Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бахмут Бахмут місто в Україні Донецькій області Адміністративний це

Бахмут

Бахмут
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бахмут.

Бахмут — місто в Україні, Донецькій області. Адміністративний центр Бахмýтського району і Бахмýтської міської громади. Назва міста походить від назви р. Бахмýтки, яка походить від тюркської назви степових коней — бахмáти.

Бахмут
image image
Герб Бахмута Прапор Бахмута
image
image
image
image
image
image
image
Місто до російського вторгнення в Україну в 2022 році
Основні дані
Країна image Україна
Область image Донецька область
Район Бахмутський район
Громада Бахмутська міська громада
Засноване 1571
Колишня назва Артемівськ (1924—2016)
Статус міста з 1783 року
Населення ▼ 517 (30.09.2023)

▼ 71094 (01.01.2022)

▼ 0 (2024)

Агломерація Краматорська агломерація
Площа 41.6 км²
Густота населення 1781 осіб/км²
Поштові індекси 84500—84510
Телефонний код +380-6274
Координати 48°35′41″ пн. ш. 38°00′03″ сх. д. / 48.59472° пн. ш. 38.00083° сх. д. / 48.59472; 38.00083Координати: 48°35′41″ пн. ш. 38°00′03″ сх. д. / 48.59472° пн. ш. 38.00083° сх. д. / 48.59472; 38.00083
Водойма р. Бахмут, Каменуватий Яр
Назва мешканців бахмутя́нин
бахмутя́нка
бахмутя́ни
бахму́тець
бахму́тка
бахму́тці
День міста друга субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Бахмут
До обл./респ. центру
 - фізична 67 км
 - залізницею 89 км
 - автошляхами 93 км
До Києва
 - фізична 578 км
 - залізницею 789 км
 - автошляхами 672 км
Міська влада
Адреса 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44
Вебсторінка Бахмутська міськрада
Міський голова Рева Олексій Олександрович

image Бахмут у Вікісховищі

Карта
image
image
Бахмут
image
Руїни міста в 2023 році
image
Бахмут під час активних боїв за місто

До російського вторгнення 2022 року місто було центром соляної промисловості України та залізничним вузлом. Під час боїв за Бахмут місто було зруйноване на 80 %.

Назва

Географія

Розташування

Місто розташоване в північно-східній частині Донецької області, на плато Донецького кряжу, яке прорізає річка Бахмутка з правою притокою Каменуватого Яру. Плато має загальний нахил на північ до долини р. Сіверський Донець. У районі Бахмута висота вододілу на північно-західній околиці становить 200 м, оцінки висоти в центрі міста близько 84 м.

Бахмут розміщений за 3 км від автостради E40М03 (Київ — Харків — п. п. Довжанський) та за 89 км на північний схід від Донецька.

За сім кілометрів від міста проходить побудований у 1953—1958 роках канал Сіверський Донець — Донбас, який має велике значення для водопостачання міста.

У межах Донецької височини виділяється Бахмут-Торецька височина, назва якої знову відповідає назві міста.

Ґрунти

У районі міста переважають родючі ґрунти — типові та звичайні чорноземи.

Клімат

Клімат помірно-континентальний. Літо спекотне, посушливе. Зима мінлива, іноді зі значними морозами. Найхолодніші місяці року — січень і лютий (середня температура −6…−8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Найтепліший місяць — липень (+20…+25 °C). Абсолютна максимальна температура спостерігається в липні (+40 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період. У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів із туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше.

Археологія

У 1930-х роках у районі Алебастрового кар'єру та 1955 року на поселенні Карла Лібкнехта виявлені кістки мамутів давньокам'яної доби.

Назва

Назва міста походить від назви р. Бахмутки, яка походить від тюркської назви степових коней — бахмати.

За іншою версією, від кримськотатарського (турецького) імені Махмуд або Махмет.

Історія

Від заснування

image
Загальний вигляд Бахмута в XIX ст.
image
Володимир Сікевич

Перша версія — вперше про «сторожу Бахмутську» згадується під 1571 р., коли на місці давнього займища українців створено сторожовий пункт Московського царства. Ця версія про походження Бахмута аргументовано піддана критиці, оскільки всі сторожі згідно з «Розписом сторож» розташовувалися на лівому боці Сіверського Донця (Бахмутівська — напроти впадіння в нього р. Бахмут — нині с. Ямпіль Краматорського району) і не складали жодних укріплень, а були лише місцями зустрічі московської прикордонної служби для обміну інформацією (згідно зі статутом сторожової і станичної служби на сторожі не дозволялося навіть розкладати вогнище, щоб не виказати ворогові місця, у якому зустрічаються «сторожі» (прикордонники).

У XVII ст. значний пункт солеваріння. Один з осередків повстання Булавіна.

Як повноцінне поселення Бахмут заснували козаки Ізюмського слобідського полку приблизно в 1680—1690-х, за іншими даними 1701-го. Документально доведено, що острог на р. Бахмут збудували слобідські козаки з дозволу московського уряду в 1703 році[], а перший його опис складено в 1704 році. Станом на 1712 рік етнічно значно домінували українці.

У 1715 році розпочав роботу солеварний завод.

У 1719 році стає адміністративним центром Бахмутської провінції, адміністративно-територіальної одиниці в складі Азовської та Воронізької губерній Російської імперії. Бахмутська провінція ліквідована в 1783 році.

У 1721 році поруч із містом відкриті поклади кам'яного вугілля. Першовідкривачами промислових покладів вугілля в регіоні Донбасу є ландрат (помічник губернатора), шляхтич українсько-польського походження Микита Вепрейський та комендант Бахмутської фортеці, капітан Ізюмського слобідського полку Семен Чирков.

У Бахмуті побудована Покровська церква на кошти парафіян і, значною мірою, на кошти священника Йоанна Лук'янова, який пожертвував на храм церковне начиння, наряди, ікони та книги. Покровська церква освячена 30 вересня 1732 року.

У випуску лондонської газети «The London Gazette» від 8-11 жовтня 1737 року на першій шпальті є згадка про місто Бахмут, на території України, що дає підстави досліднику В. Ільченку інтерпретувати цей факт для визначення східних українських кордонів.

27 жовтня 1748 року створено Бахмутський кінний козацький полк.

У середині XVIII століття Бахмут стає адміністративним центром Слов'яносербії.

У 1764—1765 роках створено Бахмутський гусарський полк для захисту кордонів на правому березі Сіверського Дінця (Слов'яносербії), який сформований переважно з переселених на вільні терени між річками Бахмутом і Луганню сербів, болгар, угорців та вихідців із Балканських країн; також до складу полку увійшов Молдавський гусарський полк.

До кінця XVIII століття втрачає значення центру солевидобування. У 1782—1783 роках закриваються спочатку солеварний завод, а потім і фортеця.

З 1783 і по 1920-ті роки є центром однойменного повіту Катеринославської губернії.

Сіль стає частиною герба Бахмута, затвердженого 2 серпня 1811 року. З 1870-х в околицях Бахмута починають розробляти поклади вогнетривкої глини та гіпсу.

У Бахмуті щорічно проводилося три ярмарки, пристосовані до церковних свят. Основним ярмарком був Петропавлівський — проводився 12 липня (у День апостолів Петра і Павла).

У 1895 році в місті вийшла перша українська книжка на Донеччині — вірші М. Чернявського.

У 1903 році відкрилися приватні Музичні курси Адель Мерейнес, випускниці Віденської консерваторії. На початку століття в Бахмуті працювали три гімназії, Реальне, Ремісниче та Духовне училища, приватні, церковноприходські та народні училища і школи. Видавалося кілька газет: «Донецьке слово», «Бахмутське життя», «Бахмутська копійка», «Народна газета».

У часи УНР

До 1917 року в Бахмуті діяли окремі групи українських націоналістів, що поширювали переважно українські п'єси. Спроба 1914 року відкрити «Просвіту» в Бахмутському повіті наштовхнулася на жорстке протистояння з боку царських чиновників.

7 листопада 1917 року, коли Центральна Рада своїм Третім Універсалом проголосила утворення Української Народної Республіки, над Бахмутською повітовою земською управою (нині — будинок коледжу транспортної інфраструктури) вперше на Донбасі піднято жовто-сині національні прапори. У самому Бахмуті та навколишніх селах діють осередки товариства «Просвіта», осередки українських партій, з літа 1917 року організовуються структури «Вільного козацтва». Проте в грудні 1917 року одночасно з більшовицьким заколотом у Луганську, у Бахмуті до влади приходять більшовики, що в лютому 1918 року проголошують Донецько-Криворізьку Радянську Республіку.

Війська Слов'янської групи Окремої Запорізької дивізії Армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича 26 квітня 1918 року зайняли Бахмут. У Бахмут вступили німецькі й українські війська. На короткий час, до осені 1918 року, тут було розквартировано 3-й гайдамацький полк на чолі з отаманом Волохом. У жовтні 1918 року незадоволені гетьманською владою мешканці підіймають Бахмутське повстання, що стало єдиним відомим повстанням на підтримку нової петлюрівської влади по всій Луганщині й Донеччині. У листопаді 1918 року, після революції у Німеччині, німецькі війська евакуюються на батьківщину, у грудні того ж року місто й повіт захоплюють загони Краснова й більше українська влада не поновлюється тут вже до часів проголошення 24 серпня 1991 року Незалежності України.

Період радянської окупації

image
Братська могила радянських воїнів у Бахмуті
Братські могили партизанів громадянської війни, радянських воїнів Південно-Західного фронту. 2020

25 листопада 1920 року став центром Донецької губернії. У перші роки радянської влади в Бахмуті жили та працювали довголітній голова Ради народних комісарів УСРР Влас Чубар, а також один із засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки — Федір Сергєєв (Артем), на честь якого 13 вересня 1924 року Президія ЦВК СРСР перейменувала Бахмут в Артемівськ.

У 1930—1932 роках в Артемівську проходять процеси над вчителями, звинуваченими в українському націоналізмі, більшовики арештовують і розстрілюють усіх ще живих на той час українських діячів визвольних змагань. У середині 1930-х тут спалено 70 % всього бібліотечного фонду міста.

Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу урядом СРСР у 1932—1933 роках. Кількість встановлених жертв — 3255 осіб.

1 листопада 1941 року місто захопили гітлерівці в ході Німецько-радянської війни.

5 вересня 1943 року місто займають війська СРСР.

У 1991 році, незадовго до проголошення незалежності України, у місті ініційовано місцевий референдум щодо повернення місту історичної назви. Утім, ініціатива не була підтримана — «за» проголосували лише 25 %.

Російсько-українська війна

Докладніше: Бої за Артемівськ та Війна на сході України
image
Площа Свободи

12 квітня 2014 року російські сепаратисти намагалися проголосити в Артемівську «Донецьку народну республіку». 25 травня сепаратистам вдалося зірвати проведення виборів Президента України в місті. Починаючи з 24 квітня, терористи 5 разів здійснювали спроби штурму 1282-го центру забезпечення бронетанковим озброєнням і технікою з метою захоплення військової техніки і стрілецької зброї. Існують свідчення і про напади бойовиків на мирних жителів, зокрема 27 червня — на рейсовий автобус.

Увечері 4 липня бійці батальйону МВС «Артемівськ» здійснили розвідувальний рейд до Артемівська, під час якого відбувся бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб «ДНР», який тривав близько 20 хвилин. Під час бою обстріляно будівлю прокуратури, внаслідок чого знищено штаб терористів, спалено автомобіль «Газель», а також пошкоджено один із стовпів вуличного освітлення.

6 липня 2014 року місто звільнене підрозділами Національної гвардії та Збройних сил України від російських загарбників.

5 січня 2015 року молодший сержант Сергій Бабічев перебував за кермом мікроавтобуса «Богдан», котрий при перевезенні взводу резервістів потрапив у ДТП поблизу Артемівська. З «Богданом» зіштовхнувся військовий «КрАЗ». Загинуло 12 військовиків, серед них — Тарас Герасимюк, Ігор Каплуненко, Юрій Лінивенко, Роман Малюта, Максим Щіпов, ще 21 зазнав травм, 17 січня від травм помер Ігор Дідач.

12 січня зазнав смертельних поранень під Артемівськом молодший лейтенант Ярослав Чомко. 13 лютого 2015 року терористи обстріляли місто з реактивних установок, загинули дві людини, у тому числі хлопчик, другокласник місцевої школи. 10 березня при виконанні бойового завдання під Бахмутом загинув солдат 43-го батальйону Андрій Володимирович Литкін. 7 травня у бою під Артемівськом загинув солдат 30-ї бригади Олександр Миколайович Чебаненко. Образ Олександра Чебаненка втілений у пам'ятнику загиблим воїнам Переяславщини у м. Переяслав Київської області, де похований боєць 3 серпня 2015 року перед опівніччю зазнав смертельного поранення поблизу міста Артемівськ під час артилерійського обстрілу терористами взводного опорного пункту касетною міною солдат батальйону «Чернігів-1» Василь Остапчук.

23 вересня 2015 року Артемівська міська рада ухвалила рішення звернутися до Верховної Ради України про повернення місту Артемівськ історичної назви Бахмут (голосували: «за» — 31; «проти» — 8; «утрималися» — 3; не голосували — 3). 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування окремих населених пунктів та районів, яка набула чинності 18 лютого. Назва міста Артемівськ змінилася на Бахмут. Також змінилися назви 76 вулиць і провулків.

30 квітня 2016 року в боях під Бахмутом загинув гранатометник Вадим Олександрович Тарабанов. У кінці серпня 2016 під Бахмутом загинув боєць 54-ї бригади Олександр Васюк.

Повномасштабне вторгнення

image
Будинок у Бахмуті після обстрілу 17 травня 2022
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022), Російський наступ на схід України (2022) та Бої за Бахмут (2022)

У травні 2022 року лінія фронту наблизилась до міста, почались артилерійські та авіаційні обстріли міста.

Із 73 тисяч мешканців Бахмута до початку повномасштабної війни станом на середину травня у місті залишалось трохи понад 20 тисяч.

17 травня 2022 року російська ракета влучила у багатоквартирний будинок. Загинуло п'ятеро осіб, серед них — дворічна дитина. Станом на березень 2023 року в місті досі перебували 3000 цивільних, частина з них переховувалася від рятувальників, не бажаючи покидати місто.

1 серпня 2022 року почались бої за Бахмут.

У 20-х числах травня 2023 року російські загарбники захопили переважну частину міста, під контролем Сил Оборони України залишились будівлі у південно-західній частині в районі скверу Дружби, де знаходився (знищений на початку березня) літак-пам'ятник МіГ-17. Бої точились вздовж вулиці Чайковського. Станом на 24 травня 2023 року частини міста контролюються силами оборони України.

Приблизно 27 травня 2023 року ПВК «Вагнер» почала виведення своїх військ із Бахмута. Дана ПВК складала суттєву силу під час спроб захвату та руйнування міста.

Станом на 24 серпня 2023 року підрозділи ЗСУ наступають та закріплюються на околицях Бахмута.

Внаслідок бойових дій місто майже вщент знищено.

Промисловість та економіка

З давніх часів місто — великий центр видобування кам'яної солі (понад 1/3 видобутку в країні). У Бахмуті містяться НДІ «Сіль» і головний офіс «АртемСіль», тоді як соледобувні шахти розташовані в Соледарі. Станом на 2016 р. продовжується модернізація соляних рудників і солепереробних підприємств Бахмута.

Є заводи: металообробний (обробка кольорових металів), гірничого устаткування та інструментів, ремонтно-механічний, кераміко-трубний, скляний, черепичний. 2006 року в місті був відкритий завод французької компанії «Lafarge» з виробництва гіпсокартону та сухих сумішей.

Розвинута харчова промисловість: млини, хлібо- і м'ясокомбінат, лікеро-горілчаний завод та завод шампанських вин, молокозавод. 2006 року було відкрите ВКО «Екопродукт» з виробництва різних напоїв.

Легка промисловість: взуттєва фабрика «Світоч» і швейна фабрика. У Бахмутському районі розташовані одна з найбільших у Донбасі Миронівська ДРЕС, соляні шахти, поклади вогнетривких глин (Часів Яр), гіпсу. У Бахмуті розташовувався трест «Артемвугіллягеологія» (зараз ДРГП «Донецькгеологія»).

У 1975 році в місті працювало 64 промислових підприємства.

  • ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод Вістек» (вул. Миру, 6)
  • ТОВ «Укрелектромережбуд» (вул. Широка)
  • ТОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод»
  • ВАТ «Артемівський завод» Доріндустрія (вул. Сибірцева)
  • ТОВ «Будівельне управління Артемівськтрансбуд» (вул. Космонавтів, 6)
  • ТОВ Концерн «Молокопродукт» (вул. Зарічна)
  • ЗАТ «Артемівський м'ясокомбінат» (вул. Алебастрова)
  • ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин Артемівськ Вайнері» (вул. Патріса Лумумби, 87)
  • ТОВ «Артемівський хлібокомбінат» (вул. Соборна, 14)

Обсяг промислового виробництва у 2003 році — 963 млн грн (на 1 жителя — 8692 грн). Індекс промислової продукції — 30,1 % 2003 до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в атмосферу від джерел забруднення міста — 3,7 тис. тонн.

Обсяг реалізованої продукції підприємствами промисловості міста за січень — листопад 2015 року склав 4742,7 млн грн, що на 219,2 млн грн або 4,8 % більше, ніж за аналогічний період 2014 року.

Політична система

Місцева влада у Бахмуті належить міській раді, що обирається раз на чотири роки на основі загального прямого таємного виборчого права. Рада має свій виконавчий комітет.

Головою міста є міський голова, що обирається одночасно з виборами Ради на чотири роки та здійснює свої повноваження на постійній основі. Очолює виконавчий комітет міської ради, головує на засіданнях міської ради.

Міським головою Бахмута з 1991 року є Олексій Рева. На 2022 рік він керує містом вже 31 рік, що призводить, на думку деяких містян, до застою в житті міста.

У місті також розташовані органи управління Бахмутським районом: Бахмутська районна адміністрація, Бахмутська міська рада та інші.

На президентських виборах 2004 року місто віддало за Віктора Януковича 93,62 % голосів, за Ющенка — 4,19 %.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1897 19 316 —
1923 28 904 +49.6%
1926 37 354 +29.2%
1939 55 409 +48.3%
1959 60 626 +9.4%
1970 82 342 +35.8%
1979 87 084 +5.8%
1989 90 279 +3.7%
2001 82 916 −8.2%
2005 80 655 −2.7%
2010 78 849 −2.2%
2014 77 474 −1.7%
2022 71 094 −8.2%
2023 500 −99.3%

Рідна мова населення за даними перепису 1897 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 11 928 61,75 %
Російська 3 659 18,94 %
Їдиш 3 223 16,69 %
Інші 506 2,62 %
Разом 19 316 100,00 %

За даними перепису 2001 року населення міста становило 83 146 осіб, із них 27,61 % зазначили рідною мову українську, 71,07 % — російську, 0,19 % — вірменську, 0,15 % — циганську, 0,10 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — болгарську та грецьку, а також німецьку, гагаузьку, польську, румунську, угорську та єврейську мови.

Чисельність населення Бахмута на 1 червня 2017 року склала 75,9 тис. осіб.

Національний склад і рідна мова населення Бахмута. Розподіл постійного населення за найбільш численних національностей та рідної мови (станом на 2012 рік).

N Склад Чисельність Частка (%) Рідна мова(%) Українська
мова (%) 		Російська
мова (%)
1 Українці 78 993 69,42 49,1 — 50,8
2 Росіяни 31 301 27,51 96,7 3,2 —
3 Білоруси 705 0,62 15 9,2 75,6
4 Вірмени 396 0,35 48,7 1,3 49,7
5 Цигани 263 0,23 57,8 9,5 30,4
6 Євреї 224 0,20 0,4 5,4 92,4
Усього 113 785 100,00


Під час боїв за Бахмут на протязі листопада 2022 - квітня 2023 року місто було майже повністю зруйноване, відповідно й жити в ньому стало маломожливим, тому більшість населення евакуювалося. Після захоплення Бахмута російськими загарбниками навесні 2023 року в місті від довоєнних 70 тисяч лишилося не більше, ніж 500 чоловік, а станом на 2024 рік російські пропагандисти повідомляють, начебто в місті не залишилося жодного жителя.

