Молдавський гусарський полк — військове кінне формування та адміністративно-територіальне утворення Російської імперії, що було створено на межі Єлисаветградської провінції й Землі Війська Запорозького.
Молдавський гусарський полк | |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Належність | Російська імператорська армія |
Вид | Кавалерія |
Тип | Гусари |
Чисельність | полк |
Розформовано | 1776 |
Був утворений на початку російсько-турецької війни у 1769 році у складі 16 рот. Створений з західних поселень Новокозацького полку. За російським сценарієм полк мав бути сформований з османських підданих православного віросповідання (молдован і волохів), які перейшли на бік Російської імперії під час російсько-турецької війни 1768—1774 років. Проте основною складовою були українські козаки з Новокозацького полку. Центром полку став споруджений за наказом командувача 2-ю армією генерал-аншефа Петра Івановича Паніна Павлівський редут, що згодом називався посад Павлівськ, Ново-Павлівськ, — сучасна Новоукраїнка.
Увійшов до складу Єлисаветградської провінції. 1776 року більша частина увійшла до Катерининського повіту, а менша до Новопавлівського повіту.
Роти (шанці) полку
- 1-а рота — Павлівський шанець (згодом — посад Павлівськ, Ново-Павлівськ; сучасна Новоукраїнка)
- 2-а рота — Виська (Велика Виска)
- 3-я рота — Піщаний Брід
- 4-а рота — Чорний Ташлик
- 5-а рота — Тернівка
- 6-а рота — Інгульський шанець (Лемківська, містечко Інгульськ; сучасне)
- 7-а рота — Добрянка
- 8-а рота — Синюхин Брід
- 9-а рота — Липняжка (Красна Слобідка)
- 10-а рота — Плетений Ташлик
- 11-а рота — Лиса Гора
- 12-а рота — Сухий Ташлик (також — Глодоси)
- 13-а рота — Тишківка
- 14-а рота — Грузьке
- 15-а рота — Вільшанка, або Маслов
- 16-а рота — Катерининський шанець, або Мігійськ (сучасний Ольвіополь)
Командири
- 1759-1765 — полковник граф Подгорічані Іван Михайлович
Джерела
- Потто В.А., Одинцовъ I С.И. Исторія Ахтырскаго полка. Том II. 1765-1796 г. — СПб. : типографія В.С. Балашевъ и Ко, 1902. — 153 с.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moldavskij gusarskij polk vijskove kinne formuvannya ta administrativno teritorialne utvorennya Rosijskoyi imperiyi sho bulo stvoreno na mezhi Yelisavetgradskoyi provinciyi j Zemli Vijska Zaporozkogo Moldavskij gusarskij polkKrayinaRosijska imperiyaNalezhnistRosijska imperatorska armiyaVidKavaleriyaTipGusariChiselnistpolkRozformovano1776 Buv utvorenij na pochatku rosijsko tureckoyi vijni u 1769 roci u skladi 16 rot Stvorenij z zahidnih poselen Novokozackogo polku Za rosijskim scenariyem polk mav buti sformovanij z osmanskih piddanih pravoslavnogo virospovidannya moldovan i volohiv yaki perejshli na bik Rosijskoyi imperiyi pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv Prote osnovnoyu skladovoyu buli ukrayinski kozaki z Novokozackogo polku Centrom polku stav sporudzhenij za nakazom komanduvacha 2 yu armiyeyu general anshefa Petra Ivanovicha Panina Pavlivskij redut sho zgodom nazivavsya posad Pavlivsk Novo Pavlivsk suchasna Novoukrayinka Uvijshov do skladu Yelisavetgradskoyi provinciyi 1776 roku bilsha chastina uvijshla do Katerininskogo povitu a mensha do Novopavlivskogo povitu Roti shanci polku1 a rota Pavlivskij shanec zgodom posad Pavlivsk Novo Pavlivsk suchasna Novoukrayinka 2 a rota Viska Velika Viska 3 ya rota Pishanij Brid 4 a rota Chornij Tashlik 5 a rota Ternivka 6 a rota Ingulskij shanec Lemkivska mistechko Ingulsk suchasne 7 a rota Dobryanka 8 a rota Sinyuhin Brid 9 a rota Lipnyazhka Krasna Slobidka 10 a rota Pletenij Tashlik 11 a rota Lisa Gora 12 a rota Suhij Tashlik takozh Glodosi 13 a rota Tishkivka 14 a rota Gruzke 15 a rota Vilshanka abo Maslov 16 a rota Katerininskij shanec abo Migijsk suchasnij Olviopol Komandiri1759 1765 polkovnik graf Podgorichani Ivan MihajlovichDzherelaPotto V A Odincov I S I Istoriya Ahtyrskago polka Tom II 1765 1796 g SPb tipografiya V S Balashev i Ko 1902 153 s ros doref