Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шульгі (аккад. šul-gi) — цар Уру, цар Шумеру і Аккаду, правив приблизно в -, з Третьої Династії Уру. Син Ур-Намму. Послідовно розширював отриману у спадок державу, довів до кінця будівництво розпочатих за його батька споруд. Археологи знайшли цеглини з печаткою Шульги там же, де і з печаткою Ур-Намму. Як і батько, Шульгі споруджує храми не тільки в Урі, а й в інших містах Шумера.
| Шульгі | |
|---|---|
 | |
| Помер | [1] |
| Поховання | Ур |
| Діяльність | суверен |
| Посада | Лугаль |
| Рід | Третя династія Уру |
| Батько | Ур-Намму |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d і d |
| Діти | Амар-Сін, d і Шу-Сін |
| |
Реорганізація армії
Довів до кінця розпочату Ур-Намму реорганізацію армії, створивши, як і свого часу Саргон Давній, замість піхоти з важким озброєнням загони легко озброєних лучників. 19-й рік правління Шульгі (бл. ) відзначений у датувальній формулі як «рік коли громадяни Ура були зобов'язані службою списоносцями», мабуть, до цього вони були звільнені від військової служби. Є підстави припускати, що Шульгі роздавав землі своїм воїнам або невеликим підрозділам і завдяки цьому віддані цареві гарнізони, що мали свої власні джерела доходів, вірно захищали інтереси держави. За часів Шульгі в Шумері, очевидно, вже було й наймане військо. Хоча документи, що свідчать про появу найманців, відносяться до часу правління наступників Шульгі, початок цьому швидше за все поклав саме він.
Завойовницькі походи
Успадкована царем Шульгі держава була невелика, вона займала південну і центральну частину долини Межиріччя, але Шульгі на чолі свого реорганізованого війська намагався розширити свою державу й домігся ряду значних успіхів. На сході до 28 року свого правління (бл. ) він завоював майже весь Елам і провадив від власного імені будівництва храмів у Сузах. Округами Еламу правили шумерські чиновники, а за правителів важкодоступних Еламських областей він видав своїх дочок. Так у він видав одну дочку за царя Варахсе (або Мархаші); згодом, як повідомляє один напис, очевидно, після смерті чоловіка вона стала самостійною правителькою цієї області. Інша дочка у віддана в дружини правителя Аншан а (або Анчана), що однак не завадило Шульгі згодом приблизно у (або ) почати похід проти Аншана і спустошити його. Але з часом з'ясувалося, що підтримувати силами тільки власних військ і чиновництва владу Ура над Еламом — країною відокремленою від Шумера горами і болотами — важко, тож Шульги перейшов до іншої системи. Він надав місцевій еліті самій управляти своїми номами (крім Суз), але шумерських воїнів тримав в Еламі, а Еламських в деяких шумерських гарнізонах.
На півночі на 43 році правління (бл. ) підпорядкував місто Ашшур (Ша-Ашшур, Шашрум), на 46 році правління (бл. ) — місто Урбіллум (Ербіль), на 26 році правління (бл. ) — плем'я лулубеїв і місто Сімуррум, а також ряд хурритських міст у передгір'ї Загроса (Ганхар (або Карахар), Харшині, Кімаш і Хумурті).
Ще далі просунувся Шульгі на заході і північному заході. Він повністю підпорядкував собі або принаймні мав значний вплив у Канеші, Каппадокії та Алалахії. Збереглися тексти про видачу забезпечення гінцям, які прибули в район Ніппура з Уршу та Ебли, а також про сплату правителями цих міст данини у вигляді обов'язкових поставок худоби на жертвопринесення в храмі Енліля, а в одному випадку — про данину деревиною. Таким чином, війська Шульгі просунулися від Нижнього до Верхнього моря, так само як армії Саргона і Нарам-Суена. Не дивно, що Шульги взяв собі титул «цар Ура, цар Шумера і Аккада, цар чотирьох сторін світу».
Придушення заколотів
Усюди в завойованих країнах Шульгі ставив своїх намісників, розміщував військові гарнізони. Вся країна була розділена на округи, які могли збігатися, а могли й не збігатися з колишніми номами; на чолі них стояли енсі, але тепер це були або сини Шульги або просто чиновники, яких через сваволю царської адміністрації перекидали з місця на місце. Проте то в одному, то в іншому місці його великої держави спалахували повстання і Шульгі доводилося весь час посилати каральні експедиції в повсталі міста: так місто Сімуррум під час правління Шульгі зазнало розгрому 5 разів (на 26, 27, 33, 45 і 46 роках правління), тричі були розгромлені місто Ганхар (на 25, 32 і 46 роках) і плем'я луллубеїв (на 26, 33 і 46 роках). Два рази руйнувалися міста Харшині (28 і 49 року), Кімаш (47 і 49 роках) і Хумурті (47 і 49 роках).
Те, що Шульгі мав серйозні труднощі, намагаючись втихомирити і підпорядкувати субарейців, видно з листа, який один з його чиновників на ім'я Арадму переслав йому десь із Субіру. Арадму були дані вказівки Шульгі «тримати в хорошому стані дороги в країну Субіру», зміцнити кордони країни,«розвідати шляхи в країні»і "радитися із зібранням мудрих проти гнилого (?) Насіння (?) "- останній термін був, очевидно, умовним епітетом якогось не названого на ім'я субарейского вождя, який відмовлявся визнавати авторитет Шульгі. Але Арадму вважав ситуацію безнадійною; він оточив себе наближеними, у кожного з яких було в підпорядкуванні по 5000 чоловік. Це так налякало і деморалізував Арадму, що той не мав іншого виходу, як звернутися по допомогу до Шульгі. Збереглася відповідь Шульгі на цей лист, в якому Шульгі підозрює Арадму в зраді, вдається і до погроз, і до лестощів, намагаючись утримати Арадму від приєднання до субарейських повстанців.
До того ж в роки царювання Шульгі на західних кордонах Шумера дедалі частіше стали з'являтися озброєні загони держави Марі. Очевидно, це були амореї, що захопили це місто і заснували там свою державу. Про зіткненнях з амореями згадують і більш ранні джерела, наприклад написи аккадського царя Шаркалішаррі.
Реорганізація життя всередині країни
За часів правління Шульгі всі храмові й імператорські господарства в межах «царства Шумеру і Аккаду» були злиті в одне уніфіковане державне господарство. Основний персонал цього господарства становили рабині (Нгема)і т. н. «Молодці»(гуруші); хоча останні й не називалися рабами, але фактично за статусом нічим від них не відрізнялися . Шульгі спорудив в Урі величезний палац Ехурсаг, в якому розмістив увесь чиновницький апарат держави. Всі ті функції, які раніше виконувала храмова адміністрація, тепер перейшли до царського апарату. Палац контролював усі сторони господарського життя Шумеру, вів облік податкових надходжень, доходів від царських маєтків і майстерень, податей і данини. Продовжуючи розпочату батьком уніфікацію, Шульги запровадив обов'язкову для всієї держави єдину систему мір і ваг, визначив точний розмір мит і т. д.
Обожнення
Шульгі був наймогутнішим царем III династії Ура. Він підкорив своєї влади жрецтво. Могутність Шульгі було настільки величезна, що він вирішив взяти собі титул бога: в написах перед його ім'ям, як і перед іменами давніх шумерських богів стоїть знак — символ бога. До його імені додалося ім'я бога Сіна, і він став називатися Шульгі-Сін. На честь Шульгі-Сіна були споруджені храми, в яких стояли його статуї і відбувалися жертвоприношення. Сьомий місяць в шумерському календарі став носити ім'я царя. Шульгі, мабуть, спробував взагалі ліквідувати сліди общинного самоврядування. При ньому усі, навіть не надто важливі судові справи вирішував одноосібний царський чиновник — енсі.
Законодавча діяльність
Шульгі відомий в історії не тільки як грізний завойовник, але і як законодавець. Він написав закони для свого царства, з яких до наших днів збереглися лише фрагменти. Однак цього цілком достатньо, щоб мати уявлення про правову базу Аккадсько-Шумерського царства. Так, у збережених параграфах кодексу Шульгі йдеться про покарання за перелюбство, помилковий доніс і лжесвідчення, про правила розлучення, про тілесні ушкодження, про повернення рабів-утікачів. Основним видом покарання у законах Шульгі була грошова компенсація, яку винний виплачував потерпілому; про смертну кару не згадується.
