Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сива Сиваська оаза бербер ⵉⵙⵉⵡⴰⵏ Isiwan араб واحة سيوة Wāḥat Sīwah з берберської Сива здобич птаха захисника бога сонця

Оаза Сива

Оаза Сива

Сива, Сиваська оаза (бербер. ⵉⵙⵉⵡⴰⵏ, Isiwan; араб. واحة سيوة‎ Wāḥat Sīwah, з берберської Сива — здобич птаха, захисника бога сонця Амона) — оаза в Єгипті, розташована між Катарською депресією і Єгипетським піщаним морем в Лівійський пустелі. Це найзахідніша з п'яти найбільших оаз Єгипту, розташована лише за 50 км на схід від лівійського кордону і за 560 км від Каїру. Має 80 км завдовжки і 20 км завширшки. Дістатися до неї можна із сусідньої оази Бахарія, а краще з міста Мерса-Матрух, розташованого на узбережжі Середземного моря. Сиву з Мерса-Матрух пов'язує 300-кілометрова шосейна траса.

Сива
image
Загальна інформація
29°12′19″ пн. ш. 25°31′10″ сх. д. / 29.20527777780577949° пн. ш. 25.51944444447178029° сх. д. / 29.20527777780577949; 25.51944444447178029Координати: 29°12′19″ пн. ш. 25°31′10″ сх. д. / 29.20527777780577949° пн. ш. 25.51944444447178029° сх. д. / 29.20527777780577949; 25.51944444447178029
Країна image Єгипет
Адмінодиниця d
Площа 80 квадратний кілометр
Населення 25 031 осіб (1 липня 2021)[1]
Карта
image Сива у Вікісховищі
image
Оаза Сива на мапі Єгипту (згори ліворуч).

Оаза Сива — це маленький рай з пишною рослинністю в самому серці пустелі. Від решти єгипетських оаз вона відрізняється наявністю декількох великих солоних озер, розміри яких змінюються протягом року.

Сива є ізольованим поселенням, з населенням 23 000 чоловік, переважно етнічні бербери, які говорять місцевою берберською мовою, відомою як таСивіт.

Оаза відома, головним чином, через те, що в античні часи мала храм оракула Амона, руїни якого є дуже популярними серед туристів.

Історія

Сива має багату історію, рясно оповиту містичними легендами. Хоча відомо, що оазу було заселено щонайменше з 10 тисячоріччя до Р. Х., вперше вона згадується за часів XXVI династії єгипетських фараонів (664—525 рр. до Р. Х.), коли був споруджений некрополь у горі Мерців. Давньоєгипетська назва Сиви — Нехт-ам, «Земля пальм».

На ці часи припадає й спорудження знаменитого храму Оракула, руїни якого й досі можна побачити на пагорбі Агурмі. На його східній стіні збереглося зображення фараона Яхмоса II (570—526 рр. до Р. Х.), гаданого засновника храму. Саме своєму оракулу бога сонця Амона-Ра Сива завдячує своїй славі в античний період. Недарма її аж до кінця римського періоду називали оазою Амона.

Грецькі колоністи з Киренаїки мали контакти з Сивою приблизно в той же час (VII століття до Р. Х.), а давньогрецький історик Геродот поширив думку про надзвичайну силу сиванського оракула по всьому Середземномор'ю.

Перший визначний епізод, пов'язаний з оракулом, припадає на часи завоювання Єгипту перським царем Камбісом II (525 р. до Р. Х.). Сиванський оракул Амона напророкував, що завоюванням персів у Африці скоро настане кінець. Врешті так і сталося. Обурений таким пророцтвом, Камбіс відправив в Сиву армію чисельністю в 50 000 осіб, щоб знищити оракула. Проте це військо безслідно щезло в палючих пісках пустелі на шляху до Сиви, його слідів не знайдено й донині.

Фараони XXVIII династії Єгипту (404—398 рр. до Р. Х.) вирушали до Сиви, щоб бути визнаним у місцевому храмі сином верховного бога Амона-Ра. Ця акція підтверджувала їх божественне походження й легітимність їх влади.

Мабуть, знав про цю традицію найзнаменитіший відвідувач Сиви Александр Македонський. 331 р. до Р. Х., перед завоюванням Персії і майже відразу після того, як від відібрав у персів Єгипет Александр, ймовірно, прямуючи за птахами, подолавши всі труднощі подорожі пустелею й дістався Сиви. Кажуть, що оракул оголосив йому про його божественну природу і назвав законним фараоном Єгипту.

Пізніше римляни використовували оазу як місце для заслання. Про римську присутність в оазі свідчать понад 700 гробниць, вирізаних у горі Мерців.

Відомості про християнство в Сиві викликають сумнів. Проте у 708 році населення Сиви вчинило опір армії мусульман і, найімовірніше, не приймало іслам до XII століття.

Місцевий манускрипт згадує, що в 1203 році в оазі проживало всього сім сімей з 49 осіб. Тоді ця невеличка громада покинула пагорб Агурмі й заснували нове місто-фортецю під назвою Шалі. Там сиванці почувалися в безпеці, громада зростала, збільшувались і статки людей.

Мухаммед Алі Єгипетський приєднав Сиву до Єгипту в 1819 році, але його влада була нестійкою. У ті часи відбулося кілька повстань, сиванці відмовлялися платити данину. Врешті терпець Мухаммеда Алі урвався, 1829 року послав нове військо з 600–800 вояків для приборкання Сиви. Єгиптяни були безжальними, 18 шейхів були страчені, 26 інших вислані з оази. Оазу було упокоєно. Приблизно з 1834 р. Сива вже вважалася безпечною для відвідин.

У тому ж XIX столітті Сива потрапила під вплив суфійського ордену Сенусія, чий центр знаходився в сусідній оазі Джагбуб. Сенусити представляли реальну владу в пустелі, принаймні до Першої світової війни. Вони домінували в Сиві протягом багатьох років.

В Сиві сталося кілька битв за часів Першої та Другої світових війн.

1926 року небачена досі злива вирувала в Сиві протягом 3 днів. Вона завдала тяжкої шкоди місту Шалі, зруйнувавши більшу частину стародавньої фортеці. Її глинобитні будинки буквально розтанули під дощем. Значна їх частина була зруйнована, решта стала небезпечною для життя. Люди змушені були покинути свої домівки. Так сили природи прискорили будівництво нового поселення за межами старої фортеці. Тепер стародавнє місто стоїть у руїнах, але його незвичайна стільникова архітектура є візитівкою, що приваблює в Сиву іноземних туристів.

Переломними в історії Сиви стали 1980-і роки. 1985 року було побудоване шосе між Мерса-Матрух і Сивою, яке пов'язало оазу із зовнішнім світом. Незабаром прийшли електрика, телебачення, бетонні будівлі і туризм, поновився зовнішній інтерес до сиванської культури і спадщини.

Географія

image
Панорама оази

Оаза Сива захована серед Сахари, найбільшої пустелі світу. 500 км пісків відділяють її від долини Нілу на сході і 250 км від узбережжя Середземного моря на півночі. Найближча до Сиви велика єгипетська оаза Бахарія розташована приблизно за 350 км на сході. На заході, відразу за єгипетсько-лівійським кордоном знаходиться оаза Джагбуб, дуже схожа з Сивою; їх розділяє близько 120 км.

Сива розташована в депресії на глибині приблизно 18 метрів нижче рівня моря. Своїм існуванням вона завдячує водоносному горизонту, що лежить прямо під оазою. Тут налічується майже 1000 джерел прісної води, завдяки яким і наполегливій праці місцевих людей Сива перетворилася на суцільні сади з фінікових пальм й оливкових дерев. Серйозною перешкодою для ведення сільського господарства є засолення ґрунтів. Через відсутність належного дренажу вода зі свіжих джерел витікає прямо в солоні озера і, таким чином, просто марнується.

Сива має декілька солоних озер, найбільшими з яких є Маракі (араб. ‏بركة المراقي‎, Birkat al-Marāqī‎) на заході, Сива (араб. ‏بركة سيوة‎, Birkat Sīwa‎) в центрі та Зейтун (араб. ‏بركة الزيتون‎, Birkat az-Zeitūn‎, Оливкове озеро) на сході оази. Їх площа становить 9 км2, 32 км2 і 16 км2 відповідно. Ці цифри є приблизними, адже площа озер постійно змінюється, залежно від швидкості випаровування води. Вода в озерах настільки солона, що в ній не водиться ніяка живність, навіть морська. В деяких озерах прямо у воді можна побачити кристали солі, зовні це дуже нагадує крижаний покрив.

Плоский ландшафт оази доповнюють декілька пагорбів. Домінує над Сивою Джебель-Дакрур (араб. جبل الدكرور, Ǧabal ad-Dakrūr‎), триголова гора, з якої відкривається чудова панорама всієї оази. Понад 700 гробниць висічені в скельних породах гори Мерців (араб. جبل الموتى المصبرين, Ǧabal al-Mautā al-Muṣabbarīn‎).

У результаті ізоляції посеред безплідною пустелі Сива стала притулком для деяких видів рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, і острівцем біорізноманіття з різними ендемічними видами флори і фауни. Охоронний статус мають, зокрема, піщана газель (Gazella leptoceros), фенек (Vulpes zerda), сріблястий сокіл (Falco concolor).

Клімат

Оаза знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 11.7 °С (53 °F).

Клімат Сиви
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 30 35 37 45 47 48 47 47 43 41 41 30 48
Середній максимум, °C 19 21 25 30 34 37 38 37 35 32 26 21 30
Середня температура, °C 11 13 16 20 25 27 29 28 26 23 18 13 21
Середній мінімум, °C 3 5 7 11 16 18 20 20 17 14 10 5 12
Абсолютний мінімум, °C −4 −2 0 3 8 11 11 15 11 6 2 −2 −4
Норма опадів, мм 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 10
Днів з дощем 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1
Вологість повітря, % 63 58 55 49 47 47 51 47 53 55 59 63 54
Джерело: Weatherbase

Населення

Докладніше: Сиванці

За переписом населення Єгипту, в 2006 році в оазі Сива проживало 15 886 осіб. На території оази є лише два невеличких села, Маракі і Бахадж-ель-Дін, де живуть араби-бедуїни. Незначне число арабів-єгиптян, вихідців з основної території країни, живе в місті Сива. Решту ж населення складають місцеві сиванські бербери.

Головне місто оази — Сива, у ньому живе більшість її мешканців. Крім того, є ще близько десятка невеличких сіл, які знаходяться переважно на північному березі озера Зейтун або навколо озера Сива. Всі вони розташовані вздовж головних шляхів оази.

Розмовною мовою місцевого населення є берберська сиванська мова. Це робить оазу мовним островом з незалежним культурним розвитком. Це єдине місце в Єгипті, де розмовною є берберська мова. Практично всі сиванці володіють також арабською.

Домінуюча релігія — іслам сунітського напрямку. Серед місцевого населення сильним є вплив суфійського ордену Сенусія.

Господарство

Основу економіки Сиви становить сільське господарство. В цій галузі зайнята більшість її населення. Тут близько 12 000 федданів (5 000 га) сільськогосподарських угідь. Вирощують, головним чином, фініки й оливки. В оазі росте принаймні 250 000 пальмових дерев та 30 000 оливкових дерев.

Місцеві аграрії вважають свої фініки та оливки одними з найкращих у світі. Вони високо цінуються в Єгипті. Оливкова олія екстра-класу ((Extra virgin olive oil)) експортується до Європи.

Сиванські фермери продовжують вирощувати і збирати урожай так само, як це робили їх предки протягом багатьох століть. Всі сільськогосподарські землі оази складаються з доглянутих садів з продуманою системою поливу та дренажу, кожна ділянка з'єднана з певним природним джерелом води. Сільськогосподарські роботи є чоловічою справою. У період збирання врожаю сім'я може декілька тижнів провести в саду, живучи просто в наметі.

Крім оливок та фініків, у Сиві вирощують пшеницю, ячмінь, просо, бобові, середземноморські фрукти та овочі, джут, люцерну, спеції та лікарські трави.

Також тримають велику рогату худобу, кіз, віслюків, собак та трохи овець. Верблюдів у Сиві не розводять.

Сива може похвалитися розмаїттям традиційних мистецтв і ремесел, серед яких срібні ювелірні вироби, барвисті плетені кошики, килими, полотно та одяг з ручною вишивкою тощо. Сиванські срібні вироби, переважно жіночі прикраси, мають високу якість і мають попит серед колекціонерів у всьому світі.

Цікаві факти

  • У 2007 році в Сиві були знайдені відбитки людських ступень, вік яких оцінюється в 3 мільйони років. Це найдавніші людські сліди у світі.

Пустельна архітектура

Стара фортеця Шалі (араб. شالي, Schālī‎) є типовим зразком пустельної архітектури. Такого плану споруди не є унікальним явищем в оазах Сахари. Так їх населення в минулому захищалося від грабіжників та інших зовнішніх нападників. Селища-фортеці (араб. قصر, qaṣr‎) відомі, зокрема в єгипетських оазах Фарафра, Дахла, Харга, Кара. Подібні споруди відомі до Марокко на заході.

image
Залишки старого міста-фортеці Шалі

Жителі скористалися існуючим рельєфом для потреб оборони. Місто було збудоване на пагорбі й амфітеатром підіймалося над долиною. Вважають, що будівлі Шалі сягали висоти 60 метрів. Здалеку місто нагадувало стільники. Воно було оточене високим муром і мало лише один вхід. Як і в інших мусульманських містах, тут була мечеть. Її мінарет використовувався водночас і як башта для спостереження.

Попри значні руйнування, залишки Шалі й досі викликають захоплення у туристів. Але здебільшого вулички міста-привида стоять тепер порожніми й безлюдними, лише зрідка на них можна побачити самотнього туриста з ошалілими від захвату очима та незмінною відеокамерою. Будинки стоять тісно один до одного, вулиці такі вузькі, що віслюк з вантажем не завжди зможе пройти ними. Будівлі розташовані невеликими терасами й мають складну й заплутану систему виходів і переходів. Вулиці утворюють настільки складний лабіринт, що чужинець легко може заблукати в ньому.

Жодна з будівель, що залишилися, не перевищує 5 поверхів. Будинки біля підніжжя скелі, як правило вищі, мають товщі стіни й дуже міцні. Стовбури пальм використовувались як балки й колони, перекриття робили з пальмових стебел, іноді з додаванням гілок оливкових дерев з листям, і все це заповнювали глиною. Основним же будівельним матеріалом була так звана «солона глина». Це мул із місцевих солоних озер, який у формах висушували на сонці й отримували таким чином сирицеву цеглу для будівництва. Як розчин використовувалась та сама «солона глина», але в рідкому стані, і в результаті виходити міцні монолітні конструкції. Будівлі із «солоної глини» мають характерний сіро-синій колір «перець і сіль».

«Солона глина» має пористу структуру й чудові теплові характеристики, вона зберігає температуру повітря в приміщенні м'якою як у гарячий, так і в холодний сезон. Єдиним, але суттєвим, недоліком цього матеріалу є те, що він не є водостійким, і саме через цю негативну рису фортеця Шалі врешті-решт припинила своє існування. Жителі Сиви, хоча й не відмовилися зовсім від «солоної глини», але стали більше використовувати інший матеріал — вапняк, який видобувають у місцевих кар'єрах. Інтеграція оази до єгипетської економіки й способу життя в 1985—1995 рр. викликала суттєві зміни в способах будівництва Сиви. Тепер оаза зовні мало відрізняється від сіл у долині Нілу. Тут переважають дешеві житлові будинки з бетонних блоків, які місцевими жителями сприймаються як ознака модернізації.

«Солону глину» стали використовувати при будівництві нових готелів та ресторанів у екологічному стилі, приваблюючи таким чином туристів.

Суспільство

Сива вважається надзвичайно консервативним суспільством, навіть за єгипетськими мірками. Сиванці продовжують жити в умовах патріархального ладу. Громаду очолює рада старійшин (шейхів), які є представниками 10 традиційних сиванських родів, які ще називають племенами або колінами. У своїй діяльності шейхи дотримуються не лише норм Корану, а й місцевих сиванських законів, що передаються з покоління в покоління ще XIII ст.

У грудні 2001 року місцевий антрополог Фатхі Малім (англ. Fathi Malim) опублікував свою книжку «Oasis Siwa: From the Inside», в якій задокументував ряд унікальних аспектів сиванського життя та культури. Сиванські шейхи визнали цю книжку недоречною й образливою через те, що вона відкриває чужинцям інтимні подробиці життя громади, й погрожували авторові вигнанням. Зважаючи на таку реакцію з боку спільноти, Фатхі Малім вирішив поки що припинити заплановані видання наступних матеріалів. Цей випадок свідчить про міцність і живучість засад місцевого менталітету.

Сиванці поділяються на дві групи родів, що мають різне походження: східняки (араб. sharqiyyîn‎, сиван. il-lifaya) та західняки (араб. gharbiyyîn‎, сиван. takhsîb). У минулому їх квартали навпіл ділили Шалі. Тепер поділ між групами носить більше психологічний характер, чітких територіальних меж між ними не існує. Стосунки між обома групами завжди мали відверто ворожий характер. Суперечки між ними були звичайним явищем і часто переходили в криваві побоїща.

Щороку на перший повний місяць у жовтні сиванці відзначають свято ід-аль-сияга (‘îd al-siyâha). Воно є символом примирення між східняками та західняками. Члени обох громад збираються разом і влаштовують святкову ходу до гори Джебель-Дакрур, на чолі якої йдуть старійшини всіх сиванських племен. Люди беруться за руки й утворюють рухоме коло. Під час свята сиванці повинні залагодити всі суперечки, що виникли між ними протягом року, що минув.

Кожен із сиванців чітко усвідомлює свою належність до певного роду. Із врахуванням цього фактору в оазі вкладаються шлюби. Поширеним явищем є шлюб між двоюрідними братами та сестрами. Зазвичай сиванці мають одну дружину, але мати декілька дружин не забороняється. Сиванці є переважно ендогамними, мішані шлюби навіть з бедуїнами, які живуть тут же в оазі, для них є рідкісним явищем.

Жінки можуть виходити з дому лише у супроводі чоловіка. При цьому вони з голови до ніг мають бути прикриті великою вуаллю традиційно синього кольору, що зветься тарфутет (місцевий варіант паранджи). В громадських місцях і на сільськогосподарських землях жінкам з'являтися не можна.

У минулому в сиванців існував особливий стан загала (zaggâla, zagalla), який об'єднував підлітків і неодружених чоловіків. Члени цього стану зобов'язані були жити й працювати разом за межами міста, протягом декількох років вони були позбавлені будь-якого контакту з жінками. Загала вели аскетичний спосіб життя й становили основну робочу силу в оазі. Вони ж були й воїнами, що захищали всю громаду від зовнішніх ворогів. У середовищі загала цілком нормальними вважалися гомосексуальні стосунки.

Туризм

Розташована далеко в глушині, Сива втім належить до числа туристичних об'єктів Єгипту, хоча й маловідомих і не дуже популярних. Це спокійна сільська місцина. Тут немає велелюдних і безладних базарів, як в Луксорі або Каїрі. За декілька днів ви будете знати майже всіх місцевих жителів, і вони знатимуть вас, особливо, якщо ви поп'єте з ними чаю. Пальми, озера, чудові види, намети бедуїнів, величезні піщані дюни — все це робить Сиву захопливим місцем для туристів. Для їх послуг є готелі, ресторани, кафе. Проте гості оази повинні мати на увазі, що це дуже консервативний регіон, і слід поважати традиції місцевого суспільства.

Є сім визначних пам'яток, які слід побачити в Сиві: старе місто-фортеця Шалі, храм Оракула, храм Амона, гора Мерців, басейн Клеопатри, гора Джебель-Дакрур, кам'яні гробниці римських воїнів, розкидані навколо оази. Всі вони розташовані в межах декількох хвилин їзди автомобілем або возиком, запряженим віслюком.

Руїни Шалі знаходяться поруч із головною площею Сиви. Це чудовий, об'єкт для огляду, що вражає з першого погляду. Він домінує над усією оазою, і на нього можна дивитись з різних боків. Як не дивно, але в деяких будівлях Шалі і зараз живуть люди.

Поруч із центом міста є Сиванський Дім (араб. بيت سيوي, Bait Sīwī‎) — краєзнавчий музей, де можна багато чого побачити й дізнатись про багатовікову історію оази. Тут можна також придбати типові для Сиви одяг, ювелірні вироби та інші вироби ручної роботи.

На схід від міста Сива знаходиться село Агурмі (араб. أغورمي, Aghūrmī‎), найстаріше поселення оази. Тут на пагорбі й досі стоїть знаменитий храм Оракула Амона, який відвідував ще Александр Македонський. Храм невеличкий, має висоту 12 метрів і 14 на 22 метри в плані, але виглядає велично. Храмовий комплекс непогано зберігся, але потребує реставрації. Всередину храму відвідувачів не пускають. У значно гіршому стані знаходиться храм Амона, руїни якого були розкопані в місцевості Ум-Убейда (араб. أم عبيدة, Umm ʿUbaida‎) на південь від Агурмі. Стоїть лише шматок стіни, який тримається за рахунок сучасної цегли. На щастя збереглися деякі чудові розписи на західному боці цієї стіни.

Гора Мерців розташована приблизно за 1 км на північ від центру міста Сива. У ній вирізані кам'яні гробниці, в яких сиванці понад 2000 років ховали своїх близьких. Вся гора в отворах, вже сто років тут просто немає місця для нових поховань. Гора Мерців привабливо виглядає здалеку, але не менше вражає вона є й зблизька. Більшість гробниць належала сім'ям, і розташовані вони за тою самою моделлю, що й по всьому Єгипту. Найстаріші могили датуються XXVI династією та періодом Птолемеїв. Греко-римські мумії, яким вже 1500 років, збереглися у відмінному стані. Розкопи проводились тут у 1997 і 2003 роках. На жаль, більшість могил постраждало через незаконні розкопи, починаючи ще з римської доби. Сиванці переховувались в гробницях гори Мерців під час Першої і Другої світових воєн. Численні скельні гробниці греко-римської доби можна побачити й у інших місцях оази.

Немає кращого місця, з якого можна отримати приголомшливий вид на всю оазу, ніж Джебель-Дакрур. Ця гора розташована біля озера Зейтун, приблизно за 5 км на північний захід від центру міста Сива. В античні часи тут були каменоломні. Гора пронизана рукотворними печерами, що виконували роль гробниць в давньоєгипетські та римські часи. Сиванці приходять на гору Дакрур на своє щорічне свято примирення. А ще, за місцевими легендами, в печерах Дакруру заховані скарби місцевого царя, й жителі оази не припиняють їх пошуків. Сусіднє озеро Зейтун виглядає доволі сумно, простий навколишній пейзаж зовсім не вражає око.

Набагато привабливішим є озеро Сива, що знаходиться відразу за пальмовими гаями й оточене ззаду горами. Озеро поступово зменшується, і вода в ньому стає все солонішою, значна частина поверхні вкрита товстою кіркою солі. Дуже гарно й романтично виглядає оточений пальмами острів Фатнас (араб. ‏جزيرة فطناس‎, Ǧazīrat Faṭnās‎). Звідси відкриваються чудові краєвиди, особливо перед заходом сонця. Тут є кафе і басейн з прісною водою, можна покупатися. Але найкращим місцем для купання в Сиві є басейн Клеопатри (араб. عين كليوباترا, ʿAin Kliyūbātrā‎). Така «історична» назва розрахована на туристів, насправді це джерело не має жодного стосунку до знаменитої цариці Єгипту. Раніше тут напередодні весілля купалися сиванські наречені. Тепер цей ритуал перенесли до іншого джерела, а тут купаються переважно місцеві чоловіки, хоча дозволяється відвідувати його й іноземцям, навіть і жінкам. Вода в басейні має постійну температуру.

Один з найпопулярніших туристичних атракціонів в Сиві є сафарі на джипі пустелею, яке пропонується багатьма місцевими готелями й незалежними операторами. Новим туристичним місцем стало озеро Вахід (араб. ‏بئر واحد‎, Biʾr Wāḥid‎) з гарячим джерелом та прісною водою. Воно розташоване серед пустелі за 12 км на північний захід від Сиви, тут зовсім немає рослинності. Це найкраще місце купання для жінок, адже тут немає місцевих жителів. Повз озеро Вахід пролягає один із маршрутів сафарі.

  • Сиваські краєвиди
  • image
    Будівлі старого міста
  • image
    Пустеля і дюни біля Сиви
  • image
    Водойми в оазі Сива
  • image
    В Сиві багато будівель із сирцевої цегли
  • image
    Храм Амона в Сиві
  • image
    Басейн Клеопатри в Сиві
  • image
    Сад фінікових пальм
  • image
    У центрі міста
  • image
    Сучасна мечеть у Сиві
  • image
    Будівля банку

Джерела

  • John Watson. An Overview of the Siwa Oasis in Egypt: Part I: Geology and Geography. Egypt Travel Guide — Tour Egypt (англ.)
  • Hsain Ilahiane. Historical Dictionary of the Berbers (Imazighen). Series: Historical Dictionaries of Peoples and Cultures (Book 5). Scarecrow Press, 2006, , pp. 111-113 (англ.)
  • Jimmy Dunn. The History of the Siwa Oasis. Egypt Travel Guide (англ.)
  • Vincent Battesti. «Pourquoi j'irais voir d'en haut ce que je connais déjà d'en bas ?», Centralités et circulations: comprendre l'usage des espaces dans l'oasis de Siwa. Égypte — Monde Arabe, CEDEJ, 2006, 3e série (3, «Terrains d'Égypte, anthropologies contemporaines» (V. Battesti et N. Puig dirs)), pp. 139-179 (фр.)
  • Vincent Battesti. De l'habitation aux pieds d'argile Les vicissitudes des matériaux et techniques de construction à Siwa (Égypte). Journal des Africanistes, 2006, Tome 76, fascicule 1, Sahara: identités et mutations sociales en objets, p. 165-185 (фр.)
  • Torben B. Larsen. Siwa. Oasis Extraordinary. Saudi Aramco World, September/October 1988, pp. 2-7 (англ.)
  • Berber, Siwa in Egypt. Joshua Project (англ.)
  • Cultural Heritage. Shali. Siwa project (англ.)
  • Siwa.com. Culture. Environmental Quality International (англ.)
  • A. A. Shetawy and M. M. Abdel-Latif. Echoes of the Environment: Housing Patterns in Siwa Oasis, Egypt. Ain Shams Journal of Architectural Engineering, Vol. 2. ISSN 1687-8604 (англ.)
  • Siwan Anthropologist Sparks Controversy. Cultural Survival (англ.)
  • . Somewhere Different. Breb Maramures Romania & Siwa Egypt — Adventure Villa Holidays (англ.)
  • Siwa. The sweetest oasis. LookLex (англ.)

Примітки

  1. https://citypopulation.de/en/egypt/cities/
  2. Ilahiane, Hsain (2006), Siwa Oasis, Historical dictionary of the Berbers (Imazighen), Historical dictionaries of peoples and cultures, т. 5, Lanham, MD: Scarecrow Press, Inc, с. 111, ISBN 
  3. Siwa Oasis, Encyclopædia Britannica, 2007.
  4. Bard, Kathryn A.; Shubert, Steven Blake (ред.), Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt, Routledge (UK), .
  5. Arnold, Dieter; Strudwick, Helen; Strudwick, Nigel, ред. (2003), The Encyclopaedia of Ancient Egyptian Architecture, I B Tauris,
  6. Corinna Rossit. Oases: Siwa - The Oracle of Amun. Egyptvoyager.com. Oasis of the Western Desert. Процитовано 03.09.2016.(англ.)
  7. Historical Treasures. Siwa.com. Процитовано 12.05.2017.(англ.)
  8. History. Siwa.com. Процитовано 12.05.2017.(англ.)
  9. Natural Wonders. Siwa.com. Процитовано 12.05.2017.(англ.)
  10. Клімат Сиви
  11. Lameen Souag. Siwa and its significance for Arabic dialectology (PDF). Zeitschrift für Arabische Linguistik (51), pp. 51-75. Процитовано 12.05.2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()(англ.)
  12. Vincent Battesti. «Pourquoi j'irais voir d'en haut ce que je connais déjà d'en bas ?», Centralités et circulations: comprendre l'usage des espaces dans l'oasis de Siwa. Égypte — Monde Arabe, CEDEJ, 2006, 3e série (3, «Terrains d'Égypte, anthropologies contemporaines» (V. Battesti et N. Puig dirs)), pp. 139-179. Процитовано 07.08.2017.(фр.)
  13. Egypt discovers what may be oldest human footprint. Reuters: August 20, 2007 (англ.)
  14. Vincent Battesti. De l’habitation aux pieds d’argile Les vicissitudes des matériaux et techniques de construction à Siwa (Égypte). Journal des Africanistes 2006, Tome 76, fascicule 1, Sahara : identités et mutations sociales en objets, pp. 165-185. ISBN . Процитовано 13.08.2017.(фр.)
  15. . Siwa project. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13.08.2017.(англ.)
  16. . LookLex. Архів оригіналу за 11 липня 2009. Процитовано 13.08.2017.(англ.)
  17. Siwan Anthropologist Sparks Controversy. Cultural Survival. Процитовано 16.08.2017.(англ.)
  18. Berber, Siwa in Egypt. Joshua Project. Процитовано 16.08.2017.(англ.)
  19. . SiwaProject Siwa project. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 24.08.2017.(англ.)

Посилання

  • Сіва, ідилічна оаза. Сайт подорожей — Voloцюги (укр.)
  • The Web Site of Siwa Oasis (англ.)
  • Siwa.com. Environmental Quality International (EQI) (англ.)
  • Siwa project (англ.)
  • Oasis de Siwa, Égypte vbat.org — Vincent Battest (фр.)
  • Siwa Oasis on Wikivoyage (англ.)
  • Siwa — Reiseführer auf Wikivoyage (нім.)
  • See Siwa Oasis in Pictures (англ.)
  • Siwa oasis photo gallery (англ.)
  • Siwa Oasis — Egypte. Photo Album by Vincent Battesti (фр.)
  • Alain Blottière. L'Oasis Siwa. Payot, 1994. (фр.)
  • Alain Blottière. . Harpocrates Publishing, 2000. (англ.)
  • Tamalyn Dallal. 40 Days and 1001 Nights, One Woman's Dance through Life in the Islamic World. 2005—2007 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Siva Sivaska oaza berber ⵉⵙⵉⵡⴰⵏ Isiwan arab واحة سيوة Waḥat Siwah z berberskoyi Siva zdobich ptaha zahisnika boga soncya Amona oaza v Yegipti roztashovana mizh Katarskoyu depresiyeyu i Yegipetskim pishanim morem v Livijskij pusteli Ce najzahidnisha z p yati najbilshih oaz Yegiptu roztashovana lishe za 50 km na shid vid livijskogo kordonu i za 560 km vid Kayiru Maye 80 km zavdovzhki i 20 km zavshirshki Distatisya do neyi mozhna iz susidnoyi oazi Bahariya a krashe z mista Mersa Matruh roztashovanogo na uzberezhzhi Seredzemnogo morya Sivu z Mersa Matruh pov yazuye 300 kilometrova shosejna trasa Siva Zagalna informaciya 29 12 19 pn sh 25 31 10 sh d 29 20527777780577949 pn sh 25 51944444447178029 sh d 29 20527777780577949 25 51944444447178029 Koordinati 29 12 19 pn sh 25 31 10 sh d 29 20527777780577949 pn sh 25 51944444447178029 sh d 29 20527777780577949 25 51944444447178029Krayina YegipetAdminodinicya dPlosha 80 kvadratnij kilometrNaselennya 25 031 osib 1 lipnya 2021 1 Karta Siva u Vikishovishi Oaza Siva na mapi Yegiptu zgori livoruch Oaza Siva ce malenkij raj z pishnoyu roslinnistyu v samomu serci pusteli Vid reshti yegipetskih oaz vona vidriznyayetsya nayavnistyu dekilkoh velikih solonih ozer rozmiri yakih zminyuyutsya protyagom roku Siva ye izolovanim poselennyam z naselennyam 23 000 cholovik perevazhno etnichni berberi yaki govoryat miscevoyu berberskoyu movoyu vidomoyu yak taSivit Oaza vidoma golovnim chinom cherez te sho v antichni chasi mala hram orakula Amona ruyini yakogo ye duzhe populyarnimi sered turistiv IstoriyaSiva maye bagatu istoriyu ryasno opovitu mistichnimi legendami Hocha vidomo sho oazu bulo zaseleno shonajmenshe z 10 tisyachorichchya do R H vpershe vona zgaduyetsya za chasiv XXVI dinastiyi yegipetskih faraoniv 664 525 rr do R H koli buv sporudzhenij nekropol u gori Merciv Davnoyegipetska nazva Sivi Neht am Zemlya palm Na ci chasi pripadaye j sporudzhennya znamenitogo hramu Orakula ruyini yakogo j dosi mozhna pobachiti na pagorbi Agurmi Na jogo shidnij stini zbereglosya zobrazhennya faraona Yahmosa II 570 526 rr do R H gadanogo zasnovnika hramu Same svoyemu orakulu boga soncya Amona Ra Siva zavdyachuye svoyij slavi v antichnij period Nedarma yiyi azh do kincya rimskogo periodu nazivali oazoyu Amona Grecki kolonisti z Kirenayiki mali kontakti z Sivoyu priblizno v toj zhe chas VII stolittya do R H a davnogreckij istorik Gerodot poshiriv dumku pro nadzvichajnu silu sivanskogo orakula po vsomu Seredzemnomor yu Pershij viznachnij epizod pov yazanij z orakulom pripadaye na chasi zavoyuvannya Yegiptu perskim carem Kambisom II 525 r do R H Sivanskij orakul Amona naprorokuvav sho zavoyuvannyam persiv u Africi skoro nastane kinec Vreshti tak i stalosya Oburenij takim proroctvom Kambis vidpraviv v Sivu armiyu chiselnistyu v 50 000 osib shob znishiti orakula Prote ce vijsko bezslidno shezlo v palyuchih piskah pusteli na shlyahu do Sivi jogo slidiv ne znajdeno j donini Faraoni XXVIII dinastiyi Yegiptu 404 398 rr do R H virushali do Sivi shob buti viznanim u miscevomu hrami sinom verhovnogo boga Amona Ra Cya akciya pidtverdzhuvala yih bozhestvenne pohodzhennya j legitimnist yih vladi Mabut znav pro cyu tradiciyu najznamenitishij vidviduvach Sivi Aleksandr Makedonskij 331 r do R H pered zavoyuvannyam Persiyi i majzhe vidrazu pislya togo yak vid vidibrav u persiv Yegipet Aleksandr jmovirno pryamuyuchi za ptahami podolavshi vsi trudnoshi podorozhi pusteleyu j distavsya Sivi Kazhut sho orakul ogolosiv jomu pro jogo bozhestvennu prirodu i nazvav zakonnim faraonom Yegiptu Piznishe rimlyani vikoristovuvali oazu yak misce dlya zaslannya Pro rimsku prisutnist v oazi svidchat ponad 700 grobnic virizanih u gori Merciv Vidomosti pro hristiyanstvo v Sivi viklikayut sumniv Prote u 708 roci naselennya Sivi vchinilo opir armiyi musulman i najimovirnishe ne prijmalo islam do XII stolittya Miscevij manuskript zgaduye sho v 1203 roci v oazi prozhivalo vsogo sim simej z 49 osib Todi cya nevelichka gromada pokinula pagorb Agurmi j zasnuvali nove misto fortecyu pid nazvoyu Shali Tam sivanci pochuvalisya v bezpeci gromada zrostala zbilshuvalis i statki lyudej Muhammed Ali Yegipetskij priyednav Sivu do Yegiptu v 1819 roci ale jogo vlada bula nestijkoyu U ti chasi vidbulosya kilka povstan sivanci vidmovlyalisya platiti daninu Vreshti terpec Muhammeda Ali urvavsya 1829 roku poslav nove vijsko z 600 800 voyakiv dlya priborkannya Sivi Yegiptyani buli bezzhalnimi 18 shejhiv buli stracheni 26 inshih vislani z oazi Oazu bulo upokoyeno Priblizno z 1834 r Siva vzhe vvazhalasya bezpechnoyu dlya vidvidin U tomu zh XIX stolitti Siva potrapila pid vpliv sufijskogo ordenu Senusiya chij centr znahodivsya v susidnij oazi Dzhagbub Senusiti predstavlyali realnu vladu v pusteli prinajmni do Pershoyi svitovoyi vijni Voni dominuvali v Sivi protyagom bagatoh rokiv V Sivi stalosya kilka bitv za chasiv Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn 1926 roku nebachena dosi zliva viruvala v Sivi protyagom 3 dniv Vona zavdala tyazhkoyi shkodi mistu Shali zrujnuvavshi bilshu chastinu starodavnoyi forteci Yiyi glinobitni budinki bukvalno roztanuli pid doshem Znachna yih chastina bula zrujnovana reshta stala nebezpechnoyu dlya zhittya Lyudi zmusheni buli pokinuti svoyi domivki Tak sili prirodi priskorili budivnictvo novogo poselennya za mezhami staroyi forteci Teper starodavnye misto stoyit u ruyinah ale jogo nezvichajna stilnikova arhitektura ye vizitivkoyu sho privablyuye v Sivu inozemnih turistiv Perelomnimi v istoriyi Sivi stali 1980 i roki 1985 roku bulo pobudovane shose mizh Mersa Matruh i Sivoyu yake pov yazalo oazu iz zovnishnim svitom Nezabarom prijshli elektrika telebachennya betonni budivli i turizm ponovivsya zovnishnij interes do sivanskoyi kulturi i spadshini GeografiyaPanorama oazi Oaza Siva zahovana sered Sahari najbilshoyi pusteli svitu 500 km piskiv viddilyayut yiyi vid dolini Nilu na shodi i 250 km vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya na pivnochi Najblizhcha do Sivi velika yegipetska oaza Bahariya roztashovana priblizno za 350 km na shodi Na zahodi vidrazu za yegipetsko livijskim kordonom znahoditsya oaza Dzhagbub duzhe shozha z Sivoyu yih rozdilyaye blizko 120 km Siva roztashovana v depresiyi na glibini priblizno 18 metriv nizhche rivnya morya Svoyim isnuvannyam vona zavdyachuye vodonosnomu gorizontu sho lezhit pryamo pid oazoyu Tut nalichuyetsya majzhe 1000 dzherel prisnoyi vodi zavdyaki yakim i napoleglivij praci miscevih lyudej Siva peretvorilasya na sucilni sadi z finikovih palm j olivkovih derev Serjoznoyu pereshkodoyu dlya vedennya silskogo gospodarstva ye zasolennya gruntiv Cherez vidsutnist nalezhnogo drenazhu voda zi svizhih dzherel vitikaye pryamo v soloni ozera i takim chinom prosto marnuyetsya Siva maye dekilka solonih ozer najbilshimi z yakih ye Maraki arab بركة المراقي Birkat al Maraqi na zahodi Siva arab بركة سيوة Birkat Siwa v centri ta Zejtun arab بركة الزيتون Birkat az Zeitun Olivkove ozero na shodi oazi Yih plosha stanovit 9 km2 32 km2 i 16 km2 vidpovidno Ci cifri ye pribliznimi adzhe plosha ozer postijno zminyuyetsya zalezhno vid shvidkosti viparovuvannya vodi Voda v ozerah nastilki solona sho v nij ne voditsya niyaka zhivnist navit morska V deyakih ozerah pryamo u vodi mozhna pobachiti kristali soli zovni ce duzhe nagaduye krizhanij pokriv Ploskij landshaft oazi dopovnyuyut dekilka pagorbiv Dominuye nad Sivoyu Dzhebel Dakrur arab جبل الدكرور Ǧabal ad Dakrur trigolova gora z yakoyi vidkrivayetsya chudova panorama vsiyeyi oazi Ponad 700 grobnic visicheni v skelnih porodah gori Merciv arab جبل الموتى المصبرين Ǧabal al Mauta al Muṣabbarin U rezultati izolyaciyi posered bezplidnoyu pusteli Siva stala pritulkom dlya deyakih vidiv roslin i tvarin sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya i ostrivcem bioriznomanittya z riznimi endemichnimi vidami flori i fauni Ohoronnij status mayut zokrema pishana gazel Gazella leptoceros fenek Vulpes zerda sriblyastij sokil Falco concolor Klimat Oaza znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 29 4 C 85 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 11 7 S 53 F Klimat Sivi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 30 35 37 45 47 48 47 47 43 41 41 30 48 Serednij maksimum C 19 21 25 30 34 37 38 37 35 32 26 21 30 Serednya temperatura C 11 13 16 20 25 27 29 28 26 23 18 13 21 Serednij minimum C 3 5 7 11 16 18 20 20 17 14 10 5 12 Absolyutnij minimum C 4 2 0 3 8 11 11 15 11 6 2 2 4 Norma opadiv mm 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 10 Dniv z doshem 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 Vologist povitrya 63 58 55 49 47 47 51 47 53 55 59 63 54 Dzherelo WeatherbaseNaselennyaDokladnishe Sivanci Za perepisom naselennya Yegiptu v 2006 roci v oazi Siva prozhivalo 15 886 osib Na teritoriyi oazi ye lishe dva nevelichkih sela Maraki i Bahadzh el Din de zhivut arabi beduyini Neznachne chislo arabiv yegiptyan vihidciv z osnovnoyi teritoriyi krayini zhive v misti Siva Reshtu zh naselennya skladayut miscevi sivanski berberi Golovne misto oazi Siva u nomu zhive bilshist yiyi meshkanciv Krim togo ye she blizko desyatka nevelichkih sil yaki znahodyatsya perevazhno na pivnichnomu berezi ozera Zejtun abo navkolo ozera Siva Vsi voni roztashovani vzdovzh golovnih shlyahiv oazi Rozmovnoyu movoyu miscevogo naselennya ye berberska sivanska mova Ce robit oazu movnim ostrovom z nezalezhnim kulturnim rozvitkom Ce yedine misce v Yegipti de rozmovnoyu ye berberska mova Praktichno vsi sivanci volodiyut takozh arabskoyu Dominuyucha religiya islam sunitskogo napryamku Sered miscevogo naselennya silnim ye vpliv sufijskogo ordenu Senusiya GospodarstvoOsnovu ekonomiki Sivi stanovit silske gospodarstvo V cij galuzi zajnyata bilshist yiyi naselennya Tut blizko 12 000 feddaniv 5 000 ga silskogospodarskih ugid Viroshuyut golovnim chinom finiki j olivki V oazi roste prinajmni 250 000 palmovih derev ta 30 000 olivkovih derev Miscevi agrariyi vvazhayut svoyi finiki ta olivki odnimi z najkrashih u sviti Voni visoko cinuyutsya v Yegipti Olivkova oliya ekstra klasu Extra virgin olive oil eksportuyetsya do Yevropi Sivanski fermeri prodovzhuyut viroshuvati i zbirati urozhaj tak samo yak ce robili yih predki protyagom bagatoh stolit Vsi silskogospodarski zemli oazi skladayutsya z doglyanutih sadiv z produmanoyu sistemoyu polivu ta drenazhu kozhna dilyanka z yednana z pevnim prirodnim dzherelom vodi Silskogospodarski roboti ye cholovichoyu spravoyu U period zbirannya vrozhayu sim ya mozhe dekilka tizhniv provesti v sadu zhivuchi prosto v nameti Krim olivok ta finikiv u Sivi viroshuyut pshenicyu yachmin proso bobovi seredzemnomorski frukti ta ovochi dzhut lyucernu speciyi ta likarski travi Takozh trimayut veliku rogatu hudobu kiz vislyukiv sobak ta trohi ovec Verblyudiv u Sivi ne rozvodyat Siva mozhe pohvalitisya rozmayittyam tradicijnih mistectv i remesel sered yakih sribni yuvelirni virobi barvisti pleteni koshiki kilimi polotno ta odyag z ruchnoyu vishivkoyu tosho Sivanski sribni virobi perevazhno zhinochi prikrasi mayut visoku yakist i mayut popit sered kolekcioneriv u vsomu sviti Cikavi faktiU 2007 roci v Sivi buli znajdeni vidbitki lyudskih stupen vik yakih ocinyuyetsya v 3 miljoni rokiv Ce najdavnishi lyudski slidi u sviti Pustelna arhitekturaStara fortecya Shali arab شالي Schali ye tipovim zrazkom pustelnoyi arhitekturi Takogo planu sporudi ne ye unikalnim yavishem v oazah Sahari Tak yih naselennya v minulomu zahishalosya vid grabizhnikiv ta inshih zovnishnih napadnikiv Selisha forteci arab قصر qaṣr vidomi zokrema v yegipetskih oazah Farafra Dahla Harga Kara Podibni sporudi vidomi do Marokko na zahodi Zalishki starogo mista forteci Shali Zhiteli skoristalisya isnuyuchim relyefom dlya potreb oboroni Misto bulo zbudovane na pagorbi j amfiteatrom pidijmalosya nad dolinoyu Vvazhayut sho budivli Shali syagali visoti 60 metriv Zdaleku misto nagaduvalo stilniki Vono bulo otochene visokim murom i malo lishe odin vhid Yak i v inshih musulmanskih mistah tut bula mechet Yiyi minaret vikoristovuvavsya vodnochas i yak bashta dlya sposterezhennya Popri znachni rujnuvannya zalishki Shali j dosi viklikayut zahoplennya u turistiv Ale zdebilshogo vulichki mista privida stoyat teper porozhnimi j bezlyudnimi lishe zridka na nih mozhna pobachiti samotnogo turista z oshalilimi vid zahvatu ochima ta nezminnoyu videokameroyu Budinki stoyat tisno odin do odnogo vulici taki vuzki sho vislyuk z vantazhem ne zavzhdi zmozhe projti nimi Budivli roztashovani nevelikimi terasami j mayut skladnu j zaplutanu sistemu vihodiv i perehodiv Vulici utvoryuyut nastilki skladnij labirint sho chuzhinec legko mozhe zablukati v nomu Zhodna z budivel sho zalishilisya ne perevishuye 5 poverhiv Budinki bilya pidnizhzhya skeli yak pravilo vishi mayut tovshi stini j duzhe micni Stovburi palm vikoristovuvalis yak balki j koloni perekrittya robili z palmovih stebel inodi z dodavannyam gilok olivkovih derev z listyam i vse ce zapovnyuvali glinoyu Osnovnim zhe budivelnim materialom bula tak zvana solona glina Ce mul iz miscevih solonih ozer yakij u formah visushuvali na sonci j otrimuvali takim chinom siricevu ceglu dlya budivnictva Yak rozchin vikoristovuvalas ta sama solona glina ale v ridkomu stani i v rezultati vihoditi micni monolitni konstrukciyi Budivli iz solonoyi glini mayut harakternij siro sinij kolir perec i sil Solona glina maye poristu strukturu j chudovi teplovi harakteristiki vona zberigaye temperaturu povitrya v primishenni m yakoyu yak u garyachij tak i v holodnij sezon Yedinim ale suttyevim nedolikom cogo materialu ye te sho vin ne ye vodostijkim i same cherez cyu negativnu risu fortecya Shali vreshti resht pripinila svoye isnuvannya Zhiteli Sivi hocha j ne vidmovilisya zovsim vid solonoyi glini ale stali bilshe vikoristovuvati inshij material vapnyak yakij vidobuvayut u miscevih kar yerah Integraciya oazi do yegipetskoyi ekonomiki j sposobu zhittya v 1985 1995 rr viklikala suttyevi zmini v sposobah budivnictva Sivi Teper oaza zovni malo vidriznyayetsya vid sil u dolini Nilu Tut perevazhayut deshevi zhitlovi budinki z betonnih blokiv yaki miscevimi zhitelyami sprijmayutsya yak oznaka modernizaciyi Solonu glinu stali vikoristovuvati pri budivnictvi novih goteliv ta restoraniv u ekologichnomu stili privablyuyuchi takim chinom turistiv SuspilstvoSiva vvazhayetsya nadzvichajno konservativnim suspilstvom navit za yegipetskimi mirkami Sivanci prodovzhuyut zhiti v umovah patriarhalnogo ladu Gromadu ocholyuye rada starijshin shejhiv yaki ye predstavnikami 10 tradicijnih sivanskih rodiv yaki she nazivayut plemenami abo kolinami U svoyij diyalnosti shejhi dotrimuyutsya ne lishe norm Koranu a j miscevih sivanskih zakoniv sho peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya she XIII st U grudni 2001 roku miscevij antropolog Fathi Malim angl Fathi Malim opublikuvav svoyu knizhku Oasis Siwa From the Inside v yakij zadokumentuvav ryad unikalnih aspektiv sivanskogo zhittya ta kulturi Sivanski shejhi viznali cyu knizhku nedorechnoyu j obrazlivoyu cherez te sho vona vidkrivaye chuzhincyam intimni podrobici zhittya gromadi j pogrozhuvali avtorovi vignannyam Zvazhayuchi na taku reakciyu z boku spilnoti Fathi Malim virishiv poki sho pripiniti zaplanovani vidannya nastupnih materialiv Cej vipadok svidchit pro micnist i zhivuchist zasad miscevogo mentalitetu Sivanci podilyayutsya na dvi grupi rodiv sho mayut rizne pohodzhennya shidnyaki arab sharqiyyin sivan il lifaya ta zahidnyaki arab gharbiyyin sivan takhsib U minulomu yih kvartali navpil dilili Shali Teper podil mizh grupami nosit bilshe psihologichnij harakter chitkih teritorialnih mezh mizh nimi ne isnuye Stosunki mizh oboma grupami zavzhdi mali vidverto vorozhij harakter Superechki mizh nimi buli zvichajnim yavishem i chasto perehodili v krivavi poboyisha Shoroku na pershij povnij misyac u zhovtni sivanci vidznachayut svyato id al siyaga id al siyaha Vono ye simvolom primirennya mizh shidnyakami ta zahidnyakami Chleni oboh gromad zbirayutsya razom i vlashtovuyut svyatkovu hodu do gori Dzhebel Dakrur na choli yakoyi jdut starijshini vsih sivanskih plemen Lyudi berutsya za ruki j utvoryuyut ruhome kolo Pid chas svyata sivanci povinni zalagoditi vsi superechki sho vinikli mizh nimi protyagom roku sho minuv Kozhen iz sivanciv chitko usvidomlyuye svoyu nalezhnist do pevnogo rodu Iz vrahuvannyam cogo faktoru v oazi vkladayutsya shlyubi Poshirenim yavishem ye shlyub mizh dvoyuridnimi bratami ta sestrami Zazvichaj sivanci mayut odnu druzhinu ale mati dekilka druzhin ne zaboronyayetsya Sivanci ye perevazhno endogamnimi mishani shlyubi navit z beduyinami yaki zhivut tut zhe v oazi dlya nih ye ridkisnim yavishem Zhinki mozhut vihoditi z domu lishe u suprovodi cholovika Pri comu voni z golovi do nig mayut buti prikriti velikoyu vuallyu tradicijno sinogo koloru sho zvetsya tarfutet miscevij variant parandzhi V gromadskih miscyah i na silskogospodarskih zemlyah zhinkam z yavlyatisya ne mozhna U minulomu v sivanciv isnuvav osoblivij stan zagala zaggala zagalla yakij ob yednuvav pidlitkiv i neodruzhenih cholovikiv Chleni cogo stanu zobov yazani buli zhiti j pracyuvati razom za mezhami mista protyagom dekilkoh rokiv voni buli pozbavleni bud yakogo kontaktu z zhinkami Zagala veli asketichnij sposib zhittya j stanovili osnovnu robochu silu v oazi Voni zh buli j voyinami sho zahishali vsyu gromadu vid zovnishnih vorogiv U seredovishi zagala cilkom normalnimi vvazhalisya gomoseksualni stosunki TurizmRoztashovana daleko v glushini Siva vtim nalezhit do chisla turistichnih ob yektiv Yegiptu hocha j malovidomih i ne duzhe populyarnih Ce spokijna silska miscina Tut nemaye velelyudnih i bezladnih bazariv yak v Luksori abo Kayiri Za dekilka dniv vi budete znati majzhe vsih miscevih zhiteliv i voni znatimut vas osoblivo yaksho vi pop yete z nimi chayu Palmi ozera chudovi vidi nameti beduyiniv velichezni pishani dyuni vse ce robit Sivu zahoplivim miscem dlya turistiv Dlya yih poslug ye goteli restorani kafe Prote gosti oazi povinni mati na uvazi sho ce duzhe konservativnij region i slid povazhati tradiciyi miscevogo suspilstva Ye sim viznachnih pam yatok yaki slid pobachiti v Sivi stare misto fortecya Shali hram Orakula hram Amona gora Merciv basejn Kleopatri gora Dzhebel Dakrur kam yani grobnici rimskih voyiniv rozkidani navkolo oazi Vsi voni roztashovani v mezhah dekilkoh hvilin yizdi avtomobilem abo vozikom zapryazhenim vislyukom Ruyini Shali znahodyatsya poruch iz golovnoyu plosheyu Sivi Ce chudovij ob yekt dlya oglyadu sho vrazhaye z pershogo poglyadu Vin dominuye nad usiyeyu oazoyu i na nogo mozhna divitis z riznih bokiv Yak ne divno ale v deyakih budivlyah Shali i zaraz zhivut lyudi Poruch iz centom mista ye Sivanskij Dim arab بيت سيوي Bait Siwi krayeznavchij muzej de mozhna bagato chogo pobachiti j diznatis pro bagatovikovu istoriyu oazi Tut mozhna takozh pridbati tipovi dlya Sivi odyag yuvelirni virobi ta inshi virobi ruchnoyi roboti Na shid vid mista Siva znahoditsya selo Agurmi arab أغورمي Aghurmi najstarishe poselennya oazi Tut na pagorbi j dosi stoyit znamenitij hram Orakula Amona yakij vidviduvav she Aleksandr Makedonskij Hram nevelichkij maye visotu 12 metriv i 14 na 22 metri v plani ale viglyadaye velichno Hramovij kompleks nepogano zberigsya ale potrebuye restavraciyi Vseredinu hramu vidviduvachiv ne puskayut U znachno girshomu stani znahoditsya hram Amona ruyini yakogo buli rozkopani v miscevosti Um Ubejda arab أم عبيدة Umm ʿUbaida na pivden vid Agurmi Stoyit lishe shmatok stini yakij trimayetsya za rahunok suchasnoyi cegli Na shastya zbereglisya deyaki chudovi rozpisi na zahidnomu boci ciyeyi stini Gora Merciv roztashovana priblizno za 1 km na pivnich vid centru mista Siva U nij virizani kam yani grobnici v yakih sivanci ponad 2000 rokiv hovali svoyih blizkih Vsya gora v otvorah vzhe sto rokiv tut prosto nemaye miscya dlya novih pohovan Gora Merciv privablivo viglyadaye zdaleku ale ne menshe vrazhaye vona ye j zblizka Bilshist grobnic nalezhala sim yam i roztashovani voni za toyu samoyu modellyu sho j po vsomu Yegiptu Najstarishi mogili datuyutsya XXVI dinastiyeyu ta periodom Ptolemeyiv Greko rimski mumiyi yakim vzhe 1500 rokiv zbereglisya u vidminnomu stani Rozkopi provodilis tut u 1997 i 2003 rokah Na zhal bilshist mogil postrazhdalo cherez nezakonni rozkopi pochinayuchi she z rimskoyi dobi Sivanci perehovuvalis v grobnicyah gori Merciv pid chas Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen Chislenni skelni grobnici greko rimskoyi dobi mozhna pobachiti j u inshih miscyah oazi Nemaye krashogo miscya z yakogo mozhna otrimati prigolomshlivij vid na vsyu oazu nizh Dzhebel Dakrur Cya gora roztashovana bilya ozera Zejtun priblizno za 5 km na pivnichnij zahid vid centru mista Siva V antichni chasi tut buli kamenolomni Gora pronizana rukotvornimi pecherami sho vikonuvali rol grobnic v davnoyegipetski ta rimski chasi Sivanci prihodyat na goru Dakrur na svoye shorichne svyato primirennya A she za miscevimi legendami v pecherah Dakruru zahovani skarbi miscevogo carya j zhiteli oazi ne pripinyayut yih poshukiv Susidnye ozero Zejtun viglyadaye dovoli sumno prostij navkolishnij pejzazh zovsim ne vrazhaye oko Nabagato privablivishim ye ozero Siva sho znahoditsya vidrazu za palmovimi gayami j otochene zzadu gorami Ozero postupovo zmenshuyetsya i voda v nomu staye vse solonishoyu znachna chastina poverhni vkrita tovstoyu kirkoyu soli Duzhe garno j romantichno viglyadaye otochenij palmami ostriv Fatnas arab جزيرة فطناس Ǧazirat Faṭnas Zvidsi vidkrivayutsya chudovi krayevidi osoblivo pered zahodom soncya Tut ye kafe i basejn z prisnoyu vodoyu mozhna pokupatisya Ale najkrashim miscem dlya kupannya v Sivi ye basejn Kleopatri arab عين كليوباترا ʿAin Kliyubatra Taka istorichna nazva rozrahovana na turistiv naspravdi ce dzherelo ne maye zhodnogo stosunku do znamenitoyi carici Yegiptu Ranishe tut naperedodni vesillya kupalisya sivanski narecheni Teper cej ritual perenesli do inshogo dzherela a tut kupayutsya perevazhno miscevi choloviki hocha dozvolyayetsya vidviduvati jogo j inozemcyam navit i zhinkam Voda v basejni maye postijnu temperaturu Odin z najpopulyarnishih turistichnih atrakcioniv v Sivi ye safari na dzhipi pusteleyu yake proponuyetsya bagatma miscevimi gotelyami j nezalezhnimi operatorami Novim turistichnim miscem stalo ozero Vahid arab بئر واحد Biʾr Waḥid z garyachim dzherelom ta prisnoyu vodoyu Vono roztashovane sered pusteli za 12 km na pivnichnij zahid vid Sivi tut zovsim nemaye roslinnosti Ce najkrashe misce kupannya dlya zhinok adzhe tut nemaye miscevih zhiteliv Povz ozero Vahid prolyagaye odin iz marshrutiv safari Sivaski krayevidi Budivli starogo mista Pustelya i dyuni bilya Sivi Vodojmi v oazi Siva V Sivi bagato budivel iz sircevoyi cegli Hram Amona v Sivi Basejn Kleopatri v Sivi Sad finikovih palm U centri mista Suchasna mechet u Sivi Budivlya bankuDzherelaJohn Watson An Overview of the Siwa Oasis in Egypt Part I Geology and Geography Egypt Travel Guide Tour Egypt angl Hsain Ilahiane Historical Dictionary of the Berbers Imazighen Series Historical Dictionaries of Peoples and Cultures Book 5 Scarecrow Press 2006 ISBN 978 0 8108 5452 9 pp 111 113 angl Jimmy Dunn The History of the Siwa Oasis Egypt Travel Guide angl Vincent Battesti Pourquoi j irais voir d en haut ce que je connais deja d en bas Centralites et circulations comprendre l usage des espaces dans l oasis de Siwa Egypte Monde Arabe CEDEJ 2006 3e serie 3 Terrains d Egypte anthropologies contemporaines V Battesti et N Puig dirs pp 139 179 fr Vincent Battesti De l habitation aux pieds d argile Les vicissitudes des materiaux et techniques de construction a Siwa Egypte Journal des Africanistes 2006 Tome 76 fascicule 1 Sahara identites et mutations sociales en objets p 165 185 ISBN 2 908948 20 6 fr Torben B Larsen Siwa Oasis Extraordinary Saudi Aramco World September October 1988 pp 2 7 angl Berber Siwa in Egypt Joshua Project angl Cultural Heritage Shali Siwa project angl Siwa com Culture Environmental Quality International angl A A Shetawy and M M Abdel Latif Echoes of the Environment Housing Patterns in Siwa Oasis Egypt Ain Shams Journal of Architectural Engineering Vol 2 ISSN 1687 8604 angl Siwan Anthropologist Sparks Controversy Cultural Survival angl Somewhere Different Breb Maramures Romania amp Siwa Egypt Adventure Villa Holidays angl Siwa The sweetest oasis LookLex angl Primitkihttps citypopulation de en egypt cities Ilahiane Hsain 2006 Siwa Oasis Historical dictionary of the Berbers Imazighen Historical dictionaries of peoples and cultures t 5 Lanham MD Scarecrow Press Inc s 111 ISBN 9 780810854529 Siwa Oasis Encyclopaedia Britannica 2007 Bard Kathryn A Shubert Steven Blake red Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt Routledge UK ISBN 0 415 18589 0 Arnold Dieter Strudwick Helen Strudwick Nigel red 2003 The Encyclopaedia of Ancient Egyptian Architecture I B Tauris ISBN 1 86064 465 1 Corinna Rossit Oases Siwa The Oracle of Amun Egyptvoyager com Oasis of the Western Desert Procitovano 03 09 2016 angl Historical Treasures Siwa com Procitovano 12 05 2017 angl History Siwa com Procitovano 12 05 2017 angl Natural Wonders Siwa com Procitovano 12 05 2017 angl Klimat Sivi Lameen Souag Siwa and its significance for Arabic dialectology PDF Zeitschrift fur Arabische Linguistik 51 pp 51 75 Procitovano 12 05 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Vincent Battesti Pourquoi j irais voir d en haut ce que je connais deja d en bas Centralites et circulations comprendre l usage des espaces dans l oasis de Siwa Egypte Monde Arabe CEDEJ 2006 3e serie 3 Terrains d Egypte anthropologies contemporaines V Battesti et N Puig dirs pp 139 179 Procitovano 07 08 2017 fr Egypt discovers what may be oldest human footprint Reuters August 20 2007 angl Vincent Battesti De l habitation aux pieds d argile Les vicissitudes des materiaux et techniques de construction a Siwa Egypte Journal des Africanistes 2006 Tome 76 fascicule 1 Sahara identites et mutations sociales en objets pp 165 185 ISBN 2 908948 20 6 Procitovano 13 08 2017 fr Siwa project Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 13 08 2017 angl LookLex Arhiv originalu za 11 lipnya 2009 Procitovano 13 08 2017 angl Siwan Anthropologist Sparks Controversy Cultural Survival Procitovano 16 08 2017 angl Berber Siwa in Egypt Joshua Project Procitovano 16 08 2017 angl SiwaProject Siwa project Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 24 08 2017 angl PosilannyaSiva idilichna oaza Sajt podorozhej Volocyugi ukr The Web Site of Siwa Oasis angl Siwa com Environmental Quality International EQI angl Siwa project angl Oasis de Siwa Egypte vbat org Vincent Battest fr Siwa Oasis on Wikivoyage angl Siwa Reisefuhrer auf Wikivoyage nim See Siwa Oasis in Pictures angl Siwa oasis photo gallery angl Siwa Oasis Egypte Photo Album by Vincent Battesti fr Alain Blottiere L Oasis Siwa Payot 1994 ISBN 978 2 2288 8846 2 fr Alain Blottiere Harpocrates Publishing 2000 ISBN 977 5845 04 1 angl Tamalyn Dallal 40 Days and 1001 Nights One Woman s Dance through Life in the Islamic World 2005 2007 angl

Дата публікації:
Топ