Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Лівійське королівство (араб. 'المملكة الليبية; італ. Regno di Libia), що до 1963 року мало назву Об'єднане Лівійське королівство — держава, що виникла після проголошення незалежності 24 грудня 1951 року та існувала до військового перевороту під керівництвом Муаммара Каддафі 1 вересня 1969 року який скинув короля Ідріса I створив Лівійську Арабську Республіку.
| Лівійське королівство المملكة الليبية Al-Mamlakah Al-Lībiyya Regno di Libia ⵜⴰⴳⵍⴷⵉⵜ ⵏ ⵍⵉⴱⵢⴰ | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Гімн | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Триполі, Бенгазі і Аль-Байда¹ | ||||||||||||
| Мови | арабська берберська італійська | ||||||||||||
| Релігії | Іслам | ||||||||||||
| Форма правління | федеральна конституційна монархія (1951—1963) унітарна конституційна монархія (1963—1969) | ||||||||||||
| Король | |||||||||||||
| - 1951—1969 | Ідрис I | ||||||||||||
| Наслідний принц-регент | |||||||||||||
| - 1962 | Хасан | ||||||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||||||
| - 1951—1954 | [en] | ||||||||||||
| - 1965—1967 | [en] | ||||||||||||
| - 1968—1969 | [en] | ||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
| - Незалежність | 24 грудня 1951 | ||||||||||||
| - переворот | 1 вересня 1969 | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - 1954 | 1 759 530 км2 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - 1954 | 1 091 830 осіб | ||||||||||||
| Густота | 0,6 осіб/км² | ||||||||||||
| Валюта | фунт | ||||||||||||
| |||||||||||||
| ¹ Королівство мало дві столиці | |||||||||||||
| |||||||||||||
Історія
Перед Другою світовою війною, Лівія була італійською колонією, а у 1943 році італійська армія була змушена залишити Лівію, що потрапила під окупацію союзників. Лівія офіційно перебуває під контролем Великої Британії та Франції до 1947 року, коли Італія офіційно відмовилася від терену. Дві країни несли відповідальність за різні частини Лівії, Британія отримала владу в Триполітанії і Киренаїці, в той час як Франція взяла на себе Феццан. 21 листопада 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про необхідність надання Лівії незалежності до початку 1952 року.
Ідрис I, емір Триполі і Киренаїки, 24 грудня 1951 року проголосив незалежність Об'єднаного Лівійського королівства, що складалось з Триполітанії, Киренаїки і Феццану. Ідрис І був оголошений королем новоствореної держави. Кожна з трьох складових держави отримала автономію.
28 березня 1953 року Лівія вступила в Лігу арабських держав. Нова держава мала величезні проблеми з керуванням, тому що італійці в колоніальні часи, не надавали освіти тубільцям, всі посади були зайняті італійцями. Італійці, як прибулі з метрополії так і народженні в Лівії були власники більшості з найкращих земель в країні, і були де-факто монополістами на освіту. Через ці труднощі, британці взяли на себе значну частину адміністрування. У 1955 році розпочато розвідку нафти, перше поле виявлено у 1959 році, видобуток розпочато 1963 року. Видобуток нафти стало одним із стовпів економіки Лівії.
25 квітня 1963 року скасовано Федеральну конституцію країни, країну перейменовано у Лівійське королівство.
Правління еміра Ідриса, що походив з південно-східної Лівії, викликало невдоволення решти лівійців. По-перше, Ідрис належав до релігійного ордену суфійського ісламу; по-друге, він походив з частини Лівії, яка тривалий час не мала культурних зв'язків з рештою країни; по-третє, власному приходу до влади Ідрис завдячував Великій Британії, з якою тісно співпрацював ще з кінця Першої світової війни.
Монархія була повалена 1 вересня 1969 року групою офіцерів на чолі з Муаммаром Каддафі. Король, який проходив лікування в Туреччині, не повернувся в країну і до своєї смерті в 1983 жив у вигнанні в Єгипті. Повстанці проголосили створення Лівійської Арабської Республіки.
Італійці в Лівії
| рік | італійці | до загалу | загальне населення | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| 1936 | 112.600 | 13,26 % | 848.600 | Enciclopedia Geografica Mondiale K-Z, De Agostini,1996 |
| 1939 | 108.419 | 12,37 % | 876.563 | Guida Breve d'Italia Vol. III, C.T.I., 1939 |
| 1962 | 35.000 | 2,1 % | 1.681.739 | Enciclopedia Motta, Vol. VIII, Motta Editore, 1969 |
| 1982 | 1.500 | 0,05 % | 2.856.000 | Atlante Geografico Universale, Fabbri Editori, 1988 |
| 2004 | 22.530 | 0,4 % | 5.631.585 | L'Aménagement Linguistique dans le Monde [ 26 квітня 2009 у Wayback Machine.] |
Протягом колоніального періоду італійці оселялися головним чином на узбережжі Лівії. Поселення інституційно підтримувалося фашистською владою і Муссоліні, який мріяв про відновлення Римської імперії. З початком Другої світової війни, італійці становлять 12 % населення. Після капітуляції Італії, багато італійців згодом емігрували на батьківщину. В Лівії наразі складають менше 1 % населення.
Див. також
Посилання
- Kingdom of Libya's constitution [ 8 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- worldstatesmen.org [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Birth of a nation [ 28 грудня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Statoids [ 11 листопада 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- 1969: Bloodless coup in Libya (BBC) [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Royal Ark [ 19 лютого 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Independent Libya [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Livijske korolivstvo arab المملكة الليبية ital Regno di Libia sho do 1963 roku malo nazvu Ob yednane Livijske korolivstvo derzhava sho vinikla pislya progoloshennya nezalezhnosti 24 grudnya 1951 roku ta isnuvala do vijskovogo perevorotu pid kerivnictvom Muammara Kaddafi 1 veresnya 1969 roku yakij skinuv korolya Idrisa I stvoriv Livijsku Arabsku Respubliku Livijske korolivstvo المملكة الليبية Al Mamlakah Al Libiyya Regno di Libia ⵜⴰⴳⵍⴷⵉⵜ ⵏ ⵍⵉⴱⵢⴰ 1951 1969 Prapor Gerb Gimn source source track track track track Liviyi istorichni kordoni na karti Stolicya Tripoli Bengazi i Al Bajda Movi arabska berberska italijska Religiyi Islam Forma pravlinnya federalna konstitucijna monarhiya 1951 1963 unitarna konstitucijna monarhiya 1963 1969 Korol 1951 1969 Idris I Naslidnij princ regent 1962 Hasan Prem yer ministr 1951 1954 en 1965 1967 en 1968 1969 en Istoriya Nezalezhnist 24 grudnya 1951 perevorot 1 veresnya 1969 Plosha 1954 1 759 530 km2 Naselennya 1954 1 091 830 osib Gustota 0 6 osib km Valyuta funt Poperednik Nastupnik Emirat Kirenayika Britanska vijskova administraciya Liviya Francuzka vijskova administraciya u Feccani Istoriya Liviyi za chasiv Dzhamahiriyi Korolivstvo malo dvi stolici Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Livijske korolivstvoIstoriyaPered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Liviya bula italijskoyu koloniyeyu a u 1943 roci italijska armiya bula zmushena zalishiti Liviyu sho potrapila pid okupaciyu soyuznikiv Liviya oficijno perebuvaye pid kontrolem Velikoyi Britaniyi ta Franciyi do 1947 roku koli Italiya oficijno vidmovilasya vid terenu Dvi krayini nesli vidpovidalnist za rizni chastini Liviyi Britaniya otrimala vladu v Tripolitaniyi i Kirenayici v toj chas yak Franciya vzyala na sebe Feccan 21 listopada 1949 roku Generalna Asambleya OON prijnyala rezolyuciyu pro neobhidnist nadannya Liviyi nezalezhnosti do pochatku 1952 roku Idris I emir Tripoli i Kirenayiki 24 grudnya 1951 roku progolosiv nezalezhnist Ob yednanogo Livijskogo korolivstva sho skladalos z Tripolitaniyi Kirenayiki i Feccanu Idris I buv ogoloshenij korolem novostvorenoyi derzhavi Kozhna z troh skladovih derzhavi otrimala avtonomiyu 28 bereznya 1953 roku Liviya vstupila v Ligu arabskih derzhav Nova derzhava mala velichezni problemi z keruvannyam tomu sho italijci v kolonialni chasi ne nadavali osviti tubilcyam vsi posadi buli zajnyati italijcyami Italijci yak pribuli z metropoliyi tak i narodzhenni v Liviyi buli vlasniki bilshosti z najkrashih zemel v krayini i buli de fakto monopolistami na osvitu Cherez ci trudnoshi britanci vzyali na sebe znachnu chastinu administruvannya U 1955 roci rozpochato rozvidku nafti pershe pole viyavleno u 1959 roci vidobutok rozpochato 1963 roku Vidobutok nafti stalo odnim iz stovpiv ekonomiki Liviyi 25 kvitnya 1963 roku skasovano Federalnu konstituciyu krayini krayinu perejmenovano u Livijske korolivstvo Pravlinnya emira Idrisa sho pohodiv z pivdenno shidnoyi Liviyi viklikalo nevdovolennya reshti livijciv Po pershe Idris nalezhav do religijnogo ordenu sufijskogo islamu po druge vin pohodiv z chastini Liviyi yaka trivalij chas ne mala kulturnih zv yazkiv z reshtoyu krayini po tretye vlasnomu prihodu do vladi Idris zavdyachuvav Velikij Britaniyi z yakoyu tisno spivpracyuvav she z kincya Pershoyi svitovoyi vijni Monarhiya bula povalena 1 veresnya 1969 roku grupoyu oficeriv na choli z Muammarom Kaddafi Korol yakij prohodiv likuvannya v Turechchini ne povernuvsya v krayinu i do svoyeyi smerti v 1983 zhiv u vignanni v Yegipti Povstanci progolosili stvorennya Livijskoyi Arabskoyi Respubliki Italijci v Liviyirik italijci do zagalu zagalne naselennya Dzherelo 1936 112 600 13 26 848 600 Enciclopedia Geografica Mondiale K Z De Agostini 1996 1939 108 419 12 37 876 563 Guida Breve d Italia Vol III C T I 1939 1962 35 000 2 1 1 681 739 Enciclopedia Motta Vol VIII Motta Editore 1969 1982 1 500 0 05 2 856 000 Atlante Geografico Universale Fabbri Editori 1988 2004 22 530 0 4 5 631 585 L Amenagement Linguistique dans le Monde 26 kvitnya 2009 u Wayback Machine Protyagom kolonialnogo periodu italijci oselyalisya golovnim chinom na uzberezhzhi Liviyi Poselennya institucijno pidtrimuvalosya fashistskoyu vladoyu i Mussolini yakij mriyav pro vidnovlennya Rimskoyi imperiyi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni italijci stanovlyat 12 naselennya Pislya kapitulyaciyi Italiyi bagato italijciv zgodom emigruvali na batkivshinu V Liviyi narazi skladayut menshe 1 naselennya Div takozhLiviyaPosilannyaKingdom of Libya s constitution 8 grudnya 2008 u Wayback Machine angl worldstatesmen org 24 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Birth of a nation 28 grudnya 2007 u Wayback Machine angl Statoids 11 listopada 2009 u Wayback Machine angl 1969 Bloodless coup in Libya BBC 20 lipnya 2011 u Wayback Machine angl angl Royal Ark 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl Independent Libya 20 travnya 2011 u Wayback Machine angl