Єги́петський еяле́т (осман. ایالت مصر, Eyalet-i Mısır, «Єгипетський край») — еялет (край) Османської імперії у 1517–1867 роках. Охоплював територію сучасного Північного Єгипту, а також незначні частини Йорданії, Палестини і Саудівської Аравії; з 1-ї половини XIX століття — контролював землі Сирії та Судану. Адміністративний центр — Каїр. Створений після османського завоювання мамлюцького Єгипту внаслідок османсько-мамлюцької війни 1516—1517 років. Користувався широким самоврядуванням порівняно з іншими еялетами через традиційно сильний мамлюцький вплив у регіоні. Поділявся на 13 областей, відмінних від звичних османських санджаків (хоругов).
Єгипетський еялет | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1517 |
---|---|
Континент | Африка |
Країна | Османська імперія і Єгипет |
Столиця | Каїр |
Форма правління | теократія і абсолютна монархія |
Посада голови держави | d |
Валюта | d і d |
Спільний кордон із | Дамаск |
Замінений на | Неджд, Єгипетський хедиват, d і Хиджаз |
Час/дата закінчення | 1805 |
Час/дата припинення існування | 1867 і 1831 |
Координати: 30°03′ пн. ш. 31°13′ сх. д. / 30.050° пн. ш. 31.217° сх. д.
З середини XVII ст. вплив паши послаблюється. Вагу набувають Великий і Малий дивани, а також мамлюцькі роди Касимійя і Фікарійя (Факарія), що постійно воювали між собою. 1711 року утворюється мамлюцький бейлікат, де беї мамлюків з 1725 року поступово перебрали владу в еялеті, прийнявши титул шейх аль-балад (голова держави). З 1744 року останній став повністю контролювати Єгипет. Це зрештою призвело до оголошення незалежності у 1769 році. 1773 року османський султан шляхом інтриг зміг повернути номінальний контроль, але 1791 року мамлюки остаточно затвердилися в еялеті.
Після вторгнення Наполеона у Єгипет перебував під французькою окупацією протягом 1798—1801 років. Керувався бейлербеями і пашами, яких призначав султан. 1805 року паша Мухаммед Алі проголосив себе спадковим єгипетським хедивом (господарем) й заснував власну династію, що не було визнано Османами. Його нащадки продовжували використовувати цей титул. Після першої османсько-єгипетської війни 1831—1833 років еялет здобув контроль над Сирією, Палестиною й Аданою, але втратив їх після другої війни 1839-1841. 8 червня 1867 року Стамбул скасував Єгипетський еялет і офіційно визнав Єгипетський хедиват, автономну країну, що номінально, де-юре залишалися у складі імперії до 5 листопада 1914 року.
Назва
- Єгипетський еялет
- Османський Єгипет (англ. Ottoman Egypt)
- Єгипетськие бейлербейство
- Єгипетське пашство
- Держава Мухаммеда Алі
Адміністративний поділ
Поділявся на 13 областей, відмінних від звичних османських санджаків (хоругов):
Управителі
- 1604: Мактул Хаджи Ібрагім-паша
- …
- 1727—1729: Абу Бакр-паша
- …
- 1735—1739: Абу Бакр-паша (вдруге)
- …
- 1805—1848: Мухаммед Алі, паша, хедив.
- 1848: Ібрагім-паша, хедив.
- 1848—1854: Аббас I, паша, хедив.
- 1854—1863: Мухаммад Саїд-паша, хедив.
- 1863—1867: Ізмаїл Паша , хедив.
Примітки
- Jane Hathaway (4 квітня 2002). . Cambridge University Press. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2013.
Джерела
- Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegi petskij eyale t osman ایالت مصر Eyalet i Misir Yegipetskij kraj eyalet kraj Osmanskoyi imperiyi u 1517 1867 rokah Ohoplyuvav teritoriyu suchasnogo Pivnichnogo Yegiptu a takozh neznachni chastini Jordaniyi Palestini i Saudivskoyi Araviyi z 1 yi polovini XIX stolittya kontrolyuvav zemli Siriyi ta Sudanu Administrativnij centr Kayir Stvorenij pislya osmanskogo zavoyuvannya mamlyuckogo Yegiptu vnaslidok osmansko mamlyuckoyi vijni 1516 1517 rokiv Koristuvavsya shirokim samovryaduvannyam porivnyano z inshimi eyaletami cherez tradicijno silnij mamlyuckij vpliv u regioni Podilyavsya na 13 oblastej vidminnih vid zvichnih osmanskih sandzhakiv horugov Yegipetskij eyaletPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1517KontinentAfrikaKrayina Osmanska imperiya i YegipetStolicyaKayirForma pravlinnyateokratiya i absolyutna monarhiyaPosada golovi derzhavidValyutad i dSpilnij kordon izDamaskZaminenij naNedzhd Yegipetskij hedivat d i HidzhazChas data zakinchennya1805Chas data pripinennya isnuvannya1867 i 1831 Koordinati 30 03 pn sh 31 13 sh d 30 050 pn sh 31 217 sh d 30 050 31 217Yegipetskij eyalet na karti imperiyi 1609 Z seredini XVII st vpliv pashi poslablyuyetsya Vagu nabuvayut Velikij i Malij divani a takozh mamlyucki rodi Kasimijya i Fikarijya Fakariya sho postijno voyuvali mizh soboyu 1711 roku utvoryuyetsya mamlyuckij bejlikat de beyi mamlyukiv z 1725 roku postupovo perebrali vladu v eyaleti prijnyavshi titul shejh al balad golova derzhavi Z 1744 roku ostannij stav povnistyu kontrolyuvati Yegipet Ce zreshtoyu prizvelo do ogoloshennya nezalezhnosti u 1769 roci 1773 roku osmanskij sultan shlyahom intrig zmig povernuti nominalnij kontrol ale 1791 roku mamlyuki ostatochno zatverdilisya v eyaleti Pislya vtorgnennya Napoleona u Yegipet perebuvav pid francuzkoyu okupaciyeyu protyagom 1798 1801 rokiv Keruvavsya bejlerbeyami i pashami yakih priznachav sultan 1805 roku pasha Muhammed Ali progolosiv sebe spadkovim yegipetskim hedivom gospodarem j zasnuvav vlasnu dinastiyu sho ne bulo viznano Osmanami Jogo nashadki prodovzhuvali vikoristovuvati cej titul Pislya pershoyi osmansko yegipetskoyi vijni 1831 1833 rokiv eyalet zdobuv kontrol nad Siriyeyu Palestinoyu j Adanoyu ale vtrativ yih pislya drugoyi vijni 1839 1841 8 chervnya 1867 roku Stambul skasuvav Yegipetskij eyalet i oficijno viznav Yegipetskij hedivat avtonomnu krayinu sho nominalno de yure zalishalisya u skladi imperiyi do 5 listopada 1914 roku NazvaYegipet za pravlinnya dinastiyi Muhammeda Ali 1801 1914 Yegipetskij eyalet Osmanskij Yegipet angl Ottoman Egypt Yegipetskie bejlerbejstvo Yegipetske pashstvo Derzhava Muhammeda AliAdministrativnij podilPodilyavsya na 13 oblastej vidminnih vid zvichnih osmanskih sandzhakiv horugov Oblast Oblast Kalyub Oblast Oblast Mansura Oblast Oblast Oblast Giza Oblast Fayum Oblast Oblast Oblast Oblast Oblast Dzhirdzha Upraviteli1604 Maktul Hadzhi Ibragim pasha 1727 1729 Abu Bakr pasha 1735 1739 Abu Bakr pasha vdruge 1805 1848 Muhammed Ali pasha hediv 1848 Ibragim pasha hediv 1848 1854 Abbas I pasha hediv 1854 1863 Muhammad Sayid pasha hediv 1863 1867 Izmayil Pasha hediv PrimitkiJane Hathaway 4 kvitnya 2002 Cambridge University Press s 9 ISBN 978 0 521 89294 0 Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2013 DzherelaInaldzhik G Osmanska imperiya klasichna doba 1300 1600 7 chervnya 2015 u Wayback Machine Per z angl O Galenko nauk red V Ostapchuk Institut shodoznavstva NAN Ukrayini Kiyiv Kritika 1998 286 s