Туаре́зькі мо́ви (також південноберберські мови, тамашек; тифінаг: ⵜⴰⵎⴰⵌⴰⵆ) — мови туарегів, одна з п'яти гілок берберської підсім'ї, що входить в Афразійську макросім'ю мов. Поширені в центральній Сахарі на території таких держав, як Алжир, Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, Нігерія, частково в Лівії та Чаді. Загальна кількість мовців оцінюється в 1,9 млн осіб (2005).
Туарезькі мови | |
---|---|
Поширена в | Алжир, Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, Нігерія, Лівія, Чад |
Регіон | Сахара |
Носії | 1,9 млн (2005) |
Писемність | тифінаг |
Офіційний статус | |
Регулює | d |
Коди мови | |
ISO 639-2 | tmh |
ISO 639-3 | tmh |
У складі туарезького мовної гілки виділяють три групи: , та . Іноді всі туарезькі ідіоми розглядаються як єдина мова. У довіднику мов світу Ethnologue туарезькі ідіоми (тамашек) позначені терміном «макромова». Назва тамашек застосовується як для всього туарезького ареалу, так і для групи мов/діалектів його південно-західної частини.
Класифікація
Виділення туарезької (південної берберської) гілки мов є загальновизнаним.
Туарезькі мови ділять на три групи. Назви цих груп пов'язані з географічним розташуванням ареалів носіїв мов: північна, південно-західний та південно-східна групи. Поряд з ними існують назви, пов'язані з рефлексом туарезької приголосної *z (зокрема, в самоназві народу *tămāzəq): ha (тамахак, північна група) sha (тамашек, південно-західна група) та za (тамажек, південно-східна група). Деякі вчені розглядають туарезькі ідіоми, як діалекти однієї мови, які сильно розійшлися. У той же час дані дозволяють виділити в туарезькій гілці як мінімум 4 самостійних мови:
- (76 тис. осіб): (, , , іссакамарен) і (, , , , імангхассатен);
- (представлена однією мовою тамашек) (480 тис. осіб): , , , ;
- (1,3 млн осіб): (, ), .
Ареал і чисельність
Носії мов південоберберської групи — туареги (близько 1,9 млн осіб) — живуть у великих районах пустелі Сахара — в Алжирі, Лівії (західний Феццан), Нігері (плато Аїр), Малі (плато Адрар-Іфорас, долина річки Нігер), Нігерії та Буркіна-Фасо (район Дорі).
Писемність
У північних мов поширене арабське письмо і берберське письмо тифінаг, що походить від давньолівійського письма (єдина споконвічна берберська абетка, яку зберегли до наших днів туареги Сахари) — в Нігері відоме під назвою щифінаг, в південно-східних і південно-західних мовах застосовується латиниця і тифінаг.
В даний час використовуються дві різні абетки для туарезьких мов, створені на основі латиниці — в Малі і в Нігері.
Туарезька абетка Малі була прийнята в 1967 році і реформована в 1982 році:
Aa Ăă Bb Dd Ḍḍ Ee Ǝә Ff Gg Ɣɣ Hh Ḥḥ Ii Jj Kk Ll Ḷḷ Mm Nn Ŋŋ Oo Qq Rr Ss Ṣṣ Šš Tt Ṭṭ Uu Ww Xx Yy Zz Žž Ẓẓ ʔ
У Нігері туарезька абетка була затверджена в 1999 році:
Aa Ăă Ǝә Bb Сс Dd Ḍḍ Ee Ff Gg Ğğ Hh Ii Jj ǰ Ɣɣ Kk Ll Ḷḷ Mm Nn Ŋŋ Oo Qq Rr Ss Ṣṣ Šš Tt Ṭṭ Uu Ww Xx Yy Zz Ẓẓ
Примітки
- Айхенвальд А. Ю., Мілітарев А. Ю. Туарезькі мови мови // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)
- Коряков Ю. Б. Реестр берберо-гуанчских языков (html). Реестр языков мира С. 9—11. Lingvarium. (Проверено 25 ноября 2016)
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Tamasheq. Southern. Ethnologue: Languages of the World (19th Edition) (англ.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 11 грудня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()(Перевірено 10 грудня 2016) - Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, Charles D. Fennig, ред. (2016). Tamasheq. A language of Mali. Ethnologue: Languages of the World (19th Edition) (англ.). Dallas: SIL International. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 27 вересня 2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()(Перевірено 25 листопада 2016) - Мілітарев А. Ю. берберо-лівійські мови // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuare zki mo vi takozh pivdennoberberski movi tamashek tifinag ⵜⴰⵎⴰⵌⴰⵆ movi tuaregiv odna z p yati gilok berberskoyi pidsim yi sho vhodit v Afrazijsku makrosim yu mov Poshireni v centralnij Sahari na teritoriyi takih derzhav yak Alzhir Mali Niger Burkina Faso Nigeriya chastkovo v Liviyi ta Chadi Zagalna kilkist movciv ocinyuyetsya v 1 9 mln osib 2005 Tuarezki moviPoshirena vAlzhir Mali Niger Burkina Faso Nigeriya Liviya ChadRegionSaharaNosiyi1 9 mln 2005 PisemnisttifinagOficijnij statusRegulyuyedKodi moviISO 639 2tmhISO 639 3tmh U skladi tuarezkogo movnoyi gilki vidilyayut tri grupi ta Inodi vsi tuarezki idiomi rozglyadayutsya yak yedina mova U dovidniku mov svitu Ethnologue tuarezki idiomi tamashek poznacheni terminom makromova Nazva tamashek zastosovuyetsya yak dlya vsogo tuarezkogo arealu tak i dlya grupi mov dialektiv jogo pivdenno zahidnoyi chastini KlasifikaciyaVidilennya tuarezkoyi pivdennoyi berberskoyi gilki mov ye zagalnoviznanim Tuarezki movi dilyat na tri grupi Nazvi cih grup pov yazani z geografichnim roztashuvannyam arealiv nosiyiv mov pivnichna pivdenno zahidnij ta pivdenno shidna grupi Poryad z nimi isnuyut nazvi pov yazani z refleksom tuarezkoyi prigolosnoyi z zokrema v samonazvi narodu tămazeq ha tamahak pivnichna grupa sha tamashek pivdenno zahidna grupa ta za tamazhek pivdenno shidna grupa Deyaki vcheni rozglyadayut tuarezki idiomi yak dialekti odniyeyi movi yaki silno rozijshlisya U toj zhe chas dani dozvolyayut vidiliti v tuarezkij gilci yak minimum 4 samostijnih movi 76 tis osib issakamaren i imanghassaten predstavlena odniyeyu movoyu tamashek 480 tis osib 1 3 mln osib Areal i chiselnistAreal tuarezkih mov na mapi Zahidnoyi Afriki Nosiyi mov pivdenoberberskoyi grupi tuaregi blizko 1 9 mln osib zhivut u velikih rajonah pusteli Sahara v Alzhiri Liviyi zahidnij Feccan Nigeri plato Ayir Mali plato Adrar Iforas dolina richki Niger Nigeriyi ta Burkina Faso rajon Dori PisemnistU pivnichnih mov poshirene arabske pismo i berberske pismo tifinag sho pohodit vid davnolivijskogo pisma yedina spokonvichna berberska abetka yaku zberegli do nashih dniv tuaregi Sahari v Nigeri vidome pid nazvoyu shifinag v pivdenno shidnih i pivdenno zahidnih movah zastosovuyetsya latinicya i tifinag V danij chas vikoristovuyutsya dvi rizni abetki dlya tuarezkih mov stvoreni na osnovi latinici v Mali i v Nigeri Tuarezka abetka Mali bula prijnyata v 1967 roci i reformovana v 1982 roci Aa Ăă Bb Dd Ḍḍ Ee Ǝә Ff Gg Ɣɣ Hh Ḥḥ Ii Jj Kk Ll Ḷḷ Mm Nn Ŋŋ Oo Qq Rr Ss Ṣṣ Ss Tt Ṭṭ Uu Ww Xx Yy Zz Zz Ẓẓ ʔ U Nigeri tuarezka abetka bula zatverdzhena v 1999 roci Aa Ăă Ǝә Bb Ss Dd Ḍḍ Ee Ff Gg Gg Hh Ii Jj ǰ Ɣɣ Kk Ll Ḷḷ Mm Nn Ŋŋ Oo Qq Rr Ss Ṣṣ Ss Tt Ṭṭ Uu Ww Xx Yy Zz ẒẓPrimitkiAjhenvald A Yu Militarev A Yu Tuarezki movi movi ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Koryakov Yu B Reestr berbero guanchskih yazykov html Reestr yazykov mira S 9 11 Lingvarium Provereno 25 noyabrya 2016 Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2016 Tamasheq Southern Ethnologue Languages of the World 19th Edition angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 11 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Perevireno 10 grudnya 2016 Lewis M Paul Gary F Simons Charles D Fennig red 2016 Tamasheq A language of Mali Ethnologue Languages of the World 19th Edition angl Dallas SIL International Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 27 veresnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Perevireno 25 listopada 2016 Militarev A Yu berbero livijski movi ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros