Тулій — хімічний елемент, що позначають символом Tm, має атомний номер 69. Атомна маса 168,9342. Тулій — це найменш поширений у природі лантаноїд (не рахуючи радіоактивного прометію що зустрічається у слідових кількостях на Землі). Тулій у вигляді металу легко піддається обробці та має сріблясто-білий колір.
Попри рідкість та високу ціну, тулій застосовують у перспективних твердотілих лазерах та як радіоізотоп у портативних рентгенівських апаратах. Назва — від давньогрецької назви Скандинавії — Туле.
Історія
Тулій було відкрито шведським хіміком Пером Теодором Клеве у 1879 як домішка до оксидів інших рідкісноземельних елементів (було використано метод, запропонований Карлом Густавом Мозандером для пошуку та виділення нових рідкісноземельних елементів). Клеве відокремив усі відомі домішки з Ербії — "землі" (оксиду) елементу (Er2O3). Після додаткових процедур Клеве виділив дві нові субстанції: одну коричневого кольору, іншу зеленого. Коричневою була земля, яку Клеве запропонував назвати "Гольмія" та яка відповідає елементу гольмій, зелену ж землю він назвав "Тулія", а новий елемент тулієм на честь Thule, латинської назви Скандинавії.
Тулій був настільки рідкісним, що в жодного з ранніх дослідників не було його достатньої кількості, щоб мати змогу його достатньо очистити, щоб побачити зелений колір його сполук; їм доводилося радіти хоча б тому, що характерні спектральні лінії тулію підсилювалися, коли зі зразку поступово видаляли ербій. Першим дослідником, що отримав достатньо чисту тулію (оксид тулію), був Чарльз Джеймс, з коледжу в Даремі, Нью-Гемпшир. У 1911 він повідомив про те, що фракційна кристалізація броматів дозволила йому виділити чистий матеріал. Він провів 15 000 "операцій" кристалізації для встановлення гомогенності його матеріалу.
Оксид тулію високої чистоту вперше став комерційно доступний з кінця 1950-х, в результаті вдосконалення методу іонно-обміних технологій розділення. Підрозділ Lindsay Chemical Division фірми American Potash & Chemical Corporation запропонувала сорти 99 % та 99,9 % чистоти. Ціна за кілограм коливалася між US$4600 та $13300 в період з 1959 до 1998 для препарату 99,9 % чистоти, це була найвища ціна на лантаноїд після лютецію.
Розповсюдженість
Тулій — найрідкісніший з рідкісноземельних елементів, які зустрічаються в природі, його середній вміст у земній корі 2,7•10-5 % (мас), у морській воді — 10-7 мг/літр. Зустрічається в мінералах, які містять рідкісноземельні елементи: ксенотимі, гадолініті, самарськіті, ітріаліті, евксеніті, монациті, лопариті, бастнезиті, ортиті та інших.
Цей елемент ніколи не зустрічається у природі в вільному стані, однак він міститься у невеликих кількостях у мінералах з іншими рідкісноземельними елементами. Його вміст у земній корі становить 0,5 мг/кг.
Ізотопи
Весь природній тулій складається лише з одного ізотопу, Tm169.
Штучно було отримано ще 48 ізотопів тулію з масовими числами від 144 до 178, 14 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, найбільші періоди напіврозпаду мають Tm171 (1,9 років) і Tm170 (128,6 днів).
Тулій як проста речовина
Проста речовина — тулій. М’який метал світло-сірого кольору, належить до лантаноїдів. Кристалічна ґратка гексагональна. Густина 9320 кг/м³, tплав 1545 °С, tкип 1947 °С. Стійкий на повітрі, за кімнатної температури взаємодіє зі соляною, азотною, сірчаною і ортофосфорною кислотами, при нагріванні — з воднем, азотом, сіркою, галогенами. На повітрі компактний тулій практично не окиснюється, при нагріванні у вологому повітрі слабко окиснюється. Взаємодіє з галогенами, халькогенами і N2 при нагріванні. У водному середовищі перебуває у вигляді похідних Tm(III).
