Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туаре́ги (самоназва: імошаг) — кочовий народ групи берберів, що живе в пустельних районах Центральної Сахари в межах Алжиру, Лівії, Малі, Нігеру, Нігерії, Буркіна-Фасо, куди були витіснені в епоху арабських завоювань з північніших областей Африки. Загальна чисельність за оцінкою 1973 року становила близько 1 млн осіб, у 2010 їх чисельність приблизно дорівнювала 5,2 млн. Мова відноситься до берберських мов. За релігією — мусульмани-суніти. Основне заняття — кочове скотарство (кози, верблюди, на півдні зебу). Під час їжі туареги, на відміну від більшості мусульманських народів, користуються ложками, що характерно лише для них.
| Туареги | |
|---|---|
 | |
| Кількість | понад 5 млн. |
| Ареал | Нігер, Малі, Алжир, Лівія, Буркіна-Фасо |
| Близькі до: | бербери |
| Мова | тамашек, належить до берберської групи |
| Релігія | мусульмани |
Найбільші групи племен — кель-ахагар в Алжирі, кель-аджер в Алжирі та Лівії, іфорас у Малі, кель-антесар у Малі, юлеміден (кель-атарам в Малі та кель-дінік у Нігері), кель-аїр у Нігері, кель-грес у Нігері та Нігерії, кель-увей в Нігері, удалан в Буркіна-Фасо.
Мова
Мова туарегів тамашек відноситься до берберських мов, хоча зовні туареги сильно відрізняються від берберів Атлаських гір. При цьому у туарегів існує особливе «жіноче» письмо тифінаг (мовою тамашек), що походить від давнього . Чоловіки традиційно користувалися арабським алфавітом, у XX столітті в ряді країн для тамашека були введені системи писемності на основі латиниці.
Історія
Згідно з власною легендою, споконвічним розселенням туарегів був острів в Атлантичному океані, і після його зникнення вціліли лише торговці, які перебували в той момент в портових містах Північної Африки.
Є легенда про походження народу туарегів. Згідно з нею, до них з Марокко прийшла «мати-прародителька» на білому верблюді зі своєю служницею Такамат. Невідомо як вони дісталися до Ахаггара, тут Тін-Хіна стала царицею. Численні шанувальники приїжджали до неї, потім вона їх убивала. Цариця і служниця народжували дітей, поклавши початок роду туарегів. Від Тін-Хіна пішло шляхетне плем'я, а від служниці — плем'я васалів.
У 1925 році в районі стародавнього укріплення Абалесси в Ахаггарі знайшли поховання заможної жінки. Багато туарегів вірять, що це саме Тін-Хіна.
Середньовіччя
В 11 столітті арабські завойовники вдерлися на територію розселення туарегів у Північній Африці, знову змістивши ареал проживання туарегів у західному напрямку. У цей період туареги зазнали ісламізації та .
Туареги були зайняті в (транссахарській торгівлі), створили кілька державних утворень, такі як султанат Агадес; контролювали важливі перевалочні торговельні пункти, наприклад Такедда.
Колоніальна епоха
За часів колоніальної ери туареги були включені у Французьку Західну Африку. На відміну від багатьох інших народів туареги протягом довгого часу чинили опір новій владі. Так, наприклад, колоніальна влада в колонії Нігер змогла підкорити туарезькі племена тільки в 1923 р. Французька колоніальна влада керувала туарегами через кланових ватажків, намагаючись використати міжкланові суперечності.
Постколоніальний період
У результаті колоніального правління Франції туареги втратили можливість домінувати над осілими хліборобами. Ця причина, а також відсторонення від політики іншими етнічними групами, погіршення економічного становища в результаті посух 1970—1980-х рр. призвели до відкритого збройного опору в Нігері, Алжирі та Малі.
Туареги виступили за створення держави Азавад.
Зростанню напруженості на півночі Нігера сприяв інцидент у місті Чин-Табарадене в 1990 році.
Суспільне життя
Об'єднання туарегів носило характер конфедерації. Населення було чітко структуроване за соціальною ієрархією, поділене на племена і клани, підлеглі панівному племені воїнів — «імхар», назва якого давало ім'я всієї конфедерації. Крім імхар, були васальні племена і групи (громади, клани, сім'ї) невільного населення, нижчі касти. На чолі конфедерації стояв «аменокал» — виборна особа зі складу аристократичного імхарського племені. При виборі аменокала враховувалися як особисті якості кандидата, так і походження по лінії матері — старшою з сестер аристократичної родини. Мати аменокала користувалася особливим авторитетом і владою, мала право вето на будь-які рішення сина.
Імхари
Панівний клан — шляхетна каста воїнів «імхар», які, власне кажучи, шляхом завоювань та асиміляції й утворили колись конфедерацію туарегів. За своїм антропологічного типу імхари — найбільш європеоїдна з племен та кастових груп туарезького суспільства. Прийшовши до Африки, завдяки досконалішій військовій техніці та військовій організації, використанню верблюдів (яких не було у корінного населення), а також іншим досягнень культури (у тому числі — писемності), войовничі і більш цивілізовані імхари досягли привілейованого становища серед місцевих племен. Вони зневажають фізичну працю, яка принижує їхню гідність.
Імради
Друга найчисленніша група туарезького суспільства називається «імради» (імгади, амгіди). Їх прийнято вважати васалами імхарів. За чисельністю імрадів у 5-8 разів більше, ніж імхарів. Антропологічно вони схожі на ефіопів, вони темношкірі, низькорослі, волосся сильно хвилясте, але вони відрізняються і від негроїдів. Основним заняттям імрадів було, та багато в чому і залишається, розведення дрібної рогатої худоби та віслюків. Потрапивши в підпорядкування імхарів, вони стали розводити і знаменитих туарезьких білих верблюдів. Кожному імхарскому клану було підпорядковано кілька імрадських, які платили данину козами, а також безоплатно надавали верблюдів імхарам у тимчасове користування коли це було потрібно.
Після того як у колоніальну добу імхари значною мірою були позбавлені своєї влади, племена імрадів стали більш автономними, на правобережжі річки Нігер вони навіть утворили власні конфедерації. Імради краще адаптуються до нових економічних і соціально-політичних умов і формують зараз заможну частину туарезького суспільства.
Інеслемени
Релігійна каста. У туарезькому суспільстві релігія є свого роду ремеслом. Інеслемени вважалися спеціалістами з ісламу і завдяки цьому користувалися великою повагою в суспільстві. Вони виконували роль духовних наставників, з числа інеслеменів вибиралися судді. За своїм впливом у традиційному туарезькому суспільстві вони поступалися лише імхарам. До числа інеслеменів належить плем'я кель-антесар, яке утворило власну конфедерацію і є найвпливовішим в області Томбукту.
Іклани
У громадах імхарів та імрадів сім'ями жили «Ікла» — негроїди, нащадки чорношкірих рабів, свого часу захоплених у полон під час набігів на землеробські райони на півдні. Іклани в основному пасли верблюдів і дрібну рогату худобу, що належала їхнім панам. Вони перебували на становищі кріпаків або рабів і не мали особистої свободи. В туарезькому суспільстві рабство було сімейним, іклани не утворювали окремих громад. Іноді туареги відпускали своїх рабів на свободу, тоді ті із застосуванням зрошення вирощували в оазах фінікові пальми, просо, баштанні культури, а частину врожаю віддавали імхарам. Ці групи звалися «харатінами». За антропологічним типом харатіни також схожі на ефіопів.
Серед південних груп туарегів іклани становили більшість. У колоніальний і постколоніальний період рабство було скасоване, іклани отримали свободу. Проте традиційні зв'язки між рабами та їхніми панами були настільки міцними, що вони продовжували функціювати й надалі. Іклани продовжували жити поруч зі своїми колишніми хазяями й віддавати їм частину своїх продуктів. Змінилася лише назва, принизливий термін «іклан» тепер не використовується, його змінили терміни «бела» і «бузу», відповідно сонгайського і гаусанського походження.
Інадени
Поза межами ієрархічної структури перебувала каста ковалів — «інадени» («енадени»), в широкому значенні — ремісників. Вони були особисто вільними, виготовляли зброю і інші залізні, а також дерев'яні вироби традиційного побуту туарегів за тисячолітніми технологіями, рецептами і канонами. Вони були загально зневажувані через те, що їхня праця вважалася «нечистою». Водночас інаденів боялися й поважали, адже вони приборкували вогонь і, як вважалося, володіли магією.
Синій народ
В одязі туареги надають перевагу синьому кольору, який отримують з барвника індиго. Причому фарбою цієї вони одяг не просочують (воду економлять), а забивають її камінням. Тому при носінні фарба осипається, потрапляє на тіло і фарбує його, за що туарегів прозвали «синіми людьми» (саме синіми, а не блакитними). Самі туареги з цього приводу стверджують, що фарба на тілі затримує вологу, що дозволяє пити менше.
Матріархальні традиції
Туареги — єдиний у світі народ, у якого не жінки, а чоловіки закривають обличчя пов'язкою-покривалом, через що вони й споріднені з ними племена називають їх «тагельмуст» — народ покривала. Досі юнак, що досяг зрілості, отримує на знак цього від батька дві речі — двосічний меч і покривало на обличчя. З'явитися на людях без такої пов'язки вважається верхом непристойності, як у нас — голим. Пов'язку не знімають навіть вдома, під час їжі і сну.
Шляхетні жінки у туарегів мають високий статус. Саме вони володіють землями і сімейними цінностями, і тільки вони мають право на розлучення. Будинок туарегів називають за іменем господині, оскільки вона головує в родині. У разі розлучення чоловік іде з будинку, залишаючи там дружину і дітей. Чоловік може підвищити свій статус, одружившись з жінкою з вищої соціальної верстви. Але при цьому він сам повинен бути знатного роду. Жінки самі вибирають собі чоловіка.
Див. також
Джерела
- Туареги [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Що це за народ такий — туареги? Життя без кордонів, Архів
- Що це за народ такий — туареги? Сині люди, Архів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuare gi samonazva imoshag kochovij narod grupi berberiv sho zhive v pustelnih rajonah Centralnoyi Sahari v mezhah Alzhiru Liviyi Mali Nigeru Nigeriyi Burkina Faso kudi buli vitisneni v epohu arabskih zavoyuvan z pivnichnishih oblastej Afriki Zagalna chiselnist za ocinkoyu 1973 roku stanovila blizko 1 mln osib u 2010 yih chiselnist priblizno dorivnyuvala 5 2 mln Mova vidnositsya do berberskih mov Za religiyeyu musulmani suniti Osnovne zanyattya kochove skotarstvo kozi verblyudi na pivdni zebu Pid chas yizhi tuaregi na vidminu vid bilshosti musulmanskih narodiv koristuyutsya lozhkami sho harakterno lishe dlya nih TuaregiKilkist ponad 5 mln Areal Niger Mali Alzhir Liviya Burkina FasoBlizki do berberiMova tamashek nalezhit do berberskoyi grupiReligiya musulmani Najbilshi grupi plemen kel ahagar v Alzhiri kel adzher v Alzhiri ta Liviyi iforas u Mali kel antesar u Mali yulemiden kel ataram v Mali ta kel dinik u Nigeri kel ayir u Nigeri kel gres u Nigeri ta Nigeriyi kel uvej v Nigeri udalan v Burkina Faso MovaMova tuaregiv tamashek vidnositsya do berberskih mov hocha zovni tuaregi silno vidriznyayutsya vid berberiv Atlaskih gir Pri comu u tuaregiv isnuye osoblive zhinoche pismo tifinag movoyu tamashek sho pohodit vid davnogo Choloviki tradicijno koristuvalisya arabskim alfavitom u XX stolitti v ryadi krayin dlya tamasheka buli vvedeni sistemi pisemnosti na osnovi latinici IstoriyaZgidno z vlasnoyu legendoyu spokonvichnim rozselennyam tuaregiv buv ostriv v Atlantichnomu okeani i pislya jogo zniknennya vcilili lishe torgovci yaki perebuvali v toj moment v portovih mistah Pivnichnoyi Afriki Ye legenda pro pohodzhennya narodu tuaregiv Zgidno z neyu do nih z Marokko prijshla mati praroditelka na bilomu verblyudi zi svoyeyu sluzhniceyu Takamat Nevidomo yak voni distalisya do Ahaggara tut Tin Hina stala cariceyu Chislenni shanuvalniki priyizhdzhali do neyi potim vona yih ubivala Caricya i sluzhnicya narodzhuvali ditej poklavshi pochatok rodu tuaregiv Vid Tin Hina pishlo shlyahetne plem ya a vid sluzhnici plem ya vasaliv U 1925 roci v rajoni starodavnogo ukriplennya Abalessi v Ahaggari znajshli pohovannya zamozhnoyi zhinki Bagato tuaregiv viryat sho ce same Tin Hina Serednovichchya Rajon osnovnogo prozhivannya tuaregiv V 11 stolitti arabski zavojovniki vderlisya na teritoriyu rozselennya tuaregiv u Pivnichnij Africi znovu zmistivshi areal prozhivannya tuaregiv u zahidnomu napryamku U cej period tuaregi zaznali islamizaciyi ta Tuaregi buli zajnyati v transsaharskij torgivli stvorili kilka derzhavnih utvoren taki yak sultanat Agades kontrolyuvali vazhlivi perevalochni torgovelni punkti napriklad Takedda Kolonialna epoha Dokladnishe Tuarezke povstannya 1916 1917 Za chasiv kolonialnoyi eri tuaregi buli vklyucheni u Francuzku Zahidnu Afriku Na vidminu vid bagatoh inshih narodiv tuaregi protyagom dovgogo chasu chinili opir novij vladi Tak napriklad kolonialna vlada v koloniyi Niger zmogla pidkoriti tuarezki plemena tilki v 1923 r Francuzka kolonialna vlada keruvala tuaregami cherez klanovih vatazhkiv namagayuchis vikoristati mizhklanovi superechnosti Postkolonialnij period U rezultati kolonialnogo pravlinnya Franciyi tuaregi vtratili mozhlivist dominuvati nad osilimi hliborobami Cya prichina a takozh vidstoronennya vid politiki inshimi etnichnimi grupami pogirshennya ekonomichnogo stanovisha v rezultati posuh 1970 1980 h rr prizveli do vidkritogo zbrojnogo oporu v Nigeri Alzhiri ta Mali Tuaregi vistupili za stvorennya derzhavi Azavad Zrostannyu napruzhenosti na pivnochi Nigera spriyav incident u misti Chin Tabaradene v 1990 roci Suspilne zhittyaTeritoriya poshirennya nosiyiv tuarezkih mov u Zahidnij ta Pivnichnij Africi Ob yednannya tuaregiv nosilo harakter konfederaciyi Naselennya bulo chitko strukturovane za socialnoyu iyerarhiyeyu podilene na plemena i klani pidlegli panivnomu plemeni voyiniv imhar nazva yakogo davalo im ya vsiyeyi konfederaciyi Krim imhar buli vasalni plemena i grupi gromadi klani sim yi nevilnogo naselennya nizhchi kasti Na choli konfederaciyi stoyav amenokal viborna osoba zi skladu aristokratichnogo imharskogo plemeni Pri vibori amenokala vrahovuvalisya yak osobisti yakosti kandidata tak i pohodzhennya po liniyi materi starshoyu z sester aristokratichnoyi rodini Mati amenokala koristuvalasya osoblivim avtoritetom i vladoyu mala pravo veto na bud yaki rishennya sina Imhari Panivnij klan shlyahetna kasta voyiniv imhar yaki vlasne kazhuchi shlyahom zavoyuvan ta asimilyaciyi j utvorili kolis konfederaciyu tuaregiv Za svoyim antropologichnogo tipu imhari najbilsh yevropeoyidna z plemen ta kastovih grup tuarezkogo suspilstva Prijshovshi do Afriki zavdyaki doskonalishij vijskovij tehnici ta vijskovij organizaciyi vikoristannyu verblyudiv yakih ne bulo u korinnogo naselennya a takozh inshim dosyagnen kulturi u tomu chisli pisemnosti vojovnichi i bilsh civilizovani imhari dosyagli privilejovanogo stanovisha sered miscevih plemen Voni znevazhayut fizichnu pracyu yaka prinizhuye yihnyu gidnist Imradi Druga najchislennisha grupa tuarezkogo suspilstva nazivayetsya imradi imgadi amgidi Yih prijnyato vvazhati vasalami imhariv Za chiselnistyu imradiv u 5 8 raziv bilshe nizh imhariv Antropologichno voni shozhi na efiopiv voni temnoshkiri nizkorosli volossya silno hvilyaste ale voni vidriznyayutsya i vid negroyidiv Osnovnim zanyattyam imradiv bulo ta bagato v chomu i zalishayetsya rozvedennya dribnoyi rogatoyi hudobi ta vislyukiv Potrapivshi v pidporyadkuvannya imhariv voni stali rozvoditi i znamenitih tuarezkih bilih verblyudiv Kozhnomu imharskomu klanu bulo pidporyadkovano kilka imradskih yaki platili daninu kozami a takozh bezoplatno nadavali verblyudiv imharam u timchasove koristuvannya koli ce bulo potribno Pislya togo yak u kolonialnu dobu imhari znachnoyu miroyu buli pozbavleni svoyeyi vladi plemena imradiv stali bilsh avtonomnimi na pravoberezhzhi richki Niger voni navit utvorili vlasni konfederaciyi Imradi krashe adaptuyutsya do novih ekonomichnih i socialno politichnih umov i formuyut zaraz zamozhnu chastinu tuarezkogo suspilstva Ineslemeni Religijna kasta U tuarezkomu suspilstvi religiya ye svogo rodu remeslom Ineslemeni vvazhalisya specialistami z islamu i zavdyaki comu koristuvalisya velikoyu povagoyu v suspilstvi Voni vikonuvali rol duhovnih nastavnikiv z chisla ineslemeniv vibiralisya suddi Za svoyim vplivom u tradicijnomu tuarezkomu suspilstvi voni postupalisya lishe imharam Do chisla ineslemeniv nalezhit plem ya kel antesar yake utvorilo vlasnu konfederaciyu i ye najvplivovishim v oblasti Tombuktu Iklani U gromadah imhariv ta imradiv sim yami zhili Ikla negroyidi nashadki chornoshkirih rabiv svogo chasu zahoplenih u polon pid chas nabigiv na zemlerobski rajoni na pivdni Iklani v osnovnomu pasli verblyudiv i dribnu rogatu hudobu sho nalezhala yihnim panam Voni perebuvali na stanovishi kripakiv abo rabiv i ne mali osobistoyi svobodi V tuarezkomu suspilstvi rabstvo bulo simejnim iklani ne utvoryuvali okremih gromad Inodi tuaregi vidpuskali svoyih rabiv na svobodu todi ti iz zastosuvannyam zroshennya viroshuvali v oazah finikovi palmi proso bashtanni kulturi a chastinu vrozhayu viddavali imharam Ci grupi zvalisya haratinami Za antropologichnim tipom haratini takozh shozhi na efiopiv Sered pivdennih grup tuaregiv iklani stanovili bilshist U kolonialnij i postkolonialnij period rabstvo bulo skasovane iklani otrimali svobodu Prote tradicijni zv yazki mizh rabami ta yihnimi panami buli nastilki micnimi sho voni prodovzhuvali funkciyuvati j nadali Iklani prodovzhuvali zhiti poruch zi svoyimi kolishnimi hazyayami j viddavati yim chastinu svoyih produktiv Zminilasya lishe nazva prinizlivij termin iklan teper ne vikoristovuyetsya jogo zminili termini bela i buzu vidpovidno songajskogo i gausanskogo pohodzhennya Inadeni Poza mezhami iyerarhichnoyi strukturi perebuvala kasta kovaliv inadeni enadeni v shirokomu znachenni remisnikiv Voni buli osobisto vilnimi vigotovlyali zbroyu i inshi zalizni a takozh derev yani virobi tradicijnogo pobutu tuaregiv za tisyacholitnimi tehnologiyami receptami i kanonami Voni buli zagalno znevazhuvani cherez te sho yihnya pracya vvazhalasya nechistoyu Vodnochas inadeniv boyalisya j povazhali adzhe voni priborkuvali vogon i yak vvazhalosya volodili magiyeyu Sinij narodTuaregi choloviki V odyazi tuaregi nadayut perevagu sinomu koloru yakij otrimuyut z barvnika indigo Prichomu farboyu ciyeyi voni odyag ne prosochuyut vodu ekonomlyat a zabivayut yiyi kaminnyam Tomu pri nosinni farba osipayetsya potraplyaye na tilo i farbuye jogo za sho tuaregiv prozvali sinimi lyudmi same sinimi a ne blakitnimi Sami tuaregi z cogo privodu stverdzhuyut sho farba na tili zatrimuye vologu sho dozvolyaye piti menshe Matriarhalni tradiciyiTuaregi yedinij u sviti narod u yakogo ne zhinki a choloviki zakrivayut oblichchya pov yazkoyu pokrivalom cherez sho voni j sporidneni z nimi plemena nazivayut yih tagelmust narod pokrivala Dosi yunak sho dosyag zrilosti otrimuye na znak cogo vid batka dvi rechi dvosichnij mech i pokrivalo na oblichchya Z yavitisya na lyudyah bez takoyi pov yazki vvazhayetsya verhom nepristojnosti yak u nas golim Pov yazku ne znimayut navit vdoma pid chas yizhi i snu Shlyahetni zhinki u tuaregiv mayut visokij status Same voni volodiyut zemlyami i simejnimi cinnostyami i tilki voni mayut pravo na rozluchennya Budinok tuaregiv nazivayut za imenem gospodini oskilki vona golovuye v rodini U razi rozluchennya cholovik ide z budinku zalishayuchi tam druzhinu i ditej Cholovik mozhe pidvishiti svij status odruzhivshis z zhinkoyu z vishoyi socialnoyi verstvi Ale pri comu vin sam povinen buti znatnogo rodu Zhinki sami vibirayut sobi cholovika Div takozhAzavadDzherelaTuaregi 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Sho ce za narod takij tuaregi Zhittya bez kordoniv Arhiv Sho ce za narod takij tuaregi Sini lyudi Arhiv