Па́нін Петро́ Іва́нович (нар. 1721 — пом.15 (26) квітня 1789) — військовий Російської імперії. Брав участь у колоніальних війнах у Румунії та Кримській державі. Начальник каральних військ Московщини під час національно-визвольної війни країн Поволжа (1775).
Петро Іванович Панін | ||||
---|---|---|---|---|
Пётр Иванович Панин | ||||
Народження | 1721 Російська імперія с. Везовна Мещівського повіту | |||
Смерть | 15 (26) квітня 1789 Російська імперія Москва | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія | |||
Звання | Генерал-аншеф | |||
Війни / битви | штурм Бендер, | |||
Відносини | брат Панін Микита Іванович, син Панін Микита Петрович | |||
Титул | граф[d] | |||
Рід | d | |||
Діти | Панін Микита Петрович і d[1] | |||
Нагороди | ||||
Панін Петро Іванович у Вікісховищі |
Граф, генерал-аншеф, сенатор. Особистим секретарем генерала був український філософ Володимир Золотницький.
Кар'єра
Перша кримська війна
1736 розпочав військову службу солдатом лейб-гвардії Ізмайловському полку, того ж року був підвищений до офіцера та відправлений до армії на кримський театр Російсько-турецької війни. Брав участь в здобутті Перекопу та окупації столиці Кримської держави Бахчисараю.
Семирічна війна
Служив під началом фельдмаршала Лассі під час російсько-шведської війни.
1756 на початку Семирічної війни перебував у чині генерал-майора. Особливо відзначився в та битві при Цорндорфі.
1759 за перемогу у битві при Кунерсдорфі став генерал-поручиком.
1760 року разом з Чернишовим, та , захопив Берлін. Керував Східною Пруссією в статусі тимчасового Кенігсбергського генерал-губернатора та російськими окупаційними силами в Померанії й Голштинії.
1762 при сходженні на престол Катерини II, Петро Панін зведений у генерал-аншефи та призначений сенатором і членом Ради.
Друга кримська війна
1769 призначено командувачем 2-ї армії на російсько-турецька війна. Після убачі поблизу Бендер розташував війська на зимових квартирах між Бугом і Озівським морем, чим перешкодив Кримській державі провести контрнаступ.
У 1770 року керував взяттям фортеці Бендери. Під час облоги зумів схилити на свій бік буджацьких, білгородських та єдисанських татар.
Опала
За успішні колоніальні походи Паніна нагороджено Орденом Святого Георгія, але звістку про перемогу було сприйнято імператрицею досить сухо, позаяк вона була незадоволена великими втратами та руйнуванням Бендер. Відчуваючи себе скривдженим, а також внаслідок загострення хвороби, Панін того ж року виходить у відставку.
Оселившись у Москві, Панін почав різко висловлювати своє незадоволення, що дійшло до відома імператриці. Вважаючи його першим ворогом, себе персональним кривдником та зухвалим базікою, повеліла встановити за ним нагляд.
Каральна війна проти Поволзьких країн
Національно-визвольна війна країн Поволжа проти Московщини повернула Паніна до військової справи. Завдяки намаганням графа Потьомкіна та брата Микити Івановича Паніна, імператриця після смерті , в 1774 році доручила Паніну керівництво усім каральним військом супроти Пугачова та Казанською, Оренбурзькою і Нижньогородською губерніями. Невдовзі армія Пугачова була розгромлена, а він потрапив у полон. Панін звернув велику увагу на розбудову розорених губерній, протидію голоду, загальний безлад та бездіяльність місцевої адміністрації.
В 1775 Петро Панін отримав звільнення.
Сучасниками Петро Іванович Панін подається людиною гоноровою та властолюбною.
Він перший використав у російський армії єгерів під назвою стрільців та легку кінну артилерію. Був автором так званої полковничої інструкції.
Родина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Панін Петро Іванович (граф) |
- Дружини:
- Ганна Олексіївна (1729–1764)
- Ганна-Марія Вейдель (?-1775) з 1767 року
- Діти:
- від першого шлюбу: 17 дітей, що померли немовлятами або за життя батька
- від другого шлюбу: 5 дітей, з них пережили батька лише двоє: син Микита (1770–1837) дипломат і віце-канцлер та донька Софія (1772–1833)
Посилання
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890–1907) (рос.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Паніна Марія Родіонівна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Panin Pa nin Petro Iva novich nar 1721 pom 15 26 kvitnya 1789 vijskovij Rosijskoyi imperiyi Brav uchast u kolonialnih vijnah u Rumuniyi ta Krimskij derzhavi Nachalnik karalnih vijsk Moskovshini pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni krayin Povolzha 1775 Petro Ivanovich PaninPyotr Ivanovich PaninNarodzhennya1721 1721 Rosijska imperiya s Vezovna Meshivskogo povituSmert15 26 kvitnya 1789 1789 04 26 Rosijska imperiya MoskvaPohovannyadKrayinaRosijska imperiyaZvannyaGeneral anshefVijni bitvishturm Bender Vidnosinibrat Panin Mikita Ivanovich sin Panin Mikita PetrovichTitulgraf d RiddDitiPanin Mikita Petrovich i d 1 NagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Panin Petro Ivanovich u Vikishovishi Graf general anshef senator Osobistim sekretarem generala buv ukrayinskij filosof Volodimir Zolotnickij Kar yeraPersha krimska vijna 1736 rozpochav vijskovu sluzhbu soldatom lejb gvardiyi Izmajlovskomu polku togo zh roku buv pidvishenij do oficera ta vidpravlenij do armiyi na krimskij teatr Rosijsko tureckoyi vijni Brav uchast v zdobutti Perekopu ta okupaciyi stolici Krimskoyi derzhavi Bahchisarayu Semirichna vijna Sluzhiv pid nachalom feldmarshala Lassi pid chas rosijsko shvedskoyi vijni Z portretu napisanogo Vishnyakovim 1742 1756 na pochatku Semirichnoyi vijni perebuvav u chini general majora Osoblivo vidznachivsya v ta bitvi pri Corndorfi 1759 za peremogu u bitvi pri Kunersdorfi stav general poruchikom 1760 roku razom z Chernishovim ta zahopiv Berlin Keruvav Shidnoyu Prussiyeyu v statusi timchasovogo Kenigsbergskogo general gubernatora ta rosijskimi okupacijnimi silami v Pomeraniyi j Golshtiniyi 1762 pri shodzhenni na prestol Katerini II Petro Panin zvedenij u general anshefi ta priznachenij senatorom i chlenom Radi Druga krimska vijna 1769 priznacheno komanduvachem 2 yi armiyi na rosijsko turecka vijna Pislya ubachi poblizu Bender roztashuvav vijska na zimovih kvartirah mizh Bugom i Ozivskim morem chim pereshkodiv Krimskij derzhavi provesti kontrnastup U 1770 roku keruvav vzyattyam forteci Benderi Pid chas oblogi zumiv shiliti na svij bik budzhackih bilgorodskih ta yedisanskih tatar Opala Za uspishni kolonialni pohodi Panina nagorodzheno Ordenom Svyatogo Georgiya ale zvistku pro peremogu bulo sprijnyato imperatriceyu dosit suho pozayak vona bula nezadovolena velikimi vtratami ta rujnuvannyam Bender Vidchuvayuchi sebe skrivdzhenim a takozh vnaslidok zagostrennya hvorobi Panin togo zh roku vihodit u vidstavku Oselivshis u Moskvi Panin pochav rizko vislovlyuvati svoye nezadovolennya sho dijshlo do vidoma imperatrici Vvazhayuchi jogo pershim vorogom sebe personalnim krivdnikom ta zuhvalim bazikoyu povelila vstanoviti za nim naglyad Karalna vijna proti Povolzkih krayin Nacionalno vizvolna vijna krayin Povolzha proti Moskovshini povernula Panina do vijskovoyi spravi Zavdyaki namagannyam grafa Potomkina ta brata Mikiti Ivanovicha Panina imperatricya pislya smerti v 1774 roci doruchila Paninu kerivnictvo usim karalnim vijskom suproti Pugachova ta Kazanskoyu Orenburzkoyu i Nizhnogorodskoyu guberniyami Nevdovzi armiya Pugachova bula rozgromlena a vin potrapiv u polon Panin zvernuv veliku uvagu na rozbudovu rozorenih gubernij protidiyu golodu zagalnij bezlad ta bezdiyalnist miscevoyi administraciyi V 1775 Petro Panin otrimav zvilnennya Suchasnikami Petro Ivanovich Panin podayetsya lyudinoyu gonorovoyu ta vlastolyubnoyu Vin pershij vikoristav u rosijskij armiyi yegeriv pid nazvoyu strilciv ta legku kinnu artileriyu Buv avtorom tak zvanoyi polkovnichoyi instrukciyi RodinaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Panin Petro Ivanovich graf Druzhini Ganna Oleksiyivna 1729 1764 Ganna Mariya Vejdel 1775 z 1767 rokuDiti vid pershogo shlyubu 17 ditej sho pomerli nemovlyatami abo za zhittya batka vid drugogo shlyubu 5 ditej z nih perezhili batka lishe dvoye sin Mikita 1770 1837 diplomat i vice kancler ta donka Sofiya 1772 1833 PosilannyaEnciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1890 1907 ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Panina Mariya Rodionivna d Track Q15077655