Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єгипетський хедиват (араб. خديوية مصر; осман. خدیویت مصر, Hıdiviyet-i Mısır) — єгипетська автономна монархічна держава у складі Османської імперії у 1867-1914.
| Єгипетський хедиват | |||||||||||
| |||||||||||
|
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Каїр | ||||||||||
| Мови | арабська, османська, англійська (з 1898) | ||||||||||
| Релігії | суніти, копти | ||||||||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||
| Хедив | |||||||||||
| - 1867–1879 | Ізмаїл | ||||||||||
| - 1879–1892 | Тевфік | ||||||||||
| - 1892–1914 | Аббас II | ||||||||||
| Британські консули | |||||||||||
| - 1883–1907 | |||||||||||
| - 1907–1911 | |||||||||||
| - 1911–1914 | Герберт Кітченер | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 8 червня 1867 | ||||||||||
| - Суецький канал | 17 листопада 1869 | ||||||||||
| - Повстання Урабі | 1881–1882 | ||||||||||
| - Британська окупація | 1882 | ||||||||||
| - Суданська угода | 18 січня 1899 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 19 грудня 1914 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1882 | 34 184 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1882 | 6 805 000 осіб | ||||||||||
| Густота | 199,1 осіб/км² | ||||||||||
| - 1897 | 9 715 000 л. | ||||||||||
| Густота | 284,2 осіб/км² | ||||||||||
| - 1907 | 11 287 000 осіб | ||||||||||
| Густота | 330,2 осіб/км² | ||||||||||
| Валюта | Єгипетський фунт | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Розташовувался на території сучасного Єгипту, Лівії, Судану й Південного Судану. Керувалася єгипетськими хедивами (господарями) із династії Мухаммеда Алі. Перебувала під постійним військово-політичним та економічно-фінансовим тиском Великої Британії.
Заснована 8 червня 1867 шляхом надання Стамбулом автономії Єгипетському еялету. Столиця — місто Каїр. Панівна релігія — сунітський іслам.
17 листопада 1869, за допомоги французів і британців, спорудила Суецький канал, що сполучив Середземне і Червоне моря.
Повстання та війна з Великою Британією
У 1881—1882 постраждала від повстання Орабі й британсько-єгипетської війни.
13 вересня 1882 британські війська розбили єгипетських повстанців і зайняли Каїр, відновивши владу хедива Тауфіка.
Під окупацією
З 1882 перебувала під окупацією, якою керував британський .
18 січня 1899 уклала , за якою єгипетське володіння Судан перетворювалися на співвласність (кондомініум) Єгипту і Британії.
19 грудня 1914, після початку Першої світової війни, міністерство закордонних справ Великої Британії оголосило про те, що Єгипет переходить під британський протекторат. Британці усунули від влади хедива Аббаса II, який у той час перебував у Стамбулі, влада перейшла до його дядька Хусейна Каміля, який узяв титул султана. Держава перетворилася на Єгипетський султанат.
Див. також
Примітки
Джерела
- Egypt. A Country Study [ 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegipetskij hedivat arab خديوية مصر osman خدیویت مصر Hidiviyet i Misir yegipetska avtonomna monarhichna derzhava u skladi Osmanskoyi imperiyi u 1867 1914 Yegipetskij hedivat 1867 1914 Prapor Yegiptu istorichni kordoni na kartiYegipetskij hedivat temnozelenij Sudanskij kondominium svitlozelenij Stolicya Kayir Movi arabska osmanska anglijska z 1898 Religiyi suniti kopti Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Hediv 1867 1879 Izmayil 1879 1892 Tevfik 1892 1914 Abbas II Britanski konsuli 1883 1907 1907 1911 1911 1914 Gerbert Kitchener Istoriya Zasnovano 8 chervnya 1867 Sueckij kanal 17 listopada 1869 Povstannya Urabi 1881 1882 Britanska okupaciya 1882 Sudanska ugoda 18 sichnya 1899 Likvidovano 19 grudnya 1914 Plosha 1882 34 184 km2 Naselennya 1882 6 805 000 osib Gustota 199 1 osib km 1897 9 715 000 l Gustota 284 2 osib km 1907 11 287 000 osib Gustota 330 2 osib km Valyuta Yegipetskij funt Poperednik Nastupnik Yegipetskij eyalet Darfurskij sultanat Sultanat Yegipet Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yegipetskij hedivatIstoriyaRoztashovuvalsya na teritoriyi suchasnogo Yegiptu Liviyi Sudanu j Pivdennogo Sudanu Keruvalasya yegipetskimi hedivami gospodaryami iz dinastiyi Muhammeda Ali Perebuvala pid postijnim vijskovo politichnim ta ekonomichno finansovim tiskom Velikoyi Britaniyi Zasnovana 8 chervnya 1867 shlyahom nadannya Stambulom avtonomiyi Yegipetskomu eyaletu Stolicya misto Kayir Panivna religiya sunitskij islam 17 listopada 1869 za dopomogi francuziv i britanciv sporudila Sueckij kanal sho spoluchiv Seredzemne i Chervone morya Povstannya ta vijna z Velikoyu Britaniyeyu U 1881 1882 postrazhdala vid povstannya Orabi j britansko yegipetskoyi vijni 13 veresnya 1882 britanski vijska rozbili yegipetskih povstanciv i zajnyali Kayir vidnovivshi vladu hediva Taufika Dokladnishe Bitva bilya Tel el Kebir Pid okupaciyeyu Z 1882 perebuvala pid okupaciyeyu yakoyu keruvav britanskij 18 sichnya 1899 uklala za yakoyu yegipetske volodinnya Sudan peretvoryuvalisya na spivvlasnist kondominium Yegiptu i Britaniyi 19 grudnya 1914 pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ministerstvo zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi ogolosilo pro te sho Yegipet perehodit pid britanskij protektorat Britanci usunuli vid vladi hediva Abbasa II yakij u toj chas perebuvav u Stambuli vlada perejshla do jogo dyadka Husejna Kamilya yakij uzyav titul sultana Derzhava peretvorilasya na Yegipetskij sultanat Div takozhDinastiya Muhammeda AliPrimitkiHoles Clive 2004 Georgetown Classics in Arabic Language and Linguistics vid 2nd Washington D C Georgetown University Press s 44 ISBN 978 1 58901 022 2 OCLC 54677538 Arhiv originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 14 lipnya 2010 DzherelaEgypt A Country Study 23 bereznya 2015 u Wayback Machine