Абу-ль-Фарадж Мар-Гіваргіз Юхан (Григорій Іоанн) Бар-Ебрей (нар. 1226, Малатья — 1286, Мераге) — видатний сирійський вчений- енциклопедист, церковний діяч Яковитської (Сирійської) православної церкви.
Абу-ль-Фарадж Мар-Гіваргіз Юхан Бар-Иврая | |
---|---|
сир. ܡܪܝ ܓܪܝܓܘܪܝܘܣ ܒܪ ܥܒܪܝܐ | |
Народився | 1226[1][2][…] Малатья, Туреччина[3][4] |
Помер | 30 липня 1286 або 1286[5] Мераге, Східний Азербайджан, Іран |
Поховання | d |
Національність | Ассирійці |
Діяльність | історик, письменник, богослов, філософ |
Посада | єпископ |
Життєпис
Народився у селі Ебро поблизу м. Малатья (сучасна Туреччина) у родині охрещеного жида Арона Туми(арабською Харуна бен аль-Туми). Звідси прізвисько майбутнього вченого — Бар-Ебрей (син єврея). З дитинства вивчав сирійську, грецьку, арабську мови. Він навчався також богослов'ю, філософії та медицини.
У 1244 році разом з батьком переїздить до м. Малатья. Тут Арон поступає на службу до монгольських феодалів. Втім у цьому ж році родина Абу-ль Фараджа переїздить до Антіохії. Тут він продовжив навчання й незабаром стає монахом Яковитської церкви. З часом починає мешкати у Триполі.
У 1246 році Абу-ль-Фарадж стає єпископом Губосу (поблизу Малатьї), висвячений патріархом Ігнатієм II. вчений отримав ім'я Григорій. У 1247 році стає єпископом Ласабене. У 1252 році очолює діоцез Алеппо, нарешті 20 січня 1264 році призначається патріархом Ігнатієм III мафріаном (головою) Яковітської церкви на Сході (у Месопотамії). На цій посаді Абуль-Фарадж залишався до самої смерті. До того він бере участь у соборі яковитської церкви у м. Сіс (Кілікія), на якій обирався Ігнатій III.
На цій посаді Абуль-Фарадж виявив себе здібним церковним та політичним діячем. Він налагодив гарні стосунки з представниками династії Хулагуїдів, які підтримували християн на противагу впливу мусульман. Абул-Фарадж часто бував у Персії, де розбудовував храми, монастирі, школи Яковитської церкви. З часом він став користуватися значним впливом серед населення, авторитетом у інших гілок християнства та монгольських володарів.
Окрім церковної діяльності Абуль-Фарадж активно займався наукою у різних напрямках, просвітництвом. Він був одним з найосвіченіших осіб свого часу, енциклопедистом середньовічної Сирії, Месопотамії та Персії.
Помер Абуль-Фарадж 30 липня 1286 року у Маразі (сучасний Іран), де жив у печері з 1279 року. Його було поховано у монастирі Мар Маттай поблизу м.Мосул.
Творчість
Найбільшим твором Абуль-Фараджа стає «Книга знаменних історій», в якій подається історія сирійської, несторіанської церкви, антіохійського патріархату. Тут же викладено історичні події Сирії та Палестини. Ця праця є важливим джерелом при дослідженні історії хрестових походів.
Крім того Абуль-Фараджом написано багато праць з богослов'я («Скарбниця таємниць»), філософії, медицини, граматики.
Писав Абуль-Фарадж здебільшого сирійською та арабською мовою.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Swartz A. Open Library — 2007.
- http://www.theodora.com/encyclopedia/b/jacob_barsalibi.html
- http://www.jewishencyclopedia.com/directory/G/6865
- https://www.bartleby.com/library/bios/index2.html
Джерела
- Sebastian Brock: Gregor ibn al-cIbri. In: Lexikon für Theologie und Kirche. 3. Auflage. Bd. 4, 1995, S. 1001f.
- Friedrich Wilhelm Bautz: Bar Hebräus. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 1, Hamm 1975, Sp. 370—371 (gekürzte Onlinefassung).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu l Faradzh Mar Givargiz Yuhan Grigorij Ioann Bar Ebrej nar 1226 1226 Malatya 1286 Merage vidatnij sirijskij vchenij enciklopedist cerkovnij diyach Yakovitskoyi Sirijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Abu l Faradzh Mar Givargiz Yuhan Bar Ivrayasir ܡܪܝ ܓܪܝܓܘܪܝܘܣ ܒܪ ܥܒܪܝܐ Narodivsya1226 1 2 Malatya Turechchina 3 4 Pomer30 lipnya 1286 abo 1286 5 Merage Shidnij Azerbajdzhan IranPohovannyadNacionalnistAssirijciDiyalnististorik pismennik bogoslov filosofPosadayepiskopZhittyepisNarodivsya u seli Ebro poblizu m Malatya suchasna Turechchina u rodini ohreshenogo zhida Arona Tumi arabskoyu Haruna ben al Tumi Zvidsi prizvisko majbutnogo vchenogo Bar Ebrej sin yevreya Z ditinstva vivchav sirijsku grecku arabsku movi Vin navchavsya takozh bogoslov yu filosofiyi ta medicini U 1244 roci razom z batkom pereyizdit do m Malatya Tut Aron postupaye na sluzhbu do mongolskih feodaliv Vtim u comu zh roci rodina Abu l Faradzha pereyizdit do Antiohiyi Tut vin prodovzhiv navchannya j nezabarom staye monahom Yakovitskoyi cerkvi Z chasom pochinaye meshkati u Tripoli U 1246 roci Abu l Faradzh staye yepiskopom Gubosu poblizu Malatyi visvyachenij patriarhom Ignatiyem II vchenij otrimav im ya Grigorij U 1247 roci staye yepiskopom Lasabene U 1252 roci ocholyuye diocez Aleppo nareshti 20 sichnya 1264 roci priznachayetsya patriarhom Ignatiyem III mafrianom golovoyu Yakovitskoyi cerkvi na Shodi u Mesopotamiyi Na cij posadi Abul Faradzh zalishavsya do samoyi smerti Do togo vin bere uchast u sobori yakovitskoyi cerkvi u m Sis Kilikiya na yakij obiravsya Ignatij III Na cij posadi Abul Faradzh viyaviv sebe zdibnim cerkovnim ta politichnim diyachem Vin nalagodiv garni stosunki z predstavnikami dinastiyi Hulaguyidiv yaki pidtrimuvali hristiyan na protivagu vplivu musulman Abul Faradzh chasto buvav u Persiyi de rozbudovuvav hrami monastiri shkoli Yakovitskoyi cerkvi Z chasom vin stav koristuvatisya znachnim vplivom sered naselennya avtoritetom u inshih gilok hristiyanstva ta mongolskih volodariv Okrim cerkovnoyi diyalnosti Abul Faradzh aktivno zajmavsya naukoyu u riznih napryamkah prosvitnictvom Vin buv odnim z najosvichenishih osib svogo chasu enciklopedistom serednovichnoyi Siriyi Mesopotamiyi ta Persiyi Pomer Abul Faradzh 30 lipnya 1286 roku u Marazi suchasnij Iran de zhiv u pecheri z 1279 roku Jogo bulo pohovano u monastiri Mar Mattaj poblizu m Mosul TvorchistNajbilshim tvorom Abul Faradzha staye Kniga znamennih istorij v yakij podayetsya istoriya sirijskoyi nestorianskoyi cerkvi antiohijskogo patriarhatu Tut zhe vikladeno istorichni podiyi Siriyi ta Palestini Cya pracya ye vazhlivim dzherelom pri doslidzhenni istoriyi hrestovih pohodiv Krim togo Abul Faradzhom napisano bagato prac z bogoslov ya Skarbnicya tayemnic filosofiyi medicini gramatiki Pisav Abul Faradzh zdebilshogo sirijskoyu ta arabskoyu movoyu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 http www theodora com encyclopedia b jacob barsalibi html http www jewishencyclopedia com directory G 6865 https www bartleby com library bios index2 htmlDzherelaSebastian Brock Gregor ibn al cIbri In Lexikon fur Theologie und Kirche 3 Auflage Bd 4 1995 S 1001f Friedrich Wilhelm Bautz Bar Hebraus In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 1 Hamm 1975 Sp 370 371 gekurzte Onlinefassung