Ешнунна — стародавнє місто в Межиріччі, в басейні річки Діяли, лівої притоки річки Тигра. Сучасне городище Тель-Асмар («Бурий пагорб») на території Іраку, на північний схід від Багдаду. Столиця близькосхідної області Варум, розташованої в родючому районі між Діялою і горами на сході.
Ешнунна | |
---|---|
| |
33°45′ пн. ш. 44°45′ сх. д. / 33.750° пн. ш. 44.750° сх. д.Координати: 33°45′ пн. ш. 44°45′ сх. д. / 33.750° пн. ш. 44.750° сх. д. | |
Країна | Ірак |
Розташування | Баакуба |
Тип | населений пункт археологічна пам'ятка і місто-держава |
Ешнунна Ешнунна (Ірак) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ешнунна виникла в 3 тисячолітті до н. е.
У XXI столітті до н. е. входила до складу Шумеро-Аккадського царства III династії Ура.
У XX—XVIII століттях до н. е. переживала значний розквіт, була головним містом самостійної держави і одним з центрів міжнародної торгівлі. У цей час крім столиці в ном Ешнунна входив ще цілий ряд дрібніших міст. Общинним божеством цього нома був Тішпак.
Після падіння III династії Ура царі Ешнунни, починаючи від Ітуріа, посилювали свої політичні позиції та розширювали свої межі, але були зупинені царями Ісіну та Вавилону. У XVIII столітті до н. е. Ешнунну завоював вавилонський цар Хаммурапі, при його наступників вона пережила нові руйнування, а після краху I Вавилонської (аморейської) династії потрапила під владу войовничих гірських племен каситів і була ними перейменована в Тупліяш. Ешнунна відігравала важливу посередницьку роль у зносинах Дворіччя з Еламом, обумовлену, до речі, тим, що між царськими будинками Еламу та Ешнунни були династичні шлюби. Остання згадка в клинописних документах відноситься до VI століття до н. е.
У 1930—1938 під час розкопок, які проводила археологічна експедиція Чиказького університету під керівництвом Г. Франкфорті та Т. Якобсена, були відкриті руїни храмів Тішпаку, Абу та інших богів, царського палацу, статуї божеств та адорантів, печатки, предмети побуту, а в храмових архівах — господарські документи.
З Ешнунною пов'язаний найдавніший пам'ятник близькосхідного права — так звані «Закони з Ешнунни» (XIX століття до н. е.), які представляють собою збірник з 59 статей акадською мовою. Збірник законів зберігся на двох глиняних табличках, які є, мабуть, шкільними копіями оригіналу; знаходяться в Іракському музеї Багдаду.
Див. також
Література
- Trevor Bryce. The Routledge Handbook of the Peoples and Places of Ancient Western Asia. — Routledge, 2009. — P. 235-237.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eshnunna starodavnye misto v Mezhirichchi v basejni richki Diyali livoyi pritoki richki Tigra Suchasne gorodishe Tel Asmar Burij pagorb na teritoriyi Iraku na pivnichnij shid vid Bagdadu Stolicya blizkoshidnoyi oblasti Varum roztashovanoyi v rodyuchomu rajoni mizh Diyaloyu i gorami na shodi Eshnunna33 45 pn sh 44 45 sh d 33 750 pn sh 44 750 sh d 33 750 44 750 Koordinati 33 45 pn sh 44 45 sh d 33 750 pn sh 44 750 sh d 33 750 44 750Krayina IrakRoztashuvannya BaakubaTip naselenij punkt arheologichna pam yatka i misto derzhavaEshnunnaEshnunna Irak Mediafajli u Vikishovishi Eshnunna vinikla v 3 tisyacholitti do n e U XXI stolitti do n e vhodila do skladu Shumero Akkadskogo carstva III dinastiyi Ura U XX XVIII stolittyah do n e perezhivala znachnij rozkvit bula golovnim mistom samostijnoyi derzhavi i odnim z centriv mizhnarodnoyi torgivli U cej chas krim stolici v nom Eshnunna vhodiv she cilij ryad dribnishih mist Obshinnim bozhestvom cogo noma buv Tishpak Pislya padinnya III dinastiyi Ura cari Eshnunni pochinayuchi vid Ituria posilyuvali svoyi politichni poziciyi ta rozshiryuvali svoyi mezhi ale buli zupineni caryami Isinu ta Vavilonu U XVIII stolitti do n e Eshnunnu zavoyuvav vavilonskij car Hammurapi pri jogo nastupnikiv vona perezhila novi rujnuvannya a pislya krahu I Vavilonskoyi amorejskoyi dinastiyi potrapila pid vladu vojovnichih girskih plemen kasitiv i bula nimi perejmenovana v Tupliyash Eshnunna vidigravala vazhlivu poserednicku rol u znosinah Dvorichchya z Elamom obumovlenu do rechi tim sho mizh carskimi budinkami Elamu ta Eshnunni buli dinastichni shlyubi Ostannya zgadka v klinopisnih dokumentah vidnositsya do VI stolittya do n e U 1930 1938 pid chas rozkopok yaki provodila arheologichna ekspediciya Chikazkogo universitetu pid kerivnictvom G Frankforti ta T Yakobsena buli vidkriti ruyini hramiv Tishpaku Abu ta inshih bogiv carskogo palacu statuyi bozhestv ta adorantiv pechatki predmeti pobutu a v hramovih arhivah gospodarski dokumenti Z Eshnunnoyu pov yazanij najdavnishij pam yatnik blizkoshidnogo prava tak zvani Zakoni z Eshnunni XIX stolittya do n e yaki predstavlyayut soboyu zbirnik z 59 statej akadskoyu movoyu Zbirnik zakoniv zberigsya na dvoh glinyanih tablichkah yaki ye mabut shkilnimi kopiyami originalu znahodyatsya v Irakskomu muzeyi Bagdadu Div takozhZakoni EshnunniLiteraturaTrevor Bryce The Routledge Handbook of the Peoples and Places of Ancient Western Asia Routledge 2009 P 235 237