Дружиною Шульгі була енергійна, діяльна семітка на ім'я ; вона пережила Шульгі і залишалася царицею при трьох спадкоємцях Шульгі, двоє з яких, принаймні, — Шу-Сін та Іббі-Сін — носили семітські імена. Шульгі був великим шанувальником шумерської літератури і культури та головним патроном шумерської школи, едуббі. У своїх гімнах він хизується своєю освіченістю і ерудицією, набутою в едуббі у дні молодості, і заявляє, що пройшов весь курс і став умілим писарем. Шульгі, за його власними словами, знав шумерську, еламську, аморейску, субарейську мови, і ще міг порозумітися з «людьми чорних гір».
Правив Шульгі 48 років.
Джерела
- Книга: История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз.
- Емельянов В. В. Культура и культурность в шумерском царском гимне (Shulgi B)
Література
- Bertrand Lafont: The Army of the Kings of Ur: The Textual Evidence. In: Cuneiform Digital Library Journal. 2009/5, 2009, ISSN 1540-8779, S. 1-25 (PDF; 0,5 MB).
- https://www.britannica.com/biography/Shulgi
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shulgi akkad sul gi car Uru car Shumeru i Akkadu praviv priblizno v z Tretoyi Dinastiyi Uru Sin Ur Nammu Poslidovno rozshiryuvav otrimanu u spadok derzhavu doviv do kincya budivnictvo rozpochatih za jogo batka sporud Arheologi znajshli ceglini z pechatkoyu Shulgi tam zhe de i z pechatkoyu Ur Nammu Yak i batko Shulgi sporudzhuye hrami ne tilki v Uri a j v inshih mistah Shumera ShulgiPomer 1 PohovannyaUrDiyalnistsuverenPosadaLugalRidTretya dinastiya UruBatkoUr NammuMatidBrati sestridU shlyubi zd i dDitiAmar Sin d i Shu Sin Mediafajli u Vikishovishi Zikurat v Uri dobudovanij pri Shulgi Vaga v mini faktichna vaga 248 gr zaprovadzhena carem Shulgi Maye zobrazhennya serpa misyacya vikoristovuvalasya v hrami boga Nanni v Uri Diorit pochatok XXI stolittya do nashoyi eri III dinastiyi Ura Reorganizaciya armiyiDoviv do kincya rozpochatu Ur Nammu reorganizaciyu armiyi stvorivshi yak i svogo chasu Sargon Davnij zamist pihoti z vazhkim ozbroyennyam zagoni legko ozbroyenih luchnikiv 19 j rik pravlinnya Shulgi bl vidznachenij u datuvalnij formuli yak rik koli gromadyani Ura buli zobov yazani sluzhboyu spisonoscyami mabut do cogo voni buli zvilneni vid vijskovoyi sluzhbi Ye pidstavi pripuskati sho Shulgi rozdavav zemli svoyim voyinam abo nevelikim pidrozdilam i zavdyaki comu viddani carevi garnizoni sho mali svoyi vlasni dzherela dohodiv virno zahishali interesi derzhavi Za chasiv Shulgi v Shumeri ochevidno vzhe bulo j najmane vijsko Hocha dokumenti sho svidchat pro poyavu najmanciv vidnosyatsya do chasu pravlinnya nastupnikiv Shulgi pochatok comu shvidshe za vse poklav same vin Zavojovnicki pohodiUspadkovana carem Shulgi derzhava bula nevelika vona zajmala pivdennu i centralnu chastinu dolini Mezhirichchya ale Shulgi na choli svogo reorganizovanogo vijska namagavsya rozshiriti svoyu derzhavu j domigsya ryadu znachnih uspihiv Na shodi do 28 roku svogo pravlinnya bl vin zavoyuvav majzhe ves Elam i provadiv vid vlasnogo imeni budivnictva hramiv u Suzah Okrugami Elamu pravili shumerski chinovniki a za praviteliv vazhkodostupnih Elamskih oblastej vin vidav svoyih dochok Tak u vin vidav odnu dochku za carya Varahse abo Marhashi zgodom yak povidomlyaye odin napis ochevidno pislya smerti cholovika vona stala samostijnoyu pravitelkoyu ciyeyi oblasti Insha dochka u viddana v druzhini pravitelya Anshan a abo Anchana sho odnak ne zavadilo Shulgi zgodom priblizno