Аккерманський санджак | ||
| ||
Прапор Османської імперії |
Аккерманський санджак — адміністративно-територіальна одиниця (санджак) Османської імперії, що була частиною спочатку Румелійського, а потім Сілістрійського еялетів. Створено 1538 року. Припинив існування 1812 року внаслідок поразки османської імперії у війні проти Російської імперії.
Історія
У 1484 році османські війська захопили в князівстві Молдавія місто Четататє-Албе (колишні, Тіра, Білгород, Фаріевр,Мон-Кастро) і фортецю з навколишніми землями. Білгород (Четататє-Албе) вони перейменували на Аккерман. У 1486 році цю ситуацію було закріплено угодою між Молдавією та Османською імперією. З цього часу диван (османський уряд) розглядав Аккерман як військово-стратегічний пункт, який виконував роль аванпостного укріплення між санджаками. До 1487 року првоедено відновлювальні роботи, внаслідок чого посилено фортецю.
Спочатку мав статус субашлику увійшла до складу Сілістрійського санджаку Румелійського бейлербейства. 1538 року субашлик було перетворено на санджак в складі Румелійського еялету. 1566 року з огляду на стратегіну важливість фортеці Тигін його виокремлено з Аккерманського санджаку й перетворено на самостійний санджак у складі Сілістрійського еялету. 1590 року Аккерманський санджак увійшов до складу еялету Сілістрія. З 1593 року тут час від часу розташовувалася резиденція правителя еялету.
У 1700—1730 роках входив до складу Кафинського еялету. За цим повернувся до Сілістірйського еялету. У 1770 році фортеція і санджак Аккерман вперше були захоплені російським військом. Протрималися росіяни в Відповідно до Кючук-Кайнарджійської мирної угоди землі санджаку було повернуто османам у 1774 році. У 1789 році місто без бою було захоплене великим загоном донських козаків та єгерським корпусом, яким керував Михайло Кутузов. Наступного року Кутузова призначили комендантом фортеці. Але знову його довелося повертати. Рештки санджаку було захоплено у 1790 році. Відповідно до Ясської угоди підписаної у 1791 році територія Аккерманського санджаку вдруге повернуто Османській імперії. Згідно з угодою, кордон між Російською та Османською імперією пройшов по річці Дністер. Аккерманський санджак припинив існування 1812 рок, коли за Бухарестським мирним договором південь Бессарабії до річки Дунай перейшов під владу Російської імперії.
Адміністрація
Аккерманський санджак об'єднував значні території між Дунаєм та Дністром. Його кордон проходив від пункту Декілташ по правому берегу річки Карадере до оз. Ботос, північному заході він охоплював форт Юргач (Яні-Хісар), де була важлива переправа через Дністер.
За повідомленням Евлія Челебі, залога фортеці нараховував 10 тис. воїнів. Місцеву адміністрацію Аккерманського санджаку складали бей з XVIII ст. мав ранг двобунчужного паши), комендант — ага азабів (командир піхоти ополченців), бешли-ага (командир легкого кінного війська), кетхюда сіпагієв (командир воїнів-вершників, які володіли леном), начальник яничар (регулярного султанського піхотного війська), начальник митниці, мухтасіб-ага (наглядач за цінами на базарах), капудан, тютнджі, кафеджі, башчауша, сеіш-баші та представник духовенства — кадій (суддя).
Санджак ділився на 3 кази на чолі з кадіями, що отримували 300 асперів на м сяць. До 1566 року до складу санджака сходили нахіє: Аккерман, Тигін, Кілія, Ізмаїл, , Татарбунари. З 1566 року — Аккерман, Кілія, Ізмаїл, Тимар-Ова, Татарбунари.
Відомі санджакбеї
- Гасан-бей (1560-ті роки)
- Тагір-паша (?—1806)
Населення
В містах переважали мусульмани. У містах серед християн переважали греки, вірмени, молдовани, українці, цигани, росіяни-старообрядци, частково гагаузи і болгари; в селах — майже виключно молдовани, українці, росіяни-старообрядці. До приходу на ці землі російської імперії існували кочові племена ногайських татар на чолі з мурзами.
Економіка
Аккерман був центром контролю за торгівлею на узбережжі Чорного моря. Протягом 2-ї пол. XVI—XVII ст. аккерман був важливим торговельним центром й портом. Податки які збиралися з райя (християнського населення) йшли на утримання гарнізонів фортеці. Територія санджаку була поділена серед мусульман-вояків на 14 тімарів та 6 зеаметів.
Джерела
- Аккерман в межах військово-ленної системи Османської імперії / І. Карашевич // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 2. — С. 361—364.
- Владимирський Олег. Аккерманська фортеця: славне минуле, сумне сьогодення й обнадійливе майбутнє // Чорноморські новини. — 26 липня 2012. — № 57.
- Бачинська, О. А. Османські фортеці Буджака на межі XVIII – ХІХ ст.: залоги й їхній склад = Bucak Vilayetinde Osmanlı Kaleleri: Garnizonların Yapısı Ve İşleyişi (XVIII. Yüzyıl Sonu – XIX. Yüzyıl Başları / Олена Бачинська = Olena Baçınska. — Одеса : Астропринт, 2013. — 168 с. : іл.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akkermanskij sandzhak Prapor Osmanskoyi imperiyi Akkermanskij sandzhak administrativno teritorialna odinicya sandzhak Osmanskoyi imperiyi sho bula chastinoyu spochatku Rumelijskogo a potim Silistrijskogo eyaletiv Stvoreno 1538 roku Pripiniv isnuvannya 1812 roku vnaslidok porazki osmanskoyi imperiyi u vijni proti Rosijskoyi imperiyi IstoriyaU 1484 roci osmanski vijska zahopili v knyazivstvi Moldaviya misto Chetatatye Albe kolishni Tira Bilgorod Farievr Mon Kastro i fortecyu z navkolishnimi zemlyami Bilgorod Chetatatye Albe voni perejmenuvali na Akkerman U 1486 roci cyu situaciyu bulo zakripleno ugodoyu mizh Moldaviyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Z cogo chasu divan osmanskij uryad rozglyadav Akkerman yak vijskovo strategichnij punkt yakij vikonuvav rol avanpostnogo ukriplennya mizh sandzhakami Do 1487 roku prvoedeno vidnovlyuvalni roboti vnaslidok chogo posileno fortecyu Spochatku mav status subashliku uvijshla do skladu Silistrijskogo sandzhaku Rumelijskogo bejlerbejstva 1538 roku subashlik bulo peretvoreno na sandzhak v skladi Rumelijskogo eyaletu 1566 roku z oglyadu na strateginu vazhlivist forteci Tigin jogo viokremleno z Akkermanskogo sandzhaku j peretvoreno na samostijnij sandzhak u skladi Silistrijskogo eyaletu 1590 roku Akkermanskij sandzhak uvijshov do skladu eyaletu Silistriya Z 1593 roku tut chas vid chasu roztashovuvalasya rezidenciya pravitelya eyaletu U 1700 1730 rokah vhodiv do skladu Kafinskogo eyaletu Za cim povernuvsya do Silistirjskogo eyaletu U 1770 roci forteciya i sandzhak Akkerman vpershe buli zahopleni rosijskim vijskom Protrimalisya rosiyani v Vidpovidno do Kyuchuk Kajnardzhijskoyi mirnoyi ugodi zemli sandzhaku bulo povernuto osmanam u 1774 roci U 1789 roci misto bez boyu bulo zahoplene velikim zagonom donskih kozakiv ta yegerskim korpusom yakim keruvav Mihajlo Kutuzov Nastupnogo roku Kutuzova priznachili komendantom forteci Ale znovu jogo dovelosya povertati Reshtki sandzhaku bulo zahopleno u 1790 roci Vidpovidno do Yasskoyi ugodi pidpisanoyi u 1791 roci teritoriya Akkermanskogo sandzhaku vdruge povernuto Osmanskij imperiyi Zgidno z ugodoyu kordon mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu projshov po richci Dnister Akkermanskij sandzhak pripiniv isnuvannya 1812 rok koli za Buharestskim mirnim dogovorom pivden Bessarabiyi do richki Dunaj perejshov pid vladu Rosijskoyi imperiyi AdministraciyaAkkermanskij sandzhak ob yednuvav znachni teritoriyi mizh Dunayem ta Dnistrom Jogo kordon prohodiv vid punktu Dekiltash po pravomu beregu richki Karadere do oz Botos pivnichnomu zahodi vin ohoplyuvav fort Yurgach Yani Hisar de bula vazhliva pereprava cherez Dnister Za povidomlennyam Evliya Chelebi zaloga forteci narahovuvav 10 tis voyiniv Miscevu administraciyu Akkermanskogo sandzhaku skladali bej z XVIII st mav rang dvobunchuzhnogo pashi komendant aga azabiv komandir pihoti opolchenciv beshli aga komandir legkogo kinnogo vijska kethyuda sipagiyev komandir voyiniv vershnikiv yaki volodili lenom nachalnik yanichar regulyarnogo sultanskogo pihotnogo vijska nachalnik mitnici muhtasib aga naglyadach za cinami na bazarah kapudan tyutndzhi kafedzhi bashchausha seish bashi ta predstavnik duhovenstva kadij suddya Sandzhak dilivsya na 3 kazi na choli z kadiyami sho otrimuvali 300 asperiv na m syac Do 1566 roku do skladu sandzhaka shodili nahiye Akkerman Tigin Kiliya Izmayil Tatarbunari Z 1566 roku Akkerman Kiliya Izmayil Timar Ova Tatarbunari Vidomi sandzhakbeyi Gasan bej 1560 ti roki Tagir pasha 1806 NaselennyaV mistah perevazhali musulmani U mistah sered hristiyan perevazhali greki virmeni moldovani ukrayinci cigani rosiyani staroobryadci chastkovo gagauzi i bolgari v selah majzhe viklyuchno moldovani ukrayinci rosiyani staroobryadci Do prihodu na ci zemli rosijskoyi imperiyi isnuvali kochovi plemena nogajskih tatar na choli z murzami EkonomikaAkkerman buv centrom kontrolyu za torgivleyu na uzberezhzhi Chornogo morya Protyagom 2 yi pol XVI XVII st akkerman buv vazhlivim torgovelnim centrom j portom Podatki yaki zbiralisya z rajya hristiyanskogo naselennya jshli na utrimannya garnizoniv forteci Teritoriya sandzhaku bula podilena sered musulman voyakiv na 14 timariv ta 6 zeametiv DzherelaAkkerman v mezhah vijskovo lennoyi sistemi Osmanskoyi imperiyi I Karashevich Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini Zb nauk st 2012 Vip 21 ch 2 S 361 364 Vladimirskij Oleg Akkermanska fortecya slavne minule sumne sogodennya j obnadijlive majbutnye Chornomorski novini 26 lipnya 2012 57 Bachinska O A Osmanski forteci Budzhaka na mezhi XVIII HIH st zalogi j yihnij sklad Bucak Vilayetinde Osmanli Kaleleri Garnizonlarin Yapisi Ve Isleyisi XVIII Yuzyil Sonu XIX Yuzyil Baslari Olena Bachinska Olena Bacinska Odesa Astroprint 2013 168 s il ISBN 978 966 190 713 2Div takozhBilgorodska orda