Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі (нині Тель-Харірі в Сирії, 25 кілометрів на північ від іракського кордону, 12 на північний захід від міста Абу-Кемаль і 2,5 кілометри на захід від нинішнього русла річки Євфрат) — одне з найзначніших міст-держав Межиріччя в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери.
| Марі | |
|---|---|
|
| |
| 34°32′58″ пн. ш. 40°53′24″ сх. д. / 34.54944444447177432° пн. ш. 40.89000000002777568° сх. д.Координати: 34°32′58″ пн. ш. 40°53′24″ сх. д. / 34.54944444447177432° пн. ш. 40.89000000002777568° сх. д. | |
| Країна | Сирія |
| Розташування | Абу-Кемаль Дайр-аз-Заур |
| Тип | археологічна пам'ятка Тель d і місто-держава |
| Площа | 600 дунам |
  Марі Марі (Сирія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальний опис
Царство Марі, столицею якого і було це древнє місто, згадувалося в знайдених в Месопотамії глиняних табличках в яких стверджувалося, що Марі було десятим містом, яке люди заснували після Всесвітнього потопу. За традицією Марі належить до розряду великих міст-держав і входить до числа 17-20 найдревніших з них. Марі сприймається як шумеро-аккадський форпост, розміщений у безлюдному степу, на значній відстані від інших великих центрів цієї цивілізації.
Розквіт міста припав на кінець III тисячоліття до нашої ери. Місто кілька разів руйнувалося, захоплювалося різними ворогами, у тому числі своїм знаменитим сусідом — царем Хаммурапі, який віроломно порушив мирний договір і напав на місто, зрівнявши його з землею. Після цього воно перестало існувати.
Археологія
Стародавнє місто було знайдене випадково — місцеві жителі повідомили про знахідку кам'яної статуї одному з французьких солдатів, які розміщувалися в період французького мандата на Сирію недалеко від Телль Харірі, — в Абу Кемалі. Це сталося в 1933 році. Розкопки Марі робила французька археологічна експедиція під керівництвом Андре Парро з 1933 року з вісімнадцятирічною перервою під час та після Другої світової війни.
Найважливіше, що було знайдене в Марі — це величезна як на ті часи бібліотека, що складалася приблизно з 23 600 глиняних табличок, з яких зараз опубліковано лише близько чверті (5-6 тисяч). В них містилася різна інформація про історію і повсякденні справи самого царства Марі та інших древніх держав регіону. Біля чверті архівів складають таблички дипломатичного та політичного змісту які дозволяють краще зрозуміти систему васальних відносин та характер дипломатичних зв'язків стародавнього Межиріччя. Також ці документи свідчать про тісні економічні, політичні, культурні та релігійні зв'язки Марі під владою західносемітських династій з Сирією та Північним Ханааном заселених спорідненими племенами. В документах згадуються Бібл, Хацор і .
Найцікавіші археологічні знахідки відносяться до періоду панування західносемістських династій в кінці XIX — в першій половині XVIII століття до нашої ери. Розкішний царський палац Марі налічував більше 300 кімнат і внутрішніх дворів загальною площею 3,2 гектара. Стіни деяких приміщень були прикрашені фресками. На одній з них зображене коронування царя в присутності богів на тлі міфічного саду який нагадує опис раю в Біблії — дерева охороняються херувимами і зрошуються чотирма потоками, що витікають з одного джерела.
Суспільство
Основним населенням Марі на початку ІІ тисячоліття до нашої ери були західні семіти і багато імен, які зустрічаються в документах, схожі на біблійні. Взагалі відомості про кочові, напівкочові семітські племена, їх міграцію, караванні шляхи тощо отримані з бібліотеки Марі широко використовуються для висвітлення найдавніших етапів біблійної історії — суспільства ізраїльських племен, їх проникнення в Ханаан, особливості стосунків з місцевим міським населенням.
Суспільство західних семітів показується в документах Марі вельми строкатим — воно складається як з кочових, так і осілих міських елементів. Родові групи розпадалися на клани одні з яких вели кочове, а інші осіле життя. Частина міського населення йшло в степ під час пасовищного сезону тощо. Влада була зосереджена в руках голів великих патріархальних родин. Рада старійшин була основним органом управління племенем, який вирішував головні питання та представляв його перед царем Марі. Згадується в документах Марі і посада схожа на ізраїльських шорфетів (суддів), функції яких так само були не чисто судовими, а загально-адміністративними.
Контакт західносемітських племен із міською шумеро-аккадською культурою Межиріччя призвів до її швидкого засвоєння ними, але зі збереженням ряду племінних традицій. Родові звичаї, юридичні, військові та політичні процедури, релігійний ритуал і обрядність Марі на початку ІІ тисячоліття до нашої ери мають ряд спільних рис з описаними в Біблії. Наприклад укладання договору супроводжувалося принесенням в жертву молодих тварин, як і в Книзі Буття. Переписи кочових та осілих племен як і в Біблії (Книга Вихід ) супроводжувалися обрядом очищення. Володіння землею було не особистим, а родовим, а тому земельна власність нахалум (в Біблії нахала) — могла відчужуватися і передаватися лише через успадкування.
В документах з Марі є пряма паралель до одного з центральних релігійних понять біблійних патріархів «бог мого (твого, його) батька». Наприклад цар Кати клянеться ім'ям бога свого батька, а до Хаммурапі звертається в ім'я бога Адада, владики Халеба і бога (твого) батька.
В документах Марі відображене й таке характерне для ранньої історії Ізраїля явище, як спонтанне пророцтво. Пророки Марі сприймалися як вуста богів. Сам факт їх існування вказує на характерність цього феномену для релігійної свідомості західносемітських племен до яких належали і стародавні євреї.
Архітектура
Аналіз археологічних і писемних джерел дозволяє припустити, що площа міста становила понад 60 га, його населення — близько 10 тисяч чоловік. Загальне планування міста було хаотичним та іррегулярним, крім планування палаців та храмів. В плануванні Марі простежуються елементи своєрідності, які притаманні як месопотамському, так і сирійському світу.
Проблеми економічного і політичного положення міста часто можна з'ясувати на підставі аналізу будівельних матеріалів, які були використані будівельниками міста. Так, уважне вивчення складу і походження деяких будівельних матеріалів дозволяє стверджувати, що Марі був могутньою і багатою державою (зодчі Марі найчастіше дозволяють собі використовувати достатньо дорогі привізні матеріали в значно більшому обсязі, ніж багато хто з їхніх сусідів). Досить широко, на відміну від інших держав, використовувався камінь для спорудження фундаментів. Гіпсом або бітумом облицьовували стіни та укладали підлогу. Однак, основні будівельні матеріали тотожні відомим шумеро-аккадським. Стіни будівель зводились з цегли-сирця, який виготовлявся на місці з алювіальної глини в дерев'яних рамах.
Особливу увагу було приділено будівельній техніці Марі, тому що саме в ній можна найбільш конкретно простежити ступінь впливу будівельних традицій інших держав і ступінь самобутності досліджуваного об'єкта. У досаргонівський період основним елементом стін була плоска цегла-сирець. У першій половині III тисячоліття до нашої ери у Марі починають виготовлять обпалену цеглу. В цей же час у будівельній техніці міста відбуваються зміна — плоска цегла змінюється на планоконвексну (горбату). З кінця II тисячоліття форма цегли стає квадратною. Всі ці зміни в технології виготовлення цегли пов'язані з пошуками засобів укріплення стін будівель, які в ті періоди часто руйнувались, за що будівельники каралися. На всіх етапах розвитку будівельної техніки застосовували різні декоративні елементи, які одночасно додатково укріплювали стіни. Аналіз декоративних елементів на спорудах дає можливість визначити своєрідність або запозиченість трактування системи прикрас зовнішніх стін споруд.
Техніка будівництва з цегли-сирцю не дозволяла зводити складні архітектурні конструкції. Тому будівлі не мали покрівлі. Над стінами зводились лише «козирки». Вікон в нашому розуміння в житлах Марі також не було. Невеличкі отвори, які були призначені не для освітлення, а для вентиляції приміщень, закривались керамічними решітками. Підлога покоїв часто вистилалась полірованим гіпсом.
В місті діяла прекрасна каналізаційна система з обпалених керамічних труб. У покоях царів були знайдені керамічні ванни, які опалювались каміном. Якість системи каналізації та водопостачання була такою, що вона залишилась у робочому стані до сьогодення.
Архітектура палацу Марі містить риси як месопотамської так і сирійської архітектури. Прекрасна збереженість палацу дозволяє чіткіше з'ясувати тенденції розвитку архітектури Стародавнього Сходу в цілому. Дослідження палацу показали, що палац перебудовувався три рази, i історично останнім виявився варіант, побудований Зімрі-Лімом. Географічне положення Марі дозволяло державі користуватися усіма вигодами транзитної торгівлі, тому палацова архітектура багата й вишукана. Палац був символом устрою держави, тому він є не тільки житлом правителя, але й храмом, i центром науки і культури. Чудовим є устрій храму Іштар, у якому знаходиться унікальна статуя богині, сполучена з системою водопостачання яка давала фонтан води в потрібний момент церемонії. Подібна складна система зафіксована в стародавньо-східної архітектурі вперше.
Для житлової забудови характерна техніка створення будівлі шляхом заповнення каркаса глиною. Ця техніка використовується в Сирії дотепер.
У цілому архітектура Марі має своєрідні риси, що свідчать про перехідний характер культури Марі в цілому. Почасти вона запозичала сирійські і месопотамські риси, але загальний образ будівель Марі є самобутнім і цілісним.
Посередницька роль
Місто проіснувало біля тисячі років до зруйнування військами Хаммурапі в XVIII століття до нашої ери. Така відносна нетривалість його існування пояснюється низкою причин. Марі існував як серединний пункт між стародавньо-сирійською і месопотамською цивілізаціями, не маючи власної аграрної бази, спроможної забезпечити життя міста. Причиною могутності держави було його існування між такими полюсами економічних зв'язків, як Північна Сирія, Хабур і Вавилонія. Це дозволило Марі брати участь у торгівлі на правах партнера і забезпечувало йому важливу роль посередника. Здійснюючи суворий контроль за транзитом, Марі одержувало можливість стягувати значні мита з купців.
Уразливість географічного положення Марі була причиною того, що держава могла зберігати стабільність і силу тільки в умовах зовнішнього балансу сил -— єдиною можливістю забезпечити панування над своєю розтягнутою територією була слабкість сусідніх держав. При порушенні цього балансу необхідність у посереднику відпадала і держава, що зросла в силі, мала або підвестися на місце Марі, або стерти його з обличчя землі, що і відбулося при Хаммурапі. Таким чином, у ранньовавилонський час, у період аморейських династій, місто Марі могло процвітати лише у світі, розділеному на дрібні номові царства, приблизно однакової сили. Періоди зльоту і зменшення могутності Марі пов'язані з тим же комплексом причин — ще в III тисячолітті до нашої ери після періодів могутності наставали смуги глибокого спаду, пов'язані з успіхами аккадських або пізньошумерських правителів Месопотамії і Сирії. Могутність Марі в III тисячолітті до нашої ери при економічних умовах того часу не можна пояснити інакше, як зв'язавши з існуванням на протилежному кінці ріки розвинутої Сирії, а також із значним і плідним обміном, що здійснювався по Євфрату.
Самобутність
Марі було пов'язано із сирійським світом не менше тісними узами, ніж із світом месопотамським. Але при цьому воно мало достатньо виражену самобутність. Приклади порівняльних досліджень храму Дагана, зикурата, «Священної огорожі» у Марі з подібними спорудами в Сирії дозволяють переглянути тезу про однозначну приналежність Марі до месопотамського світу. На основі вивчення пам'ятників архітектури і мистецтва Марі можна стверджувати, що джерела скоріше демонструють самобутність і унікальність Марі, ніж перевагу сирійського чи месопотамського впливів. Ця самобутність стає особливо очевидною при аналізі скульптури Марі, що відрізняється невластивим давньосхідному мистецтву реалізмом. Марі було частиною як сирійського, так і месопотамського світу, зберігаючи, проте, разючу спроможність трансформувати загальні для всього Близького Сходу культурні і релігійні основи і технічні прийоми і пропонувати цілком оригінальні рішення.
Правителі Марі
I династія Марі
6 правителів — 136 років
II династія Марі
Завоювання Аккадом (XXIV—XXIII ст. до н. е.)
Завоювання III династією Уру (XXII—XXI ст. до н. е.)
Наприкінці XXI ст. до н. е. Марі відновило незалежність.
III династія Марі (бл. 1880—1759 до н. е.)
- Ішме-Даган
- Іштуп-Ілум
- Іді-Ілум
- Тура-Даган
- Пузур-Іштар
- (… — 1837)
- Яггід-Лім, 21 рік (1836—1816)
- Яхдун-Лім, 17 років (1815—1799)
- Суму-Адад, 2 року (1798—1797)
- Ясмах-Адад, син Шамші-Адада I, 19 років (1796—1778)
- Зімрі-Лім, син Яхдун-Ліма, 19 років (1777—1759)
1758 року до н. е. Марі було захоплене вавилонським царем Хаммурапі й назавжди втратило свою незалежність.
Примітки
- Цей звичай відображено наприклад в законах Хаммурапі
- Поселення, що існувало тут після зазначених подій, можна не брати до уваги
Джерела
- Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Хасан Хассан Хамдан; НАН України. Ін-т археології. — К., 2000. — 18 с. — укр.
Література
- Серія видань Андре Парро «Mission Archeologique de Mari» (1946—1968 рр.), це фундаментальні праці які є основою будь якого дослідження Марі. Перший том публікації знайомить читача з результатами дослідження храму Іштар, другий том (який було видано у трьох частинах) — із різноманітними аспектами вивчення царського палацу Марі (архітектура, монументальні розписи, документи з палацевого архіву), третій том — із знахідками в храмах Іштара і Нінні-Заза. Крім того, результати шістнадцятого, сімнадцятого і двадцятого сезонів розкопок Марі були опубліковані окремо в збірниках, присвячених сирійській археології (Parrot A. Mission Archeologique de Mari. — Vol. I—IV). Паралельно А. Парро проводив порівняльні дослідження результатів своїх розкопок Марі з матеріалами інших центрів месопотамської культури (Parrot A. Mari et Chagar Bazar // Iraq, 1938), торкаючись проблем вивчення держави Марі в контексті дослідження археології Месопотамії (Parrot A. Archaeologie Mesopotamienne. Vol. I—II. — Paris, 1946—1953; Parrot A. Nineveh and Babylon. — London, 1961).
- Маргерон Ж.-К. Мари — самобытность или заимствования // Древняя Эбла. — М.: Прогресс, 1985. — с. 96-113
- Праці Алі Абу Ассафа про найдавнішу історію Сирії, де матеріалам Марі приділена величезна увага (Абу Ассаф А. Асар альмамалик альгадима. — Дамаск, 1988). Перу А. Абу Ассафа належать найдокладніші описи й аналіз будівельної техніки Марі, архітектурних традицій, що існували тут, тенденцій розвитку образотворчого мистецтва. Роботи А. Абу Ассафа надають досліднику колосальний матеріал по історії древньосирійських цивілізацій, тим більше цінний тим, що історик має можливість оперувати чітко структурованим і скрупульозно описаним матеріалом, розробляючи порівняльно-історичні теми.
- Результати новітніх знахідок і досліджень публікуються в «Археологічному збірнику Сирії»
- Хасан Хассан Хамдан, дисертація кандидата історичних наук, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН МАРІ (за археологічними даними), робота виконана на кафедрі археології та етнології Одеського державного університету ім. І. І. Мечнікова. (так що можна знайти, в мережі є її автореферат)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mari znachennya Mari nini Tel Hariri v Siriyi 25 kilometriv na pivnich vid irakskogo kordonu 12 na pivnichnij zahid vid mista Abu Kemal i 2 5 kilometri na zahid vid ninishnogo rusla richki Yevfrat odne z najznachnishih mist derzhav Mezhirichchya v III II tisyacholittyah do nashoyi eri Mari34 32 58 pn sh 40 53 24 sh d 34 54944444447177432 pn sh 40 89000000002777568 sh d 34 54944444447177432 40 89000000002777568 Koordinati 34 32 58 pn sh 40 53 24 sh d 34 54944444447177432 pn sh 40 89000000002777568 sh d 34 54944444447177432 40 89000000002777568Krayina SiriyaRoztashuvannya Abu Kemal Dajr az ZaurTip arheologichna pam yatka Tel d i misto derzhavaPlosha 600 dunamMariMari Siriya Mediafajli u VikishovishiZagalnij opisCarstvo Mari stoliceyu yakogo i bulo ce drevnye misto zgaduvalosya v znajdenih v Mesopotamiyi glinyanih tablichkah v yakih stverdzhuvalosya sho Mari bulo desyatim mistom yake lyudi zasnuvali pislya Vsesvitnogo potopu Za tradiciyeyu Mari nalezhit do rozryadu velikih mist derzhav i vhodit do chisla 17 20 najdrevnishih z nih Mari sprijmayetsya yak shumero akkadskij forpost rozmishenij u bezlyudnomu stepu na znachnij vidstani vid inshih velikih centriv ciyeyi civilizaciyi Rozkvit mista pripav na kinec III tisyacholittya do nashoyi eri Misto kilka raziv rujnuvalosya zahoplyuvalosya riznimi vorogami u tomu chisli svoyim znamenitim susidom carem Hammurapi yakij virolomno porushiv mirnij dogovir i napav na misto zrivnyavshi jogo z zemleyu Pislya cogo vono perestalo isnuvati ArheologiyaStarodavnye misto bulo znajdene vipadkovo miscevi zhiteli povidomili pro znahidku kam yanoyi statuyi odnomu z francuzkih soldativ yaki rozmishuvalisya v period francuzkogo mandata na Siriyu nedaleko vid Tell Hariri v Abu Kemali Ce stalosya v 1933 roci Rozkopki Mari robila francuzka arheologichna ekspediciya pid kerivnictvom Andre Parro z 1933 roku z visimnadcyatirichnoyu perervoyu pid chas ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni Najvazhlivishe sho bulo znajdene v Mari ce velichezna yak na ti chasi biblioteka sho skladalasya priblizno z 23 600 glinyanih tablichok z yakih zaraz opublikovano lishe blizko chverti 5 6 tisyach V nih mistilasya rizna informaciya pro istoriyu i povsyakdenni spravi samogo carstva Mari ta inshih drevnih derzhav regionu Bilya chverti arhiviv skladayut tablichki diplomatichnogo ta politichnogo zmistu yaki dozvolyayut krashe zrozumiti sistemu vasalnih vidnosin ta harakter diplomatichnih zv yazkiv starodavnogo Mezhirichchya Takozh ci dokumenti svidchat pro tisni ekonomichni politichni kulturni ta religijni zv yazki Mari pid vladoyu zahidnosemitskih dinastij z Siriyeyu ta Pivnichnim Hanaanom zaselenih sporidnenimi plemenami V dokumentah zgaduyutsya Bibl Hacor i Najcikavishi arheologichni znahidki vidnosyatsya do periodu panuvannya zahidnosemistskih dinastij v kinci XIX v pershij polovini XVIII stolittya do nashoyi eri Rozkishnij carskij palac Mari nalichuvav bilshe 300 kimnat i vnutrishnih dvoriv zagalnoyu plosheyu 3 2 gektara Stini deyakih primishen buli prikrasheni freskami Na odnij z nih zobrazhene koronuvannya carya v prisutnosti bogiv na tli mifichnogo sadu yakij nagaduye opis rayu v Bibliyi dereva ohoronyayutsya heruvimami i zroshuyutsya chotirma potokami sho vitikayut z odnogo dzherela SuspilstvoStatuya z Mari chasiv tretoyi dinastiyi Uru samij kinec III tisyacholittya do nashoyi eri Osnovnim naselennyam Mari na pochatku II tisyacholittya do nashoyi eri buli zahidni semiti i bagato imen yaki zustrichayutsya v dokumentah shozhi na biblijni Vzagali vidomosti pro kochovi napivkochovi semitski plemena yih migraciyu karavanni shlyahi tosho otrimani z biblioteki Mari shiroko vikoristovuyutsya dlya visvitlennya najdavnishih etapiv biblijnoyi istoriyi suspilstva izrayilskih plemen yih proniknennya v Hanaan osoblivosti stosunkiv z miscevim miskim naselennyam Suspilstvo zahidnih semitiv pokazuyetsya v dokumentah Mari velmi strokatim vono skladayetsya yak z kochovih tak i osilih miskih elementiv Rodovi grupi rozpadalisya na klani odni z yakih veli kochove a inshi osile zhittya Chastina miskogo naselennya jshlo v step pid chas pasovishnogo sezonu tosho Vlada bula zoseredzhena v rukah goliv velikih patriarhalnih rodin Rada starijshin bula osnovnim organom upravlinnya plemenem yakij virishuvav golovni pitannya ta predstavlyav jogo pered carem Mari Zgaduyetsya v dokumentah Mari i posada shozha na izrayilskih shorfetiv suddiv funkciyi yakih tak samo buli ne chisto sudovimi a zagalno administrativnimi Kontakt zahidnosemitskih plemen iz miskoyu shumero akkadskoyu kulturoyu Mezhirichchya prizviv do yiyi shvidkogo zasvoyennya nimi ale zi zberezhennyam ryadu pleminnih tradicij Rodovi zvichayi yuridichni vijskovi ta politichni proceduri religijnij ritual i obryadnist Mari na pochatku II tisyacholittya do nashoyi eri mayut ryad spilnih ris z opisanimi v Bibliyi Napriklad ukladannya dogovoru suprovodzhuvalosya prinesennyam v zhertvu molodih tvarin yak i v Knizi Buttya Perepisi kochovih ta osilih plemen yak i v Bibliyi Kniga Vihid suprovodzhuvalisya obryadom ochishennya Volodinnya zemleyu bulo ne osobistim a rodovim a tomu zemelna vlasnist nahalum v Bibliyi nahala mogla vidchuzhuvatisya i peredavatisya lishe cherez uspadkuvannya V dokumentah z Mari ye pryama paralel do odnogo z centralnih religijnih ponyat biblijnih patriarhiv bog mogo tvogo jogo batka Napriklad car Kati klyanetsya im yam boga svogo batka a do Hammurapi zvertayetsya v im ya boga Adada vladiki Haleba i boga tvogo batka V dokumentah Mari vidobrazhene j take harakterne dlya rannoyi istoriyi Izrayilya yavishe yak spontanne proroctvo Proroki Mari sprijmalisya yak vusta bogiv Sam fakt yih isnuvannya vkazuye na harakternist cogo fenomenu dlya religijnoyi svidomosti zahidnosemitskih plemen do yakih nalezhali i starodavni yevreyi ArhitekturaVnutrishnij dvir palacu carya Mari Zimri Lima suchasnij stan Analiz arheologichnih i pisemnih dzherel dozvolyaye pripustiti sho plosha mista stanovila ponad 60 ga jogo naselennya blizko 10 tisyach cholovik Zagalne planuvannya mista bulo haotichnim ta irregulyarnim krim planuvannya palaciv ta hramiv V planuvanni Mari prostezhuyutsya elementi svoyeridnosti yaki pritamanni yak mesopotamskomu tak i sirijskomu svitu Problemi ekonomichnogo i politichnogo polozhennya mista chasto mozhna z yasuvati na pidstavi analizu budivelnih materialiv yaki buli vikoristani budivelnikami mista Tak uvazhne vivchennya skladu i pohodzhennya deyakih budivelnih materialiv dozvolyaye stverdzhuvati sho Mari buv mogutnoyu i bagatoyu derzhavoyu zodchi Mari najchastishe dozvolyayut sobi vikoristovuvati dostatno dorogi privizni materiali v znachno bilshomu obsyazi nizh bagato hto z yihnih susidiv Dosit shiroko na vidminu vid inshih derzhav vikoristovuvavsya kamin dlya sporudzhennya fundamentiv Gipsom abo bitumom oblicovuvali stini ta ukladali pidlogu Odnak osnovni budivelni materiali totozhni vidomim shumero akkadskim Stini budivel zvodilis z cegli sircya yakij vigotovlyavsya na misci z alyuvialnoyi glini v derev yanih ramah Osoblivu uvagu bulo pridileno budivelnij tehnici Mari tomu sho same v nij mozhna najbilsh konkretno prostezhiti stupin vplivu budivelnih tradicij inshih derzhav i stupin samobutnosti doslidzhuvanogo ob yekta U dosargonivskij period osnovnim elementom stin bula ploska cegla sirec U pershij polovini III tisyacholittya do nashoyi eri u Mari pochinayut vigotovlyat obpalenu ceglu V cej zhe chas u budivelnij tehnici mista vidbuvayutsya zmina ploska cegla zminyuyetsya na planokonveksnu gorbatu Z kincya II tisyacholittya forma cegli staye kvadratnoyu Vsi ci zmini v tehnologiyi vigotovlennya cegli pov yazani z poshukami zasobiv ukriplennya stin budivel yaki v ti periodi chasto rujnuvalis za sho budivelniki karalisya Na vsih etapah rozvitku budivelnoyi tehniki zastosovuvali rizni dekorativni elementi yaki odnochasno dodatkovo ukriplyuvali stini Analiz dekorativnih elementiv na sporudah daye mozhlivist viznachiti svoyeridnist abo zapozichenist traktuvannya sistemi prikras zovnishnih stin sporud Disk z nadpisom Yahdum Lima carya Mari XVIII stolittya do nashoyi eri Tehnika budivnictva z cegli sircyu ne dozvolyala zvoditi skladni arhitekturni konstrukciyi Tomu budivli ne mali pokrivli Nad stinami zvodilis lishe kozirki Vikon v nashomu rozuminnya v zhitlah Mari takozh ne bulo Nevelichki otvori yaki buli priznacheni ne dlya osvitlennya a dlya ventilyaciyi primishen zakrivalis keramichnimi reshitkami Pidloga pokoyiv chasto vistilalas polirovanim gipsom V misti diyala prekrasna kanalizacijna sistema z obpalenih keramichnih trub U pokoyah cariv buli znajdeni keramichni vanni yaki opalyuvalis kaminom Yakist sistemi kanalizaciyi ta vodopostachannya bula takoyu sho vona zalishilas u robochomu stani do sogodennya Arhitektura palacu Mari mistit risi yak mesopotamskoyi tak i sirijskoyi arhitekturi Prekrasna zberezhenist palacu dozvolyaye chitkishe z yasuvati tendenciyi rozvitku arhitekturi Starodavnogo Shodu v cilomu Doslidzhennya palacu pokazali sho palac perebudovuvavsya tri razi i istorichno ostannim viyavivsya variant pobudovanij Zimri Limom Geografichne polozhennya Mari dozvolyalo derzhavi koristuvatisya usima vigodami tranzitnoyi torgivli tomu palacova arhitektura bagata j vishukana Palac buv simvolom ustroyu derzhavi tomu vin ye ne tilki zhitlom pravitelya ale j hramom i centrom nauki i kulturi Chudovim ye ustrij hramu Ishtar u yakomu znahoditsya unikalna statuya bogini spoluchena z sistemoyu vodopostachannya yaka davala fontan vodi v potribnij moment ceremoniyi Podibna skladna sistema zafiksovana v starodavno shidnoyi arhitekturi vpershe Dlya zhitlovoyi zabudovi harakterna tehnika stvorennya budivli shlyahom zapovnennya karkasa glinoyu Cya tehnika vikoristovuyetsya v Siriyi doteper U cilomu arhitektura Mari maye svoyeridni risi sho svidchat pro perehidnij harakter kulturi Mari v cilomu Pochasti vona zapozichala sirijski i mesopotamski risi ale zagalnij obraz budivel Mari ye samobutnim i cilisnim Poserednicka rolMisto proisnuvalo bilya tisyachi rokiv do zrujnuvannya vijskami Hammurapi v XVIII stolittya do nashoyi eri Taka vidnosna netrivalist jogo isnuvannya poyasnyuyetsya nizkoyu prichin Mari isnuvav yak seredinnij punkt mizh starodavno sirijskoyu i mesopotamskoyu civilizaciyami ne mayuchi vlasnoyi agrarnoyi bazi spromozhnoyi zabezpechiti zhittya mista Prichinoyu mogutnosti derzhavi bulo jogo isnuvannya mizh takimi polyusami ekonomichnih zv yazkiv yak Pivnichna Siriya Habur i Vaviloniya Ce dozvolilo Mari brati uchast u torgivli na pravah partnera i zabezpechuvalo jomu vazhlivu rol poserednika Zdijsnyuyuchi suvorij kontrol za tranzitom Mari oderzhuvalo mozhlivist styaguvati znachni mita z kupciv Urazlivist geografichnogo polozhennya Mari bula prichinoyu togo sho derzhava mogla zberigati stabilnist i silu tilki v umovah zovnishnogo balansu sil yedinoyu mozhlivistyu zabezpechiti panuvannya nad svoyeyu roztyagnutoyu teritoriyeyu bula slabkist susidnih derzhav Pri porushenni cogo balansu neobhidnist u poseredniku vidpadala i derzhava sho zrosla v sili mala abo pidvestisya na misce Mari abo sterti jogo z oblichchya zemli sho i vidbulosya pri Hammurapi Takim chinom u rannovavilonskij chas u period amorejskih dinastij misto Mari moglo procvitati lishe u sviti rozdilenomu na dribni nomovi carstva priblizno odnakovoyi sili Periodi zlotu i zmenshennya mogutnosti Mari pov yazani z tim zhe kompleksom prichin she v III tisyacholitti do nashoyi eri pislya periodiv mogutnosti nastavali smugi glibokogo spadu pov yazani z uspihami akkadskih abo piznoshumerskih praviteliv Mesopotamiyi i Siriyi Mogutnist Mari v III tisyacholitti do nashoyi eri pri ekonomichnih umovah togo chasu ne mozhna poyasniti inakshe yak zv yazavshi z isnuvannyam na protilezhnomu kinci riki rozvinutoyi Siriyi a takozh iz znachnim i plidnim obminom sho zdijsnyuvavsya po Yevfratu SamobutnistStatuya z Mari XXIV stolittya do nashoyi eri Luvr Mari bulo pov yazano iz sirijskim svitom ne menshe tisnimi uzami nizh iz svitom mesopotamskim Ale pri comu vono malo dostatno virazhenu samobutnist Prikladi porivnyalnih doslidzhen hramu Dagana zikurata Svyashennoyi ogorozhi u Mari z podibnimi sporudami v Siriyi dozvolyayut pereglyanuti tezu pro odnoznachnu prinalezhnist Mari do mesopotamskogo svitu Na osnovi vivchennya pam yatnikiv arhitekturi i mistectva Mari mozhna stverdzhuvati sho dzherela skorishe demonstruyut samobutnist i unikalnist Mari nizh perevagu sirijskogo chi mesopotamskogo vpliviv Cya samobutnist staye osoblivo ochevidnoyu pri analizi skulpturi Mari sho vidriznyayetsya nevlastivim davnoshidnomu mistectvu realizmom Mari bulo chastinoyu yak sirijskogo tak i mesopotamskogo svitu zberigayuchi prote razyuchu spromozhnist transformuvati zagalni dlya vsogo Blizkogo Shodu kulturni i religijni osnovi i tehnichni prijomi i proponuvati cilkom originalni rishennya Praviteli MariI dinastiya Mari 6 praviteliv 136 rokiv Ilshu Limer Sharrum iterII dinastiya Mari Ikun Shamash Sa umu Ishtup Ishar Iplul Il Ni zi Enna Dagan Ikun Ishar Igi Hida ar Shura Zavoyuvannya Akkadom XXIV XXIII st do n e Zavoyuvannya III dinastiyeyu Uru XXII XXI st do n e Naprikinci XXI st do n e Mari vidnovilo nezalezhnist III dinastiya Mari bl 1880 1759 do n e Tablichka Zimri Lima ostannogo pravitelya MariIshme Dagan Ishtup Ilum Idi Ilum Tura Dagan Puzur Ishtar 1837 Yaggid Lim 21 rik 1836 1816 Yahdun Lim 17 rokiv 1815 1799 Sumu Adad 2 roku 1798 1797 Yasmah Adad sin Shamshi Adada I 19 rokiv 1796 1778 Zimri Lim sin Yahdun Lima 19 rokiv 1777 1759 1758 roku do n e Mari bulo zahoplene vavilonskim carem Hammurapi j nazavzhdi vtratilo svoyu nezalezhnist PrimitkiCej zvichaj vidobrazheno napriklad v zakonah Hammurapi Poselennya sho isnuvalo tut pislya zaznachenih podij mozhna ne brati do uvagiDzherelaAvtoref dis kand ist nauk 07 00 04 Hasan Hassan Hamdan NAN Ukrayini In t arheologiyi K 2000 18 s ukr LiteraturaSeriya vidan Andre Parro Mission Archeologique de Mari 1946 1968 rr ce fundamentalni praci yaki ye osnovoyu bud yakogo doslidzhennya Mari Pershij tom publikaciyi znajomit chitacha z rezultatami doslidzhennya hramu Ishtar drugij tom yakij bulo vidano u troh chastinah iz riznomanitnimi aspektami vivchennya carskogo palacu Mari arhitektura monumentalni rozpisi dokumenti z palacevogo arhivu tretij tom iz znahidkami v hramah Ishtara i Ninni Zaza Krim togo rezultati shistnadcyatogo simnadcyatogo i dvadcyatogo sezoniv rozkopok Mari buli opublikovani okremo v zbirnikah prisvyachenih sirijskij arheologiyi Parrot A Mission Archeologique de Mari Vol I IV Paralelno A Parro provodiv porivnyalni doslidzhennya rezultativ svoyih rozkopok Mari z materialami inshih centriv mesopotamskoyi kulturi Parrot A Mari et Chagar Bazar Iraq 1938 torkayuchis problem vivchennya derzhavi Mari v konteksti doslidzhennya arheologiyi Mesopotamiyi Parrot A Archaeologie Mesopotamienne Vol I II Paris 1946 1953 Parrot A Nineveh and Babylon London 1961 Margeron Zh K Mari samobytnost ili zaimstvovaniya Drevnyaya Ebla M Progress 1985 s 96 113 Praci Ali Abu Assafa pro najdavnishu istoriyu Siriyi de materialam Mari pridilena velichezna uvaga Abu Assaf A Asar almamalik algadima Damask 1988 Peru A Abu Assafa nalezhat najdokladnishi opisi j analiz budivelnoyi tehniki Mari arhitekturnih tradicij sho isnuvali tut tendencij rozvitku obrazotvorchogo mistectva Roboti A Abu Assafa nadayut doslidniku kolosalnij material po istoriyi drevnosirijskih civilizacij tim bilshe cinnij tim sho istorik maye mozhlivist operuvati chitko strukturovanim i skrupulozno opisanim materialom rozroblyayuchi porivnyalno istorichni temi Rezultati novitnih znahidok i doslidzhen publikuyutsya v Arheologichnomu zbirniku Siriyi Hasan Hassan Hamdan disertaciya kandidata istorichnih nauk ISTORIKO KULTURNIJ FENOMEN MARI za arheologichnimi danimi robota vikonana na kafedri arheologiyi ta etnologiyi Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova tak sho mozhna znajti v merezhi ye yiyi avtoreferat