V N Cherkovec M Mysl 1987 606 s T I Ot zarozhdeniya ekonomicheskoj mysli do pervyh teoreticheskih sistem politicheskoj zhizni S 50 53 ISBN 5 244 00038 1 Oppenhejm A Leo Drevnyaya Mesopotamiya Portret pogibshej civilizacii Per s angl M N Botvinnika M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 320 s il 2 e izd Seriya Flittner N D Kultura i iskusstvo Dvurechya i sosednih stran Pod red I M Dyakonova M L Iskusstvo 1958 300 s il Ceren Erih Lunnyj bog Per s nem B D Kallistova Pod red A A Nejhardta M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1976 382 s il Seriya Ceren Erih Biblejskie holmy Per s nem N V Shafranskoj M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1966 480 s il Seriya Chabb Meri Gorod v peskah Per s angl N G Kovalenskoj M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1965 96 s il Seriya Shumer goroda Edema Per s angl V Hrenova M Terra 1997 168 s il Seriya Enciklopediya Ischeznuvshie civilizacii ISBN 5 300 01059 6 Yakobsen Torkild Sokrovisha tmy Istoriya mesopotamskoj religii M Izd firma Vostochnaya literatura 1995 293 s Seriya ISBN 5 02 016601 4 5020166014PosilannyaShumeri Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006