Але́ппо (Халеб) (араб. حلب — «халаб») — стародавнє місто на північному заході Сирії; населення 1671 тис. (2008). Поселення в цьому місці існує щонайменше 4,5 тисяч років.
Місто Пам’ятки міста Алеппо Цитадель Алеппо • та аль-Мадіна Велика мечеть Алеппо • • Панорама Алеппо Координати H G O
Алеппо у Вікісховищі |
Алеппо | |
---|---|
Ancient City of Aleppo | |
Світова спадщина | |
Алеппо | |
36°12′00″ пн. ш. 37°09′36″ сх. д. / 36.2000000000277779577118054° пн. ш. 37.16000000002777170° сх. д. | |
Країна | Сирія |
Тип | місто d і d |
Об'єкт № | 21 |
Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
| |
Алеппо у Вікісховищі |
Розміщене в північній частині Сирії, між річками Оронт і Євфрат, на степовій річці Коїке (також відомій як Нагр-ель-Халеб), біля північно-західного підніжжя пустельного узвишшя, у широкій улоговині, оточеній зусібіч високими вапняними стінами, на висоті 380 м над рівнем моря і за 200 км на північний схід від Дамаска. Найбільший промисловий і торговий центр Сирії.
Історія
Документально підтверджено, що Халеб існував чотири з половиною тисячоліття тому. Місто виникло, може, навіть у VI тисячолітті до нашої ери. Його згадують хетські письмові пам'ятки в центральній Анатолії, а також у записах з міста-держави Марі на річці Євфрат. У XIV—XIII століттях до Різдва Христового тут правили хети. Згодом місто стало вузловим пунктом для караванів із Великого Шовкового шляху. Із IX по VII століття до нашої ери воно належало ассирійцям i називалося Халман. Потім його захопили перси, а в 333 році до Різдва Христового — Александр Македонський. Три століття у місті панували греки з династії Селевкідів. Вони перейменували його на Верію і звели тут цитадель на пагорбі. За римлян Алеппо стало найбільшим християнським центром Близького Сходу. Тут побудували величезний, як на ті часи, собор, що нині є мечеттю Ель-Іалаве. 637 року Халеб захопили араби, i наприкінці I тисячоліття за їхнього правління він сягнув небувалого розквіту, уславився своєю наукою, літературою та медициною. 1260-го місто розграбували монголи, а 1400-го — орди Тимура. Згодом були єгипетські мамелюки, а з 1516 року — турки-османи.
Український слід
Турки та араби називають це місто Халеб, грецькою ж і слов'янською воно називається Іверія, бо й митрополит тутешній зветься Іверійським. Халеб — місто уславлене, знамените і найбільше в Сирії, воно переважає Дамаск багатством, кількістю мешканців і розмірами… | ||
— В. Г. Григорович-Барський, «Мандри по святих місцях Сходу». Халеб, (15 листопада — 14 грудня 1728 року) |
З Алеппо в довгу подорож, у тому числі і в Україну, в 1654 році вирушив Бульос аль-Халябі Ібн аз-Заіма аль-Халябі, відомий під іменем Павло Алеппський. «Подорож Патріарха Макарія», у якій автор описує тогочасну Україну, і досі перекладають та перевидають у різних країнах.
1708 року в Алеппо коштом гетьмана Івана Мазепи було видано Євангеліє арабською мовою, а Антіохійський патріарх Афанасій отримав від Мазепи 3000 злотих для підтримки православ'я в тогочасній Сирії..
Громадянська війна в Сирії
Поточна громадянська війна в Сирії почалася 2011 року, а бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012 та не вщухають станом на осінь 2016. Війна призвела до страшних руйнувань в Алеппо, зокрема, у найдавнішій частині міста, пам'ятці Світової спадщини ЮНЕСКО. Містяни переважно підтримували «поміркованих повстанців», проте в провінції Алеппо діяли також і прихильники ІДІЛ. За свідченнями американських спецслужб, у передмістях Алеппо прихильниками президента Асада була використана хімічна зброя. Облога урядовими військами призвела до гуманітарної катастрофи в 2-мільйонному місті, цілями бомбардувань авіації неодноразово ставали цивільні об'єкти (школи, лікарні). 17 серпня 2016 року внаслідок повітряного удару загинуло вісім людей, із них п'ятеро — діти. Закривавлений п'ятирічний Омран Дакніш став символом «жаху війни в Сирії».
В боях за Алеппо 2015—2016 років війська Асада діяли за підтримки бойовиків Хезболи, Ірану та ВПС Росії.
Клімат
Місто знаходиться у зоні середземноморського клімату. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 6.1 °С (43 °F).
Клімат Алеппо | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 17 | 22 | 26 | 35 | 41 | 41 | 42 | 46 | 41 | 37 | 27 | 21 | 46 |
Середній максимум, °C | 8 | 11 | 15 | 21 | 27 | 32 | 35 | 35 | 32 | 26 | 17 | 10 | 22 |
Середня температура, °C | 6 | 7 | 11 | 16 | 21 | 26 | 29 | 28 | 26 | 20 | 12 | 7 | 17 |
Середній мінімум, °C | 2 | 3 | 6 | 10 | 15 | 18 | 22 | 22 | 19 | 14 | 7 | 4 | 12 |
Абсолютний мінімум, °C | −11 | −6 | −7 | 0 | 6 | 10 | 13 | 11 | 6 | 2 | −3 | −6 | −11 |
Норма опадів, мм | 60 | 50 | 40 | 30 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 30 | 60 | 330 |
Джерело: Weatherbase |
Визначні місця
Цитадель Алеппо збудували її у XIII столітті на руїнах давнішого укріплення. За переказами, саме на тій горі, де пас худобу Авраам. Головна брама твердині — яскравий зразок арабської фортифікації. З півночі та півдня над ровами вивищуються великі вежі, а саме заглиблення сягає 20 метрів. У фортеці добре збереглися тронний зал, лазні, мечеть. Цитадель не раз було зруйновано під час штурмів та землетрусів, але щоразу її відроджували з руїн. Коли вона втратила оборонне значення, тут розмістили сумнозвісну «В'язницю крові». Нині цитадель реставрують, вона належить до списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.
Мечеть Джамія Закарієх — усипальня пророка Захарії, батька Іоанна Хрестителя — є зменшеною копією церкви, розміщеної під склепіннями мечеті. За зеленим склом заховано кам'яний саркофаг із мощами пророка.
У старому місті розташований найбільший у світі історичний ринок-сук Аль-Мадіна, що простягся на 13 км й з 1986 року занесений разом зі старим містом до Списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.
У місті мешкає найбільше християн у Сирії — 120 тисяч, це представники 11 конфесій і течій. Як і по всьому Близькому Сході, християни розселені в Алеппо компактно — кварталами й вулицями. Православні, греко-католики, вірмени, ассирійці, монофізити, мароніти, протестанти, латинники — кожен знаходить одновірців та однодумців. У Алеппо сім великих церков і три монастирі, найвеличніший із них — вірменський собор 40 святих.
Більшість недорогих готелів розташовані поблизу Годинникової Вежі, на вулиці Баб-аль-Фарадж. Прямі автобусні рейси сполучають Халеб із Дамаском і Пальмірою, хороше сполучення з турецькою Антакією та ліванським Бейрутом. Є пряме авіасполучення з Україною (Харків, Одеса, Донецьк, здебільшого чартери).
Музеї
Відомі люди
- Яків Едеський (640—708) — єпископ Едеси та видатний християнський письменник, що писав класичною сирійською мовою
- Жан Карзу — відомий майстер живопису, графіки, сценографії Франції XX століття, вірменин за походженням.
- Еміль Бенвеніст — французький мовознавець.
- Маряна Марраш (1848—1919) — османська сирійська поетка.
- Мохамед Саід Акіль — Надзвичайний і Повноважний Посол Сирії в Україні. Мер Алеппо.
- Мустафа Наїма (1655—1716) — османський історик і чиновник.
- Мустафа Аккад — американець сирійського походження, кінопродюсер і режисер.
Див. також
Примітки
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
- * Назва в офіційному англомовному списку
- World gazetteer [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
- . New York Times. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- . Wall Street Journal. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- . 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- . Wall Street Journal. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
- Клімат Алеппо(англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aleppo |
- Оборська С. В., Середа Н. І. Алеппо старе місто [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 10.03.2019).
- Середа Н. І. Алеппо [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія (дата звернення: 10.03.2019).
- Галаб // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Синящик А. Алеппо, которого нет [ 19 березня 2019 у Wayback Machine.] / Фокус
- Фотографії міста Халеб [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.].
- Шелковый путь. Алеппо [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] / ЮНЕСКО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ale ppo Haleb arab حلب halab starodavnye misto na pivnichnomu zahodi Siriyi naselennya 1671 tis 2008 Poselennya v comu misci isnuye shonajmenshe 4 5 tisyach rokiv Misto Aleppo arab حلب Pam yatki mista Aleppo Citadel Aleppo ta al Madina Velika mechet Aleppo Panorama Aleppo Koordinati 36 13 00 pn sh 37 10 00 sh d H G O Krayina SiriyaSiriyaMuhafaza Haleb Aleppo Golova Muhammed Vahid AkkadData zasnuvannya bl 5000 roku do n e Persha zgadkaPoperedni nazvi Halman BarojyaPlosha 190 km Visota centru 379 mOficijna mova arabskaNaselennya 2 132 100 2004 Gustota naselennya 11 221 osib km Aglomeraciya 2181061Konfesijnij sklad musulmani hristiyaniKatojkonim fr Alepine 1 fr Alepin 1 ital aleppiniMista pobratimi Lion Gaziantep Berestya d 5 zhovtnya 2010 2 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 963 21GeoNames 170063Oficijnij sajt aleppo city gov sy AleppoAleppo Siriya Aleppo u Vikishovishi AleppoAncient City of Aleppo Svitova spadshinaAleppo36 12 00 pn sh 37 09 36 sh d 36 2000000000277779577118054 pn sh 37 16000000002777170 sh d 36 2000000000277779577118054 37 16000000002777170Krayina SiriyaTip misto d i dOb yekt 21Zareyestrovano 1986 10 sesiya Aleppo u Vikishovishi Rozmishene v pivnichnij chastini Siriyi mizh richkami Oront i Yevfrat na stepovij richci Koyike takozh vidomij yak Nagr el Haleb bilya pivnichno zahidnogo pidnizhzhya pustelnogo uzvishshya u shirokij ulogovini otochenij zusibich visokimi vapnyanimi stinami na visoti 380 m nad rivnem morya i za 200 km na pivnichnij shid vid Damaska Najbilshij promislovij i torgovij centr Siriyi IstoriyaDokumentalno pidtverdzheno sho Haleb isnuvav chotiri z polovinoyu tisyacholittya tomu Misto viniklo mozhe navit u VI tisyacholitti do nashoyi eri Jogo zgaduyut hetski pismovi pam yatki v centralnij Anatoliyi a takozh u zapisah z mista derzhavi Mari na richci Yevfrat U XIV XIII stolittyah do Rizdva Hristovogo tut pravili heti Zgodom misto stalo vuzlovim punktom dlya karavaniv iz Velikogo Shovkovogo shlyahu Iz IX po VII stolittya do nashoyi eri vono nalezhalo assirijcyam i nazivalosya Halman Potim jogo zahopili persi a v 333 roci do Rizdva Hristovogo Aleksandr Makedonskij Tri stolittya u misti panuvali greki z dinastiyi Selevkidiv Voni perejmenuvali jogo na Veriyu i zveli tut citadel na pagorbi Za rimlyan Aleppo stalo najbilshim hristiyanskim centrom Blizkogo Shodu Tut pobuduvali velicheznij yak na ti chasi sobor sho nini ye mechettyu El Ialave 637 roku Haleb zahopili arabi i naprikinci I tisyacholittya za yihnogo pravlinnya vin syagnuv nebuvalogo rozkvitu uslavivsya svoyeyu naukoyu literaturoyu ta medicinoyu 1260 go misto rozgrabuvali mongoli a 1400 go ordi Timura Zgodom buli yegipetski mamelyuki a z 1516 roku turki osmani Ukrayinskij slid Turki ta arabi nazivayut ce misto Haleb greckoyu zh i slov yanskoyu vono nazivayetsya Iveriya bo j mitropolit tuteshnij zvetsya Iverijskim Haleb misto uslavlene znamenite i najbilshe v Siriyi vono perevazhaye Damask bagatstvom kilkistyu meshkanciv i rozmirami Tut budinki turecki mecheti j visoki minareti garno ta micno zbudovani z chotirigrannih tesanih kameniv takozh i rinok duzhe bagatij i garnij bilshij nizh u Damasku z bagatma torgovimi ryadami z nakrittyami vid soncya ta vitru gidnimi vsyakoyi hvali Riznih hristiyan tut bagato virmeni sirijci maroniti j uniati sho mayut greckij chin a dogmati papski Ye tut i pravoslavni ale yih nebagato Chimalo tam i rimlyan i chenciv i kupciv ale ti mayut svoyi okremi potayemni nevelichki cerkvi Pravdivo rozpovidayut sho v misti meshkaye dvi tretini hristiyan a odna tretina yazichnikiv abo nevirnih Usih bo hristiyan pravoslavnih i yeretikiv nalichuyetsya chotirnadcyat tisyach takozh bezlich ye magometan i gebreyiv miscevij lyud rozmovlyaye tureckoyu ta arabskoyu movami V G Grigorovich Barskij Mandri po svyatih miscyah Shodu Haleb 15 listopada 14 grudnya 1728 roku Z Aleppo v dovgu podorozh u tomu chisli i v Ukrayinu v 1654 roci virushiv Bulos al Halyabi Ibn az Zaima al Halyabi vidomij pid imenem Pavlo Aleppskij Podorozh Patriarha Makariya u yakij avtor opisuye togochasnu Ukrayinu i dosi perekladayut ta perevidayut u riznih krayinah 1708 roku v Aleppo koshtom getmana Ivana Mazepi bulo vidano Yevangeliye arabskoyu movoyu a Antiohijskij patriarh Afanasij otrimav vid Mazepi 3000 zlotih dlya pidtrimki pravoslav ya v togochasnij Siriyi Gromadyanska vijna v Siriyi Potochna gromadyanska vijna v Siriyi pochalasya 2011 roku a boyi za Aleppo rozgornulisya vlitku 2012 ta ne vshuhayut stanom na osin 2016 Vijna prizvela do strashnih rujnuvan v Aleppo zokrema u najdavnishij chastini mista pam yatci Svitovoyi spadshini YuNESKO Mistyani perevazhno pidtrimuvali pomirkovanih povstanciv prote v provinciyi Aleppo diyali takozh i prihilniki IDIL Za svidchennyami amerikanskih specsluzhb u peredmistyah Aleppo prihilnikami prezidenta Asada bula vikoristana himichna zbroya Obloga uryadovimi vijskami prizvela do gumanitarnoyi katastrofi v 2 miljonnomu misti cilyami bombarduvan aviaciyi neodnorazovo stavali civilni ob yekti shkoli likarni 17 serpnya 2016 roku vnaslidok povitryanogo udaru zaginulo visim lyudej iz nih p yatero diti Zakrivavlenij p yatirichnij Omran Daknish stav simvolom zhahu vijni v Siriyi V boyah za Aleppo 2015 2016 rokiv vijska Asada diyali za pidtrimki bojovikiv Hezboli Iranu ta VPS Rosiyi KlimatMisto znahoditsya u zoni seredzemnomorskogo klimatu Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 28 9 C 84 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 6 1 S 43 F Klimat Aleppo Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 17 22 26 35 41 41 42 46 41 37 27 21 46 Serednij maksimum C 8 11 15 21 27 32 35 35 32 26 17 10 22 Serednya temperatura C 6 7 11 16 21 26 29 28 26 20 12 7 17 Serednij minimum C 2 3 6 10 15 18 22 22 19 14 7 4 12 Absolyutnij minimum C 11 6 7 0 6 10 13 11 6 2 3 6 11 Norma opadiv mm 60 50 40 30 10 0 0 0 0 20 30 60 330 Dzherelo WeatherbaseViznachni miscyaCitadel Aleppo Citadel Aleppo zbuduvali yiyi u XIII stolitti na ruyinah