Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Убе́йдська культура, убе́йдський період (Убе́йд) — доісторична фаза епохи енеоліту в Месопотамії та суміжних регіонах (Східне Середземномор'я, Іран, Південний Кавказ, Аравійський півострів), що характеризується знахідками зразків специфічної убейдскої або убейдоподібної кераміки. Поліетнічна культура. У загальних рисах датується VI — початком IV тис. до н. е.; в конкретних регіонах тривалість могла бути різною. Період названо за пам'ятником Тель-ель-Убейд.
| Убейдська культура | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Передня Азія |
| Доба | Енеоліт |
| Час існування | 6-е - початок 4-го тис. до н.е. |
| Попередня культура | ←Самарська культура ←Халафська культура |
| Наступна культура | → → → |
| Убейдський період | |
 Убейдська культура у Вікісховищі | |
Історія дослідження
1918 — виявлення архаїчної мальованої кераміки в Еріду (Р. Кемпбелл-Томпсон).
1919 — відкриття Генрі Голлом Тель-ель-Убейду, і фіксацію там кераміки того ж типу.
1920-ті — розкопки Л. Вуллі Тель-ель-Убейду, фіксацію залишків поселення, синхронної кераміки, що стала називатися «убейдською». Розкопки убейдських шарів в Урі й виділення трьох убейдських фаз.
1930-ті — дослідження німецькою експедицією пам'ятника Хаджі-Мухамед (в околицях Урука); виявлення там ще більш ранньої убейдської фази (фаза Хаджі-Мухамед).
1940-і — розкопки С. Лойда і Ф. Сафарова в Ереду; відкриття фази Ереду, що хронологічно передувала фазі «Хаджі-Мухамед».
1960 — поява стандартної періодизації Убейда в публікації Дж. Оутса (Убейд № 1 = Ереду, Убейд № 2 = Хаджі Мухамад, Убейд № 3 = власне Убейд або «класичний» Убейд, Убейд № 4 = пізній Убейд, тобто пізній варіант кераміки убейдського типу).
1970-ті — 1980-ті — роботи в Тель-ель-Уейлі, хамринського регіону, Східної Аравії й інші; виділення фази Убейду 0 (= Уейлі) та перехідної до Уруку Убейд № 5.
Локалізація
За гіпотезою носіями культури були субареї — вихідці з передгір'я Загроса. Є припущення, що вони розмовляли «прототигрідською мовою», деякі слова якої залишилися в шумерській мові (наприклад, Забаба, Інанна, Хумбаба). Посилення шумерської спільності призвело до витіснення убейдців до Верхнього Тигру й північні райони Загроса, де вони пізніше асимілювалися з хуритами.
Кавказ
Після відкриття [en] з'явилися підстави вважати, що частина носіїв убейдської культури мігрували на Північний Кавказ (пам'ятники Майкопської культури і Південний Кавказ (пам'ятники [en]).
Південна Месопотамія
Включала фази: Уейлі (Убейд 0), Ереду (Убейд 1), Хаджі-Мухамед (Убейд 2), стандартний Убейд (Убейд 3), пізній Убейд (Убейд 4) і фінальний Убейд (Убейд 5).
Північна Месопотамія
Включала перехідний Халаф-Убейдський період і синкретичний Північний Убейд. Артефакти верхнього шару розкопок у [ru] фахівці Інституту археології РАН відносять до убейдських.
Опис
Найважливіша ознака цієї матеріальної культури — убейдська чи убейдоподібна кераміка: вироби кольору бичачої шкіри з розписом чорної фарби. Колір розписів міг варіюватися від чорного до коричневого, фіолетового і темно-зеленого; в залежності від випалу кераміка могла здобувати як колір бичачої шкіри, так і червоно-коричневий або зелено-коричневий відтінки.
Для зрілих фаз характерна поширеність глиняних серпів (в Південній Месопотамії) і розтиральників в формі вигнутих цвяхів.
Південна убейдська дрібна пластика представлена витягнутими стоячими статуетками з головами рептилеподібної форми, північна убейдська — продовжує халафську.
Поховання — трупоположення в ґрунтових могилах або цистах — у витягнутій (на Півдні) або скорченій позі — на території могильників за межею поселень. Немовлят зазвичай ховали в посудинах під підлогами будинків.
Носії культури убейдського періоду були осілими землеробами, мали худобу, жили в будинках з , що утворювали поселення, які групувалися навколо центрального культового святилища — храму. Фіксується поширеність будівель тричастного плану; виявлені великі громадські будівлі, в тому числі храми (Еріду, [en]).
Примітки
- (рос.)Александрова Н. В., Ладынин И. А., Немировский А. А., Яковлев В. М.,. Древний Восток: учебное пособие для вузов. — М. : Астрель; АСТ, 2008. — С. 181—183. — .
- (рос.)Археология Азербайджана в начале XXI века, 01.07.2011 // Baku pages.
- (рос.)Мунчаев Р. М., Мерперт Н. Я., Амиров Ш. Н., «ТЕЛЛЬ-ХАЗНА I. Культово-административный центр IV—III тыс. до н.э. в Северо-восточной Сирии», М., 2004 г. Издательство ПАЛЕОГРАФ — .
Джерела
- (рос.)Антонова Е. В., «Месопотамия на пути к первым государствам». — М.: Изд. фирма «Восточная литература» РАН. 1998. — 224 с.
- (рос.)Бадер Н. О., «Древнейшие земледельцы Северной Месопотамии. Исследования советской археологической экспедиции в Ираке на поселениях Телль Мацалия, Телль Сотто, Кюльтепе». — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. — 368 с.: ил. —
- (рос.)Бардески Кьяра Децци, «Месопотамия. Колыбель человечества» / Пер. Т. Н. Григорьевой. — М.: Ниола-Пресс, 2008. — 128 с. — Серия «Тайны истории». —
- (рос.)Белицкий Мариуш, «Забытый мир шумеров». — М.: Наука, 1980. — 398 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Бибби Джеффри, «В поисках Дильмуна» / Пер. с англ. Н. Елисеева. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1984. — 369 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Вулли Леонард, «Ур халдеев» / Пер. с англ. Ф. Л. Мендельсона. — Востока М.: Изд-во восточной литературы, 1961. — 256 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Гласснер Жан-Жак, «Месопотамия» / Пер. с франц. Л. С. Самуйлова. — М.: Вече, 2012. — 464 с. — Серия «Гиды цивилизаций». —
- (рос.)Заблоцка Юлия, «История Ближнего Востока в древности. От первых поселений до персидского завоевания» / Пер. с пол. Д. С. Гальпериной. Под ред. В. А. Якобсона. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1989. — 416 с. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. — Ч. 1. Месопотамия / Под. ред. И. М. Дьяконова. — М.: Наука, Главная редакция изданий зарубежных стран, 1983. — 534 с.: ил.
- (рос.)Канева И. Т., «Шумерский язык». — СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1996. — 224 с. — Серия «Orientalia».
- (рос.)Ламберг-Карловски К., Саблов Дж., «Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика» / Пер. с англ. А. А. Пономаренко, И. С. Клочкова. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1992. — 368 с., ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Ллойд Сетон, Реки-близнецы. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1972. — 240 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Ллойд Сетон, «Археология Месопотамии. От древнекаменного века до персидского завоевания». — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1984. — 280 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Массон В. М., «Средняя Азия и Древний Восток». М.—Л., 1964.
- (рос.)Оппенхейм А. Лео, «Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации» / Пер. с англ. М. Н. Ботвинника. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1990. — 320 с.: ил. — 2-е изд. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Церен Эрих, «Библейские холмы» / Пер. с нем. Н. В. Шафранской. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1966. — 480 с.: ил. — Серия «По следам исчезнувших культур Востока».
- (рос.)Чайлд Г., «Древнейший Восток в свете новых раскопок». М., 1956.
- (фр.)Parrot A., «Archeologie mesopotamienne». Paris, 1953. — T.2.
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Убейдська культура |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ube jdska kultura ube jdskij period Ube jd doistorichna faza epohi eneolitu v Mesopotamiyi ta sumizhnih regionah Shidne Seredzemnomor ya Iran Pivdennij Kavkaz Aravijskij pivostriv sho harakterizuyetsya znahidkami zrazkiv specifichnoyi ubejdskoyi abo ubejdopodibnoyi keramiki Polietnichna kultura U zagalnih risah datuyetsya VI pochatkom IV tis do n e v konkretnih regionah trivalist mogla buti riznoyu Period nazvano za pam yatnikom Tel el Ubejd Ubejdska kulturaRoztashuvannya Perednya AziyaDoba EneolitChas isnuvannya 6 e pochatok 4 go tis do n e Poperednya kultura Samarska kultura Halafska kulturaNastupna kultura Ubejdskij period Ubejdska kultura u VikishovishiIstoriya doslidzhennya1918 viyavlennya arhayichnoyi malovanoyi keramiki v Eridu R Kempbell Tompson 1919 vidkrittya Genri Gollom Tel el Ubejdu i fiksaciyu tam keramiki togo zh tipu 1920 ti rozkopki L Vulli Tel el Ubejdu fiksaciyu zalishkiv poselennya sinhronnoyi keramiki sho stala nazivatisya ubejdskoyu Rozkopki ubejdskih shariv v Uri j vidilennya troh ubejdskih faz 1930 ti doslidzhennya nimeckoyu ekspediciyeyu pam yatnika Hadzhi Muhamed v okolicyah Uruka viyavlennya tam she bilsh rannoyi ubejdskoyi fazi faza Hadzhi Muhamed 1940 i rozkopki S Lojda i F Safarova v Eredu vidkrittya fazi Eredu sho hronologichno pereduvala fazi Hadzhi Muhamed 1960 poyava standartnoyi periodizaciyi Ubejda v publikaciyi Dzh Outsa Ubejd 1 Eredu Ubejd 2 Hadzhi Muhamad Ubejd 3 vlasne Ubejd abo klasichnij Ubejd Ubejd 4 piznij Ubejd tobto piznij variant keramiki ubejdskogo tipu 1970 ti 1980 ti roboti v Tel el Uejli hamrinskogo regionu Shidnoyi Araviyi j inshi vidilennya fazi Ubejdu 0 Uejli ta perehidnoyi do Uruku Ubejd 5 LokalizaciyaUbejdska keramika muzej Institutu Shodu Chikazkogo universitetu Za gipotezoyu nosiyami kulturi buli subareyi vihidci z peredgir ya Zagrosa Ye pripushennya sho voni rozmovlyali prototigridskoyu movoyu deyaki slova yakoyi zalishilisya v shumerskij movi napriklad Zababa Inanna Humbaba Posilennya shumerskoyi spilnosti prizvelo do vitisnennya ubejdciv do Verhnogo Tigru j pivnichni rajoni Zagrosa de voni piznishe asimilyuvalisya z huritami Kavkaz Pislya vidkrittya en z yavilisya pidstavi vvazhati sho chastina nosiyiv ubejdskoyi kulturi migruvali na Pivnichnij Kavkaz pam yatniki Majkopskoyi kulturi i Pivdennij Kavkaz pam yatniki en Pivdenna Mesopotamiya Vklyuchala fazi Uejli Ubejd 0 Eredu Ubejd 1 Hadzhi Muhamed Ubejd 2 standartnij Ubejd Ubejd 3 piznij Ubejd Ubejd 4 i finalnij Ubejd Ubejd 5 Pivnichna Mesopotamiya Vklyuchala perehidnij Halaf Ubejdskij period i sinkretichnij Pivnichnij Ubejd Artefakti verhnogo sharu rozkopok u ru fahivci Institutu arheologiyi RAN vidnosyat do ubejdskih OpisNajvazhlivisha oznaka ciyeyi materialnoyi kulturi ubejdska chi ubejdopodibna keramika virobi koloru bichachoyi shkiri z rozpisom chornoyi farbi Kolir rozpisiv mig variyuvatisya vid chornogo do korichnevogo fioletovogo i temno zelenogo v zalezhnosti vid vipalu keramika mogla zdobuvati yak kolir bichachoyi shkiri tak i chervono korichnevij abo zeleno korichnevij vidtinki Dlya zrilih faz harakterna poshirenist glinyanih serpiv v Pivdennij Mesopotamiyi i roztiralnikiv v formi vignutih cvyahiv Pivdenna ubejdska dribna plastika predstavlena vityagnutimi stoyachimi statuetkami z golovami reptilepodibnoyi formi pivnichna ubejdska prodovzhuye halafsku Pohovannya trupopolozhennya v gruntovih mogilah abo cistah u vityagnutij na Pivdni abo skorchenij pozi na teritoriyi mogilnikiv za mezheyu poselen Nemovlyat zazvichaj hovali v posudinah pid pidlogami budinkiv Nosiyi kulturi ubejdskogo periodu buli osilimi zemlerobami mali hudobu zhili v budinkah z sho utvoryuvali poselennya yaki grupuvalisya navkolo centralnogo kultovogo svyatilisha hramu Fiksuyetsya poshirenist budivel trichastnogo planu viyavleni veliki gromadski budivli v tomu chisli hrami Eridu en Primitki ros Aleksandrova N V Ladynin I A Nemirovskij A A Yakovlev V M Drevnij Vostok uchebnoe posobie dlya vuzov M Astrel AST 2008 S 181 183 ISBN 978 5 17 045827 1 ros Arheologiya Azerbajdzhana v nachale XXI veka 01 07 2011 Baku pages ros Munchaev R M Merpert N Ya Amirov Sh N TELL HAZNA I Kultovo administrativnyj centr IV III tys do n e v Severo vostochnoj Sirii M 2004 g Izdatelstvo PALEOGRAF ISBN 5 89526 012 8 Dzherela ros Antonova E V Mesopotamiya na puti k pervym gosudarstvam M Izd firma Vostochnaya literatura RAN 1998 224 s ros Bader N O Drevnejshie zemledelcy Severnoj Mesopotamii Issledovaniya sovetskoj arheologicheskoj ekspedicii v Irake na poseleniyah Tell Macaliya Tell Sotto Kyultepe M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 368 s il ISBN 5 02 009429 3 ros Bardeski Kyara Decci Mesopotamiya Kolybel chelovechestva Per T N Grigorevoj M Niola Press 2008 128 s Seriya Tajny istorii ISBN 978 5 366 00327 8 ros Belickij Mariush Zabytyj mir shumerov M Nauka 1980 398 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Bibbi Dzheffri V poiskah Dilmuna Per s angl N Eliseeva M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1984 369 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Vulli Leonard Ur haldeev Per s angl F L Mendelsona Vostoka M Izd vo vostochnoj literatury 1961 256 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Glassner Zhan Zhak Mesopotamiya Per s franc L S Samujlova M Veche 2012 464 s Seriya Gidy civilizacij ISBN 978 5 9533 3403 7 ros Zablocka Yuliya Istoriya Blizhnego Vostoka v drevnosti Ot pervyh poselenij do persidskogo zavoevaniya Per s pol D S Galperinoj Pod red V A Yakobsona M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1989 416 s Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Istoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Ch 1 Mesopotamiya Pod red I M Dyakonova M Nauka Glavnaya redakciya izdanij zarubezhnyh stran 1983 534 s il ros Kaneva I T Shumerskij yazyk SPb Centr Peterburgskoe vostokovedenie 1996 224 s Seriya Orientalia ros Lamberg Karlovski K Sablov Dzh Drevnie civilizacii Blizhnij Vostok i Mezoamerika Per s angl A A Ponomarenko I S Klochkova M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1992 368 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Llojd Seton Reki bliznecy M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1972 240 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Llojd Seton Arheologiya Mesopotamii Ot drevnekamennogo veka do persidskogo zavoevaniya M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1984 280 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Masson V M Srednyaya Aziya i Drevnij Vostok M L 1964 ros Oppenhejm A Leo Drevnyaya Mesopotamiya Portret pogibshej civilizacii Per s angl M N Botvinnika M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 320 s il 2 e izd Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Ceren Erih Biblejskie holmy Per s nem N V Shafranskoj M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1966 480 s il Seriya Po sledam ischeznuvshih kultur Vostoka ros Chajld G Drevnejshij Vostok v svete novyh raskopok M 1956 fr Parrot A Archeologie mesopotamienne Paris 1953 T 2 Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ubejdska kultura