Хімічні властивості
Тулій повільно, а при високій температурі активно реагує з киснем повітря з утворенням оксиду тулію (ІІІ):
- 4Tm + 3O2 → 2Tm2O3
Повільно реагує з водою, однак реакція пришвидшується при нагріванні з утворенням гідроксиду:
- 2Tm + 6H2O → 2Tm(OH)3 + 3H2
Тулій реагує з галогенами:
- 2Tm + 3F2 → 2TmF3 [сіль білого кольору ]
- 2Tm + 3Cl2 → 2TmCl3 [сіль жовтого кольору]
- 2Tm + 3Br2 → 2TmBr3 [сіль білого кольору ]
- 2Tm + 3I2 → 2TmI3 [сіль жовтого кольору ]
Tm реагує з розбавленою сульфатною кислотою з утворенням Tm(III) іону який забарвлює розчин у зелений колір (існує як [Tm(OH2)9]3+ аквакомплекс)
- 2Tm + 3H2SO4 → 2Tm3+ + 3SO2−
4 + 3H2↑
Одержання
При переробці концентратів РЗЕ тулій концентрується з найважчими елементами — Yb і Lu. Розділення і очищення здійснюють екстракцією або іонообмінною хроматографією з використанням комплексонів. Тулій випускають у невеликій кількості у вигляді Tm2O3. Металічний Т. шляхом лантанотермічного відновлення оксиду Tm2O3 або термічного відновлення TmF3 кальцієм.
Тулій в основному видобувають із монациту (~0,007 % тулію) — руди, що міститься в деяких пісках, за допомогою технологій іонного обміну.
Нові іонно-обмінні технології та технології екстракції за допомогою органічних розчинників дозволили ефективно та більш легко виділяти тулій, скорочуючи витрати на його видобуток. Головним джерелом тулію на сьогодні є глинясті родовища південного Китаю. В таких мінералах, де ітрій становить 2/3 від всього рідкісноземельного компоненту руди, всього 0,5 % тулію. Після виділення метал може бути виділеним шляхом відновлення його оксиду лантаном або кальцієм в закритому реакторі за високих температур. За іншим методом, тулій відновлюють із фториду металотермічно кальцієм:
2TmF3 + 3Ca = 3CaF2 + 2Tm
Застосування
Рідкісний та дорогий тулій має декілька застосувань:
Лазери
Гольмій-хром-тулієві потрійно-доповані (Ho:Cr:Tm:YAG, або Ho,Cr,Tm:YAG) є активним середовищем для лазерів з високою ефективністю. Цей лазер випромінює при 2097 нм та має широке застосування у воєнній техніці, медицині, та метеорології. YAG, що доповано виключно самим тулієм (Tm:YAG) є активним середовищем для лазерів із довжиною хвиль 1930 та 2040 нм. Довжина хвилі лазерів на основі тулію є дуже ефективною для поверхневої абляції біологічних тканин, з мінімальною глибиною коагуляції як у повітрі так й у воді. Це робить тулієві лазери привабливими для лазерної хірургії.
Джерела рентгенівського випромінювання
Незважаючи на свою високу вартість, в портативних рентгенівських апаратах як джерело випромінювання використовують тулій, який було опромінено нейтронами у ядерному реакторі. Ці джерела активні протягом приблизно одного року, як інструмент у мобільних медичних та стоматологічних пунктах, а також для виявлення дефектів у важкодоступних механічних та електронних компонентах. Такі джерела не потребують серйозного радіаційного захисту — достатньо невеликого покриття зі свинцю.
Тулій-170 набирає популярності як джерело рентгенівського випромінювання для лікування раку за допомогою . Цей ізотоп має період напіврозпаду 128,6 дня і має п'ять основних ліній випромінювання, з енергіями (7,4, 51,354, 52,389, 59,4 та 84,253 кеВ).
