Зикурат в Урі

Великий зикурат в Урі, зикурат Етеменнігуру — найкраще збережений храмовий комплекс Стародавнього Межиріччя. Зведений у XXI столітті до н. е. (близько 2047 до н. е.) в місті Ур місцевими царями Ур-Намму і Шульгі, як і святилище Екішнугаль, на честь місячного божества Нанна. Згодом не раз перебудовувався, був значно розширений нововавилонським царем Набонідом.

Зикурат в Урі
30°57′45″ пн. ш. 46°06′09″ сх. д. / 30.96250000002777725° пн. ш. 46.102500000027774263° сх. д. / 30.96250000002777725; 46.102500000027774263Координати: 30°57′45″ пн. ш. 46°06′09″ сх. д. / 30.96250000002777725° пн. ш. 46.102500000027774263° сх. д. / 30.96250000002777725; 46.102500000027774263
Країна	Ірак^[1]
Розташування	Ді-Кар
Тип	Зикурат
Зикурат в Урі Зикурат в Урі (Ірак)
Медіафайли у Вікісховищі

Зикурат в Урі має основу 64 на 46 м, висотою до 30 м.

Історія

Будівництво зикурату вела третя династія Ура, що відновила місцеву державність після нашестя аккадців і гутіїв. Зикурат був покликаний служити не тільки храмом, а й громадською установою, архівом і царським палацом. З його вершини як на долоні можна було споглядати все місто.

Зикурат був 20-метровою цегляною будівлею, яка розташовувалася на платформах різної ширини, з трьома поверхами. Фундамент був складний з сирцевої цегли, зовнішні стіни викладені кам'яними плитами.

Вся поверхня будівлі була облицьована цеглою, яка попередньо пройшла обробку бітумом.

Можливо, так виглядав зикурат в давнину

Три підйоми на зразок приставних сходів (крута центральна і дві бічні, з'єднані вгорі) вели на перший майданчик, звідки сходи вели в цегляну надбудову, де містилося головне святилище-храм бога місяця Нанна. Верхній майданчик служив також жерцям для спостережень за зірками. Всередині стін, що підтримують платформи, знаходилося безліч кімнат, де жили священики і працівники храму.

Надбудова не збереглася. Перший дослідник споруди, , вважав, що ці сходи були в давнину обсаджені деревами, щоби вся споруда нагадувала жителям алювіальної рівнини священну гору.

Зикурат в Урі був шанованим зразком для зодчих Стародавнього Межиріччя. Припускають, що або сам зикурат Етеменнігуру, або побудований за його зразком зикурат в Вавилоні були прообразом описаної в Біблії Вавилонської вежі.

Сучасний стан

У XX столітті експедиція з Британського музею очистила зикурат від багатовікових нашарувань, після чого він був частково реконструйований. У дворі зикурату Вуллі відкрив рештки храмового архіву — глиняні таблички з інформацією про торговельні угоди, в яких жерці виступали представниками місячного божества.

На рубежі XXI століття пам'ятник зазнав нових випробувань. Саддам Хуссейн розпорядився відтворити фасади будівлі і монументальні сходи, чим спотворив його вигляд. Поруч з зикуратом розташовані руїни храму Навуходоносора II. Найближче до пам'ятника місто — Насирія.

Галерея

• Солдати армії США з 17-ї бригади польової артилерії (англ. 17th Field Artillery Brigade) піднімаються сходинками реконструйованого зикурату. 2010-й рік.

Примітки

1. GeoNames — 2005.
   d:Track:Q830106
2. Б.Байер, У. Бирштайн и др. История человечества 2002
3. Gardner's Art Through the Ages. . Pages 41-42.
4. ' 'International Dictionary of Historic Places. Taylor & Francis, 1996. Pages 718 = 719.
5. William W. Hallo. Origins: The Ancient Near Eastern Background of Some Modern Western Institutions. Brill Academic Publishers, 1996. Page 279.

Література

• Вуллі Л.: Ур халдеїв
• Mitchell T. C.Biblical Archaeology: Documents from the British Museum. Cambridge University Press, 1988. P. 25.
• Leick G.A Dictionary of Ancient Near Eastern Architecture. . P. 230.