Транспорт

image
Залізничний вокзал Бахмут, 2023

Фінанси

Бюджет міста 1975 року — 12,6 млн карбованців.

Експорт товарів 2003 року — 90,5 млн доларів США.

Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 20,8 млн доларів США.

Обсяг вироблених послуг 2003 року — 42,4 млн гривень.

Коефіцієнт безробіття — 2,2 %.

Середньомісячна зарплата 2003 року — 501 гривня.

Культура та освіта

image
Коледж транспортної інфраструктури
image
Міський народний дім

У Бахмуті розміщені Донецька геофізична експедиція і дослідна станція виноградарства й садівництва, кінотеатри, геологічний музей, клуби, бібліотеки.

1959 року за проєктом скульпторів А. Шапрана і М. Декерменджі споруджено 12-метровий бронзовий пам'ятник Артему.

  • Артемівський вчительський інститут.
  • Артемівський міський центр дітей та юнацтва, (вул. Миру).
  • Артемівський міський центр культури та відпочинку, (пл. Свободи).
  • Бахмутський міський народний дім, (вул. Перемоги).
  • Будинок техніки ДРГП «Донецькгеологія», (вул. Сибірцева).
  • Палац культури «Машинобудівник», (вул. Миру).
  • Артемівський індустріальний технікум, (вул. Чайковського).
  • Коледж транспортної інфраструктури, (вул. Миру).
  • Бахмутський коледж мистецтв імені Івана Карабиця, (вул. Лермонтова).
  • Артемівське педагогічне училище, (вул. Благовіщенська).
  • Бахмутський медичний коледж, (вул. В. Носакова).
  • Артемівський професійний ліцей, (вул. Оборони).
  • Артемівська центральна районна лікарня, (вул. Миру).
  • Бахмутський НВК № 11.
  • 20 шкіл (11 600 учнів), 29 дитсадків (3500 дітей), 4 ПТУ (2000 учнів), 2 технікуми (6000 учнів), музичні школи, 5 будинків культури та клубів, 12 бібліотек.

З 2014 року в Бахмуті почали з'являтися нові урбаністичні та соціальні проєкти. Реконструювали набережну річки Бахмутка, сквер на Бульварі металургів та Алею троянд. Підтримка міжнародних грантів допомогла відремонтувати лікарні, школи, бібліотеки, а 2016 року реконструювали міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Пам'ятки

Див. також: Пам'ятки Бахмута
image
Пам'ятник радянським воїнам-танкістам.
image
Погруддя Кіндрату Булавіну

У місті Бахмут Донецької області на обліку перебуває 43 пам'ятки історії та 9 пам'яток монументального мистецтва.

Бахмутська школа мистецтв №1

Це була найстаріша школа Донеччини. У 2023 році їй мало вимовнитися 120 років. Ансамбль історичних будівель школи мистецтв складався з двох будинків — особняка Якова Абрамовича Смоленського у стилі модерн та Комерційного клубу, який поєднує риси стилів історицизму та модерну.

Обидві будівлі мали історичну та художню цінність, були невід’ємною частиною архітектурного центру Бахмута. З середини 1960-х років тут працювала дитяча музична школа. А з 1930-х там розташовувалась міська міліція, а після Другої світової війни — методичний кабінет партійно-політичної освіти, пошта та телеграф. Будівлі майже стовідсотково зберегла свій автентичний фасад разом з металевим дашком і балконом.

У 2004 році будівлям школи мистецтв надали статус щойно виявлених об’єктів архітектурної спадщини місцевого значення.

У 2022 році будівлі знищені російською армією.

Бахмутська філія Азовсько-Донського комерційного банку

Побудована у 1900–1902 роках у стилі неоренесанс. У 1983 році вона єдина в місті мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Будівля колишнього Азовсько-Донського банку унікальна тим, що це єдина споруда, яка майже повністю зберегла свою автентичність не тільки зовні, а ще й зсередини. У 1917 році свої фінансові справи тут вела Харламівська соляна копальня. Пізніше в будівлі завжди розміщувались фінансові установи.

У 2023 році внаслідок чергового російського обстрілу сталася пожежа. На той час вже багато тижнів у місті не працювала рятувальна служба, тож у будівлі вигоріли всі внутрішні дерев’яні перекриття.

Палац культури

Історія палацу культури у Бахмуті починається ще до радянських часів — з 1902 року. Тоді він називався народним домом і розташовувався поміж кам’яних торгових рядів на тодішній площі Торговій. Будівля мала великий залом на 500 місць з особливим приміщенням для народної бібліотеки-читальні і з народною чайною в другому кінці. Пізніше будівля стала частиною споруди Палацу Леніна. Перед повномасштабною війною у цій будівлі був міський центр культури та дозвілля імені Євгена Мартинова. Центр мав статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини місцевого значення.

У 2022 році Палац культури став жертвою чергового артилерійського обстрілу Бахмута. Загорілися верхні поверхи будівлі, проте постраждала і зала на першому поверсі. За даними ДСНС, найбільшого удару зазнала покрівля та верхній поверх палацу.

Релігія

image
Храм у місті (зруйнований)

Християнство

Католицька церква

  • Костел Матері Божої Святого Розарію (РКЦ та УГКЦ). Костел перебуває у напівзруйнованому стані

Православна церква

  • Храм святителя Івана Золотоуста (УПЦ МП)
  • Свято-Миколаївський храм (УПЦ МП)

Іслам

Відомі люди

Уродженці

Мешканці

Міські голови

  • Педанов В. (1876—1888)
  • Першин Василь Іларіонович (1888—1916)
  • Айдинов Іван Христофорович (листопад 1917 — лютий 1918)
  • Рева Олексій Олександрович (з 1991)

Бахмут у культурі

29 вересня 2021 року відбулося спецпогашення поштових марок № 1955 «м. Бахмут, Донецька обл.» та № 1956 «м. Кременчук, Полтавська обл.» (дев'ятий випуск стандартних поштових марок з серії «Герби міст, селищ та сіл України»). Процедура спецпогашення відбувалася одночасно у поштових відділеннях Укрпошти у Києві («КИЇВ-01001»), Бахмуті («84511») та Кременчуку («39600») спеціальними штемпелями «Перший день» (ШПД № 897, № 898 та № 899). Окрім марок також було випущено спеціальний конверт з мапою України та позначенням територій Донецької та Полтавської областей, географічного положення міст Бахмут та Кременчук, а також відображенням гербів обидвох міст.

Цікаві факти про місто

  • Поблизу Бахмута можна побачити соляну шахту і найбільший підземний концертний зал у світі.
  • У місті розташоване найбільше підприємство в Східній Європі з виробництва ігристих вин класичним пляшковим методом.
  • Бахмут є одним із тих міст України, що втратили значення обласного центру, а отже більші можливості для розвитку, разом із Кам'янцем-Подільським, Дрогобичем та Ізмаїлом.

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=WJwrIJ51Te4

https://www.youtube.com/watch?v=4V8ujJIPO5g

Галерея

  • image
    Стадіон після російської терористичної атаки, 2022
  • image
    Житловий будинок
  • image
    Зруйнований будинок з муралом «Сім’я»

