Ка́лій (англ. Potassium, potash; нім. Kalium n; чеськ. Draslík) — хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, атомний номер 19; атомна маса 39,098.
М'який сріблясто-білий метал. Хімічно дуже активний, сильний відновник, на повітрі легко окиснюється. Відкритий англійським хіміком Гемфрі Деві 1807 року. Густина 0,856. Температура плавлення 63,55 °C, температура кипіння 760 °C. Твердість за Брінеллем 400 кПа. Металічний калій легко ріжеться ножем.
Калій — один з найпоширеніших петрогенних елементів земної кори — 2,5 % (за масою). Найважливіші мінерали: сильвін, карналіт, каїніт, лангбейніт. Вміст калію в ультраосновних гірських породах 0,03 %, в основних 0,83 %, середніх 2,3 %, в кислих 3,34 %. Максимальні концентрації калію (до 7 %) виявлені в лужних породах агпаїтового ряду. Головні калійні мінерали в цих породах лужні польові шпати, слюда, нефелін, лейцит.
При випаровуванні морської води в осад випадають такі мінерали калію: сильвініт, карналіт, каїніт, полігаліт. Внаслідок інтенсивного випаровування морської води в минулі геологічні епохи, особливо в пермський період, були утворені великі родовища калійних солей.
Історія
1807 року англійський хімік Гемфрі Деві електролізом твердого їдкого калію (KOH) виділив калій і назвав його потассієм. 1809 року Людвіг Вільгельм Гільберт запропонував назву «калій» (від араб. аль-калі — поташ).
Поширення в природі
Калій — досить поширений хімічний елемент, на нього припадає 2,6 % маси земної кори. У зв'язку з високою хімічною активністю у вільному стані в природі він не зустрічаються, а тільки у вигляді різних сполук. Деякі з них, як хлорид калію, утворюють потужні родовища.
Найбагатші у світі родовища солей калію у вигляді мінералів сильвіну KCl, сильвініту KCl·NaCl, карналіту KCl· MgCl2·6H2O і каїніту KCl·MgSO4·3H2O розташовані поблизу м. Солікамська. Крім того, значні поклади сполук калію знайдені в Білорусі (м. Солігорськ) і в Україні (м. Калуш і м. Стебник у Прикарпатті).
Фізичні властивості
У вільному стані калій — сріблясто-білий легкий метал. Густина — 0,856 г/см³. Метал дуже м'який і легко ріжеться ножем. Температура плавлення — 63,38 °С.
Хімічні властивості
Калій належить до головної підгрупи першої групи періодичної системи Менделєєва. Його атоми мають на зовнішньому електронному шарі по одному електрону, який вони легко втрачають і перетворюються в іони з одним позитивним зарядом. Тому в своїх сполуках калій буває лише позитивно одновалентним. Калій — дуже активний метал. Легко втрачаючи свої валентні електрони, він є дуже сильними відновником. В електрохімічному ряді напруг він займає перше місце зліва від водню. У сухому повітрі калій енергійно взаємодіє з киснем повітря і перетворюються в супероксид:
- ;
Тому його зберігають під шаром гасу або мінерального масла.
З галогенами калій реагує дуже енергійно з утворенням солей галогеноводневих кислот: KCl, KJ тощо. З рідким бромом він сполучається навіть з вибухом. З сіркою при деякому нагріванні утворює сульфіди: K2S.
З водою реагує дуже бурхливо, навіть з вибухом. Ще більш бурхливо реагує з кислотами (теж з вибухом). У вологому повітрі метал легко перетворюються в гідроксид:
а останній, взаємодіючи з вуглекислим газом повітря, — в карбонат:
При високій температурі калій може відновлювати оксиди алюмінію, силіцію тощо до вільних елементів:
Одержання
У вільному стані калій одержують електролізом розплавлених хлоридів або гідроксидів. При електролізі розплавлених їдких лугів позитивно заряджені іони металів притягаються до негативно зарядженого катода, приєднують по одному електрону (відновлюються) і перетворюються в атоми вільних металів, а негативно заряджені іони гідроксиду притягуються до позитивно зарядженого анода, віддають йому по одному електрону і перетворюються в електро-нейтральні групи OH, які розкладаються з утворенням води і кисню, що виділяється на аноді.
Одержання металічного калію електролізом розплавленого KCl можна зобразити такими рівняннями:
KCl ↑↓ — Катод <- К+ + Cl- -> Анод + K+ + e = K° Cl- — e = Cl°
Застосування
З 40,7 мільйонів тон калію (у перерахунку на K2O), видобутому в світі за 2015 рік, 34,9 мільйона, тобто 85 %, використали для виробництва калійних добрив. Основними сполуками, що використовуються як добрива є хлорид калію, сульфат калію і калімагнезія.
