Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Словнико́вий запа́с — це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань.
Знання та використання слова
Словниковий запас визначено як «усі слова, що особа їх знає та використовує». Проте, слова, що окрема людина їх знає та використовує не становлять усіх слів, які представлено людині. За визначенням, словниковий запас включає останні дві категорії наступного переліку:
- Ніколи не стикався зі словом.
- Чув слово, але не може визначити його.
- Упізнає слово завдяки контексту чи тону голосу.
- Здатен використовувати слово, проте не може чітко пояснити його.
- Вільний зі словом – його використанням і визначенням.
Типи словникового запасу
Перелічено в порядку від ряснослівних до обмежених:
Словниковий запас читання
Особистий словниковий запас читання — це всі слова, які людина може розпізнати під час читання. Це найбільший тип хоча б тому, що він включає інші три.
Словниковий запас слухання
Особистий словниковий запас слухання — це всі слова, які особа може розпізнати, коли чує як хтось говорить. Цей запас може збільшуватися завдяки контексту і тону голосу.
Письмовий словниковий запас
Особистий письмовий словниковий запас — це всі слова, які він/вона може застосовувати на письмі. На противагу попереднім двом типам, письмовий словниковий запас заохочує сам користувач.
Усний словниковий запас
Особистий усний словниковий запас — це всі слова, які людина може використовувати в мовленні. Унаслідок спонтанної природи усного словникового запасу, слова часто застосовуються неправильно. Таке невірне застосування — хоча й незначне та ненавмисне — може бути скомпенсоване виразами обличчя, тоном голосу чи жестами рук.
Фокальний словниковий запас
«Фокальний словниковий запас» — це спеціалізований набір термінів і ознак, який є особливо важливим певній групі людей; з особливим фокусом досвіду чи діяльності.
Лексикон або словниковий запас — це словник мови, її набір назв речей, подій та понять. Деякі лінгвісти вірять, що лексикон впливає на людське усвідомлення речей → Гіпотеза Сепіра-Ворфа. Наприклад, південносуданські нуери випрацювали словниковий запас, щоб описувати худобу. Нуери мають тузні назв для худоби через особливі історію, структуру та оточення худоби. Такий вид порівняння виявляє певну лінгвістичну розбіжність, як і кількість [en]». Україномовні також можуть випрацювати свої словники для снігу чи худоби, коли постане потреба.
Зростання словникового запасу
Спочатку, за немовлячого віку, зростання словникового запасу не вимагає зусиль. Немовлята чують слова та наслідують їх, з часом засоційовують їх з об'єктами та вчинками. Це словниковий запас слухання. Усний словниковий запас йде слідом, оскільки діти стають спроможні впевненіше виражати думки без жестів і простих звуків. Як тільки досягаються словниковий запас читання та письмовий словниковий запас – через запитання та освіту – відкриваються аномалії та нерегулярності мови.
На першому курсі, просунутий студент (н-д, освічений студент) знає приблизно вдвічі більше слів ніж непросунутий студент. Загалом, цей розрив не закріплений. Це переноситься на широкий розмах розміру словникового запасу у віці п'яти-шести років, коли україномовна дитина знатиме близько 2,500–5,000 слів. Середній студент вивчає близько 3,000 слів за рік, або приблизно вісім слів на день.
Після закінчення школи, зростання словникового запасу сповільнюється. Люди можуть потім розширювати свій словниковий запас читаючи, граючи у , беручи участь у словникових програмах тощо.
Пасивний та активний словниковий запас
Навіть якщо ми вивчаємо слово, нам потрібно багато практики та контекстних зв'язків, щоб добре його вивчити. Приблизна група слів, які ми розуміємо, коли їх чуємо, охоплює «пасивний» словниковий запас, тоді як «активний» словниковий запас складено зі слів, які спадають нам на думку негайно, коли ми маємо використати їх у , коли ми говоримо.
У цьому випадку, ми часто маємо згадати слово за мілісекунди, тому потрібно знати його добре, часто в комбінаціях з іншими словами у фразах, в яких його часто вживають.
Важливість словникового запасу
- Вичерпний словниковий запас дозволяє повніше виражати думки та вільніше спілкуватись.
- Розмір словникового запасу прямо пов'язаний із розумінням прочитаного.
- Лінґвістичний словниковий запас - запас слів які ми використовуємо під час роздумів.
- Інші люди можуть судити про окрему людину за її словниковим запасом.
Словниковий запас рідної та чужоземної мов
Словниковий запас рідної мови
Словникові запаси носіїв мови дуже різняться в межах мови і становлять для осіб старше 15 років від 20 до 40 тисяч слів.
