Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Семі тські мо ви сім я мов складова афразійської макросім ї Нині існує близько 77 живих семітських мов діалектів які пош

Семітські мови

Семітські мови

Семі́тські мо́ви — сім'я мов, складова афразійської макросім'ї. Нині існує близько 77 живих семітських мов (діалектів), які поширені переважно серед семітських народів Близького Сходу, в Північній Африці та на Сомалійському півострові. Найчисельнішими з семітських мов є арабська [en] (понад 360 млн носіїв), амхарська мова (понад 57 млн), тигринья та [en] (до 10 млн кожна). Стародавні семітські мови, такі як еблаїтська (3-тє тисячоліття до н. е.), аккадська (XXIII століття до н. е.), аморитська (XV століття до н. е.), фінікійська (XII століття до н. е.) є одними з [en], відомих людству. В різний період історії деякі з семітських мов слугували як лінгва франка в різних регіонах: аккадська, арамейська, амхарська та арабська мови, з яких остання дотепер також використовується для міжнародного спілкування.

Семітські мови
Поширені: Західна Азія, Північна Африка, Північно-Східна Африка, Мальта
Класифікація: Афразійські мови
 Семітські мови
Групи:
Кількість носіїв: 350 млн.
ISO 639-2 and 639-5: sem
image

Історичне поширення семітських мов

Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (червень 2019)

Термін «семітський» створений у 1781 році геттінгенським філологом Августом Людвігом Шлецером та походить від імені біблійного персонажа, одного з трьох синів Ноя в Книзі Буття, Сима, який за легендою вважається предком арамейців, ассирійців, еламітів, халдеїв та лідійців.

Короткий опис

image
Хронологія виникнення та розвитку семітських мов

Семітськими мовами говорять близько 300 млн осіб. Якщо найраніші пам'ятки арабської мови відомі з 4 ст. н. е., а сама мова набуває великого поширення у Пд. і Сх. Середземномор'ї у зв'язку з експансією ісламу від 7 ст., то письмові пам'ятки давньоєврейської мови сягають ще 12 ст. до н. е.. Особливу роль відіграли семітські мови, зокрема, фінікійська, у виникненні й формуванні буквеного письма.

Арабська мова (понад 200 млн мовців), одна з 6 офіційних і робочих мов Генеральної Асамблеї ООН, державна у 22 країнах Середземномор'я і Близького Сходу, у тому числі в одній європейській країні — Мальті (де своєрідний різновид цієї мови — мальтійська — просякнутий численними романськими елементами і має пристосовану латинську писемність). Розуміння класичної арабської мови — мови Корану — об'єднує всіх мовців — носіїв живих діалектів арабської мови. Перший запис Корану було здійснено 651 р. особливим арабським письмом, що сформувався на початку 6 ст. у Лахмідському князівстві в Аравії. Ця давня форма мови досі зберігається в основних рисах у сучасній літературі й письмовій сфері спілкування в цілому. Втративши державність внаслідок турецьких завоювань XV—XVI ст. (за винятком східних і внутрішніх районів Аравійського півострова), арабські країни відновили свою лише у XIX-ХХст.

Іврит (понад 5 млн мовців) — сучасне продовження давньоєврейської мови Старого Заповіту (12-3 ст. до н. е.). Офіційна мова Держави Ізраїль від часу її заснування (1947 р.). Вийшовши з живого вжитку ще 2,5 тис. років тому, давньоєврейська, тим не менше, залишалася мовою релігійної практики та духовної і світської літератури високого стилю. Від кінця 18 ст. на цім ґрунті у євреїв Східної Європи сформувалася осучаснена мова просвітницької та художньої літератури — іврит, що згодом стає і розмовною мовою щоденного спілкування. Довгий час іврит мав кілька норм вимови, які уніфіковано лише на початку 20 ст. Основу словника становить збагачений за рахунок нових значень лексичний фонд давньоєврейської мови (наприклад, xas^mal у Біблії «бурштин», тепер іще й «електрика»), усталення словосполучень, формування віддієслівних імен і запозичення з давніх і сучасних мов.

