Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жива мова — будь-яка розмовна мова, різновид усної літературної мови, який обслуговує повсякденне побутове спілкування й виконує комунікативну та імперативну функції. Як засіб національного спілкування жива мова склалася в епоху формування націй. У донаціональний період функцію розмовної мови виконували діалекти, напівдіалекти, міські койне та ін. Як форма існування літературної мови жива мова характеризується основними її ознаками (наддіалектністю, стійкістю, нормативністю, багатофункціональністю).
Термін «жива мова» використовується у мовознавстві, а також при навчанню мовами в освітніх установах для відмінності мов, якими розмовляють люди у повсякденному житті та використовують як лінгва франка (такі як англійська мова, іспанська мова та інші). Від мов, які вживаються виключно у церемоніальних або наукових цілях (напр. латинська мова, старогрецька мова, санскрит і інші).
Жива мова – історична категорія. Історія живої мови в різних національних мовах не зафіксована джерелами внаслідок усної форми її існування. Основою її формування стали понаддіалектні утворення та говори регіонів, які відігравали сполучну роль під час консолідації націй. Місце живої мови у складі літературних мов мінливе. Вона може виступати усною формою літературної мови, може не входити до її складу, може взаємодіяти з розмовним типом письмово-літературної мови, представленої в художніх творах, які найповніше відображають народне мовлення або бути стилем літературної мови. Існують регіональні типи живої мови. Практично в кожній мові за багатьма фонетичними та частково лексичними ознаками можна виділити певні регіональні варіанти літературної живої мови. Жива мова не підлягає кодифікації.
Визначення характеру відношення живої мови тієї або іншої національної літературної мови до літературної мови в цілому або її різновиду вирішується по-різному. Вивчення соціальної, локальної, вікової, статевої, професійної диференціації живої мови, мовної поведінки, особливостей утворення та сприйняття мови є одним із завдань соціолінгвістики та психолінгвістики. Загальні властивості усного мовлення виявляються в специфічних характеристиках живої мови: спонтанності, лінійному характері, що призводить як до економії, так і до надмірності мовних засобів, безпосередньому характері мовленнєвого акту. Жива мова існує у діалогічних та монологічних формах. Форма мови впливає на вибір засобів вираження.
Основна функція живої мови – комунікативна. Відповідно до потреб спілкування змінюються теми живої мови: від вузькопобутових до виробничих та абстрагованих. Можна виділити три типи ситуацій спілкування: стереотипні міські діалоги незнайомих осіб; спілкування знайомих осіб у побутовій обстановці; спілкування знайомих і незнайомих осіб у виробничій та соціально-культурній сфері. Жива мова широко використовується в художній літературі і майже ніколи – в технічному тексті. Її відображення має національно-зумовлений та історичний характер: чим вищий ступінь демократизації художньої літератури, тим більший вплив здійснює жива мова на мову художньої літератури. В художньому творі в першу чергу використовуються ті явища живої мови, які пов’язані з її стилістичною експресією, виразністю. Ті явища живої мови, які пов'язані передусім з усним характером її здійснення, в мову художньої літератури потрапляють рідко. Тому жива мова в її природному вигляді вивчається не за художніми текстами, а за матеріалами магнітофонних та ручних записів оригінального тексту або окремих його особливостей.
У межах кожної національної мови жива мова має у своєму розпорядженні власний набір мовних особливостей. Вживаються у ній також і загальнолітературні мовні засоби. Універсальні особливості живої мови пов'язані з усним характером її перебігу: під час прискореного темпу мовлення спостерігаються явища посиленої редукції ненаголошених голосних. Виникають явища описової та скороченої номінації, особливості у функціонуванні окремих частин мови та утворення окремих форм, розчленування синтаксичного цілого, приєднання, розірвані структури, питально-відповідні єдності, повтори, перифрази.
Див. також
Посилання
- Жива мова. Словопедія [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhiva mova bud yaka rozmovna mova riznovid usnoyi literaturnoyi movi yakij obslugovuye povsyakdenne pobutove spilkuvannya j vikonuye komunikativnu ta imperativnu funkciyi Yak zasib nacionalnogo spilkuvannya zhiva mova sklalasya v epohu formuvannya nacij U donacionalnij period funkciyu rozmovnoyi movi vikonuvali dialekti napivdialekti miski kojne ta in Yak forma isnuvannya literaturnoyi movi zhiva mova harakterizuyetsya osnovnimi yiyi oznakami naddialektnistyu stijkistyu normativnistyu bagatofunkcionalnistyu Termin zhiva mova vikoristovuyetsya u movoznavstvi a takozh pri navchannyu movami v osvitnih ustanovah dlya vidminnosti mov yakimi rozmovlyayut lyudi u povsyakdennomu zhitti ta vikoristovuyut yak lingva franka taki yak anglijska mova ispanska mova ta inshi Vid mov yaki vzhivayutsya viklyuchno u ceremonialnih abo naukovih cilyah napr latinska mova starogrecka mova sanskrit i inshi Zhiva mova istorichna kategoriya Istoriya zhivoyi movi v riznih nacionalnih movah ne zafiksovana dzherelami vnaslidok usnoyi formi yiyi isnuvannya Osnovoyu yiyi formuvannya stali ponaddialektni utvorennya ta govori regioniv yaki vidigravali spoluchnu rol pid chas konsolidaciyi nacij Misce zhivoyi movi u skladi literaturnih mov minlive Vona mozhe vistupati usnoyu formoyu literaturnoyi movi mozhe ne vhoditi do yiyi skladu mozhe vzayemodiyati z rozmovnim tipom pismovo literaturnoyi movi predstavlenoyi v hudozhnih tvorah yaki najpovnishe vidobrazhayut narodne movlennya abo buti stilem literaturnoyi movi Isnuyut regionalni tipi zhivoyi movi Praktichno v kozhnij movi za bagatma fonetichnimi ta chastkovo leksichnimi oznakami mozhna vidiliti pevni regionalni varianti literaturnoyi zhivoyi movi Zhiva mova ne pidlyagaye kodifikaciyi Viznachennya harakteru vidnoshennya zhivoyi movi tiyeyi abo inshoyi nacionalnoyi literaturnoyi movi do literaturnoyi movi v cilomu abo yiyi riznovidu virishuyetsya po riznomu Vivchennya socialnoyi lokalnoyi vikovoyi statevoyi profesijnoyi diferenciaciyi zhivoyi movi movnoyi povedinki osoblivostej utvorennya ta sprijnyattya movi ye odnim iz zavdan sociolingvistiki ta psiholingvistiki Zagalni vlastivosti usnogo movlennya viyavlyayutsya v specifichnih harakteristikah zhivoyi movi spontannosti linijnomu harakteri sho prizvodit yak do ekonomiyi tak i do nadmirnosti movnih zasobiv bezposerednomu harakteri movlennyevogo aktu Zhiva mova isnuye u dialogichnih ta monologichnih formah Forma movi vplivaye na vibir zasobiv virazhennya Osnovna funkciya zhivoyi movi komunikativna Vidpovidno do potreb spilkuvannya zminyuyutsya temi zhivoyi movi vid vuzkopobutovih do virobnichih ta abstragovanih Mozhna vidiliti tri tipi situacij spilkuvannya stereotipni miski dialogi neznajomih osib spilkuvannya znajomih osib u pobutovij obstanovci spilkuvannya znajomih i neznajomih osib u virobnichij ta socialno kulturnij sferi Zhiva mova shiroko vikoristovuyetsya v hudozhnij literaturi i majzhe nikoli v tehnichnomu teksti Yiyi vidobrazhennya maye nacionalno zumovlenij ta istorichnij harakter chim vishij stupin demokratizaciyi hudozhnoyi literaturi tim bilshij vpliv zdijsnyuye zhiva mova na movu hudozhnoyi literaturi V hudozhnomu tvori v pershu chergu vikoristovuyutsya ti yavisha zhivoyi movi yaki pov yazani z yiyi stilistichnoyu ekspresiyeyu viraznistyu Ti yavisha zhivoyi movi yaki pov yazani peredusim z usnim harakterom yiyi zdijsnennya v movu hudozhnoyi literaturi potraplyayut ridko Tomu zhiva mova v yiyi prirodnomu viglyadi vivchayetsya ne za hudozhnimi tekstami a za materialami magnitofonnih ta ruchnih zapisiv originalnogo tekstu abo okremih jogo osoblivostej U mezhah kozhnoyi nacionalnoyi movi zhiva mova maye u svoyemu rozporyadzhenni vlasnij nabir movnih osoblivostej Vzhivayutsya u nij takozh i zagalnoliteraturni movni zasobi Universalni osoblivosti zhivoyi movi pov yazani z usnim harakterom yiyi perebigu pid chas priskorenogo tempu movlennya sposterigayutsya yavisha posilenoyi redukciyi nenagoloshenih golosnih Vinikayut yavisha opisovoyi ta skorochenoyi nominaciyi osoblivosti u funkcionuvanni okremih chastin movi ta utvorennya okremih form rozchlenuvannya sintaksichnogo cilogo priyednannya rozirvani strukturi pitalno vidpovidni yednosti povtori perifrazi Div takozhMertva movaPosilannyaZhiva mova Slovopediya 18 kvitnya 2018 u Wayback Machine