Словниковий запас чужоземної мови
Ефект розміру словникового запасу на осягнення мови
Френсіс і Кучера опрацювали тексти загальним обсягом один мільйон слів і виявили, що якщо знати слова з найвищою частотністю, можна швидко зрозуміти більшість слів у тексті:
| Розмір словникового запасу | Покриття написаного тексту |
|---|---|
| 0 слів | 0% |
| 1 000 слів | 72.0% |
| 2 000 слів | 79.7% |
| 3 000 слів | 84.0% |
| 4 000 слів | 86.8% |
| 5 000 слів | 88.7% |
| 6 000 слів | 89.9% |
| 15 851 слів | 97.8% |
Знаючи 2 000 слів з найвищою частотністю, можна зрозуміти 80% слів у тих текстах. Цифри виглядають навіть краще, якщо ми захочемо покрити слова, які трапляються в неофіційному контексті мовлення. Тоді 2 000 найпоширеніших слів покриють 96% словникового запасу.
Набування словникового запасу другої мови
Вивчення словникового запасу є одним із перших кроків вивчення другої мови, більше того практично неможливо досягти останнього кроку набуття словникового запасу. Чи в рідній мові, чи в другій (чужоземній) набування словникового запасу безперервне. Багато методів допомагають збільшувати словниковий запас.
Заучування
Хоча "заучування" може бути досить нудним і тривалим, асоціація слова із рідної мови із відповідним іншомовним словом до їх запам'ятовування вважається одним із кращих методів надбання словникового запасу. Проте є ствердження що заучування в основному не потребує складної інтелектуальної обробки матеріалу, яка збільшує довготривале запам'ятовування (Sagarra and Alba, 2006). Заучування як правило вимагає значної кількості повторень або розподілених повторень із картками.
Деякі слова не можуть бути легко об'єднані з допомогою асоціації чи іншими методами. Коли іншомовне слово фонологічно чи візуально схоже на слово із рідної мови, люди часто припускають що вони мають схожий сенс. Хоча це часто і так, але не завжди правда. При роботі із "фальшивими друзями" заучування із повтореннями є ключем до майстерності. Коли великий об'єм словникового запасу має бути засвоєний у стислі терміни, коли учню потрібно використовувати вокабуляр через короткий час, коли слова означають абстрактні концепції і є важкими для зображення в уяві чи коли треба засвоїти відмінність між фальшивими друзями, "зубріння" це підходящий спосіб. Останнім часом розроблені нейромережеві моделі для запам'ятовування нових слів через орфографію, які враховують особливості притаманні для носіїв мови, що можуть бути використанні іншомовними учнями (Hadzibeganovic and Cannas, 2009).
Метод ключових слів
Основний словниковий запас української мови
Відмінності в словниковому запасі між соціальними класами в Україні
Дослідження показують разючу відмінність у словниковому запасі дошкільнят між різними соціальними класами в Україні. Дошкільнята з сімей інтелектуальної праці зазвичай знають близько 2 150 різних слів, дошкільнята з робітничих сімей — 1 250 слів, тоді як дошкільнята з господарств, які живуть на соціальні виплати, — 620.(Уточнити)
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Словниковий запас |
- [en]
- Тест словникового запасу української мови
Джерела
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 30 жовтня 2009.
- Частково складено, використовуючи Vocabulary. Sebastian Wren, Ph.D. BalancedReading.com [ 2009-12-17 у Wayback Machine.]
- Barnhart, Clarence L. (1968).
- The World Book Dictionary. Clarence L. Barnhart. 1968 Edition. Published by Thorndike-Barnhart, Chicago, Illinois.
- Miller (1989)
- Lenkeit
- http://www.balancedreading.com/vocabulary.html [ 2009-12-17 у Wayback Machine.] Vocabulary. Sebastian Wren, Ph.D. BalancedReading.com
- Stahl, Steven A. Vocabulary Development. Cambridge: Brookline Books, 1999. p. 3. The Cognitive Foundations of Learning to Read: A Framework, Southwest Educational Development Laboratory, [1], p. 14.
- http://testyourvocab.com/blog/2013-05-08-Native-speakers-in-greater-detail
- W.N. Francis, and H. Kucera. Frequency Analysis of English Usage, Houghton Mifflin, Boston, 1982
- Schonell, et al. 1956
- Sagarra, Nuria and Alba, Matthew. (2006). "The Key Is in the Keyword: L2 Vocabulary Learning Methods With Beginning Learners of Spanish". The Modern Language Journal, 90, ii. pp. 228–243.
- Hadzibeganovic Tarik and Cannas, Sergio A. (2009). "A Tsallis' statistics-based neural network model for novel word learning". Physica A, 388, pp. 732–746.
Посилання
- Barnhart, Clarence L. (1968). The World Book Dictionary. Clarence L. Barnhart. 1968 Edition. Published by Thorndike-Barnhart, Chicago, Illinois.
- Flynn, James R. (2008). Where Have All the Liberals Gone?: Race, Class, and Ideals in America. Cambridge University Press; 1st edition. .
- Lenkeit, Roberta. Cultural Anthropology (3rd. ed.)
- Liu, Na and I.S.P. Nation. Factors affecting guessing vocabulary in context, RELC Journal, 1985,16 1, pp. 33-42.
- Miller, B. (1999). Cultural Anthropology(4th. ed.,pg 315). New York: Allyn and Bacon.
- Schonell, F. J., I. G. Meddleton and B. A. Shaw, A Study of the Oral Vocabulary of Adults, University of Queensland Press, Brisbane, 1956.
- West, Michael (1953). A General Service List of English Words. Longman, Green & Co., London.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovniko vij zapa s ce nabir sliv yakim volodiye lyudina u znajomij yij movi Slovnikovij zapas yak pravilo roste ta rozvivayetsya z vikom i sluguye yak praktichnij i fundamentalnij instrument dlya spilkuvannya ta zdobuvannya znan Znannya ta vikoristannya slovaSlovnikovij zapas viznacheno yak usi slova sho osoba yih znaye ta vikoristovuye Prote slova sho okrema lyudina yih znaye ta vikoristovuye ne stanovlyat usih sliv yaki predstavleno lyudini Za viznachennyam slovnikovij zapas vklyuchaye ostanni dvi kategoriyi nastupnogo pereliku Nikoli ne stikavsya zi slovom Chuv slovo ale ne mozhe viznachiti jogo Upiznaye slovo zavdyaki kontekstu chi tonu golosu Zdaten vikoristovuvati slovo prote ne mozhe chitko poyasniti jogo Vilnij zi slovom jogo vikoristannyam i viznachennyam Tipi slovnikovogo zapasuPerelicheno v poryadku vid ryasnoslivnih do obmezhenih Slovnikovij zapas chitannya Osobistij slovnikovij zapas chitannya ce vsi slova yaki lyudina mozhe rozpiznati pid chas chitannya Ce najbilshij tip hocha b tomu sho vin vklyuchaye inshi tri Slovnikovij zapas sluhannya Osobistij slovnikovij zapas sluhannya ce vsi slova yaki osoba mozhe rozpiznati koli chuye yak htos govorit Cej zapas mozhe zbilshuvatisya zavdyaki kontekstu i tonu golosu Pismovij slovnikovij zapas Osobistij pismovij slovnikovij zapas ce vsi slova yaki vin vona mozhe zastosovuvati na pismi Na protivagu poperednim dvom tipam pismovij slovnikovij zapas zaohochuye sam koristuvach Usnij slovnikovij zapas Osobistij usnij slovnikovij zapas ce vsi slova yaki lyudina mozhe vikoristovuvati v movlenni Unaslidok spontannoyi prirodi usnogo slovnikovogo zapasu slova chasto zastosovuyutsya nepravilno Take nevirne zastosuvannya hocha j neznachne ta nenavmisne mozhe buti skompensovane virazami oblichchya tonom golosu chi zhestami ruk Fokalnij slovnikovij zapas Fokalnij slovnikovij zapas ce specializovanij nabir terminiv i oznak yakij ye osoblivo vazhlivim pevnij grupi lyudej z osoblivim fokusom dosvidu chi diyalnosti Leksikon abo slovnikovij zapas ce slovnik movi yiyi nabir nazv rechej podij ta ponyat Deyaki lingvisti viryat sho leksikon vplivaye na lyudske usvidomlennya rechej Gipoteza Sepira Vorfa Napriklad pivdennosudanski nueri vipracyuvali slovnikovij zapas shob opisuvati hudobu Nueri mayut tuzni nazv dlya hudobi cherez osoblivi istoriyu strukturu ta otochennya hudobi Takij vid porivnyannya viyavlyaye pevnu lingvistichnu rozbizhnist yak i kilkist en Ukrayinomovni takozh mozhut vipracyuvati svoyi slovniki dlya snigu chi hudobi koli postane potreba Zrostannya slovnikovogo zapasuSpochatku za nemovlyachogo viku zrostannya slovnikovogo zapasu ne vimagaye zusil Nemovlyata chuyut slova ta nasliduyut yih z chasom zasocijovuyut yih z ob yektami ta vchinkami Ce slovnikovij zapas sluhannya Usnij slovnikovij zapas jde slidom oskilki diti stayut spromozhni vpevnenishe virazhati dumki bez zhestiv i prostih zvukiv Yak tilki dosyagayutsya slovnikovij zapas chitannya ta pismovij slovnikovij zapas cherez zapitannya ta osvitu vidkrivayutsya anomaliyi ta neregulyarnosti movi Na pershomu kursi prosunutij student n d osvichenij student znaye priblizno vdvichi bilshe sliv nizh neprosunutij student Zagalom cej rozriv ne zakriplenij Ce perenositsya na shirokij rozmah rozmiru slovnikovogo zapasu u vici p yati shesti rokiv koli ukrayinomovna ditina znatime blizko 2 500 5 000 sliv Serednij student vivchaye blizko 3 000 sliv za rik abo priblizno visim sliv na den Pislya zakinchennya shkoli zrostannya slovnikovogo zapasu spovilnyuyetsya Lyudi mozhut potim rozshiryuvati svij slovnikovij zapas chitayuchi grayuchi u beruchi uchast u slovnikovih programah tosho Pasivnij ta aktivnij slovnikovij zapasNavit yaksho mi vivchayemo slovo nam potribno bagato praktiki ta kontekstnih zv yazkiv shob dobre jogo vivchiti Priblizna grupa sliv yaki mi rozumiyemo koli yih chuyemo ohoplyuye pasivnij slovnikovij zapas todi yak aktivnij slovnikovij zapas skladeno zi sliv yaki spadayut nam na dumku negajno koli mi mayemo vikoristati yih u koli mi govorimo U comu vipadku mi chasto mayemo zgadati slovo za milisekundi tomu potribno znati jogo dobre chasto v kombinaciyah z inshimi slovami u frazah v yakih jogo chasto vzhivayut Vazhlivist slovnikovogo zapasuVicherpnij slovnikovij zapas dozvolyaye povnishe virazhati dumki ta vilnishe spilkuvatis Rozmir slovnikovogo zapasu pryamo pov yazanij iz rozuminnyam prochitanogo Lingvistichnij slovnikovij zapas zapas sliv yaki mi vikoristovuyemo pid chas rozdumiv Inshi lyudi mozhut suditi pro okremu lyudinu za yiyi slovnikovim zapasom Slovnikovij zapas ridnoyi ta chuzhozemnoyi movSlovnikovij zapas ridnoyi movi Slovnikovi zapasi nosiyiv movi duzhe riznyatsya v mezhah movi i stanovlyat dlya osib starshe 15 rokiv vid 20 do 40 tisyach sliv Slovnikovij zapas chuzhozemnoyi movi Efekt rozmiru slovnikovogo zapasu na osyagnennya movi Frensis i Kuchera opracyuvali teksti zagalnim obsyagom odin miljon sliv i viyavili sho yaksho znati slova z najvishoyu chastotnistyu mozhna shvidko zrozumiti bilshist sliv u teksti Rozmir slovnikovogo zapasu Pokrittya napisanogo tekstu0 sliv 0 1 000 sliv 72 0 2 000 sliv 79 7 3 000 sliv 84 0 4 000 sliv 86 8 5 000 sliv 88 7 6 000 sliv 89 9 15 851 sliv 97 8 Znayuchi 2 000 sliv z najvishoyu chastotnistyu mozhna zrozumiti 80 sliv u tih tekstah Cifri viglyadayut navit krashe yaksho mi zahochemo pokriti slova yaki traplyayutsya v neoficijnomu konteksti movlennya Todi 2 000 najposhirenishih sliv pokriyut 96 slovnikovogo zapasu Nabuvannya slovnikovogo zapasu drugoyi movi Vivchennya slovnikovogo zapasu ye odnim iz pershih krokiv vivchennya drugoyi movi bilshe togo praktichno nemozhlivo dosyagti ostannogo kroku nabuttya slovnikovogo zapasu Chi v ridnij movi chi v drugij chuzhozemnij nabuvannya slovnikovogo zapasu bezperervne Bagato metodiv dopomagayut zbilshuvati slovnikovij zapas Zauchuvannya Hocha zauchuvannya mozhe buti dosit nudnim i trivalim asociaciya slova iz ridnoyi movi iz vidpovidnim inshomovnim slovom do yih zapam yatovuvannya vvazhayetsya odnim iz krashih metodiv nadbannya slovnikovogo zapasu Prote ye stverdzhennya sho zauchuvannya v osnovnomu ne potrebuye skladnoyi intelektualnoyi obrobki materialu yaka zbilshuye dovgotrivale zapam yatovuvannya Sagarra and Alba 2006 Zauchuvannya yak pravilo vimagaye znachnoyi kilkosti povtoren abo rozpodilenih povtoren iz kartkami Deyaki slova ne mozhut buti legko ob yednani z dopomogoyu asociaciyi chi inshimi metodami Koli inshomovne slovo fonologichno chi vizualno shozhe na slovo iz ridnoyi movi lyudi chasto pripuskayut sho voni mayut shozhij sens Hocha ce chasto i tak ale ne zavzhdi pravda Pri roboti iz falshivimi druzyami zauchuvannya iz povtorennyami ye klyuchem do majsternosti Koli velikij ob yem slovnikovogo zapasu maye buti zasvoyenij u stisli termini koli uchnyu potribno vikoristovuvati vokabulyar cherez korotkij chas koli slova oznachayut abstraktni koncepciyi i ye vazhkimi dlya zobrazhennya v uyavi chi koli treba zasvoyiti vidminnist mizh falshivimi druzyami zubrinnya ce pidhodyashij sposib Ostannim chasom rozrobleni nejromerezhevi modeli dlya zapam yatovuvannya novih sliv cherez orfografiyu yaki vrahovuyut osoblivosti pritamanni dlya nosiyiv movi sho mozhut buti vikoristanni inshomovnimi uchnyami Hadzibeganovic and Cannas 2009 Metod klyuchovih sliv Osnovnij slovnikovij zapas ukrayinskoyi movi Vidminnosti v slovnikovomu zapasi mizh socialnimi klasami v Ukrayini Doslidzhennya pokazuyut razyuchu vidminnist u slovnikovomu zapasi doshkilnyat mizh riznimi socialnimi klasami v Ukrayini Doshkilnyata z simej intelektualnoyi praci zazvichaj znayut blizko 2 150 riznih sliv doshkilnyata z robitnichih simej 1 250 sliv todi yak doshkilnyata z gospodarstv yaki zhivut na socialni viplati 620 Utochniti Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Slovnikovij zapas en Test slovnikovogo zapasu ukrayinskoyi moviDzherela Arhiv originalu za 8 grudnya 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2009 Chastkovo skladeno vikoristovuyuchi Vocabulary Sebastian Wren Ph D BalancedReading com 2009 12 17 u Wayback Machine Barnhart Clarence L 1968 The World Book Dictionary Clarence L Barnhart 1968 Edition Published by Thorndike Barnhart Chicago Illinois Miller 1989 Lenkeit http www balancedreading com vocabulary html 2009 12 17 u Wayback Machine Vocabulary Sebastian Wren Ph D BalancedReading com Stahl Steven A Vocabulary Development Cambridge Brookline Books 1999 p 3 The Cognitive Foundations of Learning to Read A Framework Southwest Educational Development Laboratory 1 p 14 http testyourvocab com blog 2013 05 08 Native speakers in greater detail W N Francis and H Kucera Frequency Analysis of English Usage Houghton Mifflin Boston 1982 Schonell et al 1956 Sagarra Nuria and Alba Matthew 2006 The Key Is in the Keyword L2 Vocabulary Learning Methods With Beginning Learners of Spanish The Modern Language Journal 90 ii pp 228 243 Hadzibeganovic Tarik and Cannas Sergio A 2009 A Tsallis statistics based neural network model for novel word learning Physica A 388 pp 732 746 PosilannyaBarnhart Clarence L 1968 The World Book Dictionary Clarence L Barnhart 1968 Edition Published by Thorndike Barnhart Chicago Illinois Flynn James R 2008 Where Have All the Liberals Gone Race Class and Ideals in America Cambridge University Press 1st edition ISBN 978 0 521 49431 1 Lenkeit Roberta Cultural Anthropology 3rd ed Liu Na and I S P Nation Factors affecting guessing vocabulary in context RELC Journal 1985 16 1 pp 33 42 Miller B 1999 Cultural Anthropology 4th ed pg 315 New York Allyn and Bacon Schonell F J I G Meddleton and B A Shaw A Study of the Oral Vocabulary of Adults University of Queensland Press Brisbane 1956 West Michael 1953 A General Service List of English Words Longman Green amp Co London