Хлор (Cl) — елемент 7-ї групи періодичної таблиці хімічних елементів (за застарілою класифікацією — елемент головної підгрупи VII групи) з атомним номером 17.
Загальна характеристика
Позначається символом Cl (лат. Chlorum). Хімічно активний неметал. У природі існує два стабільних ізотопи: 35Cl i 37Cl. Науковцям вдалось синтезувати нестабільні ізотопи хлору, зокрема, з атомною масою 52.
Входить у групу галогенів (спочатку назву «галоген» використовував німецький хімік для хлору [дослівно «галоген» перекладається як солерід], але воно не прижилося, і згодом стало загальним для VII групи елементів, у яку входить і хлор).
Проста речовина хлор (CAS-номер: 7782-50-5) за нормальних умов — отруйний газ жовтувато-зеленого кольору важчий за повітря, з різким запахом. Молекула хлору двоатомна (формула Cl2). Використовується як дезінфікуючий засіб, особливо у плавальних басейнах та у шкільних закладах.
Утворює кисневі кислоти хлору і міжгалогенні сполуки (ClF, ClF3, BrCl та інші).
Історія
Вперше хлор був отриманий у 1774 шведським хіміком К. Шеєле (Scheele), який отримав його при взаємодії піролюзиту з соляною кислотою:
- 4HCl + MnO2 = Cl2 + MnCl2 + 2H2O.
Шеєле відзначив запах хлору, схожий із запахом царської води, його здатність взаємодіяти з золотом і кіновар'ю, а також його відбілюючі властивості та токсичність для комах. Однак Шеєле, відповідно до пануючої тоді в хімії теорії флогістону, припустив, що хлор є дефлогістованою соляною кислотою, тобто оксидом соляної кислоти. Бертолле та Лавуазьє припустили, що хлор є оксидом елемента мурія, але спроби відновити його вугіллям проведені Жозеф-Луї Гей-Люссаком закономірно залишалися марними. У 1810 р. англійський учений Г. Деві зміг електролізом розкласти кухонну сіль на натрій і хлор та довів, що цей газ є простою речовиною, а не оксидом. В своїй доповіді перед Королівським Товариством він назвав новий елемент хлор від грецького χλωρος (жовто-зелений).
Походження назви
Від грецького хлорос (грец. χλωρός) — «зелений».
Поширення в природі
Хлор досить поширений елемент. На нього припадає 0,04 % маси земної кори (середній вміст хлору в земній корі 10−4 % мас.). У вільному стані в природі він не зустрічається, оскільки в хімічному відношенні хлор дуже активний. Найважливіші мінерали хлору: галіт, сильвін, бішофіт, карналіт, хлорапатит, содаліт. Найпоширенішою природною сполукою хлору є хлорид натрію NaCl, величезні кількості якого розчинені у воді морів, океанів і деяких озер. У багатьох місцях хлорид натрію у вигляді мінералу галіту (або кам'яної солі) утворює потужні поклади. Багаті поклади дуже чистої кам'яної солі розташовані в районах м. на південному Уралі і м. Бахмута на Донбасі.
Крім того, дуже поширеними сполуками хлору є хлорид калію KCl і хлорид магнію MgCl2. Хлорид калію і хлорид натрію утворюють мінерал сильвініт KCl · NaCl, потужні родовища якого розташовані в Україні (міста Калуш і Стебник), а хлорид калію і хлорид магнію утворюють мінерал карналіт KCl · MgCl2 · 6H2O, великі поклади якого є на Уралі (м. Солікамськ).
Фізичні властивості
Хлор — важкий газ жовтувато-зеленого кольору з різким, задушливим запахом, неметал. При вдиханні дуже подразнює слизову оболонку і викликає гострий кашель, а у великих кількостях — навіть смерть.
Густина газоподібного хлору за нормальних умов 3,214 г/літр, рідкого хлору при tкип — 1,557 г/см³, твердого хлору — 1,9 г/см³ (при t -102 °С). tпл. — -101 °С; tкип. -34,6 °С.
Під тиском близько 6 атмосфер хлор уже при звичайній температурі скраплюється у жовту важку рідину, яка під нормальним тиском кипить при -34 °С, а при -102,4 °С замерзає в жовтувату кристалічну масу. Скраплений хлор зберігають і транспортують у стальних балонах.
У воді хлор розчиняється добре. В одному об'ємі води при звичайній температурі розчиняється понад два об'єми хлору. Розчин хлору в воді називають хлорною водою.
Хімічні властивості
Хімічно дуже активний. Окиснювач. Утворює сполуки майже з усіма хімічними елементами. Хлор, має в зовнішньому електронному шарі сім електронів, його атоми легко віднімають валентні електрони від атомів інших елементів і перетворюються в негативно одновалентні іони Cl-. Цим самим проявляються його різко виражені окисні властивості. За своїми окисними властивостями хлор поступається лише перед фтором і приблизно рівноцінний кисню. Завдяки великому спорідненню його атомів до електрона, хлор безпосередньо сполучається з усіма металами і більшістю неметалів. Причому з багатьма металами він реагує дуже енергійно з виділенням тепла і світла. Наприклад, якщо в наповнений хлором циліндр внести розтертий в порошок стибій, він спалахує і згоряє, утворюючи густий білий дим трихлориду стибію (сурми) SbCl3:
- 2Sb + 3Cl2=2SbCl3
Попередньо нагріті кальцій, залізо, мідь і інші метали теж енергійно згоряють в атмосфері хлору, утворюючи відповідні хлориди. Наприклад:
- Cu + Cl2 = CuCl2
Запалений на повітрі червоний фосфор продовжує енергійно горіти в атмосфері хлору:
- 2Р + 3Cl2 = 2PCl3
З воднем хлор теж реагує. Але при звичайній температурі реакція йде дуже повільно, а при нагріванні і під впливом сонячного світла — досить швидко і навіть з вибухом:
- Cl2+Н2=2HCl
Реакції з органічними сполуками
Заміщення
При високій температурі хлор може віднімати водень від різних органічних сполук. Запалена свічка продовжує горіти в атмосфері хлору, виділяючи багато кіптяви, бо з хлором сполучається тільки водень, що входить до складу речовини свічки, а вуглець виділяється у вигляді кіптяви.
- CnH2n+2 + (n+1) Cl2 → n C+ (2n+2) HCl
Алкани реагують з хлором при нагріванні, реакція проходить по радикальному механізму
- CH3-CH3 + Cl2 → C2H6-xClx + HCl
Ароматичні сполуки реагують по іонному механізму, в присутності каталізаторів (напр. AlCl3, FeCl3):
- C6H6 + Cl2 → C6H5Cl + HCl
Кетони хлоруються набагато легше за відповідні алкани
- CH3-CH2-CO-CH2-CH3 + Cl2 -H+→ CH3-CHCl-CO-CH2-CH3 + HCl: CH3-CH2-CO-CH2-CH3 + 4Cl2 -OH-→ CH3-CCl2-CO-CCl2-CH3 + 4HCl
З метилекетонами реакція йде далі й відбувається розщеплення
- CH3-CO-CH3 — Cl2/-OH-→ CHCl3
Приєднання
Хлор приєднується по подвійному зв'язку алкенів
- CH2=CH2 + Cl2 → Cl-CH2-CH2-Cl
Окислення
Хлор — сильний окисник і рідко застосовується в цій якості. Він окисляє спирти (до кислот чи кетонів), альдегіди (до кислот).
- CH3-CH2-OH —Cl2 / OH-→ [CH3-CHO] →CHCl3
Одержання
У лабораторних умовах хлор звичайно одержують взаємодією хлоридної кислоти HCl з двоокисом марганцю MnO2 (це також і перший промисловий метод одержання):
- 4HCl + MnO2 → MnCl2 + Cl2 ↑ + 2H2O
- Також застововують інші окисники:
- 2KMnO4 + 16HCl → 2KCl + 2MnCl2 + 5Cl2↑ +8H2O
- K2Cr2O7 + 14HCl → 3Cl2 + 2KCl + 2CrCl3 + 7H2O
Промислове виробництво
У техніці хлор одержують електролізом водного розчину хлориду натрію NaCl. Хлорид натрію у водному розчині дисоціює на іони натрію і хлору:
Молекули води також частково дисоціюють:
Таким чином, до катоду притягуються катіони натрію і катіони водню, а до аноду — аніони хлору і аніони гідроксилу. Катіони водню відновлюються легше, ніж катіони натрію, а аніони хлору окиснюються легше, ніж аніони гідроксилу. Тому на катоді виділяється водень, а аноді — хлор. Електродні реакції можна позначити такими рівняннями:
- Катод: 2Н+ + 2е = Н2 ↑
- Анод: 2Cl- — 2е = Cl2 ↑
Катіони натрію і аніони гідроксилу весь час нагромаджуються в розчині і утворюють гідроксид натрію NaOH. Він реагує з хлором, що частково розчиняється в воді, утворюючи гіпохлорит та хлорид натрію
- NaOH + Cl2 → NaCl + NaOCl
Розчин NaClO використовують як відбілювач (в Україні виробляється під назвою «Білизна») Якщо проводити гідроліз в апараті де катодний та анодний простір розділені напівпроникною мембраною то реакції хлору з гідроксидом натрію не відбувається, що дозволяє отримати окрім хлору чистий гідроксид натрію.
Застосування
У техніці хлор застосовується дуже широко. Використовують у виробництві хлорорганічних сполук (напр., вінілхлориду, хлоропренового каучуку, дихлоретану та ін.), барвників, лікарських та інших речовин, для вибілювання тканини, паперу, дезінфекції тощо.
Значні кількості його використовують для виробництва
- хлоридної кислоти HCl,
- хлорного вапна Ca(OCl)Cl
- Застосування хлору для знезараження (хлорування) питної води в наш час[] намагаються обмежити й замінити озонуванням, але на сьогодні воно є основним в більшості країн, в тому числі Україні.
- В металургії хлор застосовують для хлорування руд для одержання цілого ряду кольорових і рідкісних металів — титану, ніобію, танталу і інших — у вигляді їх хлоридів, з яких потім електролізом добувають чисті метали.
Багато хлору споживає хімічна промисловість для одержання різних хлорорганічних сполук, які використовують для боротьби з шкідниками і бур'янами в сільському господарстві, а також для виготовлення різних барвників, синтетичного каучуку, пластмас тощо. Найвідомішими з них є:
- Вінілхлорид та його полімер полівінілхлорид (ПВХ), що застосовується для виробництва віконних профілів
- Хлороформ
- ДДТ (знято з виробництва й заборонено до вживання через токсичність)
- Діоксини
Дія на людину
Отруйний. Гранично допустима концентрація в повітрі виробничих приміщень 1 мг/м³, в атмосфері населених пунктів одноразова (короткотривала) — 0,1 мг/м³, середньодобова — 0,003 мг/м³.
Див. також
Примітки
- Таблиця Менделєєва [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.] на сайті ІЮПАК
- Researchers discover heaviest known calcium atom; eight new rare isotopes discovered in total. Phys.org. 12 липня 2018.
- O. B. Tarasov et al, Discovery of Ca60 and Implications For the Stability of Ca70, Physical Review Letters (2018). DOI: 10.1103/PhysRevLett.121.022501
- Петрянов-Соколов І.В. (відп. ред.), станція В.В., Черненко М.Б. (укладачі). Популярна бібліотека хімічних елементів. Книга перша. Водень - паладій. — 3 видавництва. — Москва : Видавництво «Наука», 1983. — С. 238—247. — 575 с.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлор |
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968
Посилання
- ХЛОР //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Cl perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Hlor Cl element 7 yi grupi periodichnoyi tablici himichnih elementiv za zastariloyu klasifikaciyeyu element golovnoyi pidgrupi VII grupi z atomnim nomerom 17 Hlor Cl Atomnij nomer 17Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini Zhovto zelenij yidkij gaz otrujnij Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 35 4527 a o m g mol Radius atoma n a pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 1254 9 13 01 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Ne 3s2 3p5Himichni vlastivostiKovalentnij radius 99 pmRadius iona 7e 27 1e 181 pmElektronegativnist za Polingom 3 16Elektrodnij potencial 0Stupeni okisnennya 7 5 3 1 1Termodinamichni vlastivostiGustina pri 33 6 C 1 56 g sm Molyarna teployemnist Cl Cl 0 477 Dzh K mol Teploprovidnist 0 009 Vt m K Temperatura plavlennya 172 2 KTeplota plavlennya Cl Cl 6 41 kDzh molTemperatura kipinnya 238 6 KTeplota viparovuvannya Cl Cl 20 41 kDzh molMolyarnij ob yem 18 7 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki ortorombichnaPeriod gratki 6 240 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya n a KH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Hlor u VikishovishiKvarcova ampula iz zridzhenim pid tiskom hlorom Cl2 u akrilovomu kubiSyudi perenapravlyayetsya zapit hlor 37 Na cyu temu potribna okrema stattya Zagalna harakteristikaPoznachayetsya simvolom Cl lat Chlorum Himichno aktivnij nemetal U prirodi isnuye dva stabilnih izotopi 35Cl i 37Cl Naukovcyam vdalos sintezuvati nestabilni izotopi hloru zokrema z atomnoyu masoyu 52 Vhodit u grupu galogeniv spochatku nazvu galogen vikoristovuvav nimeckij himik dlya hloru doslivno galogen perekladayetsya yak solerid ale vono ne prizhilosya i zgodom stalo zagalnim dlya VII grupi elementiv u yaku vhodit i hlor Prosta rechovina hlor CAS nomer 7782 50 5 za normalnih umov otrujnij gaz zhovtuvato zelenogo koloru vazhchij za povitrya z rizkim zapahom Molekula hloru dvoatomna formula Cl2 Vikoristovuyetsya yak dezinfikuyuchij zasib osoblivo u plavalnih basejnah ta u shkilnih zakladah Utvoryuye kisnevi kisloti hloru i mizhgalogenni spoluki ClF ClF3 BrCl ta inshi IstoriyaVpershe hlor buv otrimanij u 1774 shvedskim himikom K Sheyele Scheele yakij otrimav jogo pri vzayemodiyi pirolyuzitu z solyanoyu kislotoyu 4HCl MnO2 Cl2 MnCl2 2H2O Sheyele vidznachiv zapah hloru shozhij iz zapahom carskoyi vodi jogo zdatnist vzayemodiyati z zolotom i kinovar yu a takozh jogo vidbilyuyuchi vlastivosti ta toksichnist dlya komah Odnak Sheyele vidpovidno do panuyuchoyi todi v himiyi teoriyi flogistonu pripustiv sho hlor ye deflogistovanoyu solyanoyu kislotoyu tobto oksidom solyanoyi kisloti Bertolle ta Lavuazye pripustili sho hlor ye oksidom elementa muriya ale sprobi vidnoviti jogo vugillyam provedeni Zhozef Luyi Gej Lyussakom zakonomirno zalishalisya marnimi U 1810 r anglijskij uchenij G Devi zmig elektrolizom rozklasti kuhonnu sil na natrij i hlor ta doviv sho cej gaz ye prostoyu rechovinoyu a ne oksidom V svoyij dopovidi pered Korolivskim Tovaristvom vin nazvav novij element hlor vid greckogo xlwros zhovto zelenij Pohodzhennya nazviVid greckogo hloros grec xlwros zelenij Poshirennya v prirodiHlor dosit poshirenij element Na nogo pripadaye 0 04 masi zemnoyi kori serednij vmist hloru v zemnij kori 10 4 mas U vilnomu stani v prirodi vin ne zustrichayetsya oskilki v himichnomu vidnoshenni hlor duzhe aktivnij Najvazhlivishi minerali hloru galit silvin bishofit karnalit hlorapatit sodalit Najposhirenishoyu prirodnoyu spolukoyu hloru ye hlorid natriyu NaCl velichezni kilkosti yakogo rozchineni u vodi moriv okeaniv i deyakih ozer U bagatoh miscyah hlorid natriyu u viglyadi mineralu galitu abo kam yanoyi soli utvoryuye potuzhni pokladi Bagati pokladi duzhe chistoyi kam yanoyi soli roztashovani v rajonah m na pivdennomu Urali i m Bahmuta na Donbasi Krim togo duzhe poshirenimi spolukami hloru ye hlorid kaliyu KCl i hlorid magniyu MgCl2 Hlorid kaliyu i hlorid natriyu utvoryuyut mineral silvinit KCl NaCl potuzhni rodovisha yakogo roztashovani v Ukrayini mista Kalush i Stebnik a hlorid kaliyu i hlorid magniyu utvoryuyut mineral karnalit KCl MgCl2 6H2O veliki pokladi yakogo ye na Urali m Solikamsk Fizichni vlastivostiHlor vazhkij gaz zhovtuvato zelenogo koloru z rizkim zadushlivim zapahom nemetal Pri vdihanni duzhe podraznyuye slizovu obolonku i viklikaye gostrij kashel a u velikih kilkostyah navit smert Gustina gazopodibnogo hloru za normalnih umov 3 214 g litr ridkogo hloru pri tkip 1 557 g sm tverdogo hloru 1 9 g sm pri t 102 S tpl 101 S tkip 34 6 S Pid tiskom blizko 6 atmosfer hlor uzhe pri zvichajnij temperaturi skraplyuyetsya u zhovtu vazhku ridinu yaka pid normalnim tiskom kipit pri 34 S a pri 102 4 S zamerzaye v zhovtuvatu kristalichnu masu Skraplenij hlor zberigayut i transportuyut u stalnih balonah U vodi hlor rozchinyayetsya dobre V odnomu ob yemi vodi pri zvichajnij temperaturi rozchinyayetsya ponad dva ob yemi hloru Rozchin hloru v vodi nazivayut hlornoyu vodoyu Ridkij hlor u kvarcovij ampuli Himichni vlastivostiHimichno duzhe aktivnij Okisnyuvach Utvoryuye spoluki majzhe z usima himichnimi elementami Hlor maye v zovnishnomu elektronnomu shari sim elektroniv jogo atomi legko vidnimayut valentni elektroni vid atomiv inshih elementiv i peretvoryuyutsya v negativno odnovalentni ioni Cl Cim samim proyavlyayutsya jogo rizko virazheni okisni vlastivosti Za svoyimi okisnimi vlastivostyami hlor postupayetsya lishe pered ftorom i priblizno rivnocinnij kisnyu Zavdyaki velikomu sporidnennyu jogo atomiv do elektrona hlor bezposeredno spoluchayetsya z usima metalami i bilshistyu nemetaliv Prichomu z bagatma metalami vin reaguye duzhe energijno z vidilennyam tepla i svitla Napriklad yaksho v napovnenij hlorom cilindr vnesti roztertij v poroshok stibij vin spalahuye i zgoryaye utvoryuyuchi gustij bilij dim trihloridu stibiyu surmi SbCl3 2Sb 3Cl2 2SbCl3 Poperedno nagriti kalcij zalizo mid i inshi metali tezh energijno zgoryayut v atmosferi hloru utvoryuyuchi vidpovidni hloridi Napriklad Cu Cl2 CuCl2 Zapalenij na povitri chervonij fosfor prodovzhuye energijno goriti v atmosferi hloru 2R 3Cl2 2PCl3 Z vodnem hlor tezh reaguye Ale pri zvichajnij temperaturi reakciya jde duzhe povilno a pri nagrivanni i pid vplivom sonyachnogo svitla dosit shvidko i navit z vibuhom Cl2 N2 2HClReakciyi z organichnimi spolukami Zamishennya Pri visokij temperaturi hlor mozhe vidnimati voden vid riznih organichnih spoluk Zapalena svichka prodovzhuye goriti v atmosferi hloru vidilyayuchi bagato kiptyavi bo z hlorom spoluchayetsya tilki voden sho vhodit do skladu rechovini svichki a vuglec vidilyayetsya u viglyadi kiptyavi CnH2n 2 n 1 Cl2 n C 2n 2 HCl Alkani reaguyut z hlorom pri nagrivanni reakciya prohodit po radikalnomu mehanizmu CH3 CH3 Cl2 C2H6 xClx HCl Aromatichni spoluki reaguyut po ionnomu mehanizmu v prisutnosti katalizatoriv napr AlCl3 FeCl3 C6H6 Cl2 C6H5Cl HCl Ketoni hloruyutsya nabagato legshe za vidpovidni alkani CH3 CH2 CO CH2 CH3 Cl2 H CH3 CHCl CO CH2 CH3 HCl CH3 CH2 CO CH2 CH3 4Cl2 OH CH3 CCl2 CO CCl2 CH3 4HCl Z metileketonami reakciya jde dali j vidbuvayetsya rozsheplennya CH3 CO CH3 Cl2 OH CHCl3Priyednannya Hlor priyednuyetsya po podvijnomu zv yazku alkeniv CH2 CH2 Cl2 Cl CH2 CH2 ClOkislennya Hlor silnij okisnik i ridko zastosovuyetsya v cij yakosti Vin okislyaye spirti do kislot chi ketoniv aldegidi do kislot CH3 CH2 OH Cl2 OH CH3 CHO CHCl3OderzhannyaU laboratornih umovah hlor zvichajno oderzhuyut vzayemodiyeyu hloridnoyi kisloti HCl z dvookisom margancyu MnO2 ce takozh i pershij promislovij metod oderzhannya 4HCl MnO2 MnCl2 Cl2 2H2O Mn4 2e Mn2 Cl e Cl displaystyle begin matrix Mn 4 2e Mn 2 Cl e Cl end matrix Bigg 2 displaystyle begin matrix 2 end matrix Bigg 12 displaystyle begin matrix 1 2 end matrix Takozh zastovovuyut inshi okisniki 2KMnO4 16HCl 2KCl 2MnCl2 5Cl2 8H2O K2Cr2O7 14HCl 3Cl2 2KCl 2CrCl3 7H2OPromislove virobnictvo U tehnici hlor oderzhuyut elektrolizom vodnogo rozchinu hloridu natriyu NaCl Hlorid natriyu u vodnomu rozchini disociyuye na ioni natriyu i hloru NaCl Na Cl displaystyle NaCl overrightarrow leftarrow Na Cl Molekuli vodi takozh chastkovo disociyuyut H2O H OH displaystyle H 2 O overrightarrow leftarrow H OH Takim chinom do katodu prityaguyutsya kationi natriyu i kationi vodnyu a do anodu anioni hloru i anioni gidroksilu Kationi vodnyu vidnovlyuyutsya legshe nizh kationi natriyu a anioni hloru okisnyuyutsya legshe nizh anioni gidroksilu Tomu na katodi vidilyayetsya voden a anodi hlor Elektrodni reakciyi mozhna poznachiti takimi rivnyannyami Katod 2N 2e N2 Anod 2Cl 2e Cl2 Kationi natriyu i anioni gidroksilu ves chas nagromadzhuyutsya v rozchini i utvoryuyut gidroksid natriyu NaOH Vin reaguye z hlorom sho chastkovo rozchinyayetsya v vodi utvoryuyuchi gipohlorit ta hlorid natriyu NaOH Cl2 NaCl NaOCl Rozchin NaClO vikoristovuyut yak vidbilyuvach v Ukrayini viroblyayetsya pid nazvoyu Bilizna Yaksho provoditi gidroliz v aparati de katodnij ta anodnij prostir rozdileni napivproniknoyu membranoyu to reakciyi hloru z gidroksidom natriyu ne vidbuvayetsya sho dozvolyaye otrimati okrim hloru chistij gidroksid natriyu Elektroliz hloridu natriyu membrannim sposobomZastosuvannyaU tehnici hlor zastosovuyetsya duzhe shiroko Vikoristovuyut u virobnictvi hlororganichnih spoluk napr vinilhloridu hloroprenovogo kauchuku dihloretanu ta in barvnikiv likarskih ta inshih rechovin dlya vibilyuvannya tkanini paperu dezinfekciyi tosho Znachni kilkosti jogo vikoristovuyut dlya virobnictva hloridnoyi kisloti HCl hlornogo vapna Ca OCl Cl Zastosuvannya hloru dlya znezarazhennya hloruvannya pitnoyi vodi v nash chas koli namagayutsya obmezhiti j zaminiti ozonuvannyam ale na sogodni vono ye osnovnim v bilshosti krayin v tomu chisli Ukrayini V metalurgiyi hlor zastosovuyut dlya hloruvannya rud dlya oderzhannya cilogo ryadu kolorovih i ridkisnih metaliv titanu niobiyu tantalu i inshih u viglyadi yih hloridiv z yakih potim elektrolizom dobuvayut chisti metali Bagato hloru spozhivaye himichna promislovist dlya oderzhannya riznih hlororganichnih spoluk yaki vikoristovuyut dlya borotbi z shkidnikami i bur yanami v silskomu gospodarstvi a takozh dlya vigotovlennya riznih barvnikiv sintetichnogo kauchuku plastmas tosho Najvidomishimi z nih ye Vinilhlorid ta jogo polimer polivinilhlorid PVH sho zastosovuyetsya dlya virobnictva vikonnih profiliv Hloroform DDT znyato z virobnictva j zaboroneno do vzhivannya cherez toksichnist DioksiniDiya na lyudinuOtrujnij Granichno dopustima koncentraciya v povitri virobnichih primishen 1 mg m v atmosferi naselenih punktiv odnorazova korotkotrivala 0 1 mg m serednodobova 0 003 mg m Div takozhHloridiPrimitkiTablicya Mendelyeyeva 17 travnya 2008 u Wayback Machine na sajti IYuPAK Researchers discover heaviest known calcium atom eight new rare isotopes discovered in total Phys org 12 lipnya 2018 O B Tarasov et al Discovery of Ca60 and Implications For the Stability of Ca70 Physical Review Letters 2018 DOI 10 1103 PhysRevLett 121 022501 Petryanov Sokolov I V vidp red stanciya V V Chernenko M B ukladachi Populyarna biblioteka himichnih elementiv Kniga persha Voden paladij 3 vidavnictva Moskva Vidavnictvo Nauka 1983 S 238 247 575 s LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HlorGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 F A Derkach Himiya L 1968PosilannyaHLOR Farmacevtichna enciklopediya