Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бо рій лат Bohrium символ Bh штучно синтезований хімічний елемент з атомним номером 107 найважчий член сьомої групи VIIB

Борій

Борій

Бо́рій (лат. Bohrium, символ Bh) — штучно синтезований хімічний елемент з атомним номером 107, найважчий член сьомої групи (VIIB).

Борій (Bh)
Атомний номер 107
Зовнішній вигляд простої речовини не відомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
image Борій у Вікісховищі

Найстабільніший ізотоп з отриманих — борій-267 з періодом напіврозпаду 17 с.

Ізотоп 261Bh вперше був отриманий 1976 року в Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні групою вчених га чолі з Юрієм Оганесяном. У елемент отримав назву «нільсборій» на честь Нільса Бора, пізніше однак, через те, що хімічні елементи ніколи не складалися з імені й прізвища вченого, назву було спрощено до сучасної.

Відомі ізотопи

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду
261Bh 261 12+5−3 мс α-розпад в 257Db
262Bh 262 8,0±2,1 мс α-розпад в 258Db
264Bh 264 0,44+0,60−0,16 с α-розпад в 260Db
265Bh 265 0,9+0,7−0,3 с α-розпад в 261Db
266Bh 266 1,7+8,2−0,8 с α-розпад в 262Db
267Bh 267 17+14−6 с α-розпад в 263Db
272Bh 272 10+12−4 с α-розпад в 268Db

Джерела

  • Nudat 2.3 [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite]
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —


image Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (липень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bo rij lat Bohrium simvol Bh shtuchno sintezovanij himichnij element z atomnim nomerom 107 najvazhchij chlen somoyi grupi VIIB Borij Bh Atomnij nomer 107Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini ne vidomijVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa a o m g mol Radius atoma pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron kDzh mol eV Himichni vlastivostiKovalentnij radius pmRadius iona pmTermodinamichni vlastivostiGustina g sm Molyarna teployemnist Dzh K mol Teploprovidnist Vt m K Temperatura plavlennya KTeplota plavlennya kDzh molTemperatura kipinnya KTeplota viparovuvannya kDzh molMolyarnij ob yem sm molKristalichna gratkaPeriod gratki ATemperatura Debaya KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Borij u Vikishovishi Najstabilnishij izotop z otrimanih borij 267 z periodom napivrozpadu 17 s Izotop 261Bh vpershe buv otrimanij 1976 roku v Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen u Dubni grupoyu vchenih ga choli z Yuriyem Oganesyanom U element otrimav nazvu nilsborij na chest Nilsa Bora piznishe odnak cherez te sho himichni elementi nikoli ne skladalisya z imeni j prizvisha vchenogo nazvu bulo sprosheno do suchasnoyi Vidomi izotopiIzotop Masa Period napivrozpadu Tip rozpadu 261Bh 261 12 5 3 ms a rozpad v 257Db 262Bh 262 8 0 2 1 ms a rozpad v 258Db 264Bh 264 0 44 0 60 0 16 s a rozpad v 260Db 265Bh 265 0 9 0 7 0 3 s a rozpad v 261Db 266Bh 266 1 7 8 2 0 8 s a rozpad v 262Db 267Bh 267 17 14 6 s a rozpad v 263Db 272Bh 272 10 12 4 s a rozpad v 268DbDzherelaNudat 2 3 Arhivovano 11 travnya 2012 u WebCite Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016

Дата публікації:
Топ