Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бі́лгородська орда́ (Орда малих ногаїв, або Буджацька та Добруджська орда) — об'єднання напівкочових ногайських племен, що сформувалося у 2-му десятиріччі 14 столітті та зайняло степи між гирлами Дністра й Дунаю від Білгорода (нині Білгород-Дністровський) до Кілії. Степи сягали понад 200 км довжини і близько 150 км ширини. Наприкінці 15 століття ця територія потрапила під владу Османської імперії.
1569 року із прикаспійських степів до Білгородської орди переселилося 30 тисяч астрахансько-ногайських родин, яких з часом стали називати буджацькими татарами.
Білгородська орда дістала назву від міста Білгорода (тепер — Білгород-Дністровський). Кочувала в південноукраїнських степах між гирлами Дністра й Дунаю. Заснована тюркськими кочовиками — ногайськими татарами (20 000—30 000 чоловік).
Головний напрям господарства — екстенсивне скотарство. Великий прибуток давала торгівля бранцями, заради чого орда постійно здійснювала напади на Україну й Польщу та південь Московії, продаючи в неволю захоплених у полон людей. Проти Білгородської орди ходили в походи запорозькі козаки. У 20-х роках XVII століття Білгородська орда переходить у підданство Османської імперії.
На початку 1711 р. орда бере участь у поході гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну проти російської влади. Але, не витримавши важких умов, татари зрадили гетьмана, що призвело до невдачі всього походу.
У 1770 році, після завоювання Південної України і Молдовського князівства російськими військами, Білгородська орда перейшла під протекторат Російської імперії. Більшість кочовиків царський уряд переселив у приазовські степи між річкою Кам'янкою і містом Азовом відповідно до Карасубазарського трактату, ліквідувавши цим Білгородську орду.
Джерела
- Панашенко В. В. Білгородська орда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- Панашенко В. Білгородська орда // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Білгородська орда // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi lgorodska orda Orda malih nogayiv abo Budzhacka ta Dobrudzhska orda ob yednannya napivkochovih nogajskih plemen sho sformuvalosya u 2 mu desyatirichchi 14 stolitti ta zajnyalo stepi mizh girlami Dnistra j Dunayu vid Bilgoroda nini Bilgorod Dnistrovskij do Kiliyi Stepi syagali ponad 200 km dovzhini i blizko 150 km shirini Naprikinci 15 stolittya cya teritoriya potrapila pid vladu Osmanskoyi imperiyi Bilgorodska orda na karti skladenij pislya Azovskogo pohodu 1696 r avtor 1569 roku iz prikaspijskih stepiv do Bilgorodskoyi ordi pereselilosya 30 tisyach astrahansko nogajskih rodin yakih z chasom stali nazivati budzhackimi tatarami Bilgorodska orda distala nazvu vid mista Bilgoroda teper Bilgorod Dnistrovskij Kochuvala v pivdennoukrayinskih stepah mizh girlami Dnistra j Dunayu Zasnovana tyurkskimi kochovikami nogajskimi tatarami 20 000 30 000 cholovik Golovnij napryam gospodarstva ekstensivne skotarstvo Velikij pributok davala torgivlya brancyami zaradi chogo orda postijno zdijsnyuvala napadi na Ukrayinu j Polshu ta pivden Moskoviyi prodayuchi v nevolyu zahoplenih u polon lyudej Proti Bilgorodskoyi ordi hodili v pohodi zaporozki kozaki U 20 h rokah XVII stolittya Bilgorodska orda perehodit u piddanstvo Osmanskoyi imperiyi Na pochatku 1711 r orda bere uchast u pohodi getmana Pilipa Orlika na Pravoberezhnu Ukrayinu proti rosijskoyi vladi Ale ne vitrimavshi vazhkih umov tatari zradili getmana sho prizvelo do nevdachi vsogo pohodu U 1770 roci pislya zavoyuvannya Pivdennoyi Ukrayini i Moldovskogo knyazivstva rosijskimi vijskami Bilgorodska orda perejshla pid protektorat Rosijskoyi imperiyi Bilshist kochovikiv carskij uryad pereseliv u priazovski stepi mizh richkoyu Kam yankoyu i mistom Azovom vidpovidno do Karasubazarskogo traktatu likviduvavshi cim Bilgorodsku ordu DzherelaPanashenko V V Bilgorodska orda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Panashenko V Bilgorodska orda Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bilgorodska orda Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Div takozhAkkermanskij sandzhak