Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бербе́рські (бербе́ро-ліві́йські) мо́ви — мови берберів, одна з двох підсімей берберо-давньоканарської сім'ї, що входить до афразійської макросім'ї. Другою підсім'єю є маловивчені давньоканарські (канарські) мови (відомо кількасот одиниць словника гуанчів), які можуть бути однією з гілок берберських мов. Загальна кількість мовців точно не відома й оцінена від 17 до 25 млн осіб.
| Берберські мови Берберо-лівійські мови, Тамазигт | |
|---|---|
| Поширені: | Північна Африка |
| Класифікація: | Афразійські мови Берберські мови |
| Групи: | |
| Кількість носіїв: | від 17 до 25 млн. |
| ISO 639-2 and 639-5: | ber |
 Райони поширення берберських мов | |
Назва «бербери» походить від грец. βάρβαροι, лат. barbari або араб. ʔal-barbaru; їхня самоназва — imaziɣən (імазіген), однина amaziɣ (амазіг), звідки самоназва мови — tamaziɣt / ⵜ ⴰ ⵎ ⴰ ⵥ ⵉ ⵖ ⵜ (тамазігт). Назва «берберо-лівійські» вказує на включення можливо споріднених давніх мов Північної Африки («лівійських»), точне співвідношення яких із сучасними берберськими мовами не зовсім зрозуміле: вони можуть бути однією з окремих гілок або входити до різних відомих відгалужень.
Розповсюдження
Берберські мови поширені на території Північної Африки від Середземноморського узбережжя до річок Сенегал та Нігер на півдні і від Атлантичного узбережжя до західного Єгипту на сході. Вони представлені в таких країнах:
- Марокко (понад 9 млн носіїв)
- Алжир (4,7 мільйона)
- Туніс (30 тисяч)
- Лівія (близько 200 тисяч)
- Нігер (понад 700 тисяч)
- Малі (близько 450 тисяч)
- Мавританія (200–300 осіб)
- Єгипет (10 тисяч)
- Буркіна-Фасо (понад 200 тисяч)
- можливо, також Нігерія і Сенегал
- в результаті недавніх міграцій частина носіїв мови опинилася в Ізраїлі (єврейсько-берберські діалекти) та Франції.
Рання історія
Відокремлення носіїв праберберо-давньоканарських від близьких їм прачадців і прахемітів відбулося в долині Нілу в 6 тисячоліття до н. е., після чого перші рушили на захід (це відбито в наскельних зображеннях Сахари). З початку 3 тисячоліття до н. е. праберберо-лівійці зафіксовані як західні сусіди Єгипту (в текстах Давнього царства і єгипетському мистецтві). Мова-предок сучасних берберських мов розділилась в кінці 2 тисячоліття до н. е. після значних поразок «народів моря» і їхніх союзників-лівійців від єгиптян, що, можливо, спричинило відхід частини лівійських племен від кордонів Єгипту та їхнє розсіяння в західному і південно-західному напрямках. Колонізувавши середземноморське узбережжя, вони в VII–XI ст., частково витиснуті арабами вглиб континенту, частково перейшли на арабську мову.
Класифікація
Загальновизнано виділення західної, північної і південної гілок; щодо східно-берберських мов існують різні думки. Окремо розглядають давні лівійські мови, про які збережено дуже мало відомостей. Загалом відомо близько 45 живих мов і кілька вимерлих. За конфесійною ознакою виділяють єврейсько-берберські діалекти.
Західна гілка
Складена з однієї мови — зенага (200–300 осіб на південному заході Мавританії і, можливо, північному заході Сенегалу).
Північна гілка
Складена з 3 груп: атласька, зенетська і кабільська.
- група (центр Марокко: Атлаські гори, захід Алжиру) складена з 3 підгруп (9 мов), причому сенхаджа трохи ближча до шильської, ніж до центрально-атласької; часто до цієї ж групи зараховують мову сегрушен (див. зенетську групу).
- Ташельхіт (гори Антиатласу, захід Високого Атласу і долина річки Сус на заході Марокко; близько 7 млн)
- тамазігська підгрупа (гори Центрального Атласу в центрі Марокко; понад 3 млн): мови середньоатласька, східно-високоатласька і демнатська.
- мова сенхаджа (-сраір) (північ Марокко)
- група має найбільше мов (близько 22), які об'єднуються у 6 підгруп:
- сегрушенська мова (північ Марокко)
- північно-західно-зенетська підгрупа (північ Марокко, також на північному заході Алжиру): мови ріфська (тарифіт) і майже вимерлі гмара, ізнасинсько-уараінська і, можливо, тлемсенська
- північно-східно-зенетська підгрупа (північний Алжир): мови басейну річки Шеліфф (шенуа, френда-уарсеніс, блідська) і мова шауя
- західносахарська підгрупа (південний захід Алжиру і схід Марокко): мови туатська, тідікельтська (тит), гурарська, південнооранська, фігігська
- мзаб-уаргла підгрупа (оази північно-східному краю алжирської Сахари): мови мзабська, уаргла, рігська (тугурт)
- східнозенетська підгрупа: мови сенедська, джерба, тамезретська в Тунісі (30 тисяч, зуарська (зуара) і нефуська на північному заході Лівії (понад 150 тисяч носіїв);
Кабільська група (північно-східний Алжир; 4–5 млн осіб): кабільська мова з діалектами Великої і Малої Кабілії.
Східна гілка
Часто розглядають як дві незалежні гілки, до того ж з різним наповненням. 7 живих мов і щонайменше 1 вимерла: гадамеська, сокна, фоджаха, тмесса, ауджа, джагбубська, зурська (куфра) (оази Лівії; близько 20 тисяч носіїв), сиванська (сива, сіуа; оаза Сива в північно-західному Єгипті; близько 20 тисяч носіїв).
Південна (туарезька) гілка
Близько 1,9 млн носіїв поширені в Сахарі: Алжир, Малі, Нігер, Лівія, Буркіна-Фасо, Нігерія, Чад. Поділяють на 3 групи, які відповідно до рефлексів * z (зокрема в самоназві * tămāzəq) називаються sha (тамашек, південно-західна), za (тамажек, південно-східна) і ha (тамахак, північна).
- північнотуарезька група (76 тисяч осіб): мови західно-тамахакські (включаючи ахне, тахаггарт) і східно-тамахакські (включаючи гат, ураген)
- південно-західно-туарезька група (480 тисяч осіб): мова тамашек з говорами танеслемт, тадгак, даусак та іншими
- південно-східно-туарезька група (1,3 млн осіб): мова тамажек з говорами тауллеммет, аїр (таярт) та борку
Давньолівійські мови
Мертві мови трьох груп пам'яток: фецансько-триполітанських, західно-нумідійських і східно-нумідійських, що належать до кінця 1-го тисячоліття до н. е. — першої половині 1-го тисячоліття н. е.). Записані давньолівійською абеткою, а також кілька написів латинкою.
Писемність
Від давньолівійської абетки походить берберський алфавіт, який дійшов до наших днів завдяки туарегам Сахари, — тифінаг. Останнім часом його прагнуть застосувати і до північноберберських мов, зокрема в Марокко він офіційно впроваджений у шкільне викладання. В Алжирі популярніша латинська писемність (особливо для кабільської мови), яка є офіційною також у Нігері й Малі. Арабська абетка, яку застосовують для берберських мов з Середніх віків, зараз збережена переважно в Марокко і Лівії.
Див. також
Примітки
- . Ethnologue (англ.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
Посилання
- Берберські мови на сторінці Glottolog 3.0: Subfamily: Berber [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Berber languages [ 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Берберский язык [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] // БСЭ (рос.)
- А. Ю. Милитарев, БЕРБЕРО-ЛИВИЙСКИЕ ЯЗЫКИ / Лингвистический энциклопедический словарь [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berbe rski berbe ro livi jski mo vi movi berberiv odna z dvoh pidsimej berbero davnokanarskoyi sim yi sho vhodit do afrazijskoyi makrosim yi Drugoyu pidsim yeyu ye malovivcheni davnokanarski kanarski movi vidomo kilkasot odinic slovnika guanchiv yaki mozhut buti odniyeyu z gilok berberskih mov Zagalna kilkist movciv tochno ne vidoma j ocinena vid 17 do 25 mln osib Berberski movi Berbero livijski movi TamazigtPoshireni Pivnichna AfrikaKlasifikaciya Afrazijski movi Berberski moviGrupi Pivdenna tuarezka gilka Davnokanarski moviKilkist nosiyiv vid 17 do 25 mln ISO 639 2 and 639 5 berRajoni poshirennya berberskih mov Nazva berberi pohodit vid grec barbaroi lat barbari abo arab ʔal barbaru yihnya samonazva imaziɣen imazigen odnina amaziɣ amazig zvidki samonazva movi tamaziɣt ⵜ ⴰ ⵎ ⴰ ⵥ ⵉ ⵖ ⵜ tamazigt Nazva berbero livijski vkazuye na vklyuchennya mozhlivo sporidnenih davnih mov Pivnichnoyi Afriki livijskih tochne spivvidnoshennya yakih iz suchasnimi berberskimi movami ne zovsim zrozumile voni mozhut buti odniyeyu z okremih gilok abo vhoditi do riznih vidomih vidgaluzhen RozpovsyudzhennyaBerberski movi poshireni na teritoriyi Pivnichnoyi Afriki vid Seredzemnomorskogo uzberezhzhya do richok Senegal ta Niger na pivdni i vid Atlantichnogo uzberezhzhya do zahidnogo Yegiptu na shodi Voni predstavleni v takih krayinah Marokko ponad 9 mln nosiyiv Alzhir 4 7 miljona Tunis 30 tisyach Liviya blizko 200 tisyach Niger ponad 700 tisyach Mali blizko 450 tisyach Mavritaniya 200 300 osib Yegipet 10 tisyach Burkina Faso ponad 200 tisyach mozhlivo takozh Nigeriya i Senegal v rezultati nedavnih migracij chastina nosiyiv movi opinilasya v Izrayili yevrejsko berberski dialekti ta Franciyi Rannya istoriyaVidokremlennya nosiyiv praberbero davnokanarskih vid blizkih yim prachadciv i prahemitiv vidbulosya v dolini Nilu v 6 tisyacholittya do n e pislya chogo pershi rushili na zahid ce vidbito v naskelnih zobrazhennyah Sahari Z pochatku 3 tisyacholittya do n e praberbero livijci zafiksovani yak zahidni susidi Yegiptu v tekstah Davnogo carstva i yegipetskomu mistectvi Mova predok suchasnih berberskih mov rozdililas v kinci 2 tisyacholittya do n e pislya znachnih porazok narodiv morya i yihnih soyuznikiv livijciv vid yegiptyan sho mozhlivo sprichinilo vidhid chastini livijskih plemen vid kordoniv Yegiptu ta yihnye rozsiyannya v zahidnomu i pivdenno zahidnomu napryamkah Kolonizuvavshi seredzemnomorske uzberezhzhya voni v VII XI st chastkovo vitisnuti arabami vglib kontinentu chastkovo perejshli na arabsku movu KlasifikaciyaZagalnoviznano vidilennya zahidnoyi pivnichnoyi i pivdennoyi gilok shodo shidno berberskih mov isnuyut rizni dumki Okremo rozglyadayut davni livijski movi pro yaki zberezheno duzhe malo vidomostej Zagalom vidomo blizko 45 zhivih mov i kilka vimerlih Za konfesijnoyu oznakoyu vidilyayut yevrejsko berberski dialekti Zahidna gilka Skladena z odniyeyi movi zenaga 200 300 osib na pivdennomu zahodi Mavritaniyi i mozhlivo pivnichnomu zahodi Senegalu Pivnichna gilka Skladena z 3 grup atlaska zenetska i kabilska grupa centr Marokko Atlaski gori zahid Alzhiru skladena z 3 pidgrup 9 mov prichomu senhadzha trohi blizhcha do shilskoyi nizh do centralno atlaskoyi chasto do ciyeyi zh grupi zarahovuyut movu segrushen div zenetsku grupu Tashelhit gori Antiatlasu zahid Visokogo Atlasu i dolina richki Sus na zahodi Marokko blizko 7 mln tamazigska pidgrupa gori Centralnogo Atlasu v centri Marokko ponad 3 mln movi serednoatlaska shidno visokoatlaska i demnatska mova senhadzha srair pivnich Marokko grupa maye najbilshe mov blizko 22 yaki ob yednuyutsya u 6 pidgrup segrushenska mova pivnich Marokko pivnichno zahidno zenetska pidgrupa pivnich Marokko takozh na pivnichnomu zahodi Alzhiru movi rifska tarifit i majzhe vimerli gmara iznasinsko uarainska i mozhlivo tlemsenska pivnichno shidno zenetska pidgrupa pivnichnij Alzhir movi basejnu richki Sheliff shenua frenda uarsenis blidska i mova shauya zahidnosaharska pidgrupa pivdennij zahid Alzhiru i shid Marokko movi tuatska tidikeltska tit gurarska pivdennooranska figigska mzab uargla pidgrupa oazi pivnichno shidnomu krayu alzhirskoyi Sahari movi mzabska uargla rigska tugurt shidnozenetska pidgrupa movi senedska dzherba tamezretska v Tunisi 30 tisyach zuarska zuara i nefuska na pivnichnomu zahodi Liviyi ponad 150 tisyach nosiyiv Kabilska grupa pivnichno shidnij Alzhir 4 5 mln osib kabilska mova z dialektami Velikoyi i Maloyi Kabiliyi Shidna gilka Dokladnishe en Chasto rozglyadayut yak dvi nezalezhni gilki do togo zh z riznim napovnennyam 7 zhivih mov i shonajmenshe 1 vimerla gadameska sokna fodzhaha tmessa audzha dzhagbubska zurska kufra oazi Liviyi blizko 20 tisyach nosiyiv sivanska siva siua oaza Siva v pivnichno zahidnomu Yegipti blizko 20 tisyach nosiyiv Pivdenna tuarezka gilka Blizko 1 9 mln nosiyiv poshireni v Sahari Alzhir Mali Niger Liviya Burkina Faso Nigeriya Chad Podilyayut na 3 grupi yaki vidpovidno do refleksiv z zokrema v samonazvi tămazeq nazivayutsya sha tamashek pivdenno zahidna za tamazhek pivdenno shidna i ha tamahak pivnichna pivnichnotuarezka grupa 76 tisyach osib movi zahidno tamahakski vklyuchayuchi ahne tahaggart i shidno tamahakski vklyuchayuchi gat uragen pivdenno zahidno tuarezka grupa 480 tisyach osib mova tamashek z govorami taneslemt tadgak dausak ta inshimi pivdenno shidno tuarezka grupa 1 3 mln osib mova tamazhek z govorami taullemmet ayir tayart ta borkuDavnolivijski movi Mertvi movi troh grup pam yatok fecansko tripolitanskih zahidno numidijskih i shidno numidijskih sho nalezhat do kincya 1 go tisyacholittya do n e pershoyi polovini 1 go tisyacholittya n e Zapisani davnolivijskoyu abetkoyu a takozh kilka napisiv latinkoyu PisemnistLatinizaciya berberskih mov Vid davnolivijskoyi abetki pohodit berberskij alfavit yakij dijshov do nashih dniv zavdyaki tuaregam Sahari tifinag Ostannim chasom jogo pragnut zastosuvati i do pivnichnoberberskih mov zokrema v Marokko vin oficijno vprovadzhenij u shkilne vikladannya V Alzhiri populyarnisha latinska pisemnist osoblivo dlya kabilskoyi movi yaka ye oficijnoyu takozh u Nigeri j Mali Arabska abetka yaku zastosovuyut dlya berberskih mov z Serednih vikiv zaraz zberezhena perevazhno v Marokko i Liviyi Div takozhYevrejsko arabski moviPrimitki Ethnologue angl Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 15 grudnya 2020 PosilannyaBerberski movi na storinci Glottolog 3 0 Subfamily Berber 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Berber languages 21 chervnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Berberskij yazyk 23 veresnya 2019 u Wayback Machine BSE ros A Yu Militarev BERBERO LIVIJSKIE YaZYKI Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros