Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ідріс I (араб. إدريس الأول; повне ім'я Мухаммед Ідріс аль-Махді ас-Сенусі; нар. 12 березня 1890, Ель-Джагбуб— пом. 25 травня 1983, Каїр) — король Лівії у 1951—1969 рр.
| Ідрис I | |
|---|---|
| араб. محمد إدريس السنوسي | |
 | |
| Король Лівії | |
| 24 грудня 1951 — 1 вересня 1969 | |
| Попередник | титул заснований |
| Наступник | титул скасований |
| | |
| Народився | 12 березня 1890 Ель-Джагбуб, Киренаїка |
| Помер | 25 травня 1983 (93 роки) Каїр, Єгипет |
| Похований | d |
| Відомий як | політик |
| Країна | Лівія |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Релігія | Іслам, сунітського толку |
| Нагороди |          |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 1890 р. в Джагбубі (Киренаїка), внук засновника ордену сенуситів Мугаммеда ібн Алі ас-Сенусі. Після поразки сенуситів у воєнних діях проти британських військ усунув у березні 1916 Агмеда аш-Шеріфа від влади і став еміром Киренаїки та головою ордену сенуситів. Притримувався пробританської орієнтації. Уклав у 1917 р. в Акрамі угоду з Італією і Великою Британією, згідно якої визнавався суверенітет Ідріса над неокупованою частиною Киренаїки, припинялись воєнні дії з Італією і В.Британією, відновлювалась свобода торгівлі між Єгиптом і Лівією.
У 1917 вигнав з Киренаїки турецьких військових представників. Угода Ідріса з італійською військовою владою в Ер-Раджмі (1920) визнавала поділ Лівії на дві частини: Триполітанію і Киренаїку, підтверджувала владу Ідріса в неокупованій частині Киренаїки, йому та іншим членам роду Сенусі призначались грошові субсидії. Зі згоди В.Британії та Італії проводив воєнні дії проти триполітанських племен. У грудні 1922 р. емігрував до Єгипту.
Згідно з угодами Ідріса з Великою Британією (1936,1940) у 1940 році з тих лівійців, що перебували в Єгипті, були сформовані військові підрозділи, які брали участь у звільненні Лівії від італо-німецьких військ. У 1944 р. повернувся в Киренаїку. У 1949 році проголосив Киренаїку незалежною державою (еміратом). З 24 грудня 1951 р. король Об'єднаного Лівійського королівства (з 1963 — Лівійського королівства). 1 вересня 1969 р. був скинутий в результаті військового перевороту, емігрував до Єгипту. У 1971 р. в Лівії заочно засуджений до смертної кари. Помер у Каїрі 25 травня 1983 р.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. - 672с. с.582-583.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ідріс I (Лівія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro korolya Liviyi Pro najpershogo pravitelya Marokko div Idris I Marokko Idris I arab إدريس الأول povne im ya Muhammed Idris al Mahdi as Senusi nar 12 bereznya 1890 El Dzhagbub pom 25 travnya 1983 Kayir korol Liviyi u 1951 1969 rr Idris Iarab محمد إدريس السنوسي Idris IKorol Liviyi24 grudnya 1951 1 veresnya 1969Poperednik titul zasnovanijNastupnik titul skasovanijNarodivsya 12 bereznya 1890 1890 03 12 El Dzhagbub KirenayikaPomer 25 travnya 1983 1983 05 25 93 roki Kayir YegipetPohovanij dVidomij yak politikKrayina LiviyaBatko dU shlyubi z dReligiya Islam sunitskogo tolkuNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1890 r v Dzhagbubi Kirenayika vnuk zasnovnika ordenu senusitiv Mugammeda ibn Ali as Senusi Pislya porazki senusitiv u voyennih diyah proti britanskih vijsk usunuv u berezni 1916 Agmeda ash Sherifa vid vladi i stav emirom Kirenayiki ta golovoyu ordenu senusitiv Pritrimuvavsya probritanskoyi oriyentaciyi Uklav u 1917 r v Akrami ugodu z Italiyeyu i Velikoyu Britaniyeyu zgidno yakoyi viznavavsya suverenitet Idrisa nad neokupovanoyu chastinoyu Kirenayiki pripinyalis voyenni diyi z Italiyeyu i V Britaniyeyu vidnovlyuvalas svoboda torgivli mizh Yegiptom i Liviyeyu U 1917 vignav z Kirenayiki tureckih vijskovih predstavnikiv Ugoda Idrisa z italijskoyu vijskovoyu vladoyu v Er Radzhmi 1920 viznavala podil Liviyi na dvi chastini Tripolitaniyu i Kirenayiku pidtverdzhuvala vladu Idrisa v neokupovanij chastini Kirenayiki jomu ta inshim chlenam rodu Senusi priznachalis groshovi subsidiyi Zi zgodi V Britaniyi ta Italiyi provodiv voyenni diyi proti tripolitanskih plemen U grudni 1922 r emigruvav do Yegiptu Zgidno z ugodami Idrisa z Velikoyu Britaniyeyu 1936 1940 u 1940 roci z tih livijciv sho perebuvali v Yegipti buli sformovani vijskovi pidrozdili yaki brali uchast u zvilnenni Liviyi vid italo nimeckih vijsk U 1944 r povernuvsya v Kirenayiku U 1949 roci progolosiv Kirenayiku nezalezhnoyu derzhavoyu emiratom Z 24 grudnya 1951 r korol Ob yednanogo Livijskogo korolivstva z 1963 Livijskogo korolivstva 1 veresnya 1969 r buv skinutij v rezultati vijskovogo perevorotu emigruvav do Yegiptu U 1971 r v Liviyi zaochno zasudzhenij do smertnoyi kari Pomer u Kayiri 25 travnya 1983 r DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 1 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 672s s 582 583 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Idris I Liviya