Ідіо́м (від грец. ιδίωμα — особливість, своєрідність) — загальний термін, запроваджений у лінгвістиці XX століття для позначення різних форм існування мов: мови, діалекту, говірки, варіантів літературної мови тощо. Використовується для підкреслювання спільних властивостей таких мовних утворень, або у випадках, коли їхня кваліфікація як окремої мови, діалекту, говірки тощо є проблематичною або дискусійною.
Див. також
Література
- В. А. Виноградов. Идиом. Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z idiomoyu terminom sho pohodit vid togo samogo greckogo korenya Idio m vid grec idiwma osoblivist svoyeridnist zagalnij termin zaprovadzhenij u lingvistici XX stolittya dlya poznachennya riznih form isnuvannya mov movi dialektu govirki variantiv literaturnoyi movi tosho Vikoristovuyetsya dlya pidkreslyuvannya spilnih vlastivostej takih movnih utvoren abo u vipadkah koli yihnya kvalifikaciya yak okremoyi movi dialektu govirki tosho ye problematichnoyu abo diskusijnoyu Div takozhMova Dialekt Govirka Literaturna mova IdiolektLiteraturaV A Vinogradov Idiom Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990