Див. також

Примітки

Бахмут
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Інформація у Вікіданих?
image Означення у Вікісловнику?
image Теми у Вікіджерелах?
image Проєкт
Проєкт
image Бахмут у Вікісховищі?
  1. . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Мер Бахмута повідомив, скільки цивільних жителів залишилось у місті. Еспресо TV. 31 травня 2023. оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. {{}}: Текст «Новини Еспресо» проігноровано ()
  3. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  4. Олександр Пономарів (25 січня 2018). . bbc.com. Бі-Бі-Сі. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  5. . Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  6. Свобода, Радіо (2 березня 2023). Кириленко: 80% Бахмута зруйновано, в місті залишаються менше від 5 тисяч людей. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 липня 2023.
  7. Ба́хмут // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  8. Каталог річок України / Г.І. Швець, Н.І. Дрозд, С.П. Левченко. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — С. 147. — 192 с. — 3000 прим. з джерела 21 грудня 2016
  9. Бахмут // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
  10. Українське життя Донеччини починалося у Бахмуті — історик (інтерв’ю). Вільне радіо. 8 вересня 2018. Процитовано 18 листопада 2022.
  11. Блог Пономарева: чи правильна табличка "Вхід заборонено"?. BBC News Україна (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
  12. Ба́хмут чи Бахму́т
  13. . bronza-lib.narod.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  14. Бахмутка. ВУЕ (укр.). Процитовано 18 квітня 2023.
  15. АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ). resource.history.org.ua. Процитовано 18 квітня 2023.
  16. Феодосій Макаревський) Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Екатеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 2.)
  17. . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  18. Пірко, Василь (05 листопада 2009). Проблема датування заснування міста Артемівська (PDF).
  19. Кабузан В. М. «Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII — первой половине XIX в. (1719—1858 гг.)», Наука, М; 1976 306 с. (с. 71)
  20. Верменич Я. Донбас у контексті теорій порубіжжя: соціогуманітарний аналіз / Український історичний журнал.— К., № 1 (520) за січень-лютий 2015.— С. 118. ISSN 0130-5247
  21. . www.history.org.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  22. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  23. . istoki.org.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  24. Три давні карти України і дивовижна поінформованість однієї з найстаріших газет світу. www.ukrinform.ua (укр.). 25 травня 2023. Процитовано 17 січня 2024.
  25. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  26. Татаринов, Сергій. Бахмутський козацький полк, XVIII ст. с. 219—220.
  27. Посунько, О. М. (1998). . www.rastko.rs. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  28. . archive.is. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  29. Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917—1959 рр. Том 2 О. Б. Добровольський. Левада, Львів — 2020.
  30. . amuz (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  31. Donbasjaka. Молодь вшанувала перше підняття державного прапора на Донбасі (ФОТО) | ngo.donetsk.ua. Процитовано 25 квітня 2018.
  32. Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідження., кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. — К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. — 840 с.
  33. Круцик, Роман (2011). Донщина. (PDF). Київ. с. 215—224. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 20 листопада 2018. {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  34. Коммунист № 211 від 14.09.1924, сторінка 3
  35. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  36. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  37. Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.
  38. Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.
  39. . sobitiya.com.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  40. . ТСН.ua (укр.). 13 квітня 2014. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  41. . espreso.tv. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  42. . ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  43. . espreso.tv. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  44. . espreso.tv. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  45. . espreso.tv. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  46. . www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  47. . www.liga.net. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  48. В Артемівську невідомі розстріляли автобус, є жертви, - ЗМІ. www.theinsider.ua. Процитовано 25 квітня 2018.
  49. . Українська правда. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  50. . ІА Українські Національні Новини (УНН) (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 25 квітня 2018.
  51. . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 25 квітня 2018.
  52. . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 25 квітня 2018.
  53. . Архів оригіналу за 6 квітня 2019. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  54. . artemrada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 квітня 2018.
  55. Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  56. . Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  57. . espreso.tv. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  58. . archive.is. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  59. російські загарбники завдали авіаудару по Бахмуту. Укрінформ. 19 травня 2022.
  60. . Укрінформ. 18 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  61. В Бахмуті залишились 3 тисячі цивільних. Дехто ховається, щоб не евакуюватись, - ОВА. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
  62. Ukraine Situation Report: Russia Gains In Bakhmut, Talk Of Imminent Fall Swirls. The War Zone. The Drive. 20 травня 2023.
  63. У Бахмуті зруйновано літак-пам’ятник МіГ-17. Новинарня. 10 березня 2023.
  64. Ворог не контролює Бахмут повністю, йдуть бої - Маляр. Укрінформ. 22 травня 2023.
  65. Найманці ПВК "Вагнер" розпочали вихід з-під Бахмута - британська розвідка.
  66. ЗСУ наступають і закріплюються південніше Бахмута та біля Новопрокопівки – Генштаб.
  67. Знищення Бахмута: на нових супутникових знімках – місто з тліючими руїнами. Радіо Свобода. 18 травня 2023.
  68. . 06274.com.ua - Сайт города Бахмута (Артемовск) (ru-UA) . Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  69. . artemrada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  70. . Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 25 серпня 2014.
  71. (рос.) Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
  72. . database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2018.
  73. «Количество жителей Бахмута продолжает сокращаться» [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.] «Вечерний Бахмут», 5 сентября 2017
  74. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 травня 2016.
  75. Гоу в Бахмут. Місто шампанських вин і троянд. Свои.City (рос.). Процитовано 21 січня 2020.
  76. Бахмут. П'ять місць з історією, які знищила росія — Свої.Сity. bakhmut-history.svoi.city. Процитовано 15 травня 2024.
  77. У Бахмуті від обстрілів постраждав костел | РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ (укр.). 10 грудня 2022. Процитовано 28 липня 2023.
  78. . Укрпошта (укр.). 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 7 вересня 2023.
  79. В Україні тепер можна відправити листа з маркою “Бахмут”. Вільне радіо. 29 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2023.
  80. Конверт з видом залізничного мосту у Кременчуці, марка з гербом міста і спецштемпель з перевідною датою: подарунки «Укрпошти» до Дня міста. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.
  81. У Кременчуці з'явилася ще одна легенда: унікальний поштовий штемпель. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.

Посилання

  • Вільне радіо [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • АРТЕ́МІВСЬК [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Фото з сайту Photo.tramvaj.ru [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • Міський портал (рос.) [ 22 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Прогноз погоди на 3, 5, 7 днів в Бахмуті (рос.) [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
  • Раковський Костянтин Сіль і шампанське. Артемівськ — найстаріше місто Донбасу. Його мешканці намагаються зберегти свою історичну індивідуальність і привабливе регіональне обличчя. [ 24 лютого 2013 у Wayback Machine.] // «Український тиждень» № 38 (99) за 18—24 вересня 2009 року, стор. 40—42.
  • Пірко В. О. Найдавніші міста Донеччини // Схід. — 2004. — вересень.
  • Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. — Донецьк, 2004. — 223 с.
  • Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 7 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. — Львів: «Слово», 1992. — 152 с.
  • Литвиновська М., Пірко В. Соляні промисли Донеччини в XVII—XVIII ст. — Донецьк, 2005. — 136 с.
  • Фотогалерея [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Антитерористичні сили взяли Артемівськ та Дружківку [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Декомунізація в дії: Артемівську на Донеччині повернули історичну назву [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Який вигляд має зруйнований росіянами Бахмут: сумні кадри з напівзруйнованого міста

Література

  • Артемівськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
  • Артемівськ, Артемівський район, Донецька область // Історія міст і сіл Української РСР
  • Артемівськ, Артемівський район, Донецька область (продовження) // Історія міст і сіл Української РСР

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bahmut Bahmut misto v Ukrayini Doneckij oblasti Administrativnij centr Bahmytskogo rajonu i Bahmytskoyi miskoyi gromadi Nazva mista pohodit vid nazvi r Bahmytki yaka pohodit vid tyurkskoyi nazvi stepovih konej bahmati BahmutGerb Bahmuta Prapor BahmutaMisto do rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 rociOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Bahmutskij rajonGromada Bahmutska miska gromadaZasnovane 1571Kolishnya nazva Artemivsk 1924 2016 Status mista z 1783 rokuNaselennya 517 30 09 2023 71094 01 01 2022 0 2024 Aglomeraciya Kramatorska aglomeraciyaPlosha 41 6 km Gustota naselennya 1781 osib km Poshtovi indeksi 84500 84510Telefonnij kod 380 6274Koordinati 48 35 41 pn sh 38 00 03 sh d 48 59472 pn sh 38 00083 sh d 48 59472 38 00083 Koordinati 48 35 41 pn sh 38 00 03 sh d 48 59472 pn sh 38 00083 sh d 48 59472 38 00083Vodojma r Bahmut Kamenuvatij YarNazva meshkanciv bahmutya nin bahmutya nka bahmutya ni bahmu tec bahmu tka bahmu tciDen mista druga subota veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BahmutDo obl resp centru fizichna 67 km zalizniceyu 89 km avtoshlyahami 93 kmDo Kiyeva fizichna 578 km zalizniceyu 789 km avtoshlyahami 672 kmMiska vladaAdresa 84500 Donecka oblast m Bahmut vul Miru 44Vebstorinka Bahmutska miskradaMiskij golova Reva Oleksij OleksandrovichBahmut u Vikishovishi KartaBahmutRuyini mista v 2023 rociBahmut pid chas aktivnih boyiv za misto Do rosijskogo vtorgnennya 2022 roku misto bulo centrom solyanoyi promislovosti Ukrayini ta zaliznichnim vuzlom Pid chas boyiv za Bahmut misto bulo zrujnovane na 80 NazvaBa hmut Bahmu t vid richki Bahmyt Arte mivsk u 1924 2016 rokah na chest bilshovika Sergyeyeva Artema GeografiyaRoztashuvannya Misto roztashovane v pivnichno shidnij chastini Doneckoyi oblasti na plato Doneckogo kryazhu yake prorizaye richka Bahmutka z pravoyu pritokoyu Kamenuvatogo Yaru Plato maye zagalnij nahil na pivnich do dolini r Siverskij Donec U rajoni Bahmuta visota vododilu na pivnichno zahidnij okolici stanovit 200 m ocinki visoti v centri mista blizko 84 m Bahmut rozmishenij za 3 km vid avtostradi E40M03 Kiyiv Harkiv p p Dovzhanskij ta za 89 km na pivnichnij shid vid Donecka Za sim kilometriv vid mista prohodit pobudovanij u 1953 1958 rokah kanal Siverskij Donec Donbas yakij maye velike znachennya dlya vodopostachannya mista U mezhah Doneckoyi visochini vidilyayetsya Bahmut Torecka visochina nazva yakoyi znovu vidpovidaye nazvi mista Grunti U rajoni mista perevazhayut rodyuchi grunti tipovi ta zvichajni chornozemi Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Lito spekotne posushlive Zima minliva inodi zi znachnimi morozami Najholodnishi misyaci roku sichen i lyutij serednya temperatura 6 8 C Maksimalna glibina promerzannya gruntu 80 sm minimalna 27 sm Najteplishij misyac lipen 20 25 C Absolyutna maksimalna temperatura sposterigayetsya v lipni 40 C Serednorichna kilkist atmosfernih opadiv stanovit 500 mm Z nih bilsha chastina vipadaye v teplij period U porivnyanni z navkolishnoyu miscevistyu chislo dniv iz tumanami snigovim pokrovom bilshe bezmoroznij period menshe ArheologiyaU 1930 h rokah u rajoni Alebastrovogo kar yeru ta 1955 roku na poselenni Karla Libknehta viyavleni kistki mamutiv davnokam yanoyi dobi NazvaNazva mista pohodit vid nazvi r Bahmutki yaka pohodit vid tyurkskoyi nazvi stepovih konej bahmati Za inshoyu versiyeyu vid krimskotatarskogo tureckogo imeni Mahmud abo Mahmet IstoriyaVid zasnuvannya Zagalnij viglyad Bahmuta v XIX st Volodimir Sikevich Persha versiya vpershe pro storozhu Bahmutsku zgaduyetsya pid 1571 r koli na misci davnogo zajmisha ukrayinciv stvoreno storozhovij punkt Moskovskogo carstva Cya versiya pro pohodzhennya Bahmuta argumentovano piddana kritici oskilki vsi storozhi zgidno z Rozpisom storozh roztashovuvalisya na livomu boci Siverskogo Doncya Bahmutivska naproti vpadinnya v nogo r Bahmut nini s Yampil Kramatorskogo rajonu i ne skladali zhodnih ukriplen a buli lishe miscyami zustrichi moskovskoyi prikordonnoyi sluzhbi dlya obminu informaciyeyu zgidno zi statutom storozhovoyi i stanichnoyi sluzhbi na storozhi ne dozvolyalosya navit rozkladati vognishe shob ne vikazati vorogovi miscya u yakomu zustrichayutsya storozhi prikordonniki U XVII st znachnij punkt solevarinnya Odin z oseredkiv povstannya Bulavina Yak povnocinne poselennya Bahmut zasnuvali kozaki Izyumskogo slobidskogo polku priblizno v 1680 1690 h za inshimi danimi 1701 go Dokumentalno dovedeno sho ostrog na r Bahmut zbuduvali slobidski kozaki z dozvolu moskovskogo uryadu v 1703 roci dzherelo a pershij jogo opis skladeno v 1704 roci Stanom na 1712 rik etnichno znachno dominuvali ukrayinci U 1715 roci rozpochav robotu solevarnij zavod U 1719 roci staye administrativnim centrom Bahmutskoyi provinciyi administrativno teritorialnoyi odinici v skladi Azovskoyi ta Voronizkoyi gubernij Rosijskoyi imperiyi Bahmutska provinciya likvidovana v 1783 roci U 1721 roci poruch iz mistom vidkriti pokladi kam yanogo vugillya Pershovidkrivachami promislovih pokladiv vugillya v regioni Donbasu ye landrat pomichnik gubernatora shlyahtich ukrayinsko polskogo pohodzhennya Mikita Veprejskij ta komendant Bahmutskoyi forteci kapitan Izyumskogo slobidskogo polku Semen Chirkov U Bahmuti pobudovana Pokrovska cerkva na koshti parafiyan i znachnoyu miroyu na koshti svyashennika Joanna Luk yanova yakij pozhertvuvav na hram cerkovne nachinnya naryadi ikoni ta knigi Pokrovska cerkva osvyachena 30 veresnya 1732 roku U vipusku londonskoyi gazeti The London Gazette vid 8 11 zhovtnya 1737 roku na pershij shpalti ye zgadka pro misto Bahmut na teritoriyi Ukrayini sho daye pidstavi doslidniku V Ilchenku interpretuvati cej fakt dlya viznachennya shidnih ukrayinskih kordoniv 27 zhovtnya 1748 roku stvoreno Bahmutskij kinnij kozackij polk U seredini XVIII stolittya Bahmut staye administrativnim centrom Slov yanoserbiyi U 1764 1765 rokah stvoreno Bahmutskij gusarskij polk dlya zahistu kordoniv na pravomu berezi Siverskogo Dincya Slov yanoserbiyi yakij sformovanij perevazhno z pereselenih na vilni tereni mizh richkami Bahmutom i Lugannyu serbiv bolgar ugorciv ta vihidciv iz Balkanskih krayin takozh do skladu polku uvijshov Moldavskij gusarskij polk Do kincya XVIII stolittya vtrachaye znachennya centru solevidobuvannya U 1782 1783 rokah zakrivayutsya spochatku solevarnij zavod a potim i fortecya Z 1783 i po 1920 ti roki ye centrom odnojmennogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Sil staye chastinoyu gerba Bahmuta zatverdzhenogo 2 serpnya 1811 roku Z 1870 h v okolicyah Bahmuta pochinayut rozroblyati pokladi vognetrivkoyi glini ta gipsu U Bahmuti shorichno provodilosya tri yarmarki pristosovani do cerkovnih svyat Osnovnim yarmarkom buv Petropavlivskij provodivsya 12 lipnya u Den apostoliv Petra i Pavla U 1895 roci v misti vijshla persha ukrayinska knizhka na Donechchini virshi M Chernyavskogo U 1903 roci vidkrilisya privatni Muzichni kursi Adel Merejnes vipusknici Videnskoyi konservatoriyi Na pochatku stolittya v Bahmuti pracyuvali tri gimnaziyi Realne Remisniche ta Duhovne uchilisha privatni cerkovnoprihodski ta narodni uchilisha i shkoli Vidavalosya kilka gazet Donecke slovo Bahmutske zhittya Bahmutska kopijka Narodna gazeta U chasi UNR Do 1917 roku v Bahmuti diyali okremi grupi ukrayinskih nacionalistiv sho poshiryuvali perevazhno ukrayinski p yesi Sproba 1914 roku vidkriti Prosvitu v Bahmutskomu poviti nashtovhnulasya na zhorstke protistoyannya z boku carskih chinovnikiv 7 listopada 1917 roku koli Centralna Rada svoyim Tretim Universalom progolosila utvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki nad Bahmutskoyu povitovoyu zemskoyu upravoyu nini budinok koledzhu transportnoyi infrastrukturi vpershe na Donbasi pidnyato zhovto sini nacionalni prapori U samomu Bahmuti ta navkolishnih selah diyut oseredki tovaristva Prosvita oseredki ukrayinskih partij z lita 1917 roku organizovuyutsya strukturi Vilnogo kozactva Prote v grudni 1917 roku odnochasno z bilshovickim zakolotom u Lugansku u Bahmuti do vladi prihodyat bilshoviki sho v lyutomu 1918 roku progoloshuyut Donecko Krivorizku Radyansku Respubliku Vijska Slov yanskoyi grupi Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi Armiyi UNR pid komanduvannyam polkovnika Volodimira Sikevicha 26 kvitnya 1918 roku zajnyali Bahmut U Bahmut vstupili nimecki j ukrayinski vijska Na korotkij chas do oseni 1918 roku tut bulo rozkvartirovano 3 j gajdamackij polk na choli z otamanom Volohom U zhovtni 1918 roku nezadovoleni getmanskoyu vladoyu meshkanci pidijmayut Bahmutske povstannya sho stalo yedinim vidomim povstannyam na pidtrimku novoyi petlyurivskoyi vladi po vsij Luganshini j Donechchini U listopadi 1918 roku pislya revolyuciyi u Nimechchini nimecki vijska evakuyuyutsya na batkivshinu u grudni togo zh roku misto j povit zahoplyuyut zagoni Krasnova j bilshe ukrayinska vlada ne ponovlyuyetsya tut vzhe do chasiv progoloshennya 24 serpnya 1991 roku Nezalezhnosti Ukrayini Period radyanskoyi okupaciyi Bratska mogila radyanskih voyiniv u Bahmuti source source source source source source source source Bratski mogili partizaniv gromadyanskoyi vijni radyanskih voyiniv Pivdenno Zahidnogo frontu 2020 25 listopada 1920 roku stav centrom Doneckoyi guberniyi U pershi roki radyanskoyi vladi v Bahmuti zhili ta pracyuvali dovgolitnij golova Radi narodnih komisariv USRR Vlas Chubar a takozh odin iz zasnovnikiv Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki Fedir Sergyeyev Artem na chest yakogo 13 veresnya 1924 roku Prezidiya CVK SRSR perejmenuvala Bahmut v Artemivsk U 1930 1932 rokah v Artemivsku prohodyat procesi nad vchitelyami zvinuvachenimi v ukrayinskomu nacionalizmi bilshoviki areshtovuyut i rozstrilyuyut usih she zhivih na toj chas ukrayinskih diyachiv vizvolnih zmagan U seredini 1930 h tut spaleno 70 vsogo bibliotechnogo fondu mista Misto postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu uryadom SRSR u 1932 1933 rokah Kilkist vstanovlenih zhertv 3255 osib 1 listopada 1941 roku misto zahopili gitlerivci v hodi Nimecko radyanskoyi vijni 5 veresnya 1943 roku misto zajmayut vijska SRSR U 1991 roci nezadovgo do progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini u misti inicijovano miscevij referendum shodo povernennya mistu istorichnoyi nazvi Utim iniciativa ne bula pidtrimana za progolosuvali lishe 25 Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Artemivsk ta Vijna na shodi Ukrayini Plosha Svobodi 12 kvitnya 2014 roku rosijski separatisti namagalisya progolositi v Artemivsku Donecku narodnu respubliku 25 travnya separatistam vdalosya zirvati provedennya viboriv Prezidenta Ukrayini v misti Pochinayuchi z 24 kvitnya teroristi 5 raziv zdijsnyuvali sprobi shturmu 1282 go centru zabezpechennya bronetankovim ozbroyennyam i tehnikoyu z metoyu zahoplennya vijskovoyi tehniki i strileckoyi zbroyi Isnuyut svidchennya i pro napadi bojovikiv na mirnih zhiteliv zokrema 27 chervnya na rejsovij avtobus Uvecheri 4 lipnya bijci bataljonu MVS Artemivsk zdijsnili rozviduvalnij rejd do Artemivska pid chas yakogo vidbuvsya bij bilya budivli prokuraturi de rozmishuvavsya shtab DNR yakij trivav blizko 20 hvilin Pid chas boyu obstrilyano budivlyu prokuraturi vnaslidok chogo znisheno shtab teroristiv spaleno avtomobil Gazel a takozh poshkodzheno odin iz stovpiv vulichnogo osvitlennya 6 lipnya 2014 roku misto zvilnene pidrozdilami Nacionalnoyi gvardiyi ta Zbrojnih sil Ukrayini vid rosijskih zagarbnikiv 5 sichnya 2015 roku molodshij serzhant Sergij Babichev perebuvav za kermom mikroavtobusa Bogdan kotrij pri perevezenni vzvodu rezervistiv potrapiv u DTP poblizu Artemivska Z Bogdanom zishtovhnuvsya vijskovij KrAZ Zaginulo 12 vijskovikiv sered nih Taras Gerasimyuk Igor Kaplunenko Yurij Linivenko Roman Malyuta Maksim Shipov she 21 zaznav travm 17 sichnya vid travm pomer Igor Didach 12 sichnya zaznav smertelnih poranen pid Artemivskom molodshij lejtenant Yaroslav Chomko 13 lyutogo 2015 roku teroristi obstrilyali misto z reaktivnih ustanovok zaginuli dvi lyudini u tomu chisli hlopchik drugoklasnik miscevoyi shkoli 10 bereznya pri vikonanni bojovogo zavdannya pid Bahmutom zaginuv soldat 43 go bataljonu Andrij Volodimirovich Litkin 7 travnya u boyu pid Artemivskom zaginuv soldat 30 yi brigadi Oleksandr Mikolajovich Chebanenko Obraz Oleksandra Chebanenka vtilenij u pam yatniku zagiblim voyinam Pereyaslavshini u m Pereyaslav Kiyivskoyi oblasti de pohovanij boyec 3 serpnya 2015 roku pered opivnichchyu zaznav smertelnogo poranennya poblizu mista Artemivsk pid chas artilerijskogo obstrilu teroristami vzvodnogo opornogo punktu kasetnoyu minoyu soldat bataljonu Chernigiv 1 Vasil Ostapchuk 23 veresnya 2015 roku Artemivska miska rada uhvalila rishennya zvernutisya do Verhovnoyi Radi Ukrayini pro povernennya mistu Artemivsk istorichnoyi nazvi Bahmut golosuvali za 31 proti 8 utrimalisya 3 ne golosuvali 3 4 lyutogo 2016 roku Verhovna Rada uhvalila postanovu pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv yaka nabula chinnosti 18 lyutogo Nazva mista Artemivsk zminilasya na Bahmut Takozh zminilisya nazvi 76 vulic i provulkiv 30 kvitnya 2016 roku v boyah pid Bahmutom zaginuv granatometnik Vadim Oleksandrovich Tarabanov U kinci serpnya 2016 pid Bahmutom zaginuv boyec 54 yi brigadi Oleksandr Vasyuk Povnomasshtabne vtorgnennya Budinok u Bahmuti pislya obstrilu 17 travnya 2022Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Rosijskij nastup na shid Ukrayini 2022 ta Boyi za Bahmut 2022 U travni 2022 roku liniya frontu nablizilas do mista pochalis artilerijski ta aviacijni obstrili mista Iz 73 tisyach meshkanciv Bahmuta do pochatku povnomasshtabnoyi vijni stanom na seredinu travnya u misti zalishalos trohi ponad 20 tisyach 17 travnya 2022 roku rosijska raketa vluchila u bagatokvartirnij budinok Zaginulo p yatero osib sered nih dvorichna ditina Stanom na berezen 2023 roku v misti dosi perebuvali 3000 civilnih chastina z nih perehovuvalasya vid ryatuvalnikiv ne bazhayuchi pokidati misto 1 serpnya 2022 roku pochalis boyi za Bahmut U 20 h chislah travnya 2023 roku rosijski zagarbniki zahopili perevazhnu chastinu mista pid kontrolem Sil Oboroni Ukrayini zalishilis budivli u pivdenno zahidnij chastini v rajoni skveru Druzhbi de znahodivsya znishenij na pochatku bereznya litak pam yatnik MiG 17 Boyi tochilis vzdovzh vulici Chajkovskogo Stanom na 24 travnya 2023 roku chastini mista kontrolyuyutsya silami oboroni Ukrayini Priblizno 27 travnya 2023 roku PVK Vagner pochala vivedennya svoyih vijsk iz Bahmuta Dana PVK skladala suttyevu silu pid chas sprob zahvatu ta rujnuvannya mista Stanom na 24 serpnya 2023 roku pidrozdili ZSU nastupayut ta zakriplyuyutsya na okolicyah Bahmuta Vnaslidok bojovih dij misto majzhe vshent znisheno Promislovist ta ekonomikaZ davnih chasiv misto velikij centr vidobuvannya kam yanoyi soli ponad 1 3 vidobutku v krayini U Bahmuti mistyatsya NDI Sil i golovnij ofis ArtemSil todi yak soledobuvni shahti roztashovani v Soledari Stanom na 2016 r prodovzhuyetsya modernizaciya solyanih rudnikiv i solepererobnih pidpriyemstv Bahmuta Ye zavodi metaloobrobnij obrobka kolorovih metaliv girnichogo ustatkuvannya ta instrumentiv remontno mehanichnij keramiko trubnij sklyanij cherepichnij 2006 roku v misti buv vidkritij zavod francuzkoyi kompaniyi Lafarge z virobnictva gipsokartonu ta suhih sumishej Rozvinuta harchova promislovist mlini hlibo i m yasokombinat likero gorilchanij zavod ta zavod shampanskih vin molokozavod 2006 roku bulo vidkrite VKO Ekoprodukt z virobnictva riznih napoyiv Legka promislovist vzuttyeva fabrika Svitoch i shvejna fabrika U Bahmutskomu rajoni roztashovani odna z najbilshih u Donbasi Mironivska DRES solyani shahti pokladi vognetrivkih glin Chasiv Yar gipsu U Bahmuti roztashovuvavsya trest Artemvugillyageologiya zaraz DRGP Doneckgeologiya U 1975 roci v misti pracyuvalo 64 promislovih pidpriyemstva ZAT Artemivskij mashinobudivnij zavod Vistek vul Miru 6 TOV Ukrelektromerezhbud vul Shiroka TOV Artemivskij likero gorilchanij zavod VAT Artemivskij zavod Dorindustriya vul Sibirceva TOV Budivelne upravlinnya Artemivsktransbud vul Kosmonavtiv 6 TOV Koncern Molokoprodukt vul Zarichna ZAT Artemivskij m yasokombinat vul Alebastrova ZAT Artemivskij zavod shampanskih vin Artemivsk Vajneri vul Patrisa Lumumbi 87 TOV Artemivskij hlibokombinat vul Soborna 14 Obsyag promislovogo virobnictva u 2003 roci 963 mln grn na 1 zhitelya 8692 grn Indeks promislovoyi produkciyi 30 1 2003 do 1990 roku Vikidi shkidlivih rechovin u 2003 roci v atmosferu vid dzherel zabrudnennya mista 3 7 tis tonn Obsyag realizovanoyi produkciyi pidpriyemstvami promislovosti mista za sichen listopad 2015 roku sklav 4742 7 mln grn sho na 219 2 mln grn abo 4 8 bilshe nizh za analogichnij period 2014 roku Politichna sistemaMisceva vlada u Bahmuti nalezhit miskij radi sho obirayetsya raz na chotiri roki na osnovi zagalnogo pryamogo tayemnogo viborchogo prava Rada maye svij vikonavchij komitet Golovoyu mista ye miskij golova sho obirayetsya odnochasno z viborami Radi na chotiri roki ta zdijsnyuye svoyi povnovazhennya na postijnij osnovi Ocholyuye vikonavchij komitet miskoyi radi golovuye na zasidannyah miskoyi radi Miskim golovoyu Bahmuta z 1991 roku ye Oleksij Reva Na 2022 rik vin keruye mistom vzhe 31 rik sho prizvodit na dumku deyakih mistyan do zastoyu v zhitti mista U misti takozh roztashovani organi upravlinnya Bahmutskim rajonom Bahmutska rajonna administraciya Bahmutska miska rada ta inshi Na prezidentskih viborah 2004 roku misto viddalo za Viktora Yanukovicha 93 62 golosiv za Yushenka 4 19 NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1897 19 316 1923 28 904 49 6 1926 37 354 29 2 1939 55 409 48 3 1959 60 626 9 4 1970 82 342 35 8 1979 87 084 5 8 1989 90 279 3 7 2001 82 916 8 2 2005 80 655 2 7 2010 78 849 2 2 2014 77 474 1 7 2022 71 094 8 2 2023 500 99 3 Ridna mova naselennya za danimi perepisu 1897 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 11 928 61 75 Rosijska 3 659 18 94 Yidish 3 223 16 69 Inshi 506 2 62 Razom 19 316 100 00 Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 83 146 osib iz nih 27 61 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 71 07 rosijsku 0 19 virmensku 0 15 cigansku 0 10 bilorusku 0 03 moldovsku 0 01 bolgarsku ta grecku a takozh nimecku gagauzku polsku rumunsku ugorsku ta yevrejsku movi Chiselnist naselennya Bahmuta na 1 chervnya 2017 roku sklala 75 9 tis osib Nacionalnij sklad i ridna mova naselennya Bahmuta Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennih nacionalnostej ta ridnoyi movi stanom na 2012 rik N Sklad Chiselnist Chastka Ridna mova Ukrayinska mova Rosijska mova 1 Ukrayinci 78 993 69 42 49 1 50 82 Rosiyani 31 301 27 51 96 7 3 2 3 Bilorusi 705 0 62 15 9 2 75 64 Virmeni 396 0 35 48 7 1 3 49 75 Cigani 263 0 23 57 8 9 5 30 46 Yevreyi 224 0 20 0 4 5 4 92 4Usogo 113 785 100 00 Pid chas boyiv za Bahmut na protyazi listopada 2022 kvitnya 2023 roku misto bulo majzhe povnistyu zrujnovane vidpovidno j zhiti v nomu stalo malomozhlivim tomu bilshist naselennya evakuyuvalosya Pislya zahoplennya Bahmuta rosijskimi zagarbnikami navesni 2023 roku v misti vid dovoyennih 70 tisyach lishilosya ne bilshe nizh 500 cholovik a stanom na 2024 rik rosijski propagandisti povidomlyayut nachebto v misti ne zalishilosya zhodnogo zhitelya TransportZaliznichnij vokzal Bahmut 2023Miskij elektrotransport trolejbus z 29 kvitnya 1968 roku 8 marshrutiv div Bahmutskij trolejbus Marshrutni avtobusi Na teritoriyi mista roztashovani zaliznichni stanciyi Bahmut I Bahmut vokzal Maloilshivska i Stupki FinansiByudzhet mista 1975 roku 12 6 mln karbovanciv Eksport tovariv 2003 roku 90 5 mln dolariv SShA Pryami inozemni investiciyi na 2003 rik 20 8 mln dolariv SShA Obsyag viroblenih poslug 2003 roku 42 4 mln griven Koeficiyent bezrobittya 2 2 Serednomisyachna zarplata 2003 roku 501 grivnya Kultura ta osvitaKoledzh transportnoyi infrastrukturiMiskij narodnij dim U Bahmuti rozmisheni Donecka geofizichna ekspediciya i doslidna stanciya vinogradarstva j sadivnictva kinoteatri geologichnij muzej klubi biblioteki 1959 roku za proyektom skulptoriv A Shaprana i M Dekermendzhi sporudzheno 12 metrovij bronzovij pam yatnik Artemu Artemivskij vchitelskij institut Artemivskij miskij centr ditej ta yunactva vul Miru Artemivskij miskij centr kulturi ta vidpochinku pl Svobodi Bahmutskij miskij narodnij dim vul Peremogi Budinok tehniki DRGP Doneckgeologiya vul Sibirceva Palac kulturi Mashinobudivnik vul Miru Artemivskij industrialnij tehnikum vul Chajkovskogo Koledzh transportnoyi infrastrukturi vul Miru Bahmutskij koledzh mistectv imeni Ivana Karabicya vul Lermontova Artemivske pedagogichne uchilishe vul Blagovishenska Bahmutskij medichnij koledzh vul V Nosakova Artemivskij profesijnij licej vul Oboroni Artemivska centralna rajonna likarnya vul Miru Bahmutskij NVK 11 20 shkil 11 600 uchniv 29 ditsadkiv 3500 ditej 4 PTU 2000 uchniv 2 tehnikumi 6000 uchniv muzichni shkoli 5 budinkiv kulturi ta klubiv 12 bibliotek Z 2014 roku v Bahmuti pochali z yavlyatisya novi urbanistichni ta socialni proyekti Rekonstruyuvali naberezhnu richki Bahmutka skver na Bulvari metalurgiv ta Aleyu troyand Pidtrimka mizhnarodnih grantiv dopomogla vidremontuvati likarni shkoli biblioteki a 2016 roku rekonstruyuvali miskij centr socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodi Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Bahmuta Pam yatnik radyanskim voyinam tankistam Pogruddya Kindratu Bulavinu U misti Bahmut Doneckoyi oblasti na obliku perebuvaye 43 pam yatki istoriyi ta 9 pam yatok monumentalnogo mistectva Bahmutska shkola mistectv 1 Ce bula najstarisha shkola Donechchini U 2023 roci yij malo vimovnitisya 120 rokiv Ansambl istorichnih budivel shkoli mistectv skladavsya z dvoh budinkiv osobnyaka Yakova Abramovicha Smolenskogo u stili modern ta Komercijnogo klubu yakij poyednuye risi stiliv istoricizmu ta modernu Obidvi budivli mali istorichnu ta hudozhnyu cinnist buli nevid yemnoyu chastinoyu arhitekturnogo centru Bahmuta Z seredini 1960 h rokiv tut pracyuvala dityacha muzichna shkola A z 1930 h tam roztashovuvalas miska miliciya a pislya Drugoyi svitovoyi vijni metodichnij kabinet partijno politichnoyi osviti poshta ta telegraf Budivli majzhe stovidsotkovo zberegla svij avtentichnij fasad razom z metalevim dashkom i balkonom U 2004 roci budivlyam shkoli mistectv nadali status shojno viyavlenih ob yektiv arhitekturnoyi spadshini miscevogo znachennya U 2022 roci budivli znisheni rosijskoyu armiyeyu Bahmutska filiya Azovsko Donskogo komercijnogo banku Pobudovana u 1900 1902 rokah u stili neorenesans U 1983 roci vona yedina v misti mala status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya Budivlya kolishnogo Azovsko Donskogo banku unikalna tim sho ce yedina sporuda yaka majzhe povnistyu zberegla svoyu avtentichnist ne tilki zovni a she j zseredini U 1917 roci svoyi finansovi spravi tut vela Harlamivska solyana kopalnya Piznishe v budivli zavzhdi rozmishuvalis finansovi ustanovi U 2023 roci vnaslidok chergovogo rosijskogo obstrilu stalasya pozhezha Na toj chas vzhe bagato tizhniv u misti ne pracyuvala ryatuvalna sluzhba tozh u budivli vigorili vsi vnutrishni derev yani perekrittya Palac kulturi Istoriya palacu kulturi u Bahmuti pochinayetsya she do radyanskih chasiv z 1902 roku Todi vin nazivavsya narodnim domom i roztashovuvavsya pomizh kam yanih torgovih ryadiv na todishnij ploshi Torgovij Budivlya mala velikij zalom na 500 misc z osoblivim primishennyam dlya narodnoyi biblioteki chitalni i z narodnoyu chajnoyu v drugomu kinci Piznishe budivlya stala chastinoyu sporudi Palacu Lenina Pered povnomasshtabnoyu vijnoyu u cij budivli buv miskij centr kulturi ta dozvillya imeni Yevgena Martinova Centr mav status shojno viyavlenogo ob yekta kulturnoyi spadshini miscevogo znachennya U 2022 roci Palac kulturi stav zhertvoyu chergovogo artilerijskogo obstrilu Bahmuta Zagorilisya verhni poverhi budivli prote postrazhdala i zala na pershomu poversi Za danimi DSNS najbilshogo udaru zaznala pokrivlya ta verhnij poverh palacu ReligiyaHram u misti zrujnovanij Hristiyanstvo Katolicka cerkva Kostel Materi Bozhoyi Svyatogo Rozariyu RKC ta UGKC Kostel perebuvaye u napivzrujnovanomu staniPravoslavna cerkva Hram svyatitelya Ivana Zolotousta UPC MP Svyato Mikolayivskij hram UPC MP Islam Bahmutska mechet chastkovo zrujnovana Vidomi lyudiUrodzhenci Atnabunt Zahar Illich 1897 1921 ukrayinskij vijskovik kozak 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Berkovich Esfir Semenivna 1912 1992 ukrayinska bibliografinya Verlinskij Boris Markovich 1887 1950 shahist pershij grosmejster SRSR z 1929 roku mizhnarodnij majster prisvoyeno 1950 roku za osoblivi zaslugi v shahi posmertno Vigdergauz Pavlo Isaakovich 1925 2013 arhitektor laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Volkova Alina Ivanivna operna spivachka Narodna artistka URSR Georgiyevskij Viktor Petrovich 1937 2018 provizor doktor farmacevtichnih nauk profesor chlen korespondent NANU Golubyev Pavlo Vasilovich 1883 1966 ukrayinskij spivak bariton pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1953 Gutirya V yacheslav Volodimirovich ukrayinskij hudozhnik ta skulptor Derman Sofiya Yakivna 1886 1960 poetesa Dobrov Gennadij Mihajlovich 1929 1989 ukrayinskij naukovec zasnovnik ukrayinskoyi naukoznavchoyi shkoli Zabirko Vitalij Sergijovich ukrayinskij pismennik Zagorulko Boris Terentijovich 1927 1985 ukrayinskij pismennik Korobov Volodimir Andrijovich 1924 2001 ukrayinskij hudozhnik Kostromenko Vadim Vasilovich 1934 2017 ukrayinskij kinooperator kinorezhiser Kovalov V yacheslav Yaroslavovich 1976 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kohovskij Vsevolod Porfirijovich 1835 1891 pedagog pismennik general lejtenant zasnovnik ta pershij direktor Pedagogichnogo muzeyu u Peterburzi Kurinnij Oleksij Viktorovich 1986 2017 ukrayinskij gromadskij diyach politolog pravnik poet ta ekspert iz rozvitku ukrayinskoyi movi Krimskij Sergij Borisovich 1930 2010 ukrayinskij filosof kulturolog laureat Shevchenkivskoyi premiyi zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini chlen Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Nesheret Sergij Anatolijovich 1965 2014 starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Oleshko Vitalij Igorovich 1975 2018 soldat rezervu Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Martinov Yevgen Grigorovich 1948 1990 spivak ta kompozitor Miroshnichenko Artem Mikolajovich 1983 2019 ukrayinskij gromadskij diyach volonter ta aktivist GO Bahmut Ukrayinskij 1881 1934 vipusknicya Videnskoyi konservatoriyi zasnovnicya muzichnih kursiv u Bahmuti Poltavec Viktor Ivanovich pershij ministr vugilnoyi promislovosti Ukrayini 1994 1995 2007 2010 Kandidat tehnichnih nauk chlen korespondent Akademiyi girnichih nauk Ukrayini Prokopenko Oleg Isaakovich 1932 1990 ukrayinskij scenarist Sem Spevak 1899 1971 amerikanskij pismennik zhurnalist dramaturg scenarist Stecyun Mikola Grigorovich ukrayinskij kompozitor 1856 1951 istorik pedagog Finkel Oleksandr Mojsejovich 1899 1968 movoznavec Chernenko Chornij Porfirij Kostyantinovich ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR Shvec Vladislav Oleksandrovich 1926 2007 ukrayinskij dirigent muzikant ta muzichnij pedagog Shepitko Larisa Yuhimivna 1938 1979 kinorezhiserka scenaristka ta kinoaktorka Voroshilov Kliment Yefremovich 1881 1969 radyanskij vijskovij ta politichnij diyach dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj Socialistichnoyi Praci pershij Marshal Radyanskogo Soyuzu Meshkanci Avedikov Avdiyenko Petro Ovdijovich 1899 1972 ukrayinskij aktor ta teatralnij diyach Avedikova Yelizaveta Andriyivna 1878 1968 ukrayinska aktorka Valh Boris Sergijovich 1876 1942 likar zoolog zasnovnik ta pershij direktor Bahmutskogo krayeznavchogo muzeyu Grilihes Rafayil 1821 kin XIX st pidpriyemec zasnovnik pershoyi tipografiyi v Bahmuti Zadorozhnij Sergij Sergijovich ukrayinskij futzalist ta trener Lagunov Solomon Isakovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Lopatin Igor Kostyantinovich 1923 2012 ukrayinskij vchenij zoolog profesor Onipko Semen Ivanovich 1913 1975 ukrayinskij aktor Onopriyenko Yevgen Fedorovich 1925 1997 ukrayinskij kinodramaturg Pavlivskij Boris Sergijovich 1906 2004 ukrayinskij poet ta zhurnalist Strizhevskij Gavrilo Yakovich 1838 ukrayinskij gromadskij diyach pedagog ta etnograf Miski golovi Pedanov V 1876 1888 Pershin Vasil Ilarionovich 1888 1916 Ajdinov Ivan Hristoforovich listopad 1917 lyutij 1918 Reva Oleksij Oleksandrovich z 1991 Bahmut u kulturi29 veresnya 2021 roku vidbulosya specpogashennya poshtovih marok 1955 m Bahmut Donecka obl ta 1956 m Kremenchuk Poltavska obl dev yatij vipusk standartnih poshtovih marok z seriyi Gerbi mist selish ta sil Ukrayini Procedura specpogashennya vidbuvalasya odnochasno u poshtovih viddilennyah Ukrposhti u Kiyevi KIYiV 01001 Bahmuti 84511 ta Kremenchuku 39600 specialnimi shtempelyami Pershij den ShPD 897 898 ta 899 Okrim marok takozh bulo vipusheno specialnij konvert z mapoyu Ukrayini ta poznachennyam teritorij Doneckoyi ta Poltavskoyi oblastej geografichnogo polozhennya mist Bahmut ta Kremenchuk a takozh vidobrazhennyam gerbiv obidvoh mist Cikavi fakti pro mistoPoblizu Bahmuta mozhna pobachiti solyanu shahtu i najbilshij pidzemnij koncertnij zal u sviti U misti roztashovane najbilshe pidpriyemstvo v Shidnij Yevropi z virobnictva igristih vin klasichnim plyashkovim metodom Bahmut ye odnim iz tih mist Ukrayini sho vtratili znachennya oblasnogo centru a otzhe bilshi mozhlivosti dlya rozvitku razom iz Kam yancem Podilskim Drogobichem ta Izmayilom Videohttps www youtube com watch v WJwrIJ51Te4 https www youtube com watch v 4V8ujJIPO5gGalereyaStadion pislya rosijskoyi teroristichnoyi ataki 2022 Zhitlovij budinok Zrujnovanij budinok z muralom Sim ya Div takozhBahmutska provinciya Bahmutskij solyanij sindikat Bahmutskij strajk 1765 roku Boyi za BahmutPrimitkiBahmut u sestrinskih VikiproyektahPortal Donechchina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Donechchina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Bahmut u Vikishovishi Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Mer Bahmuta povidomiv skilki civilnih zhiteliv zalishilos u misti Espreso TV 31 travnya 2023 originalu za 8 lipnya 2023 Procitovano 14 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst Novini Espreso proignorovano dovidka Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Oleksandr Ponomariv 25 sichnya 2018 bbc com Bi Bi Si Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Svoboda Radio 2 bereznya 2023 Kirilenko 80 Bahmuta zrujnovano v misti zalishayutsya menshe vid 5 tisyach lyudej Radio Svoboda ukr Procitovano 28 lipnya 2023 Ba hmut Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Katalog richok Ukrayini G I Shvec N I Drozd S P Levchenko Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1957 S 147 192 s 3000 prim z dzherela 21 grudnya 2016 Bahmut Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Ukrayinske zhittya Donechchini pochinalosya u Bahmuti istorik interv yu Vilne radio 8 veresnya 2018 Procitovano 18 listopada 2022 Blog Ponomareva chi pravilna tablichka Vhid zaboroneno BBC News Ukrayina ukr Procitovano 18 listopada 2022 Ba hmut chi Bahmu t bronza lib narod ru Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 Bahmutka VUE ukr Procitovano 18 kvitnya 2023 ARTEMIVSK BAHMUT resource history org ua Procitovano 18 kvitnya 2023 Feodosij Makarevskij Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii Ekaterinoslav 1880 Vyp 2 S 2 tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 Pirko Vasil 05 listopada 2009 Problema datuvannya zasnuvannya mista Artemivska PDF Kabuzan V M Zaselenie Novorossii Ekaterinoslavskoj i Hersonskoj gubernij v XVIII pervoj polovine XIX v 1719 1858 gg Nauka M 1976 306 s s 71 Vermenich Ya Donbas u konteksti teorij porubizhzhya sociogumanitarnij analiz Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1 520 za sichen lyutij 2015 S 118 ISSN 0130 5247 www history org ua Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 5 serpnya 2016 Procitovano 27 travnya 2016 istoki org ua Arhiv originalu za 28 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 Tri davni karti Ukrayini i divovizhna poinformovanist odniyeyi z najstarishih gazet svitu www ukrinform ua ukr 25 travnya 2023 Procitovano 17 sichnya 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2016 Procitovano 27 travnya 2016 Tatarinov Sergij Bahmutskij kozackij polk XVIII st s 219 220 Posunko O M 1998 www rastko rs Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 archive is 27 travnya 2016 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 Vid UNR do OUN ukrayinskij ruh na Donechchini 1917 1959 rr Tom 2 O B Dobrovolskij Levada Lviv 2020 amuz ros Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 16 listopada 2018 Donbasjaka Molod vshanuvala pershe pidnyattya derzhavnogo prapora na Donbasi FOTO ngo donetsk ua Procitovano 25 kvitnya 2018 Kruti Sichen 1918 roku dok materiali doslidzhennya kinoscenarij Uporyad Ya Gavrilyuk K Vid centr Prosvita 2008 840 s Krucik Roman 2011 Donshina PDF Kiyiv s 215 224 ISBN 978 966 410 023 3 Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2016 Procitovano 20 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Kommunist 211 vid 14 09 1924 storinka 3 11 serpnya 2011 Arhiv originalu za 30 veresnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2016 Spravochnik Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 598 s Isaev A V Ot Dubno do Rostova M AST Tranzitkniga 2004 sobitiya com ua Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 TSN ua ukr 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 espreso tv Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 ukr segodnya ua ukr Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 espreso tv Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 espreso tv Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 espreso tv Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 www theinsider ua Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 www liga net Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 V Artemivsku nevidomi rozstrilyali avtobus ye zhertvi ZMI www theinsider ua Procitovano 25 kvitnya 2018 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 IA Ukrayinski Nacionalni Novini UNN ukr Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 25 kvitnya 2018 memorybook org ua Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2018 memorybook org ua Arhiv originalu za 26 chervnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka artemrada gov ua ukr Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 kvitnya 2018 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 4 lyutogo 2016 roku 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 espreso tv Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 archive is 4 veresnya 2016 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 rosijski zagarbniki zavdali aviaudaru po Bahmutu Ukrinform 19 travnya 2022 Ukrinform 18 travnya 2022 Arhiv originalu za 19 travnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 V Bahmuti zalishilis 3 tisyachi civilnih Dehto hovayetsya shob ne evakuyuvatis OVA RBK Ukraina ukr Procitovano 28 bereznya 2023 Ukraine Situation Report Russia Gains In Bakhmut Talk Of Imminent Fall Swirls The War Zone The Drive 20 travnya 2023 U Bahmuti zrujnovano litak pam yatnik MiG 17 Novinarnya 10 bereznya 2023 Vorog ne kontrolyuye Bahmut povnistyu jdut boyi Malyar Ukrinform 22 travnya 2023 Najmanci PVK Vagner rozpochali vihid z pid Bahmuta britanska rozvidka ZSU nastupayut i zakriplyuyutsya pivdennishe Bahmuta ta bilya Novoprokopivki Genshtab Znishennya Bahmuta na novih suputnikovih znimkah misto z tliyuchimi ruyinami Radio Svoboda 18 travnya 2023 06274 com ua Sajt goroda Bahmuta Artemovsk ru UA Arhiv originalu za 8 grudnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 artemrada gov ua ukr Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 25 serpnya 2014 ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej www demoscope ru originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2021 database ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2018 Kolichestvo zhitelej Bahmuta prodolzhaet sokrashatsya 5 travnya 2018 u Wayback Machine Vechernij Bahmut 5 sentyabrya 2017 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 travnya 2016 Gou v Bahmut Misto shampanskih vin i troyand Svoi City ros Procitovano 21 sichnya 2020 Bahmut P yat misc z istoriyeyu yaki znishila rosiya Svoyi Sity bakhmut history svoi city Procitovano 15 travnya 2024 U Bahmuti vid obstriliv postrazhdav kostel RIMSKO KATOLICKA CERKVA V UKRAYiNI ukr 10 grudnya 2022 Procitovano 28 lipnya 2023 Ukrposhta ukr 24 veresnya 2021 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 7 veresnya 2023 V Ukrayini teper mozhna vidpraviti lista z markoyu Bahmut Vilne radio 29 veresnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2023 Konvert z vidom zaliznichnogo mostu u Kremenchuci marka z gerbom mista i specshtempel z perevidnoyu datoyu podarunki Ukrposhti do Dnya mista Kremenchucka gazeta ukr Procitovano 7 veresnya 2023 U Kremenchuci z yavilasya she odna legenda unikalnij poshtovij shtempel Vsi novini Kremenchuka na sajti Kremenchuckij Telegraf ukr Procitovano 7 veresnya 2023 PosilannyaVilne radio 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ARTE MIVSK 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Foto z sajtu Photo tramvaj ru 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine Miskij portal ros 22 serpnya 2007 u Wayback Machine Prognoz pogodi na 3 5 7 dniv v Bahmuti ros 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Rakovskij Kostyantin Sil i shampanske Artemivsk najstarishe misto Donbasu Jogo meshkanci namagayutsya zberegti svoyu istorichnu individualnist i privablive regionalne oblichchya 24 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 38 99 za 18 24 veresnya 2009 roku stor 40 42 Pirko V O Najdavnishi mista Donechchini Shid 2004 veresen Pirko V O Zaselennya i gospodarske osvoyennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck 2004 223 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 7 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Litvinovska M Pirko V Solyani promisli Donechchini v XVII XVIII st Doneck 2005 136 s Fotogalereya 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Antiteroristichni sili vzyali Artemivsk ta Druzhkivku 7 lipnya 2014 u Wayback Machine Dekomunizaciya v diyi Artemivsku na Donechchini povernuli istorichnu nazvu 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Yakij viglyad maye zrujnovanij rosiyanami Bahmut sumni kadri z napivzrujnovanogo mistaLiteraturaArtemivsk Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Artemivsk Artemivskij rajon Donecka oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Artemivsk Artemivskij rajon Donecka oblast prodovzhennya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR

Дата публікації:
Топ