Інші застосування
Тулій був використаний для отримання високотемпературних надпровідників як аналога ітрію. Тулій потенційно може бути використаним у феритах — керамічних магнітних матеріалах, які використовуються в мікрохвильовому обладнанні. Тулій також схожий на скандій в тому, що у спектрі емісії в електричної дузі його зелені лінії не перекриваються з лініями інших елементів.
Тулій використовують як активатор люмінофорів для мед. радіографії (LaOBr - Tm, блакитне свічення) і лазерних матеріалів (Er2O3 - Tm, CaWO4 - Tm). Штучно одержаний радіоактивний ізотоп 170Tm, — джерело β-випромінювання, — застосовують у техніці для гамма-дефектоскопії, а також у рентгенівських мед. установках.
Біологічна роль та застереження
Біологічних роль тулію не відома, хоча було відзначено, що він дещо стимулює обмін речовин. Розчинні солі тулію є трохи токсичними, якщо їх введено в організм у великих кількостях, але нерозчинні солі нетоксичні. Тулій не всмоктується корінням рослин, і тому не потрапляє у харчовий ланцюг людини. Овочі зазвичай містять тільки один міліграм тулію за тонну сухої ваги).
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с.
Примітки
- James, Charles (1911). Thulium I. J. Am. Chem. Soc. 33 (8): 1332—1344. doi:10.1021/ja02221a007.
- James B. Hedrick. Rare-Earth Metals (PDF). USGS. Процитовано 6 червня 2009.
- Stephen B. Castor and James B. Hedrick. Rare Earth Elements (PDF). Процитовано 6 червня 2009.
- John Emsley (2001). Nature's building blocks: an A-Z guide to the elements. US: Oxford University Press. с. 442—443. ISBN .
- Isotopes of the Element Thulium(англ.)
- Walter Koechner (2006). Solid-state laser engineering. Springer. с. 49. ISBN .
- (2008). Tunable laser applications. CRC Press. с. 214. ISBN .
- C. K. Gupta, Nagaiyar Krishnamurthy (2004). Extractive metallurgy of rare earths. CRC Press. с. 32. ISBN .
- Krishnamurthy, Devan; Vivian Weinberg, J. Adam M. Cunha, I-Chow Hsu, Jean Pouliot (2011). Comparison of high–dose rate prostate brachytherapy dose distributions with iridium-192, ytterbium-169, and thulium-170 sources. Brachytherapy. 10 (6): 461–465. doi:10.1016/j.brachy.2011.01.012.
- Ayoub, Amal Hwaree et al. Development of New Tm-170 Radioactive Seeds for Brachytherapy, Department of Biomedical Engineering, Ben-Gurion University of the Negev
- Theodore W. Gray, Nick Mann (2009). The Elements: A Visual Exploration of Every Known Atom In The Universe. Black Dog & Leventhal Publishers. с. 159. ISBN .
Посилання
- Тулій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Хімічні реакції тулію на webelements.com(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulij himichnij element sho poznachayut simvolom Tm maye atomnij nomer 69 Atomna masa 168 9342 Tulij ce najmensh poshirenij u prirodi lantanoyid ne rahuyuchi radioaktivnogo prometiyu sho zustrichayetsya u slidovih kilkostyah na Zemli Tulij u viglyadi metalu legko piddayetsya obrobci ta maye sriblyasto bilij kolir Tulij Tm Atomnij nomer 69Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini m yakij kovkij v yazkij sriblyastij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 168 93421 a o m g mol Radius atoma 177 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 589 0 6 10 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f13 6s2Himichni vlastivostiKovalentnij radius 156 pmRadius iona 3e 87 pmElektronegativnist za Polingom 1 25Elektrodnij potencial Tm Tm3 2 32V Tm Tm2 2 3VStupeni okisnennya 3 2Termodinamichni vlastivostiGustina 9 321 g sm Molyarna teployemnist 0 160 Dzh K mol Teploprovidnist 16 9 Vt m K Temperatura plavlennya 1818 KTeplota plavlennya n a kDzh molTemperatura kipinnya 2220 KTeplota viparovuvannya 232 kDzh molMolyarnij ob yem 18 1 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki geksagonalnaPeriod gratki 3 540 AVidnoshennya s a 1 570Temperatura Debaya n a KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Tulij u Vikishovishi Popri ridkist ta visoku cinu tulij zastosovuyut u perspektivnih tverdotilih lazerah ta yak radioizotop u portativnih rentgenivskih aparatah Nazva vid davnogreckoyi nazvi Skandinaviyi Tule IstoriyaTulij bulo vidkrito shvedskim himikom Perom Teodorom Kleve u 1879 yak domishka do oksidiv inshih ridkisnozemelnih elementiv bulo vikoristano metod zaproponovanij Karlom Gustavom Mozanderom dlya poshuku ta vidilennya novih ridkisnozemelnih elementiv Kleve vidokremiv usi vidomi domishki z Erbiyi zemli oksidu elementu Er2O3 Pislya dodatkovih procedur Kleve vidiliv dvi novi substanciyi odnu korichnevogo koloru inshu zelenogo Korichnevoyu bula zemlya yaku Kleve zaproponuvav nazvati Golmiya ta yaka vidpovidaye elementu golmij zelenu zh zemlyu vin nazvav Tuliya a novij element tuliyem na chest Thule latinskoyi nazvi Skandinaviyi Tulij buv nastilki ridkisnim sho v zhodnogo z rannih doslidnikiv ne bulo jogo dostatnoyi kilkosti shob mati zmogu jogo dostatno ochistiti shob pobachiti zelenij kolir jogo spoluk yim dovodilosya raditi hocha b tomu sho harakterni spektralni liniyi tuliyu pidsilyuvalisya koli zi zrazku postupovo vidalyali erbij Pershim doslidnikom sho otrimav dostatno chistu tuliyu oksid tuliyu buv Charlz Dzhejms z koledzhu v Daremi Nyu Gempshir U 1911 vin povidomiv pro te sho frakcijna kristalizaciya bromativ dozvolila jomu vidiliti chistij material Vin proviv 15 000 operacij kristalizaciyi dlya vstanovlennya gomogennosti jogo materialu Oksid tuliyu visokoyi chistotu vpershe stav komercijno dostupnij z kincya 1950 h v rezultati vdoskonalennya metodu ionno obminih tehnologij rozdilennya Pidrozdil Lindsay Chemical Division firmi American Potash amp Chemical Corporation zaproponuvala sorti 99 ta 99 9 chistoti Cina za kilogram kolivalasya mizh US 4600 ta 13300 v period z 1959 do 1998 dlya preparatu 99 9 chistoti ce bula najvisha cina na lantanoyid pislya lyuteciyu RozpovsyudzhenistTulij najridkisnishij z ridkisnozemelnih elementiv yaki zustrichayutsya v prirodi jogo serednij vmist u zemnij kori 2 7 10 5 mas u morskij vodi 10 7 mg litr Zustrichayetsya v mineralah yaki mistyat ridkisnozemelni elementi ksenotimi gadoliniti samarskiti itrialiti evkseniti monaciti lopariti bastneziti ortiti ta inshih Cej element nikoli ne zustrichayetsya u prirodi v vilnomu stani odnak vin mistitsya u nevelikih kilkostyah u mineralah z inshimi ridkisnozemelnimi elementami Jogo vmist u zemnij kori stanovit 0 5 mg kg IzotopiVes prirodnij tulij skladayetsya lishe z odnogo izotopu Tm169 Shtuchno bulo otrimano she 48 izotopiv tuliyu z masovimi chislami vid 144 do 178 14 z yakih metastabilni Z nestabilnih izotopiv najbilshi periodi napivrozpadu mayut Tm171 1 9 rokiv i Tm170 128 6 dniv Tulij yak prosta rechovinaProsta rechovina tulij M yakij metal svitlo sirogo koloru nalezhit do lantanoyidiv Kristalichna gratka geksagonalna Gustina 9320 kg m tplav 1545 S tkip 1947 S Stijkij na povitri za kimnatnoyi temperaturi vzayemodiye zi solyanoyu azotnoyu sirchanoyu i ortofosfornoyu kislotami pri nagrivanni z vodnem azotom sirkoyu galogenami Na povitri kompaktnij tulij praktichno ne okisnyuyetsya pri nagrivanni u vologomu povitri slabko okisnyuyetsya Vzayemodiye z galogenami halkogenami i N2 pri nagrivanni U vodnomu seredovishi perebuvaye u viglyadi pohidnih Tm III Himichni vlastivostiTulij povilno a pri visokij temperaturi aktivno reaguye z kisnem povitrya z utvorennyam oksidu tuliyu III 4Tm 3O2 2Tm2O3 Povilno reaguye z vodoyu odnak reakciya prishvidshuyetsya pri nagrivanni z utvorennyam gidroksidu 2Tm 6H2O 2Tm OH 3 3H2 Tulij reaguye z galogenami 2Tm 3F2 2TmF3 sil bilogo koloru 2Tm 3Cl2 2TmCl3 sil zhovtogo koloru 2Tm 3Br2 2TmBr3 sil bilogo koloru 2Tm 3I2 2TmI3 sil zhovtogo koloru Tm reaguye z rozbavlenoyu sulfatnoyu kislotoyu z utvorennyam Tm III ionu yakij zabarvlyuye rozchin u zelenij kolir isnuye yak Tm OH2 9 3 akvakompleks 2Tm 3H2SO4 2Tm3 3SO2 4 3H2 OderzhannyaPri pererobci koncentrativ RZE tulij koncentruyetsya z najvazhchimi elementami Yb i Lu Rozdilennya i ochishennya zdijsnyuyut ekstrakciyeyu abo ionoobminnoyu hromatografiyeyu z vikoristannyam kompleksoniv Tulij vipuskayut u nevelikij kilkosti u viglyadi Tm2O3 Metalichnij T shlyahom lantanotermichnogo vidnovlennya oksidu Tm2O3 abo termichnogo vidnovlennya TmF3 kalciyem Tulij v osnovnomu vidobuvayut iz monacitu 0 007 tuliyu rudi sho mistitsya v deyakih piskah za dopomogoyu tehnologij ionnogo obminu Novi ionno obminni tehnologiyi ta tehnologiyi ekstrakciyi za dopomogoyu organichnih rozchinnikiv dozvolili efektivno ta bilsh legko vidilyati tulij skorochuyuchi vitrati na jogo vidobutok Golovnim dzherelom tuliyu na sogodni ye glinyasti rodovisha pivdennogo Kitayu V takih mineralah de itrij stanovit 2 3 vid vsogo ridkisnozemelnogo komponentu rudi vsogo 0 5 tuliyu Pislya vidilennya metal mozhe buti vidilenim shlyahom vidnovlennya jogo oksidu lantanom abo kalciyem v zakritomu reaktori za visokih temperatur Za inshim metodom tulij vidnovlyuyut iz ftoridu metalotermichno kalciyem 2TmF3 3Ca 3CaF2 2TmZastosuvannyaRidkisnij ta dorogij tulij maye dekilka zastosuvan Lazeri Golmij hrom tuliyevi potrijno dopovani Ho Cr Tm YAG abo Ho Cr Tm YAG ye aktivnim seredovishem dlya lazeriv z visokoyu efektivnistyu Cej lazer viprominyuye pri 2097 nm ta maye shiroke zastosuvannya u voyennij tehnici medicini ta meteorologiyi YAG sho dopovano viklyuchno samim tuliyem Tm YAG ye aktivnim seredovishem dlya lazeriv iz dovzhinoyu hvil 1930 ta 2040 nm Dovzhina hvili lazeriv na osnovi tuliyu ye duzhe efektivnoyu dlya poverhnevoyi ablyaciyi biologichnih tkanin z minimalnoyu glibinoyu koagulyaciyi yak u povitri tak j u vodi Ce robit tuliyevi lazeri privablivimi dlya lazernoyi hirurgiyi Dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya Nezvazhayuchi na svoyu visoku vartist v portativnih rentgenivskih aparatah yak dzherelo viprominyuvannya vikoristovuyut tulij yakij bulo opromineno nejtronami u yadernomu reaktori Ci dzherela aktivni protyagom priblizno odnogo roku yak instrument u mobilnih medichnih ta stomatologichnih punktah a takozh dlya viyavlennya defektiv u vazhkodostupnih mehanichnih ta elektronnih komponentah Taki dzherela ne potrebuyut serjoznogo radiacijnogo zahistu dostatno nevelikogo pokrittya zi svincyu Tulij 170 nabiraye populyarnosti yak dzherelo rentgenivskogo viprominyuvannya dlya likuvannya raku za dopomogoyu Cej izotop maye period napivrozpadu 128 6 dnya i maye p yat osnovnih linij viprominyuvannya z energiyami 7 4 51 354 52 389 59 4 ta 84 253 keV Inshi zastosuvannya Tulij buv vikoristanij dlya otrimannya visokotemperaturnih nadprovidnikiv yak analoga itriyu Tulij potencijno mozhe buti vikoristanim u feritah keramichnih magnitnih materialah yaki vikoristovuyutsya v mikrohvilovomu obladnanni Tulij takozh shozhij na skandij v tomu sho u spektri emisiyi v elektrichnoyi duzi jogo zeleni liniyi ne perekrivayutsya z liniyami inshih elementiv Tulij vikoristovuyut yak aktivator lyuminoforiv dlya med radiografiyi LaOBr Tm blakitne svichennya i lazernih materialiv Er2O3 Tm CaWO4 Tm Shtuchno oderzhanij radioaktivnij izotop 170Tm dzherelo b viprominyuvannya zastosovuyut u tehnici dlya gamma defektoskopiyi a takozh u rentgenivskih med ustanovkah Biologichna rol ta zasterezhennyaBiologichnih rol tuliyu ne vidoma hocha bulo vidznacheno sho vin desho stimulyuye obmin rechovin Rozchinni soli tuliyu ye trohi toksichnimi yaksho yih vvedeno v organizm u velikih kilkostyah ale nerozchinni soli netoksichni Tulij ne vsmoktuyetsya korinnyam roslin i tomu ne potraplyaye u harchovij lancyug lyudini Ovochi zazvichaj mistyat tilki odin miligram tuliyu za tonnu suhoyi vagi LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0PrimitkiJames Charles 1911 Thulium I J Am Chem Soc 33 8 1332 1344 doi 10 1021 ja02221a007 James B Hedrick Rare Earth Metals PDF USGS Procitovano 6 chervnya 2009 Stephen B Castor and James B Hedrick Rare Earth Elements PDF Procitovano 6 chervnya 2009 John Emsley 2001 Nature s building blocks an A Z guide to the elements US Oxford University Press s 442 443 ISBN 0198503415 Isotopes of the Element Thulium angl Walter Koechner 2006 Solid state laser engineering Springer s 49 ISBN 038729094X 2008 Tunable laser applications CRC Press s 214 ISBN 1420060090 C K Gupta Nagaiyar Krishnamurthy 2004 Extractive metallurgy of rare earths CRC Press s 32 ISBN 0415333407 Krishnamurthy Devan Vivian Weinberg J Adam M Cunha I Chow Hsu Jean Pouliot 2011 Comparison of high dose rate prostate brachytherapy dose distributions with iridium 192 ytterbium 169 and thulium 170 sources Brachytherapy 10 6 461 465 doi 10 1016 j brachy 2011 01 012 Ayoub Amal Hwaree et al Development of New Tm 170 Radioactive Seeds for Brachytherapy Department of Biomedical Engineering Ben Gurion University of the Negev Theodore W Gray Nick Mann 2009 The Elements A Visual Exploration of Every Known Atom In The Universe Black Dog amp Leventhal Publishers s 159 ISBN 9781579128142 PosilannyaTulij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Himichni reakciyi tuliyu na webelements com angl