Англо-Єгипетський Судан — кондомініум Єгипту і Об'єднаного Королівства у 1899—1956 роках.
Англо-Єгипетський Судан Anglo-Egyptian Sudan السودان المصرى الإنجليزى | |||||||||||
Кондомініум Єгипту і Об'єднаного Королівства | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Зеленим: Англо-Єгипетський Судан Світло-зеленим: Італійська Лівія у 1919 Темно-сірим: Єгипетське королівство й Об'єднане Королівство | |||||||||||
Столиця | Хартум | ||||||||||
Мови | Арабська, Англійська | ||||||||||
Релігії | Сунізм, Шиїзм, Ібадізм | ||||||||||
Державний устрій | Кондомініум Єгипту і Об'єднаного Королівства | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Проголошення | 19 червня 1899 | ||||||||||
- самоврядування | 22 жовтня 1952 | ||||||||||
- Незалежність | 1 січня 1955 | ||||||||||
Валюта | Єгипетський фунт | ||||||||||
| |||||||||||
Сьогодні є частиною | Єгипет Судан Південний Судан Лівія | ||||||||||
|
Союз з Єгиптом
У 1820 валі Мухаммед Алі Єгипетський завоював північний Судан. Цей регіон давно мав мовні, культурні, релігійні та економічні зв'язки з Єгиптом і часто перебував у єгипетському правлінні з часів фараонів. Мухаммед Алі активно намагався розширити свою владу, щоб вийти зі складу Османської імперії і хотів мати Судан як своє володіння. Під час панування його і його наступників Єгипет і Судан управлялися як єдине ціле, для того щоб зберегти «єдність у долині Нілу». Ця політика була збережена і посилена насамперед Ісмаїлом-пашею, під час правління якого було завойовано решта Судану.
Британська участь
З відкриттям Суецького каналу у 1869 економічні та стратегічні значення Єгипту та Судану значно зросли, що привернуло увагу великих держав, зокрема Великої Британії. Десять років опісля, у 1879, величезний зовнішній борг уряду Ізмаїл паші послужив приводом для зняття його з посади і становлення главою держави Тауфіка. Піднесення Тауфіка руками іноземних держав обурювало єгипетських і суданських націоналістів, які обурювалися на все зростаючий, вплив європейських урядів і торговців у справи країни. Це призвело до повстання Арабі-паші. Тауфік звернувся за допомогою до Великої Британії. Британці атакували великий порт Александрія, а потім вторглися в країну. Британські війська скинули уряд Арабі-паші і загарбали решту Єгипту та Судану в 1882. Незважаючи на те, що влада Тауфіка була відновлена, британці мали вельми великий вплив на єгипетські та суданські справи.
Повстання махдістів
Згода Тауфіка на британську окупацію викликала незадоволення у Єгипті і Судані. Велика частина британських військ була зосереджена на півночі Єгипту, в тому числі в Александрії, Каїрі та в зоні Суецького каналу. Але в Судані знаходилося мало військ, і в підсумку там спалахнуло повстання. Його очолив , який оголосив себе махді. Повстання було і політичним, і релігійним. Він хотів вигнати англійців, повалити існуючу монархію і встановити ісламський уряд. Хоч Мухаммед був перш за все суданським націоналістом, він залучив на свою сторону єгиптян. Повстання досягло максимуму під час захоплення Хартуму і смерті британського генерала Чарльза Джорджа Гордона у 1885. Війська Тауфіка і Великої Британії були змушені піти з майже всього Судану, і Мухаммед Ахмед встановив теократичну державу.
Релігійний уряд Мухаммеда ввів традиційні ісламські норми і зазначив, що треба продовжувати військові дії, поки всі британці не будуть вигнані з Судану і Єгипту. Незважаючи на те, що він помер через шість місяці після взяття Хартума, заклик Мухаммеда був підтриманий його наступником, , який вторгся в Ефіопію в 1887, дійшовши до Гондеру і розпочав наступ на Північний Судан і Єгипет в 1889. Цей наступ було зупинено Тауфіком, і суданські війська були виведені з Ефіопії.
Англо-єгипетський кондомініум 1899—1956
Після махдістських поразок син Тауфіка, Аббас II Хільмі і британці вирішили відновити контроль над Суданом. Командувач об'єднаної англо-єгипетської армії, провів військову кампанію з 1896 по 1898. Кампанія Кітченера найбільшого успіху досягла в . Враховуючи, що британський вплив в Єгипті було офіційно консультативним (хоча насправді це було набагато більш прямим), британці наполягли, щоб їх роль в Судані була формалізована. Таким чином, у 1899 було прийнято угоду, за якою главою Судану становився єгипетський генерал, призначений за дозволом Великої Британії. Але насправді британці не любили єгипетських і суданських націоналістів, тому Судан був фактично колонією Британської імперії. Згідно з політикою «розділяй і володарюй», британці хотіли повністю призупинити процес об'єднання долини Нілу, розпочатий при Мухаммеді Алі Єгипетському, і не допустити подальшого об'єднання територій.
Ця політика була застосована в межах Судану. У 1924 році ця територія була розділена фактично на дві частини: мусульманську північ, де переважала арабська мова і анімістсько-християнський південь. У 1910 році до Судану була приєднана територія .
Через тривалу британську окупацію Єгипту дедалі більше наростало обурення. Єгипетська влада хотіла створити рівноправне об'єднаних держав Єгипту та Судану. Після формального кінця правління Османа в Єгипті в 1914 Хусейн Каміль оголосив себе султаном Єгипту та Судану, як і його брат Ахмед Фуад I, який правив після нього. Бажання створити об'єднану державу проявилася ще раз, коли державу було перейменовано в Королівство Єгипту та Судану, але британці як і раніше протистояли цьому.
Відмова уряду в Каїрі на повну британську окупацію Судану призвів до появи організацій, які прагнули до незалежності самого Судану. Першою ластівкою стала утворена в 1924 організація на чолі з групою суданських офіцерів, відома як . Очолювали групу Алі Абдуллатіф і Абдул Фаділь Алмаз.
Скасування кондомініуму і шлях до незалежності
Незважаючи на закінчення окупації Єгипту в 1936 (за винятком зони Суецького каналу), британці залишали свої війська в Судані. Єгипетський уряд не раз наголошував про скасування співвладарювання, що британська окупація незаконна, наполягав на визнанні Фарука I королем Єгипту та Судану, але британці не бажали це визнавати. Британську окупацію Судану припинила лише липнева революція в Єгипті. Після скасування монархії главами держав стали Мохаммед Нагіб, і Гамаль Абдель Насер, який вважав, що треба самому відмовитися від зазіхань на Судан, щоб закінчити британську окупацію. Оскільки претензії Великої Британії залежали від єгипетського суверенітету, то революціонери прийшли до висновку, що їхня тактика не залишає британцям вибору, окрім як піти. У 1954 уряди Великої Британії і Єгипту підписали угоду про визнання незалежності Судану. За британсько-єгипетською угодою, з 1 січня 1956 Судан став суверенною державою, завершивши 136-річний союз з Єгиптом і 55-річне правління Великої Британії.
Ця стаття не містить . (лютий 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo Yegipetskij Sudan kondominium Yegiptu i Ob yednanogo Korolivstva u 1899 1956 rokah Anglo Yegipetskij Sudan Anglo Egyptian Sudan السودان المصرى الإنجليزىKondominium Yegiptu i Ob yednanogo Korolivstva 1899 1955PraporAnglo Yegipetskogo Sudanu istorichni kordoni na kartiZelenim Anglo Yegipetskij Sudan Svitlo zelenim Italijska Liviya u 1919 Temno sirim Yegipetske korolivstvo j Ob yednane KorolivstvoStolicya HartumMovi Arabska AnglijskaReligiyi Sunizm Shiyizm IbadizmDerzhavnij ustrij Kondominium Yegiptu i Ob yednanogo KorolivstvaIstoriya Progoloshennya 19 chervnya 1899 samovryaduvannya 22 zhovtnya 1952 Nezalezhnist 1 sichnya 1955Valyuta Yegipetskij funtPoperednik NastupnikYegipetskij hedivatDarfurskij sultanat Respublika Sudan 1956 1969 Sogodni ye chastinoyu Yegipet Sudan Pivdennij Sudan LiviyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anglo Yegipetskij SudanSoyuz z YegiptomU 1820 vali Muhammed Ali Yegipetskij zavoyuvav pivnichnij Sudan Cej region davno mav movni kulturni religijni ta ekonomichni zv yazki z Yegiptom i chasto perebuvav u yegipetskomu pravlinni z chasiv faraoniv Muhammed Ali aktivno namagavsya rozshiriti svoyu vladu shob vijti zi skladu Osmanskoyi imperiyi i hotiv mati Sudan yak svoye volodinnya Pid chas panuvannya jogo i jogo nastupnikiv Yegipet i Sudan upravlyalisya yak yedine cile dlya togo shob zberegti yednist u dolini Nilu Cya politika bula zberezhena i posilena nasampered Ismayilom pasheyu pid chas pravlinnya yakogo bulo zavojovano reshta Sudanu Britanska uchastZ vidkrittyam Sueckogo kanalu u 1869 ekonomichni ta strategichni znachennya Yegiptu ta Sudanu znachno zrosli sho privernulo uvagu velikih derzhav zokrema Velikoyi Britaniyi Desyat rokiv opislya u 1879 velicheznij zovnishnij borg uryadu Izmayil pashi posluzhiv privodom dlya znyattya jogo z posadi i stanovlennya glavoyu derzhavi Taufika Pidnesennya Taufika rukami inozemnih derzhav oburyuvalo yegipetskih i sudanskih nacionalistiv yaki oburyuvalisya na vse zrostayuchij vpliv yevropejskih uryadiv i torgovciv u spravi krayini Ce prizvelo do povstannya Arabi pashi Taufik zvernuvsya za dopomogoyu do Velikoyi Britaniyi Britanci atakuvali velikij port Aleksandriya a potim vtorglisya v krayinu Britanski vijska skinuli uryad Arabi pashi i zagarbali reshtu Yegiptu ta Sudanu v 1882 Nezvazhayuchi na te sho vlada Taufika bula vidnovlena britanci mali velmi velikij vpliv na yegipetski ta sudanski spravi Povstannya mahdistivDokladnishe Povstannya mahdistiv Zgoda Taufika na britansku okupaciyu viklikala nezadovolennya u Yegipti i Sudani Velika chastina britanskih vijsk bula zoseredzhena na pivnochi Yegiptu v tomu chisli v Aleksandriyi Kayiri ta v zoni Sueckogo kanalu Ale v Sudani znahodilosya malo vijsk i v pidsumku tam spalahnulo povstannya Jogo ocholiv yakij ogolosiv sebe mahdi Povstannya bulo i politichnim i religijnim Vin hotiv vignati anglijciv povaliti isnuyuchu monarhiyu i vstanoviti islamskij uryad Hoch Muhammed buv persh za vse sudanskim nacionalistom vin zaluchiv na svoyu storonu yegiptyan Povstannya dosyaglo maksimumu pid chas zahoplennya Hartumu i smerti britanskogo generala Charlza Dzhordzha Gordona u 1885 Vijska Taufika i Velikoyi Britaniyi buli zmusheni piti z majzhe vsogo Sudanu i Muhammed Ahmed vstanoviv teokratichnu derzhavu Religijnij uryad Muhammeda vviv tradicijni islamski normi i zaznachiv sho treba prodovzhuvati vijskovi diyi poki vsi britanci ne budut vignani z Sudanu i Yegiptu Nezvazhayuchi na te sho vin pomer cherez shist misyaci pislya vzyattya Hartuma zaklik Muhammeda buv pidtrimanij jogo nastupnikom yakij vtorgsya v Efiopiyu v 1887 dijshovshi do Gonderu i rozpochav nastup na Pivnichnij Sudan i Yegipet v 1889 Cej nastup bulo zupineno Taufikom i sudanski vijska buli vivedeni z Efiopiyi Anglo yegipetskij kondominium 1899 1956Provinciyi Anglo Yegipetskogo Sudanu v 1948 roci Chervonim kolorom provinciyi majbutnogo Pivdennogo Sudanu Pislya mahdistskih porazok sin Taufika Abbas II Hilmi i britanci virishili vidnoviti kontrol nad Sudanom Komanduvach ob yednanoyi anglo yegipetskoyi armiyi proviv vijskovu kampaniyu z 1896 po 1898 Kampaniya Kitchenera najbilshogo uspihu dosyagla v Vrahovuyuchi sho britanskij vpliv v Yegipti bulo oficijno konsultativnim hocha naspravdi ce bulo nabagato bilsh pryamim britanci napolyagli shob yih rol v Sudani bula formalizovana Takim chinom u 1899 bulo prijnyato ugodu za yakoyu glavoyu Sudanu stanovivsya yegipetskij general priznachenij za dozvolom Velikoyi Britaniyi Ale naspravdi britanci ne lyubili yegipetskih i sudanskih nacionalistiv tomu Sudan buv faktichno koloniyeyu Britanskoyi imperiyi Zgidno z politikoyu rozdilyaj i volodaryuj britanci hotili povnistyu prizupiniti proces ob yednannya dolini Nilu rozpochatij pri Muhammedi Ali Yegipetskomu i ne dopustiti podalshogo ob yednannya teritorij Cya politika bula zastosovana v mezhah Sudanu U 1924 roci cya teritoriya bula rozdilena faktichno na dvi chastini musulmansku pivnich de perevazhala arabska mova i animistsko hristiyanskij pivden U 1910 roci do Sudanu bula priyednana teritoriya Cherez trivalu britansku okupaciyu Yegiptu dedali bilshe narostalo oburennya Yegipetska vlada hotila stvoriti rivnopravne ob yednanih derzhav Yegiptu ta Sudanu Pislya formalnogo kincya pravlinnya Osmana v Yegipti v 1914 Husejn Kamil ogolosiv sebe sultanom Yegiptu ta Sudanu yak i jogo brat Ahmed Fuad I yakij praviv pislya nogo Bazhannya stvoriti ob yednanu derzhavu proyavilasya she raz koli derzhavu bulo perejmenovano v Korolivstvo Yegiptu ta Sudanu ale britanci yak i ranishe protistoyali comu Vidmova uryadu v Kayiri na povnu britansku okupaciyu Sudanu prizviv do poyavi organizacij yaki pragnuli do nezalezhnosti samogo Sudanu Pershoyu lastivkoyu stala utvorena v 1924 organizaciya na choli z grupoyu sudanskih oficeriv vidoma yak Ocholyuvali grupu Ali Abdullatif i Abdul Fadil Almaz Skasuvannya kondominiumu i shlyah do nezalezhnostiTimchasovij prapor Sudanu yakij vikoristovuvavsya pid chas Afro Azijskoyi konferenciyi kviten 1955 r Nezvazhayuchi na zakinchennya okupaciyi Yegiptu v 1936 za vinyatkom zoni Sueckogo kanalu britanci zalishali svoyi vijska v Sudani Yegipetskij uryad ne raz nagoloshuvav pro skasuvannya spivvladaryuvannya sho britanska okupaciya nezakonna napolyagav na viznanni Faruka I korolem Yegiptu ta Sudanu ale britanci ne bazhali ce viznavati Britansku okupaciyu Sudanu pripinila lishe lipneva revolyuciya v Yegipti Pislya skasuvannya monarhiyi glavami derzhav stali Mohammed Nagib i Gamal Abdel Naser yakij vvazhav sho treba samomu vidmovitisya vid zazihan na Sudan shob zakinchiti britansku okupaciyu Oskilki pretenziyi Velikoyi Britaniyi zalezhali vid yegipetskogo suverenitetu to revolyucioneri prijshli do visnovku sho yihnya taktika ne zalishaye britancyam viboru okrim yak piti U 1954 uryadi Velikoyi Britaniyi i Yegiptu pidpisali ugodu pro viznannya nezalezhnosti Sudanu Za britansko yegipetskoyu ugodoyu z 1 sichnya 1956 Sudan stav suverennoyu derzhavoyu zavershivshi 136 richnij soyuz z Yegiptom i 55 richne pravlinnya Velikoyi Britaniyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2018