u abo pochati pohid proti Anshana i spustoshiti jogo Ale z chasom z yasuvalosya sho pidtrimuvati silami tilki vlasnih vijsk i chinovnictva vladu Ura nad Elamom krayinoyu vidokremlenoyu vid Shumera gorami i bolotami vazhko tozh Shulgi perejshov do inshoyi sistemi Vin nadav miscevij eliti samij upravlyati svoyimi nomami krim Suz ale shumerskih voyiniv trimav v Elami a Elamskih v deyakih shumerskih garnizonah Na pivnochi na 43 roci pravlinnya bl pidporyadkuvav misto Ashshur Sha Ashshur Shashrum na 46 roci pravlinnya bl misto Urbillum Erbil na 26 roci pravlinnya bl plem ya lulubeyiv i misto Simurrum a takozh ryad hurritskih mist u peredgir yi Zagrosa Ganhar abo Karahar Harshini Kimash i Humurti She dali prosunuvsya Shulgi na zahodi i pivnichnomu zahodi Vin povnistyu pidporyadkuvav sobi abo prinajmni mav znachnij vpliv u Kaneshi Kappadokiyi ta Alalahiyi Zbereglisya teksti pro vidachu zabezpechennya gincyam yaki pribuli v rajon Nippura z Urshu ta Ebli a takozh pro splatu pravitelyami cih mist danini u viglyadi obov yazkovih postavok hudobi na zhertvoprinesennya v hrami Enlilya a v odnomu vipadku pro daninu derevinoyu Takim chinom vijska Shulgi prosunulisya vid Nizhnogo do Verhnogo morya tak samo yak armiyi Sargona i Naram Suena Ne divno sho Shulgi vzyav sobi titul car Ura car Shumera i Akkada car chotiroh storin svitu Pridushennya zakolotivUsyudi v zavojovanih krayinah Shulgi staviv svoyih namisnikiv rozmishuvav vijskovi garnizoni Vsya krayina bula rozdilena na okrugi yaki mogli zbigatisya a mogli j ne zbigatisya z kolishnimi nomami na choli nih stoyali ensi ale teper ce buli abo sini Shulgi abo prosto chinovniki yakih cherez svavolyu carskoyi administraciyi perekidali z miscya na misce Prote to v odnomu to v inshomu misci jogo velikoyi derzhavi spalahuvali povstannya i Shulgi dovodilosya ves chas posilati karalni ekspediciyi v povstali mista tak misto Simurrum pid chas pravlinnya Shulgi zaznalo rozgromu 5 raziv na 26 27 33 45 i 46 rokah pravlinnya trichi buli rozgromleni misto Ganhar na 25 32 i 46 rokah i plem ya lullubeyiv na 26 33 i 46 rokah Dva razi rujnuvalisya mista Harshini 28 i 49 roku Kimash 47 i 49 rokah i Humurti 47 i 49 rokah Te sho Shulgi mav serjozni trudnoshi namagayuchis vtihomiriti i pidporyadkuvati subarejciv vidno z lista yakij odin z jogo chinovnikiv na im ya Aradmu pereslav jomu des iz Subiru Aradmu buli dani vkazivki Shulgi trimati v horoshomu stani dorogi v krayinu Subiru zmicniti kordoni krayini rozvidati shlyahi v krayini i raditisya iz zibrannyam mudrih proti gnilogo Nasinnya ostannij termin buv ochevidno umovnim epitetom yakogos ne nazvanogo na im ya subarejskogo vozhdya yakij vidmovlyavsya viznavati avtoritet Shulgi Ale Aradmu vvazhav situaciyu beznadijnoyu vin otochiv sebe nablizhenimi u kozhnogo z yakih bulo v pidporyadkuvanni po 5000 cholovik Ce tak nalyakalo i demoralizuvav Aradmu sho toj ne mav inshogo vihodu yak zvernutisya po dopomogu do Shulgi Zbereglasya vidpovid Shulgi na cej list v yakomu Shulgi pidozryuye Aradmu v zradi vdayetsya i do pogroz i do lestoshiv namagayuchis utrimati Aradmu vid priyednannya do subarejskih povstanciv Do togo zh v roki caryuvannya Shulgi na zahidnih kordonah Shumera dedali chastishe stali z yavlyatisya ozbroyeni zagoni derzhavi Mari Ochevidno ce buli amoreyi sho zahopili ce misto i zasnuvali tam svoyu derzhavu Pro zitknennyah z amoreyami zgaduyut i bilsh ranni dzherela napriklad napisi akkadskogo carya Sharkalisharri Reorganizaciya zhittya vseredini krayiniRichnij buhgalterskij zvit derzhavnih gospodarstv oformlenij pisariv vidpovidalnimi za remisnikiv Blizko 2040 do n e III dinastiyi Ura Za chasiv pravlinnya Shulgi vsi hramovi j imperatorski gospodarstva v mezhah carstva Shumeru i Akkadu buli zliti v odne unifikovane derzhavne gospodarstvo Osnovnij personal cogo gospodarstva stanovili rabini Ngema i t n Molodci gurushi hocha ostanni j ne nazivalisya rabami ale faktichno za statusom nichim vid nih ne vidriznyalisya Shulgi sporudiv v Uri velicheznij palac Ehursag v yakomu rozmistiv uves chinovnickij aparat derzhavi Vsi ti funkciyi yaki ranishe vikonuvala hramova administraciya teper perejshli do carskogo aparatu Palac kontrolyuvav usi storoni gospodarskogo zhittya Shumeru viv oblik podatkovih nadhodzhen dohodiv vid carskih mayetkiv i majsteren podatej i danini Prodovzhuyuchi rozpochatu batkom unifikaciyu Shulgi zaprovadiv obov yazkovu dlya vsiyeyi derzhavi yedinu sistemu mir i vag viznachiv tochnij rozmir mit i t d ObozhnennyaShulgi buv najmogutnishim carem III dinastiyi Ura Vin pidkoriv svoyeyi vladi zhrectvo Mogutnist Shulgi bulo nastilki velichezna sho vin virishiv vzyati sobi titul boga v napisah pered jogo im yam yak i pered imenami davnih shumerskih bogiv stoyit znak simvol boga Do jogo imeni dodalosya im ya boga Sina i vin stav nazivatisya Shulgi Sin Na chest Shulgi Sina buli sporudzheni hrami v yakih stoyali jogo statuyi i vidbuvalisya zhertvoprinoshennya Somij misyac v shumerskomu kalendari stav nositi im ya carya Shulgi mabut sprobuvav vzagali likviduvati slidi obshinnogo samovryaduvannya Pri nomu usi navit ne nadto vazhlivi sudovi spravi virishuvav odnoosibnij carskij chinovnik ensi Zakonodavcha diyalnistShulgi vidomij v istoriyi ne tilki yak griznij zavojovnik ale i yak zakonodavec Vin napisav zakoni dlya svogo carstva z yakih do nashih dniv zbereglisya lishe fragmenti Odnak cogo cilkom dostatno shob mati uyavlennya pro pravovu bazu Akkadsko Shumerskogo carstva Tak u zberezhenih paragrafah kodeksu Shulgi jdetsya pro pokarannya za perelyubstvo pomilkovij donis i lzhesvidchennya pro pravila rozluchennya pro tilesni ushkodzhennya pro povernennya rabiv utikachiv Osnovnim vidom pokarannya u zakonah Shulgi bula groshova kompensaciya yaku vinnij viplachuvav poterpilomu pro smertnu karu ne zgaduyetsya Druzhinoyu Shulgi bula energijna diyalna semitka na im ya vona perezhila Shulgi i zalishalasya cariceyu pri troh spadkoyemcyah Shulgi dvoye z yakih prinajmni Shu Sin ta Ibbi Sin nosili semitski imena Shulgi buv velikim shanuvalnikom shumerskoyi literaturi i kulturi ta golovnim patronom shumerskoyi shkoli edubbi U svoyih gimnah vin hizuyetsya svoyeyu osvichenistyu i erudiciyeyu nabutoyu v edubbi u dni molodosti i zayavlyaye sho projshov ves kurs i stav umilim pisarem Shulgi za jogo vlasnimi slovami znav shumersku elamsku amorejsku subarejsku movi i she mig porozumitisya z lyudmi chornih gir Praviv Shulgi 48 rokiv DzherelaKniga Istoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Chast 1 Mesopotamiya Pod redakciej I M Dyakonova M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1983 534 s 25 050 ekz Emelyanov V V Kultura i kulturnost v shumerskom carskom gimne Shulgi B LiteraturaBertrand Lafont The Army of the Kings of Ur The Textual Evidence In Cuneiform Digital Library Journal 2009 5 2009 ISSN 1540 8779 S 1 25 PDF 0 5 MB https www britannica com biography Shulgi