Металічний калій служить каталізатором при одержанні деяких видів синтетичного каучуку, наприклад калій-дівінілових каучуків.
Сполуки калію, такі як гідроксид калію або перманганат калію, використовуються як абсорбенти.
Сплави калію з натрієм, рідкі при кімнатній температурі, використовують для охолодження у ядерних реакторах.
Велика кількість сполук калію є лікарськими засобами, наприклад:
- Перманганат калію («марганцівка») — антисептик
- Хлорид калію — використовується при нестачі калію в організмі
- Йодид калію — використовується при нестачі йоду в організмі
- — використовується для лікування захворювання губ у дітей
- Бромід калію — протисудомний і седативний препарат
та багато інших.
Надпероксид калію (KO2) використовується як джерело кисню у регенераторних системах у замкнених просторах, наприклад, підводних човнах. Potassium superoxide Згідно деяких досліджень, калій може замінити літій у батареях, що може значно здешевити їх виробництво, адже калій значно більш розповсюджений і майже вдесятеро дешевший за літій.
Радіоактивний ізотоп калій-42 має період напіврозпаду 12 годин, тому використовується як мічені атоми при медичних дослідженнях.
Сполуки калію застосовують для виготовлення скла, вибухових речовин тощо.
Солі калію
Калій утворює солі з усіма кислотами. Солі калію за своїми властивостями дуже близькі до солей натрію. Найважливіші з них:
- Хлорид калію KCl
- Нітрат калію KNO3
- Сульфат калію K2SO4
- Карбонат калію K2CO3, або поташ
- Дихромат калію K2Cr2O7
- Гексаціаноферат(III) калію
Радіоактивність
0,0117 % всього калію на Землі становить його радіоактивний ізотоп калій-40 з періодом напіврозпаду 1,248 млрд років. Ізотопи калію перемішані дуже рівномірно, і у будь-якій кількості природного калію міститься його радіоактивний ізотоп, тому кожен грам природного калію має радіоактивність близько 32 беккерелів. Калій є одним з поширених елементів у організмі людини і інших істот (у тілі дорослої людини міститься 160–180 грамів калію), а тому і основним джерелом власної радіації — за рік людина отримує 0,36 мілізіверта радіації при розпаді власного калію. Загалом, калій відповідальний за 75 % радіації, що її людина отримує з земних джерел.
Банани багаті калієм, тому їх радіоактивність на одиницю об'єму вища ніж у людини. Відомі випадки спрацювання датчиків радіації, викликані бананами. Через це, іноді використовується несистемна одиниця «банановий еквівалент», що дорівнює 0,1 мікрозіверта, і відповідає кількості радіації, що отримує людина, з'ївши один банан. Смертельна доза радіації для людини — 100 мільйонів бананових одиниць.
Розпад калію також робить внесок у тепловий баланс Землі. Підраховано, що якби весь калій-40 розпався миттєво, це призвело б до нагрівання Землі на 400 К
Див. також
Примітки
- 2015 Minerals Yearbook [ 10 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Research collaboration brings new concepts for potassium-ion batteries [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Радиоактивность внутри нас [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Radiological and Nuclear Detection Devices [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Banana Equivalent Dose [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Посилання
- КАЛІЙ [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka lij angl Potassium potash nim Kalium n chesk Draslik himichnij element nalezhit do grupi luzhnih metaliv simvol K atomnij nomer 19 atomna masa 39 098 Kalij K Atomnij nomer 19Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini sriblyasto bilij m yakij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 39 0983 a o m g mol Radius atoma 235 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 418 5 4 34 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Ar 4s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius 203 pmRadius iona 1e 133 pmElektronegativnist za Polingom 0 82Elektrodnij potencial 2 92 vStupeni okisnennya 1Termodinamichni vlastivostiGustina 0 856 g sm Molyarna teployemnist 0 753 Dzh K mol Teploprovidnist 79 0 Vt m K Temperatura plavlennya 336 53 KTeplota plavlennya 102 5 kDzh molTemperatura kipinnya 1047 KTeplota viparovuvannya 2 33 kDzh molMolyarnij ob yem 45 3 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki kubichna ob yemnocentrovanaPeriod gratki 5 230 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya 100 KH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Kalij u Vikishovishi M yakij sriblyasto bilij metal Himichno duzhe aktivnij silnij vidnovnik na povitri legko okisnyuyetsya Vidkritij anglijskim himikom Gemfri Devi 1807 roku Gustina 0 856 Temperatura plavlennya 63 55 C temperatura kipinnya 760 C Tverdist za Brinellem 400 kPa Metalichnij kalij legko rizhetsya nozhem Kalij odin z najposhirenishih petrogennih elementiv zemnoyi kori 2 5 za masoyu Najvazhlivishi minerali silvin karnalit kayinit langbejnit Vmist kaliyu v ultraosnovnih girskih porodah 0 03 v osnovnih 0 83 serednih 2 3 v kislih 3 34 Maksimalni koncentraciyi kaliyu do 7 viyavleni v luzhnih porodah agpayitovogo ryadu Golovni kalijni minerali v cih porodah luzhni polovi shpati slyuda nefelin lejcit Pri viparovuvanni morskoyi vodi v osad vipadayut taki minerali kaliyu silvinit karnalit kayinit poligalit Vnaslidok intensivnogo viparovuvannya morskoyi vodi v minuli geologichni epohi osoblivo v permskij period buli utvoreni veliki rodovisha kalijnih solej Istoriya1807 roku anglijskij himik Gemfri Devi elektrolizom tverdogo yidkogo kaliyu KOH vidiliv kalij i nazvav jogo potassiyem 1809 roku Lyudvig Vilgelm Gilbert zaproponuvav nazvu kalij vid arab al kali potash Poshirennya v prirodiKalij dosit poshirenij himichnij element na nogo pripadaye 2 6 masi zemnoyi kori U zv yazku z visokoyu himichnoyu aktivnistyu u vilnomu stani v prirodi vin ne zustrichayutsya a tilki u viglyadi riznih spoluk Deyaki z nih yak hlorid kaliyu utvoryuyut potuzhni rodovisha Najbagatshi u sviti rodovisha solej kaliyu u viglyadi mineraliv silvinu KCl silvinitu KCl NaCl karnalitu KCl MgCl2 6H2O i kayinitu KCl MgSO4 3H2O roztashovani poblizu m Solikamska Krim togo znachni pokladi spoluk kaliyu znajdeni v Bilorusi m Soligorsk i v Ukrayini m Kalush i m Stebnik u Prikarpatti Fizichni vlastivostiU vilnomu stani kalij sriblyasto bilij legkij metal Gustina 0 856 g sm Metal duzhe m yakij i legko rizhetsya nozhem Temperatura plavlennya 63 38 S Himichni vlastivostiKalij nalezhit do golovnoyi pidgrupi pershoyi grupi periodichnoyi sistemi Mendelyeyeva Jogo atomi mayut na zovnishnomu elektronnomu shari po odnomu elektronu yakij voni legko vtrachayut i peretvoryuyutsya v ioni z odnim pozitivnim zaryadom Tomu v svoyih spolukah kalij buvaye lishe pozitivno odnovalentnim Kalij duzhe aktivnij metal Legko vtrachayuchi svoyi valentni elektroni vin ye duzhe silnimi vidnovnikom V elektrohimichnomu ryadi naprug vin zajmaye pershe misce zliva vid vodnyu U suhomu povitri kalij energijno vzayemodiye z kisnem povitrya i peretvoryuyutsya v superoksid K O2 KO2 displaystyle mathrm K O 2 longrightarrow KO 2 Tomu jogo zberigayut pid sharom gasu abo mineralnogo masla Z galogenami kalij reaguye duzhe energijno z utvorennyam solej galogenovodnevih kislot KCl KJ tosho Z ridkim bromom vin spoluchayetsya navit z vibuhom Z sirkoyu pri deyakomu nagrivanni utvoryuye sulfidi K2S Z vodoyu reaguye duzhe burhlivo navit z vibuhom She bilsh burhlivo reaguye z kislotami tezh z vibuhom U vologomu povitri metal legko peretvoryuyutsya v gidroksid 2K 2H2O 2KOH H2 displaystyle mathrm 2K 2H 2 O longrightarrow 2KOH H 2 uparrow a ostannij vzayemodiyuchi z vuglekislim gazom povitrya v karbonat 2KOH CO2 K2CO3 H2O displaystyle mathrm 2KOH CO 2 longrightarrow K 2 CO 3 H 2 O Pri visokij temperaturi kalij mozhe vidnovlyuvati oksidi alyuminiyu siliciyu tosho do vilnih elementiv SiO2 4K Si 2K2O displaystyle mathrm SiO 2 4K longrightarrow Si 2K 2 O OderzhannyaU vilnomu stani kalij oderzhuyut elektrolizom rozplavlenih hloridiv abo gidroksidiv Pri elektrolizi rozplavlenih yidkih lugiv pozitivno zaryadzheni ioni metaliv prityagayutsya do negativno zaryadzhenogo katoda priyednuyut po odnomu elektronu vidnovlyuyutsya i peretvoryuyutsya v atomi vilnih metaliv a negativno zaryadzheni ioni gidroksidu prityaguyutsya do pozitivno zaryadzhenogo anoda viddayut jomu po odnomu elektronu i peretvoryuyutsya v elektro nejtralni grupi OH yaki rozkladayutsya z utvorennyam vodi i kisnyu sho vidilyayetsya na anodi Oderzhannya metalichnogo kaliyu elektrolizom rozplavlenogo KCl mozhna zobraziti takimi rivnyannyami KCl Katod lt K Cl gt Anod K e K Cl e Cl ZastosuvannyaZ 40 7 miljoniv ton kaliyu u pererahunku na K2O vidobutomu v sviti za 2015 rik 34 9 miljona tobto 85 vikoristali dlya virobnictva kalijnih dobriv Osnovnimi spolukami sho vikoristovuyutsya yak dobriva ye hlorid kaliyu sulfat kaliyu i kalimagneziya Metalichnij kalij sluzhit katalizatorom pri oderzhanni deyakih vidiv sintetichnogo kauchuku napriklad kalij divinilovih kauchukiv Spoluki kaliyu taki yak gidroksid kaliyu abo permanganat kaliyu vikoristovuyutsya yak absorbenti Splavi kaliyu z natriyem ridki pri kimnatnij temperaturi vikoristovuyut dlya oholodzhennya u yadernih reaktorah Velika kilkist spoluk kaliyu ye likarskimi zasobami napriklad Permanganat kaliyu margancivka antiseptik Hlorid kaliyu vikoristovuyetsya pri nestachi kaliyu v organizmi Jodid kaliyu vikoristovuyetsya pri nestachi jodu v organizmi vikoristovuyetsya dlya likuvannya zahvoryuvannya gub u ditej Bromid kaliyu protisudomnij i sedativnij preparat ta bagato inshih Nadperoksid kaliyu KO2 vikoristovuyetsya yak dzherelo kisnyu u regeneratornih sistemah u zamknenih prostorah napriklad pidvodnih chovnah Potassium superoxide Zgidno deyakih doslidzhen kalij mozhe zaminiti litij u batareyah sho mozhe znachno zdesheviti yih virobnictvo adzhe kalij znachno bilsh rozpovsyudzhenij i majzhe vdesyatero deshevshij za litij Radioaktivnij izotop kalij 42 maye period napivrozpadu 12 godin tomu vikoristovuyetsya yak micheni atomi pri medichnih doslidzhennyah Spoluki kaliyu zastosovuyut dlya vigotovlennya skla vibuhovih rechovin tosho Soli kaliyuKalij utvoryuye soli z usima kislotami Soli kaliyu za svoyimi vlastivostyami duzhe blizki do solej natriyu Najvazhlivishi z nih Hlorid kaliyu KCl Nitrat kaliyu KNO3 Sulfat kaliyu K2SO4 Karbonat kaliyu K2CO3 abo potash Dihromat kaliyu K2Cr2O7 Geksacianoferat III kaliyuRadioaktivnist0 0117 vsogo kaliyu na Zemli stanovit jogo radioaktivnij izotop kalij 40 z periodom napivrozpadu 1 248 mlrd rokiv Izotopi kaliyu peremishani duzhe rivnomirno i u bud yakij kilkosti prirodnogo kaliyu mistitsya jogo radioaktivnij izotop tomu kozhen gram prirodnogo kaliyu maye radioaktivnist blizko 32 bekkereliv Kalij ye odnim z poshirenih elementiv u organizmi lyudini i inshih istot u tili dorosloyi lyudini mistitsya 160 180 gramiv kaliyu a tomu i osnovnim dzherelom vlasnoyi radiaciyi za rik lyudina otrimuye 0 36 miliziverta radiaciyi pri rozpadi vlasnogo kaliyu Zagalom kalij vidpovidalnij za 75 radiaciyi sho yiyi lyudina otrimuye z zemnih dzherel Banani bagati kaliyem tomu yih radioaktivnist na odinicyu ob yemu visha nizh u lyudini Vidomi vipadki spracyuvannya datchikiv radiaciyi viklikani bananami Cherez ce inodi vikoristovuyetsya nesistemna odinicya bananovij ekvivalent sho dorivnyuye 0 1 mikroziverta i vidpovidaye kilkosti radiaciyi sho otrimuye lyudina z yivshi odin banan Smertelna doza radiaciyi dlya lyudini 100 miljoniv bananovih odinic Rozpad kaliyu takozh robit vnesok u teplovij balans Zemli Pidrahovano sho yakbi ves kalij 40 rozpavsya mittyevo ce prizvelo b do nagrivannya Zemli na 400 KDiv takozhKalijni dobriva Gidrid kaliyu Tehnologiya zbagachennya kalijnih rudPrimitki2015 Minerals Yearbook 10 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Research collaboration brings new concepts for potassium ion batteries 1 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Radioaktivnost vnutri nas 30 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Radiological and Nuclear Detection Devices 26 listopada 2011 u Wayback Machine angl Banana Equivalent Dose 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl DzherelaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Derkach F A Himiya Lviv Lvivskij universitet 1968 312 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaKALIJ 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya