Яків Едеський (сир. ܝܥܩܘܒ ܐܘܪܗܝܐ, трансліт. Yaʿqub Urhoyo; бл. 640 — 5 червня 708) — єпископ Едеси та видатний християнський письменник, котрий писав класичною сирійською мовою. Також відомий як один із найперших сирійських граматиків. У різних роботах він розглядав богословські, літургійні, канонічні, філософські та історичні теми і зробив значний внесок у науковий та літературний розвиток сирійського християнства. Його вважають одним із найважливіших дослідників християнсько-арамейської традиції.
Яків Едеський | |
---|---|
араб. يعقوب الرهاوي | |
Псевдо | James of Edessa |
Народився | 633 Алеппо, Сирія |
Помер | 5 червня 708[1] Едеса |
Країна | Сирія |
Діяльність | клерик, письменник, філософ, перекладач |
Вчителі | Северус Себохт |
Знання мов | сирійська |
Magnum opus | d |
Посада | єпископ |
Конфесія | Сирійська православна церква |
|
Біографія
Яків Едеський народився в Айндабі (араб . عيندابا), приблизно км на захід від Алеппо, близько 640 року. Навчався у знаменитому монастирі Кеннешрі (на лівому березі Євфрату, а пізніше в Александрії.
Повернувшись з Александрії, постригся у ченці в Едесі, де був відомий своєю вченістю. Висвячений на священника в 672 році, був призначений митрополитом Едеським своїм другом Афанасієм II, Патріархом Антіохійським. Обіймав цю посаду три-чотири роки, але духовенство виступало проти суворого дотримання ним церковних канонів. Його не підтримав Юліан II, наступник Афанасія. У відповідь на пропозицію Юліана призупинити свою критику, він публічно спалив копію занедбаних канонів перед резиденцією Юліана і пішов у монастир Кайсум поблизу Самосати. Звідти до монастиря Євсебони, де протягом одинадцяти років він навчав псалмів і читання Святого Письма грецькою мовою. Наприкінці цього періоду Яків знову зіткнувся з опозицією, цього разу з боку ченців, які зневажали греків.
Яків залишив Евсебону і подався до великого монастиря Тель ʿ Аде (араб تل عدا), одного з кількох сирійських православних монастирів на «горі Едеси» (? сучасний Теллгді, на північний захід від Алеппо), де він провів дев'ять років на перегляді і внесенні змін до версії Пешітта Старого Завіту за допомогою різних грецьких версій. Яків відіграв визначну роль у синоді Юліаном, скликаному в 706 році.
Нарешті він був відкликаний до єпископства Едеси в 708 році, але через чотири місяці помер.
Доктринальна вірність
Яків належав до Сирійської православної церкви, і його твори мають певний міафізитський характер. У літературі своєї країни він займає майже те саме місце, що й св. Єронім серед латинян. Ассемані намагався довести, що він ортодоксальний ( BO i. 470 sqq.), але змінив свою думку, прочитавши його біографію Баребрея (ib. ii. 3–7). Див. зокрема Lamy, Dissert. de Syrorum fide, с. 206 кв. i Текст у Лейпцигу 1889 ( Das Buch der Erkenntniss der Wahrheit oder der Ursache aller Ursachen ): переклад (посмертно) у Страсбурзі 1893.
Мова
Яків Едеський писав класичною сирійською мовою, літературно-літургійним варіантом арамейської, яка виникла в регіоні Осроене, з центром в Едесі, і процвітала з 3-го по 8-е століття, як стандартизована мова сирійського християнства. Його переклади різних грецьких творів на класичну сирійську мову з подальшим формуванням відповідних термінів і виразів зробили значний внесок у загальний розвиток його рідної мови.
Оскільки він народився в власне Сирії, місцевий діалект якої дещо відрізнявся від літературної, ці відмінності зацікавили його питаннями, пов'язаними з діалектною різноманітністю арамейської мови, і він виявив цей інтерес у своїх лінгвістичних роботах. Збережені фрагменти містять кілька термінів, які Джейкоб використовує як позначення своєї мови. Згадуючи нашу мову як рідну мову «нас, арамейців чи сирійців», він використовував декілька регіональних позначень, як-от нахраянська мова (mamlā nahrāyā, leššānā nahrāyā), термін, що походить від choronym (регіональний назва) Бет-Нахрейн, арамейська назва Месопотамії загалом. Говорячи ще більш безпосередньо до літературної мови, він використав термін урхайська мова (mamlā urhāyā, leššānā urhāyā), що походить від арамейської назви (Urhay) міста Едеси, яке було місцем народження класичної сирійської мови. Оскільки він належав до покоління, яке вже прийняло давній грецький звичай використовувати сирійські/сирійські ярлики як позначення арамейців та їхньої мови, він також використовував термін сирійська мова (sūryāyā) як позначення мови свого народу в цілому, як літературна, так і народна мова.
Твори
Більшість його творів у прозі. Опубліковано небагато. У 1911 році більшість доступної інформації можна було знайти в «Bibliotheca Orientalis» Джузеппе Сімоне Ассемані та в «Каталозі сирійських MSS» Райта в Британському музеї.
Біблійні твори та коментарі
Яків створив перегляд Біблії на основі Пешітти. Райт називає це цікавим еклектичним або клаптевим текстом. У Європі збереглося п'ять томів (Райт, Каталог 38). Це була остання спроба перегляду Старого Завіту в Сирійській православній церкві. Яків також був головним засновником Сирійської Массори серед сирійців, яка створила такі рукописи, як той (Vat. cliii.), описаний Вайзманом у Horae syriacae, частина III.
Він також писав коментарі та схолії до Біблії. Зразки їх наведені Ассемані та Райтом. Їх багато цитують пізніші коментатори, які часто називають Якова «Тлумачем Святого Письма».
Він також написав Гексагемерон, або трактат про шість днів створення. Рукописи цього є в Лейдені та Ліоні. Це була його остання робота, і, залишившись незавершеною, закінчив його друг Георгій, єпископ арабський.
Він переклав апокрифову «Історію рехабітів», складену Зосимою, з грецької на сирійську (Wright, Catalog 1128, і Nau in Revue semitique VI. 263, vii. 54, 136).
Канони та Літургія
Яків склав збірник церковних канонів. У його листі до священика Аддая ми маємо збірку канонів з його пера, поданих у вигляді відповідей на запитання Аддая. Вони були відредаговані Лагард в Reliquiae juris eccl. syriace, pp. 117 кв. і Томас Джозеф Лемі в дисертації . pp. 98 кв.
Додаткові канони були наведені в «Notulae syriacae» Райта.
Усі вони були перекладені та викладені Карлом Кайзером, Die Canones Jacobs von Edessa (Лейпциг, 1886).
Він також зробив багато внесок у сирійську літургію, як в оригіналі, так і в перекладах з грецької. Як літургійний автор, Яків склав анафору, або літургію, переробив Літургію святого Якова, написав знамениту «Книгу скарбів», склав чин хрещення, освячення води напередодні Богоявлення та святкування шлюбу, до якого можна додати його переклад наказу Севера про хрещення.
Філософія
Головним оригінальним внеском Якова був його Енхірідіон або Посібник, трактат на філософських термінах (Райт, Каталог 984).
Йому приписують переклади творів Аристотеля. Проте, ймовірно, це інші руки (Райт, Коротка історія, стор. 149; Дюваль, Littérature syriaque, с. 255, 258).
Якову раніше приписували трактат «De reason omnium causarum», який був твором єпископа Едеси; але публікація всієї статті Кайзером дала зрозуміти, що трактат значно пізніше.
Історія
Яків також написав хроніку, як продовження хроніки Євсевія. Це описує та цитує Михайло Сирійський у книзі 7 його власної Хроніки. Іоанн Літарбський написав продовження літопису Якова аж до 726 року, також описане Михайлом.
Оригінальний текст продовження Джейкоба, на жаль, загинув, крім 23 аркушів у рукописі в Британській бібліотеці. Повний звіт про них наведено в Wright, Каталог 1062, а їх видання було опубліковано в CSCO компанією EWBrooks.
Граматика
Яків найбільш відомий завдяки своєму внеску в сирійську мову та західносирійську писемність (серто).
У ранній сирійській мові голосні або не показані, або показані системою крапок, які використовуються безладно. Яків запозичив з грецької мови п'ять знаків голосних, які він написав над рядком як мініатюрні символи. Це прижилося і є особливістю західносирійського письма навіть сьогодні. Він також розробив систему, за якою деякі приголосні могли позначати голосні.
Яків також намагався ввести грецьку практику запису голосних на рядку так само, як це робиться для приголосних. Це чинило опір його співвітчизників і не набуло чинності.
У своєму листі до Георгія, єпископа Серуга, про сирійську орфографію (опублікований Філліпсом у Лондоні 1869 року та Мартіном у Парижі того ж року) він викладає важливість вірності переписувачів у копіюванні дрібниць правопису.
Інші
Як перекладача, найбільшим досягненням Якова була його сирійська версія соборів Гомілій Севера, монофізитського патріарха Антіохії. Ця важлива колекція зараз частково відома нам за виданням Е. В. Брукса та перекладом 6-ї книги вибраних послань Севера, відповідно до іншої сирійської версії, зробленої Афанасієм з Нісібісу в 669 році. (Псевдо-Діонісій з Телль-Махре каже 677; але Афанасій був патріархом лише у 684—687 роках.)
У різних ПСС знайдено велику кількість листів Якова до різних кореспондентів. Крім тих, що стосуються канонічного права до Аддая та граматики Георгія Серугського, про які згадувалося вище, є інші, що стосуються доктрини, літургії тощо. Деякі з них у віршах.
Посилання
- SNAC — 2010.
- Salvesen, 2008, с. 1-10.
- Talmon, 2008, с. 159-187.
- Teule, 2009, с. 226-233.
- Witakowski, 2008, с. 25.
- «St. Jacob (James) of Edessa (+ June 5th, 708)», Syrian Orthodox Church in America
- Gigot, 1910, с. 277-278.
- Rompay, 2000, с. 76.
- Rompay, 2008, с. 203.
- Nestle, 1878, с. 495.
- Brière, 1960, с. 197, 205.
- Farina, 2018, с. 186.
- Rompay, 2000, с. 77-78.
- Debié, 2009, с. 106.
- Brock, 2010, с. 7.
- Farina, 2018, с. 185-186.
Джерела
- Brière, Maurice, ред. (1960). Les Homiliae Cathedrales de Sévère d'Antioche: Traduction syriaque de Jacques d'Édesse (suite): Introduction générale à toutes les homélies: Homélies CXX à CXXV. Patrologia Orientalis. Т. 29, № 1. Paris: Firmin-Didot.
- (1970). A Calendar Attributed to Jacob of Edessa. Parole de l'Orient. 1 (2): 415—429.
- (1979). Jacob of Edessa's Discourse on the Myron. Oriens Christianus. 63: 20—36.
- (2010). Jacob the Annotator: Jacob’s Annotations to His Revised Translation of Severus’ Cathedral Homilies. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 1—13. doi:10.31826/9781463216634-002. ISBN .
- (2019). Jacob of Edessa's Letter to Addai on the Blessing of the Epiphany Water. Parole de l'Orient. 45: 119—132.
- Debié, Muriel (2009). Syriac Historiography and Identity Formation. Church History and Religious Culture. 89 (1–3): 93—114. doi:10.1163/187124109X408014.
- Dinno, Khalid (2010). The Physical World in Jacob of Edessa’s Hexaemeron. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 15—26. doi:10.31826/9781463216634-003. ISBN .
- Farina, Margherita (2018). La linguistique syriaque selon Jacques d’Édesse. Lesauteurs syriaques etleurlangue. Paris: Geuthner. с. 167—187.
- (1910). James of Edessa. The Catholic Encyclopedia. Т. 8. New York: Robert Appleton Company. с. 277—278.
- Ginkel, Jan J. van (2002). Jakob von Edessa in der Chronographie des Michael Syrus. Syriaca: Zur Geschichte, Theologie, Liturgie und Gegenwartslage der syrischen Kirchen. Т. 2. Münster: LIT Verlag. с. 115—124. ISBN .
- Ginkel, Jan J. van (2005). History and Community: Jacob of Edessa and the West Syrian Identity. Redefining Christian Identity: Cultural Interaction in the Middle East Since the Rise of Islam. Leuven: Peeters Publishers. с. 67—75. ISBN .
- Hainthaler, Theresia (2010). Jacob of Edessa and his Enchiridion: Some Remarks. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 27—42.
- Harrak, Amir (2010). Jacob of Edessa as a Chronicler. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 43—64. doi:10.31826/9781463216634-005. ISBN .
- Juckel, Andreas K. (2010). Did Jacob of Edessa Revise the New Testament Peshitta?. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 65—80. doi:10.31826/9781463216634-006. ISBN .
- Kruisheer, Dirk; Rompay, Lucas van (1998). A Bibliographical Clavis to the Works of Jacob of Edessa (PDF). Hugoye: Journal of Syriac Studies. 1 (1): 35—56. doi:10.31826/hug-2010-010105. S2CID 212689087.
- Minov, Sergey (2020). Memory and Identity in the Syriac Cave of Treasures: Rewriting the Bible in Sasanian Iran. Leiden-Boston: Brill. ISBN .
- (2005). History and Identity in the Syrian Churches. Redefining Christian Identity: Cultural Interaction in the Middle East Since the Rise of Islam. Leuven: Peeters Publishers. с. 1—33. ISBN .
- (1878). Jakob von Edessa über den Schem hammephorasch und andere Gottesnamen: Ein Beitrag zur Geschichte der Tetragrammaton. Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. 32: 465—508, 735—736.
- (1864). Scholia on Passages of the Old Testament, by Mar Jacob, Bishop of Edessa. London and Edinburgh: Williams and Norgate.
- (1869). A Letter by Mār Jacob, Bishop of Edessa, on Syriac Orthography, also a Tract by the Same Author, and a Discourse by Gregory Bar Hebraeus on Syriac Accents. London and Edinburgh: Williams and Norgate.
- Price, Richard M. (2010). The Christological Controversies of the Age of Jacob of Edessa. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 81—92. doi:10.31826/9781463216634-007. ISBN .
- Rompay, Lucas van (1999). Jacob of Edessa and the Early History of Edessa. After Bardaisan: Studies on Continuity and Change in Syriac Christianity. Louvain: Peeters Publishers. с. 269—285. ISBN .
- Rompay, Lucas van (2000). Past and Present Perceptions of Syriac Literary Tradition (PDF). Hugoye: Journal of Syriac Studies. 3 (1): 71—103. doi:10.31826/hug-2010-030105. S2CID 212688244.
- Rompay, Lucas van (2008). Jacob of Edessa and the Sixth-Century Syriac Translator of Severus of Antioch’s Cathedral Homilies. Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day. Leiden-Boston: Brill. с. 189—204. ISBN .
- Salvesen, Alison (2008). Jacob of Edessa’s Life and Work: A Biographical Sketch. Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day. Leiden-Boston: Brill. с. 1—10. ISBN .
- Salvesen, Alison (2010). Was Jacob Trilingual? Jacob of Edessa’s Knowledge of Hebrew Revisited. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 93—105. doi:10.31826/9781463216634-008. ISBN .
- Shemunkasho, Aho (2010). A Verse-Homily Attributed to Jacob of Edessa: On Faith and Contra Nestorius. Studies on Jacob of Edessa. Piscataway: Gorgias Press. с. 107—141. doi:10.31826/9781463216634-009. ISBN .
- Talmon, Rafi (2008). Jacob of Edessa the Grammarian. Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day. Leiden-Boston: Brill. с. 159—187. ISBN .
- Teule, Herman G. B. (2009). Jacob of Edessa. Christian-Muslim Relations: A Bibliographical History. Т. 1. Leiden-Boston: Brill. с. 226—233. ISBN .
- Witakowski, Witold (2008). The Chronicle of Jacob of Edessa. Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day. Leiden-Boston: Brill. с. 25—47. ISBN .
- (1867). Two Epistles of Mār Jacob, Bishop of Edessa. Journal of Sacred Literature and Biblical Record. New Series. 10: 430—460.
- (1871). Fragments of the Turrāṣ mamllā nahrāyā or Syriac Grammar of Jacob of Edessa. London: Gilbert and Rivington.
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Edeskij sir ܝܥܩܘܒ ܐܘܪܗܝܐ translit Yaʿqub Urhoyo bl 640 5 chervnya 708 yepiskop Edesi ta vidatnij hristiyanskij pismennik kotrij pisav klasichnoyu sirijskoyu movoyu Takozh vidomij yak odin iz najpershih sirijskih gramatikiv U riznih robotah vin rozglyadav bogoslovski liturgijni kanonichni filosofski ta istorichni temi i zrobiv znachnij vnesok u naukovij ta literaturnij rozvitok sirijskogo hristiyanstva Jogo vvazhayut odnim iz najvazhlivishih doslidnikiv hristiyansko aramejskoyi tradiciyi Yakiv Edeskijarab يعقوب الرهاوي PsevdoJames of EdessaNarodivsya633 Aleppo SiriyaPomer5 chervnya 708 1 EdesaKrayinaSiriyaDiyalnistklerik pismennik filosof perekladachVchiteliSeverus SebohtZnannya movsirijskaMagnum opusdPosadayepiskopKonfesiyaSirijska pravoslavna cerkva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYakiv Edeskij narodivsya v Ajndabi arab عيندابا priblizno km na zahid vid Aleppo blizko 640 roku Navchavsya u znamenitomu monastiri Kenneshri na livomu berezi Yevfratu a piznishe v Aleksandriyi Povernuvshis z Aleksandriyi postrigsya u chenci v Edesi de buv vidomij svoyeyu vchenistyu Visvyachenij na svyashennika v 672 roci buv priznachenij mitropolitom Edeskim svoyim drugom Afanasiyem II Patriarhom Antiohijskim Obijmav cyu posadu tri chotiri roki ale duhovenstvo vistupalo proti suvorogo dotrimannya nim cerkovnih kanoniv Jogo ne pidtrimav Yulian II nastupnik Afanasiya U vidpovid na propoziciyu Yuliana prizupiniti svoyu kritiku vin publichno spaliv kopiyu zanedbanih kanoniv pered rezidenciyeyu Yuliana i pishov u monastir Kajsum poblizu Samosati Zvidti do monastirya Yevseboni de protyagom odinadcyati rokiv vin navchav psalmiv i chitannya Svyatogo Pisma greckoyu movoyu Naprikinci cogo periodu Yakiv znovu zitknuvsya z opoziciyeyu cogo razu z boku chenciv yaki znevazhali grekiv Yakiv zalishiv Evsebonu i podavsya do velikogo monastirya Tel ʿ Ade arab تل عدا odnogo z kilkoh sirijskih pravoslavnih monastiriv na gori Edesi suchasnij Tellgdi na pivnichnij zahid vid Aleppo de vin proviv dev yat rokiv na pereglyadi i vnesenni zmin do versiyi Peshitta Starogo Zavitu za dopomogoyu riznih greckih versij Yakiv vidigrav viznachnu rol u sinodi Yulianom sklikanomu v 706 roci Nareshti vin buv vidklikanij do yepiskopstva Edesi v 708 roci ale cherez chotiri misyaci pomer Doktrinalna virnistYakiv nalezhav do Sirijskoyi pravoslavnoyi cerkvi i jogo tvori mayut pevnij miafizitskij harakter U literaturi svoyeyi krayini vin zajmaye majzhe te same misce sho j sv Yeronim sered latinyan Assemani namagavsya dovesti sho vin ortodoksalnij BO i 470 sqq ale zminiv svoyu dumku prochitavshi jogo biografiyu Barebreya ib ii 3 7 Div zokrema Lamy Dissert de Syrorum fide s 206 kv i Tekst u Lejpcigu 1889 Das Buch der Erkenntniss der Wahrheit oder der Ursache aller Ursachen pereklad posmertno u Strasburzi 1893 MovaYakiv Edeskij pisav klasichnoyu sirijskoyu movoyu literaturno liturgijnim variantom aramejskoyi yaka vinikla v regioni Osroene z centrom v Edesi i procvitala z 3 go po 8 e stolittya yak standartizovana mova sirijskogo hristiyanstva Jogo perekladi riznih greckih tvoriv na klasichnu sirijsku movu z podalshim formuvannyam vidpovidnih terminiv i viraziv zrobili znachnij vnesok u zagalnij rozvitok jogo ridnoyi movi Oskilki vin narodivsya v vlasne Siriyi miscevij dialekt yakoyi desho vidriznyavsya vid literaturnoyi ci vidminnosti zacikavili jogo pitannyami pov yazanimi z dialektnoyu riznomanitnistyu aramejskoyi movi i vin viyaviv cej interes u svoyih lingvistichnih robotah Zberezheni fragmenti mistyat kilka terminiv yaki Dzhejkob vikoristovuye yak poznachennya svoyeyi movi Zgaduyuchi nashu movu yak ridnu movu nas aramejciv chi sirijciv vin vikoristovuvav dekilka regionalnih poznachen yak ot nahrayanska mova mamla nahraya lessana nahraya termin sho pohodit vid choronym regionalnij nazva Bet Nahrejn aramejska nazva Mesopotamiyi zagalom Govoryachi she bilsh bezposeredno do literaturnoyi movi vin vikoristav termin urhajska mova mamla urhaya lessana urhaya sho pohodit vid aramejskoyi nazvi Urhay mista Edesi yake bulo miscem narodzhennya klasichnoyi sirijskoyi movi Oskilki vin nalezhav do pokolinnya yake vzhe prijnyalo davnij greckij zvichaj vikoristovuvati sirijski sirijski yarliki yak poznachennya aramejciv ta yihnoyi movi vin takozh vikoristovuvav termin sirijska mova suryaya yak poznachennya movi svogo narodu v cilomu yak literaturna tak i narodna mova TvoriBilshist jogo tvoriv u prozi Opublikovano nebagato U 1911 roci bilshist dostupnoyi informaciyi mozhna bulo znajti v Bibliotheca Orientalis Dzhuzeppe Simone Assemani ta v Katalozi sirijskih MSS Rajta v Britanskomu muzeyi Biblijni tvori ta komentari Yakiv stvoriv pereglyad Bibliyi na osnovi Peshitti Rajt nazivaye ce cikavim eklektichnim abo klaptevim tekstom U Yevropi zbereglosya p yat tomiv Rajt Katalog 38 Ce bula ostannya sproba pereglyadu Starogo Zavitu v Sirijskij pravoslavnij cerkvi Yakiv takozh buv golovnim zasnovnikom Sirijskoyi Massori sered sirijciv yaka stvorila taki rukopisi yak toj Vat cliii opisanij Vajzmanom u Horae syriacae chastina III Vin takozh pisav komentari ta sholiyi do Bibliyi Zrazki yih navedeni Assemani ta Rajtom Yih bagato cituyut piznishi komentatori yaki chasto nazivayut Yakova Tlumachem Svyatogo Pisma Vin takozh napisav Geksagemeron abo traktat pro shist dniv stvorennya Rukopisi cogo ye v Lejdeni ta Lioni Ce bula jogo ostannya robota i zalishivshis nezavershenoyu zakinchiv jogo drug Georgij yepiskop arabskij Vin pereklav apokrifovu Istoriyu rehabitiv skladenu Zosimoyu z greckoyi na sirijsku Wright Catalog 1128 i Nau in Revue semitique VI 263 vii 54 136 Kanoni ta Liturgiya Yakiv sklav zbirnik cerkovnih kanoniv U jogo listi do svyashenika Addaya mi mayemo zbirku kanoniv z jogo pera podanih u viglyadi vidpovidej na zapitannya Addaya Voni buli vidredagovani Lagard v Reliquiae juris eccl syriace pp 117 kv i Tomas Dzhozef Lemi v disertaciyi pp 98 kv Dodatkovi kanoni buli navedeni v Notulae syriacae Rajta Usi voni buli perekladeni ta vikladeni Karlom Kajzerom Die Canones Jacobs von Edessa Lejpcig 1886 Vin takozh zrobiv bagato vnesok u sirijsku liturgiyu yak v originali tak i v perekladah z greckoyi Yak liturgijnij avtor Yakiv sklav anaforu abo liturgiyu pererobiv Liturgiyu svyatogo Yakova napisav znamenitu Knigu skarbiv sklav chin hreshennya osvyachennya vodi naperedodni Bogoyavlennya ta svyatkuvannya shlyubu do yakogo mozhna dodati jogo pereklad nakazu Severa pro hreshennya Filosofiya Golovnim originalnim vneskom Yakova buv jogo Enhiridion abo Posibnik traktat na filosofskih terminah Rajt Katalog 984 Jomu pripisuyut perekladi tvoriv Aristotelya Prote jmovirno ce inshi ruki Rajt Korotka istoriya stor 149 Dyuval Litterature syriaque s 255 258 Yakovu ranishe pripisuvali traktat De reason omnium causarum yakij buv tvorom yepiskopa Edesi ale publikaciya vsiyeyi statti Kajzerom dala zrozumiti sho traktat znachno piznishe Istoriya Yakiv takozh napisav hroniku yak prodovzhennya hroniki Yevseviya Ce opisuye ta cituye Mihajlo Sirijskij u knizi 7 jogo vlasnoyi Hroniki Ioann Litarbskij napisav prodovzhennya litopisu Yakova azh do 726 roku takozh opisane Mihajlom Originalnij tekst prodovzhennya Dzhejkoba na zhal zaginuv krim 23 arkushiv u rukopisi v Britanskij biblioteci Povnij zvit pro nih navedeno v Wright Katalog 1062 a yih vidannya bulo opublikovano v CSCO kompaniyeyu EWBrooks Gramatika Yakiv najbilsh vidomij zavdyaki svoyemu vnesku v sirijsku movu ta zahidnosirijsku pisemnist serto U rannij sirijskij movi golosni abo ne pokazani abo pokazani sistemoyu krapok yaki vikoristovuyutsya bezladno Yakiv zapozichiv z greckoyi movi p yat znakiv golosnih yaki vin napisav nad ryadkom yak miniatyurni simvoli Ce prizhilosya i ye osoblivistyu zahidnosirijskogo pisma navit sogodni Vin takozh rozrobiv sistemu za yakoyu deyaki prigolosni mogli poznachati golosni Yakiv takozh namagavsya vvesti grecku praktiku zapisu golosnih na ryadku tak samo yak ce robitsya dlya prigolosnih Ce chinilo opir jogo spivvitchiznikiv i ne nabulo chinnosti U svoyemu listi do Georgiya yepiskopa Seruga pro sirijsku orfografiyu opublikovanij Fillipsom u Londoni 1869 roku ta Martinom u Parizhi togo zh roku vin vikladaye vazhlivist virnosti perepisuvachiv u kopiyuvanni dribnic pravopisu Inshi Yak perekladacha najbilshim dosyagnennyam Yakova bula jogo sirijska versiya soboriv Gomilij Severa monofizitskogo patriarha Antiohiyi Cya vazhliva kolekciya zaraz chastkovo vidoma nam za vidannyam E V Bruksa ta perekladom 6 yi knigi vibranih poslan Severa vidpovidno do inshoyi sirijskoyi versiyi zroblenoyi Afanasiyem z Nisibisu v 669 roci Psevdo Dionisij z Tell Mahre kazhe 677 ale Afanasij buv patriarhom lishe u 684 687 rokah U riznih PSS znajdeno veliku kilkist listiv Yakova do riznih korespondentiv Krim tih sho stosuyutsya kanonichnogo prava do Addaya ta gramatiki Georgiya Serugskogo pro yaki zgaduvalosya vishe ye inshi sho stosuyutsya doktrini liturgiyi tosho Deyaki z nih u virshah PosilannyaSNAC 2010 d Track Q29861311 Salvesen 2008 s 1 10 Talmon 2008 s 159 187 Teule 2009 s 226 233 Witakowski 2008 s 25 St Jacob James of Edessa June 5th 708 Syrian Orthodox Church in America Gigot 1910 s 277 278 Rompay 2000 s 76 Rompay 2008 s 203 Nestle 1878 s 495 Briere 1960 s 197 205 Farina 2018 s 186 Rompay 2000 s 77 78 Debie 2009 s 106 Brock 2010 s 7 Farina 2018 s 185 186 DzherelaBriere Maurice red 1960 Les Homiliae Cathedrales de Severe d Antioche Traduction syriaque de Jacques d Edesse suite Introduction generale a toutes les homelies Homelies CXX a CXXV Patrologia Orientalis T 29 1 Paris Firmin Didot 1970 A Calendar Attributed to Jacob of Edessa Parole de l Orient 1 2 415 429 1979 Jacob of Edessa s Discourse on the Myron Oriens Christianus 63 20 36 2010 Jacob the Annotator Jacob s Annotations to His Revised Translation of Severus Cathedral Homilies Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 1 13 doi 10 31826 9781463216634 002 ISBN 9781463216634 2019 Jacob of Edessa s Letter to Addai on the Blessing of the Epiphany Water Parole de l Orient 45 119 132 Debie Muriel 2009 Syriac Historiography and Identity Formation Church History and Religious Culture 89 1 3 93 114 doi 10 1163 187124109X408014 Dinno Khalid 2010 The Physical World in Jacob of Edessa s Hexaemeron Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 15 26 doi 10 31826 9781463216634 003 ISBN 9781463216634 Farina Margherita 2018 La linguistique syriaque selon Jacques d Edesse Lesauteurs syriaques etleurlangue Paris Geuthner s 167 187 1910 James of Edessa The Catholic Encyclopedia T 8 New York Robert Appleton Company s 277 278 Ginkel Jan J van 2002 Jakob von Edessa in der Chronographie des Michael Syrus Syriaca Zur Geschichte Theologie Liturgie und Gegenwartslage der syrischen Kirchen T 2 Munster LIT Verlag s 115 124 ISBN 9783825858001 Ginkel Jan J van 2005 History and Community Jacob of Edessa and the West Syrian Identity Redefining Christian Identity Cultural Interaction in the Middle East Since the Rise of Islam Leuven Peeters Publishers s 67 75 ISBN 9789042914186 Hainthaler Theresia 2010 Jacob of Edessa and his Enchiridion Some Remarks Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 27 42 Harrak Amir 2010 Jacob of Edessa as a Chronicler Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 43 64 doi 10 31826 9781463216634 005 ISBN 9781463216634 Juckel Andreas K 2010 Did Jacob of Edessa Revise the New Testament Peshitta Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 65 80 doi 10 31826 9781463216634 006 ISBN 9781463216634 Kruisheer Dirk Rompay Lucas van 1998 A Bibliographical Clavis to the Works of Jacob of Edessa PDF Hugoye Journal of Syriac Studies 1 1 35 56 doi 10 31826 hug 2010 010105 S2CID 212689087 Minov Sergey 2020 Memory and Identity in the Syriac Cave of Treasures Rewriting the Bible in Sasanian Iran Leiden Boston Brill ISBN 9789004445512 2005 History and Identity in the Syrian Churches Redefining Christian Identity Cultural Interaction in the Middle East Since the Rise of Islam Leuven Peeters Publishers s 1 33 ISBN 9789042914186 1878 Jakob von Edessa uber den Schem hammephorasch und andere Gottesnamen Ein Beitrag zur Geschichte der Tetragrammaton Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Gesellschaft 32 465 508 735 736 1864 Scholia on Passages of the Old Testament by Mar Jacob Bishop of Edessa London and Edinburgh Williams and Norgate 1869 A Letter by Mar Jacob Bishop of Edessa on Syriac Orthography also a Tract by the Same Author and a Discourse by Gregory Bar Hebraeus on Syriac Accents London and Edinburgh Williams and Norgate Price Richard M 2010 The Christological Controversies of the Age of Jacob of Edessa Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 81 92 doi 10 31826 9781463216634 007 ISBN 9781463216634 Rompay Lucas van 1999 Jacob of Edessa and the Early History of Edessa After Bardaisan Studies on Continuity and Change in Syriac Christianity Louvain Peeters Publishers s 269 285 ISBN 9789042907355 Rompay Lucas van 2000 Past and Present Perceptions of Syriac Literary Tradition PDF Hugoye Journal of Syriac Studies 3 1 71 103 doi 10 31826 hug 2010 030105 S2CID 212688244 Rompay Lucas van 2008 Jacob of Edessa and the Sixth Century Syriac Translator of Severus of Antioch s Cathedral Homilies Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day Leiden Boston Brill s 189 204 ISBN 978 9004173477 Salvesen Alison 2008 Jacob of Edessa s Life and Work A Biographical Sketch Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day Leiden Boston Brill s 1 10 ISBN 978 9004173477 Salvesen Alison 2010 Was Jacob Trilingual Jacob of Edessa s Knowledge of Hebrew Revisited Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 93 105 doi 10 31826 9781463216634 008 ISBN 9781463216634 Shemunkasho Aho 2010 A Verse Homily Attributed to Jacob of Edessa On Faith and Contra Nestorius Studies on Jacob of Edessa Piscataway Gorgias Press s 107 141 doi 10 31826 9781463216634 009 ISBN 9781463216634 Talmon Rafi 2008 Jacob of Edessa the Grammarian Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day Leiden Boston Brill s 159 187 ISBN 978 9004173477 Teule Herman G B 2009 Jacob of Edessa Christian Muslim Relations A Bibliographical History T 1 Leiden Boston Brill s 226 233 ISBN 9789004169753 Witakowski Witold 2008 The Chronicle of Jacob of Edessa Jacob of Edessa and the Syriac Culture of His Day Leiden Boston Brill s 25 47 ISBN 978 9004173477 1867 Two Epistles of Mar Jacob Bishop of Edessa Journal of Sacred Literature and Biblical Record New Series 10 430 460 1871 Fragments of the Turraṣ mamlla nahraya or Syriac Grammar of Jacob of Edessa London Gilbert and Rivington Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad