Італійська Лівія італ Libia Italiana араб ليبيا الإيطالية Lībyā al Īṭālīya італійська колонія яка існувала 1934 1943 на

Італійська Лівія (італ. Libia Italiana; араб. ليبيا الإيطالية‎, Lībyā al-Īṭālīya) — італійська колонія, яка існувала 1934—1943, на терені сьогоденної Республіки Лівії.

італ. Libia Italiana
араб. ليبيا الإيطالية‎
Lībyā al-Īṭālīya
Італійська Лівія

колонія Італії

↓

1934 – 1943

↓


Прапор	Герб (1940-1943)

Італійська Лівія у 1941 році:

Італійська Лівія

Територія, підконтрольна Італії

Королівство Італія

Столиця

Триполі

Мови

італійська (офіційна)
лівійська арабська, берберські мови, домарі

Релігії

іслам, коптське православ'я, юдаїзм, католицизм

Форма правління

колоніальна адміністрація

Монарх

- 1934-1943

Віктор Емануїл III

Генерал-губернатор

- 1934-1940

- 1940-1941

- 1941

- 1941-1943

- 1943 (в.о.)

Історія

- Об’єднання Триполітанії та Киренаїки

1 січня 1934

- Прибережні райони частина метрополії Італії

9 січня 1939

- Кінець італійського правління

13 травня 1943

- Відступлена Італією

10 лютого 1947

Площа

- 1939

1 759 541 км²

Населення

- 1939

893 774 осіб

Густота

0,5 осіб/км²

Валюта

італійська ліра

Попередник

Наступник

	Італійська Киренаїка
	Італійська Триполітанія

Британська військова адміністрація (Лівія)
Французька військова адміністрація у Феццані

Сьогодні є частиною

Лівія

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Італійська Лівія

Історія

Розширення італійської Лівії:
   території, передані Османською імперією в 1912 році

   території, передані Францією в 1919 році
   район Куфра завойований у 1919 та 1931 роках
   території, передані Британією в 1926 році
   території, передані Британією в 1934 році
   території, передані Францією в 1935 році

У результаті, італійсько-турецької війни (1911—1912) територія сьогоденної Лівії перейшла під владу Італії, яка створила свою колонію, Італійську Північну Африку. У 1927, були виділені Киренаїка і Триполітанія, а у 1934 вони були об'єднані в Лівію. Італійці запроваджували італіанізацію тубільців в Лівії.

Після окупації Італією Триполі в 1911 спалахнуло повстання в країні на чолі з національним героєм Лівії, Омар Мухтар. Для придушення повстання Беніто Муссоліні відрядив Родольфо Граціані, який очолив лівійські збройні сили. Повстанці розгорнули боротьбу в Джебель-Ахдар у Киренаїки, спротив тривав до 1935. З метою придушення повстання італійці в Лівії створили концентраційні табори, в яких затримали в загальній складності 125 000 чоловік, головним чином чоловіків, які могли співпрацювати з повстанцями. Незважаючи на ситуацію в країні продовжувалася політика переселення італійців, в 1940-х роках в Лівії було близько 110000 італійців, які становили 12 % від загальної чисельності населення.

Під час Другої світової війни Лівія стала місцем боїв між військами союзників і країнами осі. Після війни, Італія відмовилася від прав на Лівію, яка спочатку потрапила під управління Великої Британії (Триполітанія та Киренаїки) і Франції (Феццан). У 1951 році, за рішенням ООН, Лівія стала незалежною країною на чолі з королем Ідрисом I.

Бібліографія

Chapin Metz, Hellen. Libya: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress, 1987.
Del Boca, Angelo. Gli italiani in Libia. Vol. 2. Milano, Mondadori, 1997.
Sarti, Roland. The Ax Within: Italian Fascism in Action. Modern Viewpoints. New York, 1974.
Smeaton Munro, Ion. Through Fascism to World Power: A History of the Revolution in Italy. Ayer Publishing. Manchester (New Hampshire), 1971.
Taylor, Blaine. Fascist Eagle: Italy's Air Marshal Italo B
Tuccimei, Ercole. La Banca d'Italia in Africa, Foreword by Arnaldo Mauri, Collana storica della Banca d'Italia, Laterza, Bari, 1999.
Taylor, Blaine. Fascist Eagle: Italy's Air Marshal Italo Balbo. Montana: Pictorial Histories Publishing Company, 1996.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Італійська Лівія

Нотатки

Італійське правління закінчилося в 1943 році окупацією Лівії союзниками; його de jure кінець був в 1947 році з підписанням Паризького договору.
Територія була предметом суперечок щодо прав власності між Італією та Великою Британією, і вона була офіційно завойована Італією в 1931 році

Примітки

. HistoryWorld. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 22 лютого 2011.
Istat (December 2010). (PDF). Annali di Statistica. XII. 2: 269. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2014. Процитовано 24 грудня 2013.

[2] Італійське правління закінчилося в 1943 році окупацією Лівії союзниками; його de jure кінець був в 1947 році з підписанням Паризького договору.

[4] Територія була предметом суперечок щодо прав власності між Італією та Великою Британією, і вона була офіційно завойована Італією в 1931 році

[1] . HistoryWorld. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 22 лютого 2011.

[Istat_2010-3] Istat (December 2010). (PDF). Annali di Statistica. XII. 2: 269. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2014. Процитовано 24 грудня 2013.