Характерні риси семітських мов — обмежена кількість голосних (а, і, u короткі й довгі), наявність трьох рядів приголосних (дзвінкі, глухі та «емфатичні», тобто, напружені, веляризовані або глотизовані). Корінь дієслова звичайно складають три приголосні, що несуть основне словникове значення, тоді як голосне «заповнення» між приголосними додає, разом з афіксами, уточнення основного значення та граматичну інформацію. Наприклад, арабське kataba — він написав, kutiba — був написаний, 'aktaba — змусив написати, ka_tib — писар, kita_b -книга, maktab — місце або час письма, школа, maktu_b — написаний і т. д.

У семітських мовах існує категорія «статусів» або станів імен, що залежить від синтаксичної ролі даного імені в реченні. Розрізняють 2 роди — чол. і жін. В живих семітських мовах відмінків немає. Є три числа: однина, двоїна і множина. Прикметники відрізняються від іменників іноді суфіксом -і, переважно ж відмінним способом утворення множини, а також синтаксично. Серед займенників розрізняють: а) особові самостійні (необов'язкові до вжитку); б) присвійні самостійні (архаїчні, рідкісні); в) широко вживані суфіксальні: при іменах — присвійні, при дієсловах — об'єктні показники; г) питальні; ґ) відносні — для утворення ізафету.

Дієслово відображає категорії особи, числа, роду, суб'єкта, виду/часу, породи і способу. Особливо характерна для семітських мов наявність так званих порід (підсилювальної, примусової, зворотної тощо), що змінюють первісне значення дієслова. Кожна порода має повну парадигму дієвідмінювання, яка визначає усі дієслівні категорії та включає віддієслівні імена.

Словотвір — афіксальний і переважно через внутрішню флексію (що шляхом зміни голосних всередині кореня дозволяє утворювати імена дії та стану, місця, знаряддя, одиничності, збірності, фаху тощо). Значну синтаксичну роль відіграє означення в род. відмінку, яке завжди передує означеному слову. Звичайний порядок слів у реченні: PSO (присудок, підмет, додаток).

Семітські мови представлені у Європі переважно невеликими, але важливими діаспорами івриту і арабської мови з несхожими історичними долями.

Запозичення до української мови

Про культурно-історичну роль семітських мов у європейському цивілізаційному процесі говорять, зокрема, численні арабські топоніми в Європі: Мадрид, Гібралтар, Трафальгар, Фатіма, Арбат (у Москві), а також назва Бессарабії (від ар. мосараб «християнин — підданий мусульманської держави»).

До запозичень з арабської мови належать такі типові українські слова як: борг, кайдани, кат, кава, жупан, хустка, хабар, шана, , а також відомі й в інших мовах арабізми на зразок слів: харчі, казна, сироп, раса, юбка, шуба, хустка, атлас, абрикос, цифра, арсенал, калібр, зеніт, азимут, алгоритм, альманах, калій, амальгама, аварія, гашиш, еліксир, алкоголь, гудрон, нашатир, бензин, алгебра, матрац, ладан, табурет, мінарет, альков, масаж, могорич, марципан, мигдаль, мулат, лютня, азарт, мусон, сатин, шифр, факір, фанфари, фата, сафарі, талісман, жирафа, лев, мафія, бісер, карат та інші.

З гебрейської запозичені: амінь, паска, субота, сатана, рабин, кабала, , фарисей, хам, шабаш, ювілей, бегемот, а також через греків — імена Михайло, та ін.

З фінікійської — кадка, мапа; з давньоєгипетської — блуза, карта, хартія, лілея, оаза, піраміда, фараон, хімія, натрій, папір, гума, канапа, а також ім'я (Ісидор «дар Ізиди»).

Арабське походження має назва Арабатської стрілки в Криму; фінікійські назви — Африка, Європа, Барселона, Корсика, Лісабон, Малага; берберська назва — Гранада.

Класифікація

  • Афразійські мовна макросім'я
    • Вавилонський діалект †
      • Старовавилонський діалект †
      • Середньовавилонський діалект †
      • Нововавилонський діалект †
      • Ранньовавилонський діалект †
    • Ассирійський діалект †
      • Староассирійський діалект †
      • Середньоассирійський діалект †
  • [en]
  • Мугер
  • [en]
  • Еджа
  • Гета
  • Гумер
  • [en] †
  • [en] †
    • [en] †
    • [en]
    • [en]
    • [en]
    • [en]
    • [en]
    • [en] †
      • [en]
      • [en]
        • [en] †
      • [en] (діалектний континуум)
      • [en] (діалектний континуум)
      • [en]
        • Північноханаанська мова †
        • [en] †
        • [en] †
        • Думайська мова †
        • [en] †
        • [en] †
        • [en] †
        • [en] †
        • [en] †
        • Худайльський діалект †
        • Діалект тayyi †
        • [en] † (літургійна мова)
        • Месопотамські діалекти арабської мови (діалектний континуум)
        • [en] (діалектний континуум)
          • Бахтіарський діалект арабської мови
          • [ru]
          • [ru]
        • Марокканський діалект арабської мови
          • [en]
          • [en]
          • [en]
        • [en]
          • Західнолівійський діалект арабської мови
          • Східнолівійський діалект арабської мови
          • [en]
        • Туніський діалект арабської мови
          • [en]
          • [en]
          • Хасанія
          • [en]
          • Андалузький діалект арабської мови †
          • [en]
          • [en]
          • [en]
          • [en]

            • Див. також

            Примітки

            1. Развитие языка. Еврейское агентство (рос.). 10 серпня 2015. Процитовано 26 травня 2021.
            2. ДРЕВНЕЕВРЕЙСКИЙ ЯЗЫК - Древо. drevo-info.ru (рос.). Процитовано 26 травня 2021.

            Джерела

            • Костянтин Тищенко. Мови Європи
            • Костянтин Тищенко. Історія Запозичення слів до українського словника

            Посилання

            • Семітські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
            • Семітські мови на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Semitic (англ.)
            • Семітське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 446. — .

            Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

            Semi tski mo vi sim ya mov skladova afrazijskoyi makrosim yi Nini isnuye blizko 77 zhivih semitskih mov dialektiv yaki poshireni perevazhno sered semitskih narodiv Blizkogo Shodu v Pivnichnij Africi ta na Somalijskomu pivostrovi Najchiselnishimi z semitskih mov ye arabska en ponad 360 mln nosiyiv amharska mova ponad 57 mln tigrinya ta en do 10 mln kozhna Starodavni semitski movi taki yak eblayitska 3 tye tisyacholittya do n e akkadska XXIII stolittya do n e amoritska XV stolittya do n e finikijska XII stolittya do n e ye odnimi z en vidomih lyudstvu V riznij period istoriyi deyaki z semitskih mov sluguvali yak lingva franka v riznih regionah akkadska aramejska amharska ta arabska movi z yakih ostannya doteper takozh vikoristovuyetsya dlya mizhnarodnogo spilkuvannya Semitski moviPoshireni Zahidna Aziya Pivnichna Afrika Pivnichno Shidna Afrika MaltaKlasifikaciya Afrazijski movi Semitski moviGrupi Shidnosemitski movi Zahidnosemitski moviKilkist nosiyiv 350 mln ISO 639 2 and 639 5 semIstorichne poshirennya semitskih movCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019 Termin semitskij stvorenij u 1781 roci gettingenskim filologom Avgustom Lyudvigom Shlecerom ta pohodit vid imeni biblijnogo personazha odnogo z troh siniv Noya v Knizi Buttya Sima yakij za legendoyu vvazhayetsya predkom aramejciv assirijciv elamitiv haldeyiv ta lidijciv Korotkij opisHronologiya viniknennya ta rozvitku semitskih mov Semitskimi movami govoryat blizko 300 mln osib Yaksho najranishi pam yatki arabskoyi movi vidomi z 4 st n e a sama mova nabuvaye velikogo poshirennya u Pd i Sh Seredzemnomor yi u zv yazku z ekspansiyeyu islamu vid 7 st to pismovi pam yatki davnoyevrejskoyi movi syagayut she 12 st do n e Osoblivu rol vidigrali semitski movi zokrema finikijska u viniknenni j formuvanni bukvenogo pisma Arabska mova ponad 200 mln movciv odna z 6 oficijnih i robochih mov Generalnoyi Asambleyi OON derzhavna u 22 krayinah Seredzemnomor ya i Blizkogo Shodu u tomu chisli v odnij yevropejskij krayini Malti de svoyeridnij riznovid ciyeyi movi maltijska prosyaknutij chislennimi romanskimi elementami i maye pristosovanu latinsku pisemnist Rozuminnya klasichnoyi arabskoyi movi movi Koranu ob yednuye vsih movciv nosiyiv zhivih dialektiv arabskoyi movi Pershij zapis Koranu bulo zdijsneno 651 r osoblivim arabskim pismom sho sformuvavsya na pochatku 6 st u Lahmidskomu knyazivstvi v Araviyi Cya davnya forma movi dosi zberigayetsya v osnovnih risah u suchasnij literaturi j pismovij sferi spilkuvannya v cilomu Vtrativshi derzhavnist vnaslidok tureckih zavoyuvan XV XVI st za vinyatkom shidnih i vnutrishnih rajoniv Aravijskogo pivostrova arabski krayini vidnovili svoyu lishe u XIX HHst Ivrit ponad 5 mln movciv suchasne prodovzhennya davnoyevrejskoyi movi Starogo Zapovitu 12 3 st do n e Oficijna mova Derzhavi Izrayil vid chasu yiyi zasnuvannya 1947 r Vijshovshi z zhivogo vzhitku she 2 5 tis rokiv tomu davnoyevrejska tim ne menshe zalishalasya movoyu religijnoyi praktiki ta duhovnoyi i svitskoyi literaturi visokogo stilyu Vid kincya 18 st na cim grunti u yevreyiv Shidnoyi Yevropi sformuvalasya osuchasnena mova prosvitnickoyi ta hudozhnoyi literaturi ivrit sho zgodom staye i rozmovnoyu movoyu shodennogo spilkuvannya Dovgij chas ivrit mav kilka norm vimovi yaki unifikovano lishe na pochatku 20 st Osnovu slovnika stanovit zbagachenij za rahunok novih znachen leksichnij fond davnoyevrejskoyi movi napriklad xas mal u Bibliyi burshtin teper ishe j elektrika ustalennya slovospoluchen formuvannya viddiyeslivnih imen i zapozichennya z davnih i suchasnih mov Harakterni risi semitskih mov obmezhena kilkist golosnih a i u korotki j dovgi nayavnist troh ryadiv prigolosnih dzvinki gluhi ta emfatichni tobto napruzheni velyarizovani abo glotizovani Korin diyeslova zvichajno skladayut tri prigolosni sho nesut osnovne slovnikove znachennya todi yak golosne zapovnennya mizh prigolosnimi dodaye razom z afiksami utochnennya osnovnogo znachennya ta gramatichnu informaciyu Napriklad arabske kataba vin napisav kutiba buv napisanij aktaba zmusiv napisati ka tib pisar kita b kniga maktab misce abo chas pisma shkola maktu b napisanij i t d U semitskih movah isnuye kategoriya statusiv abo staniv imen sho zalezhit vid sintaksichnoyi roli danogo imeni v rechenni Rozriznyayut 2 rodi chol i zhin V zhivih semitskih movah vidminkiv nemaye Ye tri chisla odnina dvoyina i mnozhina Prikmetniki vidriznyayutsya vid imennikiv inodi sufiksom i perevazhno zh vidminnim sposobom utvorennya mnozhini a takozh sintaksichno Sered zajmennikiv rozriznyayut a osobovi samostijni neobov yazkovi do vzhitku b prisvijni samostijni arhayichni ridkisni v shiroko vzhivani sufiksalni pri imenah prisvijni pri diyeslovah ob yektni pokazniki g pitalni g vidnosni dlya utvorennya izafetu Diyeslovo vidobrazhaye kategoriyi osobi chisla rodu sub yekta vidu chasu porodi i sposobu Osoblivo harakterna dlya semitskih mov nayavnist tak zvanih porid pidsilyuvalnoyi primusovoyi zvorotnoyi tosho sho zminyuyut pervisne znachennya diyeslova Kozhna poroda maye povnu paradigmu diyevidminyuvannya yaka viznachaye usi diyeslivni kategoriyi ta vklyuchaye viddiyeslivni imena Slovotvir afiksalnij i perevazhno cherez vnutrishnyu fleksiyu sho shlyahom zmini golosnih vseredini korenya dozvolyaye utvoryuvati imena diyi ta stanu miscya znaryaddya odinichnosti zbirnosti fahu tosho Znachnu sintaksichnu rol vidigraye oznachennya v rod vidminku yake zavzhdi pereduye oznachenomu slovu Zvichajnij poryadok sliv u rechenni PSO prisudok pidmet dodatok Semitski movi predstavleni u Yevropi perevazhno nevelikimi ale vazhlivimi diasporami ivritu i arabskoyi movi z neshozhimi istorichnimi dolyami Zapozichennya do ukrayinskoyi moviPro kulturno istorichnu rol semitskih mov u yevropejskomu civilizacijnomu procesi govoryat zokrema chislenni arabski toponimi v Yevropi Madrid Gibraltar Trafalgar Fatima Arbat u Moskvi a takozh nazva Bessarabiyi vid ar mosarab hristiyanin piddanij musulmanskoyi derzhavi Do zapozichen z arabskoyi movi nalezhat taki tipovi ukrayinski slova yak borg kajdani kat kava zhupan hustka habar shana a takozh vidomi j v inshih movah arabizmi na zrazok sliv harchi kazna sirop rasa yubka shuba hustka atlas abrikos cifra arsenal kalibr zenit azimut algoritm almanah kalij amalgama avariya gashish eliksir alkogol gudron nashatir benzin algebra matrac ladan taburet minaret alkov masazh mogorich marcipan migdal mulat lyutnya azart muson satin shifr fakir fanfari fata safari talisman zhirafa lev mafiya biser karat ta inshi Z gebrejskoyi zapozicheni amin paska subota satana rabin kabala farisej ham shabash yuvilej begemot a takozh cherez grekiv imena Mihajlo ta in Z finikijskoyi kadka mapa z davnoyegipetskoyi bluza karta hartiya lileya oaza piramida faraon himiya natrij papir guma kanapa a takozh im ya Isidor dar Izidi Arabske pohodzhennya maye nazva Arabatskoyi strilki v Krimu finikijski nazvi Afrika Yevropa Barselona Korsika Lisabon Malaga berberska nazva Granada KlasifikaciyaAfrazijski movna makrosim ya Vavilonskij dialekt Starovavilonskij dialekt Serednovavilonskij dialekt Novovavilonskij dialekt Rannovavilonskij dialekt Assirijskij dialekt Staroassirijskij dialekt Serednoassirijskij dialekt li ul li ul li ul li en ul li ul li ul li ul li Muger en Edzha Geta Gumer ul li ul li ul li ul li ul li en en en en ul li ul li en en en en ul li ul li en en en en en dialektnij kontinuum en Assirijska novoaramejska mova en en en en en en en en ul li ul li ul li ul li en dialektnij kontinuum en en en dialektnij kontinuum en ul li ul li ul li ul li en Pivnichnohanaanska mova en en ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li Dumajska mova en en en en en ul li Hudajlskij dialekt Dialekt tayyi ul li ul li en liturgijna mova en dialektnij kontinuum en dialektnij kontinuum Arabskij dialekt Perskoyi zatoki dialektnij kontinuum en en en en en en Dofarskij dialekt arabskoyi movi en dialektnij kontinuum en en en Tayizskij dialekt arabskoyi movi en en en en Yegipetsko sudanski dialekti arabskoyi movi dialektnij kontinuum Yegipetskij dialekt arabskoyi movi en en dialektnij kontinuum en en en dialektnij kontinuum en Mesopotamski dialekti arabskoyi movi dialektnij kontinuum en dialektnij kontinuum en en en en ul li en dialektnij kontinuum Bahtiarskij dialekt arabskoyi movi ru ru ul li ul li Marokkanskij dialekt arabskoyi movi en en en en Zahidnolivijskij dialekt arabskoyi movi Shidnolivijskij dialekt arabskoyi movi en Tuniskij dialekt arabskoyi movi en en Hasaniya en Andaluzkij dialekt arabskoyi movi en en en en ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul Div takozhYudejo arabski dialekti liturgijna mova en PrimitkiRazvitie yazyka Evrejskoe agentstvo ros 10 serpnya 2015 Procitovano 26 travnya 2021 DREVNEEVREJSKIJ YaZYK Drevo drevo info ru ros Procitovano 26 travnya 2021 DzherelaKostyantin Tishenko Movi Yevropi Kostyantin Tishenko Istoriya Zapozichennya sliv do ukrayinskogo slovnikaPosilannyaSemitski movi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Semitski movi na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Semitic angl Semitske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 446 ISBN 978 966 439 921 7

            Дата публікації:
            Топ