Евлія Челебі (осман. اوليا چلبي, тур. Evliya Çelebi; *1611 — 1679/1682) — богослов, державний діяч, географ, мандрівник і письменник Османської імперії 17 століття. Син султанського ювеліра Дервіша Мехмеда Зіллі.
Евлія Челебі اوليا چلب | |
---|---|
осман. اوليا چلبی | |
Народився | 1611 Стамбул, Османська імперія |
Помер | 1682 Каїр, Єгипетський еялет |
Країна | Османська імперія |
Місце проживання | Османська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, історик, письменник, мандрівник |
Відомий завдяки | автор |
Знання мов | османська[1] |
Magnum opus | d |
Конфесія | іслам |
|
Короткі відомості
Евлія Челебі народився у Стамбулі у шанованій родині: дід його був прапороносцем у султана Мехмеда II Фатіха, батько обіймав посаду голови придворних ювелірів, дядько по лінії матері був великим візиром.
Евлія здобув ґрунтовну богословську та світську освіту у медресе при мечеті, де вивчав турецьку, арабську, татарську, грецьку та інші мови, а також студіював Коран, перську і турецьку літературу, опанував мистецтво музики та малювання. Служив при дворі султана Мурада IV, виконував низку дипломатичних доручень Стамбула. Він присвятив основні свої зусилля подорожам та опису земель Османської Імперії та її найближчих сусідів. Саме в подорожі, у Єгипті, між 1679 і 1682 роками, мандрівник і помер.
Цінною пам'яткою є подорожні враження Челебі, котрі містять багатий етнографічний, політичний, географічний, економічний, лінгвістичний та інший матеріал з життя країн Європи та Азії у XVII століття. Перше повне видання у 10 томах було здійснено в Османській імперії у 1896—1938 роках. Окремі частини твору неодноразово перекладались і видавались основними європейськими мовами. Однак повне осягнення історичного змісту «Книги подорожей» — ще попереду.
У Східну Європу Челебі мандрував неодноразово. У 1641 році він здійснив подорож від Трабзона до Анапи, у 1641—1642 роках перебував разом з військами у обложеному Азові. У 1651 році Челебі відвідав фортецю Озю (Очаків), а у 1657 році провів тривалий час на військовому театрі між Дністром і Дунаєм. Протягом 1663—1665 років він перебував на теренах Болгарії, Сербії, Австрії, Угорщини та інших центрально-європейських країн. Зокрема відвідав і описав місто Хуст та його фортецю. Звідти він вирушав на терени України, а потім, у 1666—1667 роках, перебував на території Кримського ханства. Свої враження від цього краю мандрівник докладно описав у своїй «Книзі подорожей», яка є внаслідок цього, унікальним джерелом з історії України.
Евлія Челебі практично не мав перепон у доступі до державної інформації. Він особисто був знайомий і підтримував дружні стосунки з багатьма знатними кримськими діячами, включаючи ханів Ісляма Ґерая та Мехмеда Ґерая.
Евлія, як очевидець описує чимало українських міст, зокрема Київ, Львів, Черкаси, Чигирин, Хаджибей та розповідає про козацькі фортеці, паланки тощо. Він високо оцінює військову доблесть, героїзм козаків, зауважує, що вони знають османську мову. Проте запорожців вважав злочинцями, які заслуговують шибениці. Як військову людину його цікавить стан військової справи в Україні, він описує битву козацького війська під проводом Івана Сірка за османську фортецю Очаків, запевняє, що був учасником боїв з козаками за Азов, розповідає про спустошення України кримськими татарами й турками, про напади козаків на кримських татар і турків, через які останні «не мали сну й відпочинку». Водночас наводить факти спільної боротьби татар і козаків проти Речі Посполитої.
Евлія описує зовнішній вигляд українця та українки, характеризує етнічний склад населення, пише про станове розшарування, фіксує особливості побуту, повідомляє про наявність замків, чималої кількості церков, звертає увагу на природу краю, родючість ґрунтів, широке культивування пшениці, поширеність садів, називає заняття, ремесла місцевих жителів, перелічує ярмарки, дивується, що торгівлею займаються жінки.
Евлія свідчить, що деякі козаки, які свого часу потрапили в полон до турків чи татар й досягли там високих чинів, навіть через 40 років поверталися до України. Евлія розповідає про політичні орієнтації козацької старшини, чимало місця присвятив гетьманові Петру Дорошенку, який уклав договір з Османською імперією, розмірковує про експансіоністську політику Російської імперії стосовно України. До наукового обігу працю Евлії ввів австрійський сходознавець Й. фон Хаммер-Пургшталь, який видав її в англійському перекладі 1834–1850.
Челебі про українців
Про характер бунтівних козаків, або ж бритоголового народу. Хай помилує нас Аллах! Ті, хто не бачили цього народу, навіть великі тлумачі релігії не можуть знати, що за душа у цих ворогів громади Мухаммеда та інших народів. Вступивши в їхню країну у середині місяця мухаррема 1068 (кінець жовтня 1657) року, ми проїжджали нею з молитвами: «О Господи, врятуй нас від їх злості! Амінь!» Тому що одного дня, під час війни за фортецю Азів, я, нікчемний, спізнав горя від цих лиходіїв і бачив, як вони б'ються... |
Евлія як мандрівник і поліглот зауважує, що, на його думку, українська мова є давньою й однією з найрозвиненіших, він захоплюється її красою, наводить характерні приклади живої говірки.
Мова русів. Цей козацький народ, як і московити, сповідає грецьку віру, поклоняється Христу, дотримується тих же свят і читає Євангеліє. Короткі приклади з їхньої мови (Передача нижченаведених слів дуже спотворена Челебі): «одін» — 1, «дві» — 2, «трі» — 3, «чтирі» — 4, «пяк» — 5, «шеск» — 6, «сім» — 7, «восім» — 8, «девік» — 9, «десік» — 10; «хлеб», «вода», «ходи», «сяк» [сядь], «вохон», «яблука», «ісфінья» [свиня], «іс-фекча» [свічка]; «хлебе прінес» [хліба принеси], «ложіча» [ложка], «ходи сіді» [ходи сюди], «груша», «ісліві» [сливи], «мед», «масла»; «куди ідеш?», «куди ходуча?», «помахай бо» [помагай Бог], «пувай здоров», «іспасив» [спасибі], «а іді здоров» (будь здоров), «чи ти здоров»; «хлопче», «парубок», «овечка», «часнок», «чибуля», «куріча», «конь», «утва» [качка], «черевик», «дай мені».
Хоча й соромно писати лайливі слова, але людині, яка подорожує, це необхідно. Слід знати як вони лаються, щоб остерігатися цього [бо сказано]: «Я пізнав зло не для самого зла, а для того, щоб вберегтися від нього». [Наприклад], «мужик ісфінья», «хучь ісфінья», «іськройси собак», «дуку» (Перекладене Евлією Челебі словом «шайтан». Мабуть, це молдавське «дракул» — «чорт»), «дедко хлопчик». І до цього дня треба остерігатися несправедливостей з їхнього боку, тому що це стійкий, наполегливий і сердитий народ. |
Вшанування пам'яті
У місті Одеса вулицю Онезьку перейменують на вулицю Евлії Челебі.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Дзира Я. ЕВЛІЯ Челебі (Evliya Gelebi) та його «Книга подорожувань» // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 13—14.
- Эвлия Челеби. Книга путешествия. Вып. 1. Земли Молдавии и Украины. М. Наука, 1961.
- Вулиці на честь Героїв України, парк Марка Твена та сквер Рози вітрів: в Одесі оберуть нові назви топонімам.
Джерела та література
- Эвлия Челеби. Книга путешествия. Вып. 1 Земли Молдавии и Украины. М. Наука. 1961 [ 25 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Книга путешествия. Турецкий автор Эвлия Челеби о Крыме (1666—1667 гг.) / Пер. и коммент. Е. В. Бахревского. — Симферополь: ДАР, 1999. [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Çelebi Evliya. Narrative of Travels in Europe, Asia, and Africa, in the Seventeenth Century. Volume 1 (англ.)
- Çelebi Evliya. Narrative of Travels in Europe, Asia, and Africa, in the Seventeenth Century. Volume 2 (англ.)
Посилання
- Евлія Челебі // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.149—150.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Евлія Челебі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evliya Chelebi osman اوليا چلبي tur Evliya Celebi 1611 1611 1679 1682 bogoslov derzhavnij diyach geograf mandrivnik i pismennik Osmanskoyi imperiyi 17 stolittya Sin sultanskogo yuvelira Dervisha Mehmeda Zilli Evliya Chelebi اوليا چلبosman اوليا چلبی Narodivsya 1611 1611 Stambul Osmanska imperiyaPomer 1682 1682 Kayir Yegipetskij eyaletKrayina Osmanska imperiyaMisce prozhivannya Osmanska imperiyaDiyalnist mandrivnik doslidnik istorik pismennik mandrivnikVidomij zavdyaki avtorZnannya mov osmanska 1 Magnum opus dKonfesiya islam Mediafajli u VikishovishiKorotki vidomostiEvliya Chelebi narodivsya u Stambuli u shanovanij rodini did jogo buv praporonoscem u sultana Mehmeda II Fatiha batko obijmav posadu golovi pridvornih yuveliriv dyadko po liniyi materi buv velikim vizirom Evliya zdobuv gruntovnu bogoslovsku ta svitsku osvitu u medrese pri mecheti de vivchav turecku arabsku tatarsku grecku ta inshi movi a takozh studiyuvav Koran persku i turecku literaturu opanuvav mistectvo muziki ta malyuvannya Sluzhiv pri dvori sultana Murada IV vikonuvav nizku diplomatichnih doruchen Stambula Vin prisvyativ osnovni svoyi zusillya podorozham ta opisu zemel Osmanskoyi Imperiyi ta yiyi najblizhchih susidiv Same v podorozhi u Yegipti mizh 1679 i 1682 rokami mandrivnik i pomer Cinnoyu pam yatkoyu ye podorozhni vrazhennya Chelebi kotri mistyat bagatij etnografichnij politichnij geografichnij ekonomichnij lingvistichnij ta inshij material z zhittya krayin Yevropi ta Aziyi u XVII stolittya Pershe povne vidannya u 10 tomah bulo zdijsneno v Osmanskij imperiyi u 1896 1938 rokah Okremi chastini tvoru neodnorazovo perekladalis i vidavalis osnovnimi yevropejskimi movami Odnak povne osyagnennya istorichnogo zmistu Knigi podorozhej she poperedu U Shidnu Yevropu Chelebi mandruvav neodnorazovo U 1641 roci vin zdijsniv podorozh vid Trabzona do Anapi u 1641 1642 rokah perebuvav razom z vijskami u oblozhenomu Azovi U 1651 roci Chelebi vidvidav fortecyu Ozyu Ochakiv a u 1657 roci proviv trivalij chas na vijskovomu teatri mizh Dnistrom i Dunayem Protyagom 1663 1665 rokiv vin perebuvav na terenah Bolgariyi Serbiyi Avstriyi Ugorshini ta inshih centralno yevropejskih krayin Zokrema vidvidav i opisav misto Hust ta jogo fortecyu Zvidti vin virushav na tereni Ukrayini a potim u 1666 1667 rokah perebuvav na teritoriyi Krimskogo hanstva Svoyi vrazhennya vid cogo krayu mandrivnik dokladno opisav u svoyij Knizi podorozhej yaka ye vnaslidok cogo unikalnim dzherelom z istoriyi Ukrayini Evliya Chelebi praktichno ne mav perepon u dostupi do derzhavnoyi informaciyi Vin osobisto buv znajomij i pidtrimuvav druzhni stosunki z bagatma znatnimi krimskimi diyachami vklyuchayuchi haniv Islyama Geraya ta Mehmeda Geraya Evliya yak ochevidec opisuye chimalo ukrayinskih mist zokrema Kiyiv Lviv Cherkasi Chigirin Hadzhibej ta rozpovidaye pro kozacki forteci palanki tosho Vin visoko ocinyuye vijskovu doblest geroyizm kozakiv zauvazhuye sho voni znayut osmansku movu Prote zaporozhciv vvazhav zlochincyami yaki zaslugovuyut shibenici Yak vijskovu lyudinu jogo cikavit stan vijskovoyi spravi v Ukrayini vin opisuye bitvu kozackogo vijska pid provodom Ivana Sirka za osmansku fortecyu Ochakiv zapevnyaye sho buv uchasnikom boyiv z kozakami za Azov rozpovidaye pro spustoshennya Ukrayini krimskimi tatarami j turkami pro napadi kozakiv na krimskih tatar i turkiv cherez yaki ostanni ne mali snu j vidpochinku Vodnochas navodit fakti spilnoyi borotbi tatar i kozakiv proti Rechi Pospolitoyi Evliya opisuye zovnishnij viglyad ukrayincya ta ukrayinki harakterizuye etnichnij sklad naselennya pishe pro stanove rozsharuvannya fiksuye osoblivosti pobutu povidomlyaye pro nayavnist zamkiv chimaloyi kilkosti cerkov zvertaye uvagu na prirodu krayu rodyuchist gruntiv shiroke kultivuvannya pshenici poshirenist sadiv nazivaye zanyattya remesla miscevih zhiteliv perelichuye yarmarki divuyetsya sho torgivleyu zajmayutsya zhinki Evliya svidchit sho deyaki kozaki yaki svogo chasu potrapili v polon do turkiv chi tatar j dosyagli tam visokih chiniv navit cherez 40 rokiv povertalisya do Ukrayini Evliya rozpovidaye pro politichni oriyentaciyi kozackoyi starshini chimalo miscya prisvyativ getmanovi Petru Doroshenku yakij uklav dogovir z Osmanskoyu imperiyeyu rozmirkovuye pro ekspansionistsku politiku Rosijskoyi imperiyi stosovno Ukrayini Do naukovogo obigu pracyu Evliyi vviv avstrijskij shodoznavec J fon Hammer Purgshtal yakij vidav yiyi v anglijskomu perekladi 1834 1850 Chelebi pro ukrayinciv Pro harakter buntivnih kozakiv abo zh britogolovogo narodu Haj pomiluye nas Allah Ti hto ne bachili cogo narodu navit veliki tlumachi religiyi ne mozhut znati sho za dusha u cih vorogiv gromadi Muhammeda ta inshih narodiv Vstupivshi v yihnyu krayinu u seredini misyacya muharrema 1068 kinec zhovtnya 1657 roku mi proyizhdzhali neyu z molitvami O Gospodi vryatuj nas vid yih zlosti Amin Tomu sho odnogo dnya pid chas vijni za fortecyu Aziv ya nikchemnij spiznav gorya vid cih lihodiyiv i bachiv yak voni b yutsya Evliya yak mandrivnik i poliglot zauvazhuye sho na jogo dumku ukrayinska mova ye davnoyu j odniyeyu z najrozvinenishih vin zahoplyuyetsya yiyi krasoyu navodit harakterni prikladi zhivoyi govirki Mova rusiv Cej kozackij narod yak i moskoviti spovidaye grecku viru poklonyayetsya Hristu dotrimuyetsya tih zhe svyat i chitaye Yevangeliye Korotki prikladi z yihnoyi movi Peredacha nizhchenavedenih sliv duzhe spotvorena Chelebi odin 1 dvi 2 tri 3 chtiri 4 pyak 5 shesk 6 sim 7 vosim 8 devik 9 desik 10 hleb voda hodi syak syad vohon yabluka isfinya svinya is fekcha svichka hlebe prines hliba prinesi lozhicha lozhka hodi sidi hodi syudi grusha islivi slivi med masla kudi idesh kudi hoducha pomahaj bo pomagaj Bog puvaj zdorov ispasiv spasibi a idi zdorov bud zdorov chi ti zdorov hlopche parubok ovechka chasnok chibulya kuricha kon utva kachka cherevik daj meni Sami voni zhiteli Kiyeva davnij narod a mova yihnya she bilsh vseosyazhna i bagata nizh farsi kitajska mongolska ta vsyaki inshi Ale vona maye shozhist z moskovitskoyu movoyu Ale divno sho vsi voni odnakovo i rusi i moskoviti obhodyatsya dvadcyatma dev yatma bukvami Religiya yih ce religiya greckogo narodu yihni posti svyata stvorennya hresnogo znamennya v tochnosti taki zh yak u grekiv zhodnoyi riznici nemaye Hocha j soromno pisati lajlivi slova ale lyudini yaka podorozhuye ce neobhidno Slid znati yak voni layutsya shob osterigatisya cogo bo skazano Ya piznav zlo ne dlya samogo zla a dlya togo shob vberegtisya vid nogo Napriklad muzhik isfinya huch isfinya iskrojsi sobak duku Perekladene Evliyeyu Chelebi slovom shajtan Mabut ce moldavske drakul chort dedko hlopchik I do cogo dnya treba osterigatisya nespravedlivostej z yihnogo boku tomu sho ce stijkij napoleglivij i serditij narod Vshanuvannya pam yatiU misti Odesa vulicyu Onezku perejmenuyut na vulicyu Evliyi Chelebi Div takozhPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dzira Ya EVLIYa Chelebi Evliya Gelebi ta jogo Kniga podorozhuvan Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 13 14 Evliya Chelebi Kniga puteshestviya Vyp 1 Zemli Moldavii i Ukrainy M Nauka 1961 Vulici na chest Geroyiv Ukrayini park Marka Tvena ta skver Rozi vitriv v Odesi oberut novi nazvi toponimam Dzherela ta literaturaEvliya Chelebi Kniga puteshestviya Vyp 1 Zemli Moldavii i Ukrainy M Nauka 1961 25 travnya 2011 u Wayback Machine ros Kniga puteshestviya Tureckij avtor Evliya Chelebi o Kryme 1666 1667 gg Per i komment E V Bahrevskogo Simferopol DAR 1999 29 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Celebi Evliya Narrative of Travels in Europe Asia and Africa in the Seventeenth Century Volume 1 angl Celebi Evliya Narrative of Travels in Europe Asia and Africa in the Seventeenth Century Volume 2 angl PosilannyaEvliya Chelebi Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 149 150 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Evliya Chelebi