Туніська арабська — магрибський діалект арабської мови, якою розмовляє близько 11 мільйонів людей. Зазвичай відома носіям як даріжа, щоб відрізнити її від , або як Тунсі, що означає «туніська». Нею розмовляють повсюди в Тунісі. Вона зливається як частина діялектного континууму з подібними різновидами в східному Алжирі та західній Лівії. Її морфологія, синтаксис, вимова та словниковий запас цілком відмінні від та арабської. Туніську арабську важко зрозуміти арабомовним мешканцям Середнього Сходу (включаючи єгиптян), проте вона набагато легше зрозуміла іншим арабомовним мешканцями Північної Африки (алжирцям, лівійцям та марокканцям. Туніська тісно пов'язана з мальтійською, яку не розглядають як діялект арабської із соціолінґвістичних причин.
Туніська арабська | |
---|---|
/Tu:nsi/ تونسي | |
Поширена в | Тунісі та в межах діялектного континууму в Алжирі та Лівії |
Етнічність | туніські араби |
Носії | 12 млн |
Писемність | арабський алфавіт, латинка |
Класифікація | Афразійська родина Семітське відгалуження
|
Офіційний статус | |
Регіональна | як різзновид магрибської арабської 7 травня 1999 (не ратифіковано через низку конституційних моментів): |
Коди мови | |
ISO 639-3 | aeb |
Практично всі письменні носії туніської також розуміють і можуть розмовляти . Переважна більшість тунісців не розглядають туніську арабську як власне самостійну мову, лише як перекручену форму . Через це, мова немає офіційного стандарту та обмежено цікава в різномаїтті як тема варта вивчення.
Характерні відмінності
Туніська арабська є усним різновидом арабської й, отже, поділяє багато особливостей з іншими [en], особливо північно-африканськими. Деякі з цих відмінностей (від інших діялектів арабської) наведено нижче.
- Зберігає консервативну приголосну фонологію, з /q/ та спіранти.
- Дистинктивне використання для майбутнього часу префікса 'besh' + дієслово, що приблизно відповідає англійському 'will' + дієслово.
- На противагу переважній частині мусульманських країн, вітання «Assalamu Alaikoum» не використовують як загальноприйняте в Тунісі. Тунісці вживають вислови «Asslema» (офіційне) чи «Ahla» (неофіційне) щоб привітатись. Також, «bislema» (офіційне) чи італійське «ciao» (неофіційне) — щоб попрощатись.
Див. також
Примітки та посилання
Примітки
- (фр.) Caubet, D. (2004). La" darja", langue de culture en France. Hommes et migrations, 34–44. [ 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- (фр.) Barontini, A. (2007). Valorisation des langues vivantes en France: le cas de l'arabe maghrébin. Le Français aujourd'hui, 158(3), 20–27.
- Borg and Azzopardi-Alexander Maltese (1997:xiii) 'Безпосереднім джерелом для місцевого діялекту арабської, на якому спілкуються на Мальті, була мусульманська Сицилія, проте його первинним джерелом видається Туніс. Фактично мальтійська відображає деякі особливості характерні для магрибської арабської, хоча протягом останніх восьмиста років незалежного розвитку вона відокремилась від туніської арабської'.
Посилання
- Baccouche, Taieb (1972) «Le phonème „g“ dans les parlers arabes citadins de Tunisie» Revue Tunisienne de Sciences Sociales 9 (30/31) pp. 103—137
- Baccouche, Taieb, Hichem Skik and Abdelmajid Attia (1969) Travaux de Phonologie, parlers de Djemmal, Gabès et Mahdia. Tunis: Cahiers du CERES.
- Cantineau, Jean-Pierre. (1951) «Analyse du parler arabe d'El-Hâmma de Gabès» Bulletin de la Société Linguistique de Paris 47, pp. 64–105
- Gibson, Michael (1998) «Dialect Contact in Tunisian Arabic: sociolinguistic and structural aspects» Ph.D. Thesis, University of Reading
- Jabeur, Mohamed (1987) «A Sociolinguistic Study in Rades: Tunisia». Ph.D. Thesis, University of Reading
- Marçais, W. (1950) «Les Parlers Arabes» in Basset et al. Initiation à la Tunisie. Paris: Adrien-Maissonneuve 195—219.
- Mion, Giuliano (2004) «Osservazioni sul sistema verbale dell'arabo di Tunisi» Rivista degli Studi Orientali 78, pp. 243—255.
- Saada, Lucienne (1984) Elements de description du parler arabe de Tozeur. Paris: Geuthner Diff.
- Singer, Hans-Rudolf (1984) Grammatik der arabischen Mundart der Medina von Tunis. Berlin: Walter de Gruyter.
- Stumme, H. (1896) Grammatik des tunisischen Arabisch, nebst Glossar Leipzig.
- Talmoudi, Fathi (1980) The Arabic Dialect of Sûsa (Tunisia). Göteborg: Acta Universitatis Gothoburgensis.
Зовнішні посилання
- The_Morpho-Syntax of the Numeral in the Spoken Arabic of Tunis
- Запис в «Ethnologue» для туніської арабської(англ.)
- (англ.)
- Лінґвіст-експерт Таїб Бакуш обговорює важливість діялекту(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuniska arabska magribskij dialekt arabskoyi movi yakoyu rozmovlyaye blizko 11 miljoniv lyudej Zazvichaj vidoma nosiyam yak darizha shob vidrizniti yiyi vid abo yak Tunsi sho oznachaye tuniska Neyu rozmovlyayut povsyudi v Tunisi Vona zlivayetsya yak chastina diyalektnogo kontinuumu z podibnimi riznovidami v shidnomu Alzhiri ta zahidnij Liviyi Yiyi morfologiya sintaksis vimova ta slovnikovij zapas cilkom vidminni vid ta arabskoyi Tunisku arabsku vazhko zrozumiti arabomovnim meshkancyam Serednogo Shodu vklyuchayuchi yegiptyan prote vona nabagato legshe zrozumila inshim arabomovnim meshkancyami Pivnichnoyi Afriki alzhircyam livijcyam ta marokkancyam Tuniska tisno pov yazana z maltijskoyu yaku ne rozglyadayut yak diyalekt arabskoyi iz sociolingvistichnih prichin Tuniska arabska Tu nsi تونسيPoshirena vTunisi ta v mezhah diyalektnogo kontinuumu v Alzhiri ta LiviyiEtnichnisttuniski arabiNosiyi12 mlnPisemnistarabskij alfavit latinkaKlasifikaciyaAfrazijska rodina Semitske vidgaluzhennya Zahidno semitskij arealArabskaTuniska arabska dd dd dd dd Oficijnij statusRegionalnayak rizznovid magribskoyi arabskoyi 7 travnya 1999 ne ratifikovano cherez nizku konstitucijnih momentiv Kodi moviISO 639 3aeb Teritoriya poshirennya tuniskoyi arabskoyi Praktichno vsi pismenni nosiyi tuniskoyi takozh rozumiyut i mozhut rozmovlyati Perevazhna bilshist tunisciv ne rozglyadayut tunisku arabsku yak vlasne samostijnu movu lishe yak perekruchenu formu Cherez ce mova nemaye oficijnogo standartu ta obmezheno cikava v riznomayitti yak tema varta vivchennya Harakterni vidminnostiTuniska arabska ye usnim riznovidom arabskoyi j otzhe podilyaye bagato osoblivostej z inshimi en osoblivo pivnichno afrikanskimi Deyaki z cih vidminnostej vid inshih diyalektiv arabskoyi navedeno nizhche Zberigaye konservativnu prigolosnu fonologiyu z q ta spiranti Distinktivne vikoristannya dlya majbutnogo chasu prefiksa besh diyeslovo sho priblizno vidpovidaye anglijskomu will diyeslovo Na protivagu perevazhnij chastini musulmanskih krayin vitannya Assalamu Alaikoum ne vikoristovuyut yak zagalnoprijnyate v Tunisi Tunisci vzhivayut vislovi Asslema oficijne chi Ahla neoficijne shob privitatis Takozh bislema oficijne chi italijske ciao neoficijne shob poproshatis Div takozhMagribska arabska Alzhirska arabska movaPrimitki ta posilannyaPrimitki fr Caubet D 2004 La darja langue de culture en France Hommes et migrations 34 44 2015 09 24 u Wayback Machine fr Barontini A 2007 Valorisation des langues vivantes en France le cas de l arabe maghrebin Le Francais aujourd hui 158 3 20 27 Borg and Azzopardi Alexander Maltese 1997 xiii Bezposerednim dzherelom dlya miscevogo diyalektu arabskoyi na yakomu spilkuyutsya na Malti bula musulmanska Siciliya prote jogo pervinnim dzherelom vidayetsya Tunis Faktichno maltijska vidobrazhaye deyaki osoblivosti harakterni dlya magribskoyi arabskoyi hocha protyagom ostannih vosmista rokiv nezalezhnogo rozvitku vona vidokremilas vid tuniskoyi arabskoyi Posilannya Baccouche Taieb 1972 Le phoneme g dans les parlers arabes citadins de Tunisie Revue Tunisienne de Sciences Sociales 9 30 31 pp 103 137 Baccouche Taieb Hichem Skik and Abdelmajid Attia 1969 Travaux de Phonologie parlers de Djemmal Gabes et Mahdia Tunis Cahiers du CERES Cantineau Jean Pierre 1951 Analyse du parler arabe d El Hamma de Gabes Bulletin de la Societe Linguistique de Paris 47 pp 64 105 Gibson Michael 1998 Dialect Contact in Tunisian Arabic sociolinguistic and structural aspects Ph D Thesis University of Reading Jabeur Mohamed 1987 A Sociolinguistic Study in Rades Tunisia Ph D Thesis University of Reading Marcais W 1950 Les Parlers Arabes in Basset et al Initiation a la Tunisie Paris Adrien Maissonneuve 195 219 Mion Giuliano 2004 Osservazioni sul sistema verbale dell arabo di Tunisi Rivista degli Studi Orientali 78 pp 243 255 Saada Lucienne 1984 Elements de description du parler arabe de Tozeur Paris Geuthner Diff Singer Hans Rudolf 1984 Grammatik der arabischen Mundart der Medina von Tunis Berlin Walter de Gruyter Stumme H 1896 Grammatik des tunisischen Arabisch nebst Glossar Leipzig Talmoudi Fathi 1980 The Arabic Dialect of Susa Tunisia Goteborg Acta Universitatis Gothoburgensis Zovnishni posilannya The Morpho Syntax of the Numeral in the Spoken Arabic of Tunis Zapis v Ethnologue dlya tuniskoyi arabskoyi angl angl Lingvist ekspert Tayib Bakush obgovoryuye vazhlivist diyalektu angl