davnishogo ukriplennya Za perekazami same na tij gori de pas hudobu Avraam Golovna brama tverdini yaskravij zrazok arabskoyi fortifikaciyi Z pivnochi ta pivdnya nad rovami vivishuyutsya veliki vezhi a same zagliblennya syagaye 20 metriv U forteci dobre zbereglisya tronnij zal lazni mechet Citadel ne raz bulo zrujnovano pid chas shturmiv ta zemletrusiv ale shorazu yiyi vidrodzhuvali z ruyin Koli vona vtratila oboronne znachennya tut rozmistili sumnozvisnu V yaznicyu krovi Nini citadel restavruyut vona nalezhit do spisku ob yektiv Vsesvitnoyi Kulturnoyi Spadshini YuNESKO Mechet Dzhamiya Zakariyeh usipalnya proroka Zahariyi batka Ioanna Hrestitelya ye zmenshenoyu kopiyeyu cerkvi rozmishenoyi pid sklepinnyami mecheti Za zelenim sklom zahovano kam yanij sarkofag iz moshami proroka U staromu misti roztashovanij najbilshij u sviti istorichnij rinok suk Al Madina sho prostyagsya na 13 km j z 1986 roku zanesenij razom zi starim mistom do Spisku ob yektiv Vsesvitnoyi Kulturnoyi Spadshini YuNESKO U misti meshkaye najbilshe hristiyan u Siriyi 120 tisyach ce predstavniki 11 konfesij i techij Yak i po vsomu Blizkomu Shodi hristiyani rozseleni v Aleppo kompaktno kvartalami j vulicyami Pravoslavni greko katoliki virmeni assirijci monofiziti maroniti protestanti latinniki kozhen znahodit odnovirciv ta odnodumciv U Aleppo sim velikih cerkov i tri monastiri najvelichnishij iz nih virmenskij sobor 40 svyatih Bilshist nedorogih goteliv roztashovani poblizu Godinnikovoyi Vezhi na vulici Bab al Faradzh Pryami avtobusni rejsi spoluchayut Haleb iz Damaskom i Palmiroyu horoshe spoluchennya z tureckoyu Antakiyeyu ta livanskim Bejrutom Ye pryame aviaspoluchennya z Ukrayinoyu Harkiv Odesa Doneck zdebilshogo charteri MuzeyiNacionalnij muzej AleppoVidomi lyudiYakiv Edeskij 640 708 yepiskop Edesi ta vidatnij hristiyanskij pismennik sho pisav klasichnoyu sirijskoyu movoyu Zhan Karzu vidomij majster zhivopisu grafiki scenografiyi Franciyi XX stolittya virmenin za pohodzhennyam Emil Benvenist francuzkij movoznavec Maryana Marrash 1848 1919 osmanska sirijska poetka Mohamed Said Akil Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Siriyi v Ukrayini Mer Aleppo Mustafa Nayima 1655 1716 osmanskij istorik i chinovnik Mustafa Akkad amerikanec sirijskogo pohodzhennya kinoprodyuser i rezhiser Div takozhHom yak sirijskij Zemletrus v Aleppo 1138 rokuPrimitkihttp cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www osmangazi bel tr tr osmangazi kardes sehirler Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku World gazetteer 23 travnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 7 veresnya 2011 New York Times 16 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2014 Procitovano 12 travnya 2014 Wall Street Journal 25 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 22 veresnya 2016 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Wall Street Journal 11 serpnya 2016 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Klimat Aleppo angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleppo Oborska S V Sereda N I Aleppo stare misto 11 travnya 2021 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya data zvernennya 10 03 2019 Sereda N I Aleppo 11 travnya 2021 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya data zvernennya 10 03 2019 Galab Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sinyashik A Aleppo kotorogo net 19 bereznya 2019 u Wayback Machine Fokus Fotografiyi mista Haleb 26 sichnya 2013 u Wayback Machine Shelkovyj put Aleppo 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine YuNESKO