Луксо́р (араб. الأقصر) — місто у Верхньому Єгипті, адміністративний центр мухафази Луксор. Населення — 487 896 осіб (2010 р.). Кліматичний курорт, туристичний центр.
Луксор الأقصر | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Єгипет | ||||
Губернаторство | Луксор | ||||
Населення | 451 318 осіб | ||||
Часовий пояс | |||||
Географічні координати | 25°41′ пн. ш. 32°39′ сх. д. / 25.683° пн. ш. 32.650° сх. д.Координати: 25°41′ пн. ш. 32°39′ сх. д. / 25.683° пн. ш. 32.650° сх. д. | ||||
Карта | |||||
Луксор | |||||
Географія
Знаходиться за 640 км від Каїра. Річка Ніл ділить його на дві частини: Східний Луксор — місто живих, де фараони мешкали і будували свої молитовні храми, присвячені богу Амону, і Західний Луксор — місто мертвих, де розташовані похоронні храми і гробниці, висічені в горі.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 32.8 °C (91 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 14.4 °С (58 °F).
Клімат Луксора | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 32 | 37 | 43 | 46 | 50 | 47 | 46 | 46 | 43 | 42 | 37 | 33 | 50 |
Середній максимум, °C | 21 | 23 | 28 | 33 | 37 | 40 | 40 | 38 | 37 | 33 | 27 | 22 | 32 |
Середня температура, °C | 14 | 16 | 20 | 26 | 30 | 32 | 32 | 32 | 30 | 27 | 20 | 16 | 25 |
Середній мінімум, °C | 7 | 9 | 13 | 18 | 21 | 24 | 25 | 25 | 23 | 20 | 13 | 8 | 17 |
Абсолютний мінімум, °C | 0 | 0 | 1 | 5 | 12 | 16 | 17 | 18 | 17 | 10 | 1 | 0 | 0 |
Днів з опадами | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 2 |
Вологість повітря, % | 55 | 50 | 40 | 35 | 30 | 30 | 30 | 35 | 40 | 45 | 55 | 60 | 42.1 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Луксор є одним з найдавніших міст у світі. Точно не відомо, коли він був побудований. Давні єгиптяни називали місто Уасет, що означає скіпетр. У свою чергу греки називали його Фіви, а римляни — Dios Polis Magna. Коли араби завоювали Єгипет, місто одержало свою останню назву — Луксор, що означає місце безлічі палаців.
В стародавньо-єгипетській історії Луксор займає вагоме місце, особливо за часів Нового царства, коли він був столицею усієї країни. Луксор — це сцена, де розігрувалася історія Аменхотепа IV (Ехнатона), — першого фараона, який закликав всіх людей до єдинобожжя, до бога Атона.
У Луксорі (на території давніх Фів) археологами був виявлений згорток з переліком двадцяти одного золотоносного району, у яких велися гірничі роботи за часів фараона Рамзеса II (1317—1251 до н. е.). До цього ж періоду належить унікальна мапа єгипетських золотих рудників, що розташовувались на території Східної пустелі. Ця найдавніша географічна мапа, вік якої понад 3300 років, дістала назву «Туринська папірусна карта» (за назвою міста зберігання рукопису). Вона відображує план одного з гірничих районів луксорського списку, так звану «Чисту гору».
Пам'ятні місця
Найбагатшим джерелом історичних артефактів є один з найвідоміших храмів світу — храм Карнак. Не менше відомий Луксорський храм, розташований на східному березі Нілу. Колись він був сполучений з Карнакським храмом великою алеєю, уздовж якої розташовувалися сфінкси, але зараз ці два храми відокремлено сучасними спорудами центральної частини міста Луксор.
На західному березі Нілу Аменхотеп побудував похоронний храм на честь бога Амона. Храм був зруйнований у 27 році до н. е., від нього залишилося дві статуї Аменхотепа, які називають колоси Мемнона. В горах на західному березі Нілу відкриваються невеликі долини, з яких найвідоміша Долина царів (Долина фараонів). Приблизно в півтора кілометрах від неї розташована Долина цариць, де ховали жінок та малолітніх дітей фараонів. В Долині царів відомі 42 гробниці, майже всі — царські. На відміну від фараонів Стародавнього царства, чия столиця знаходилася в Мемфісі, фіванські фараони часів Нового царства не будували пірамід. Гробниці вирубані в скелях, їх прагнули якомога ретельніше приховати від стороннього погляду. Входи в гробниці засипали великим камінням, замуровували. Але і це не уберегло гробниці від розорення. Всі гробниці побудовані за схожим планом: похилий коридор завдовжки до 200 м, який круто спрямований вниз на глибину до 100 м і закінчується трьома або чотирма кімнатами. Стіни і стелі коридорів і кімнат покривають кольорові малюнки, що розповідають про життя і подвиги покійного. В Долині цариць археологам вдалося знайти понад 70 гробниць. Зовнішнім виглядом вони нагадують гробниці в Долині царів, хіба що вони трохи менші за розмірами. Найбільший інтерес викликає розписана від стін до стелі гробниця Нефертарі, дружини фараона Рамзеса II. Після реставрації, закінченої в 1995 році, вона знов відкрита для відвідин. Але доступ в неї обмежений: відвідувачів пускають групами по 10 чоловік і всього на 10 хвилин. За день її встигають оглянути лише 150 чоловік. Оглядачі можуть захоплюватися стінними розписами, що ілюструють «Книгу мертвих», і зображенням прекрасної цариці в товариствіОсіріса або за грою, схожою на шахи. Похоронну камеру осяяло зведення у вигляді зоряного неба.
Більшість колосів Луксорського храму, у тому числі парадний, північний вхід у вигляді величезного пілона, були зведені в XIII столітті до нашої ери при одному з наймогутніших і знаменитих фараонів — Рамзесі II. Будівництво храму було продовжено і при фараоні Аменхотепі III. Храм був присвячений божественній тріаді — Амону, його дружині Мут і їх сину Хонсу. Перші християни використовували частини храму для відправлення своїх богослужінь. З появою в Єгипті ісламу на наносах мулу, що частково вкрив старовинну будову, було збудовано мечеть. Її можна побачити і в наш час. Луксорський храм простягався на чверть кілометра уздовж Нілу. Колись біля вхідного пілона стояли шість великих статуй. Зараз залишилося тільки три колоси, кожний заввишки 20 метрів, які зображають Рамзеса II і його дружину Нефертарі. Зберігся і один з двох гранітних обелісків. Інший під час походу Наполеона до Єгипту був перевезений до Парижа. Усередині храму — колонади, двори, зали. Стіни пілона прикрашає розпис, що оповідає про (бойові перемоги Рамзеса II над хеттами).
В Луксорі, в «місті мертвих», біля скелі стоїть храм цариці Хатшепсут, що добре зберігся. Цариця протягом багатьох літ будила фантазію романістів і загадувала єгиптологам все нові загадки.
Італійські археологи знайшли в єгипетському місті Луксор в Долині царів некрополь, який датується приблизно 1075—665 роками до н. е. У гробницях знаходилися фрагменти дерев'яних саркофагів, людські кістки та канопи — посудини для зберігання нутрощів. Некрополь був виявлений в районі храму Аменхотепа II, який не зберігся.
У 2019 році, під час розкопок при виконанні дорожніх робіт, у Луксорі знайдений підземний пам'ятник, дизайн якого нагадує Великого Сфінкса, який знаходиться в околицях пірамід в Гізі.
Галерея стародавніх пам'яток
- Східний вхід храму Сеті. Архів музею Брукліну
- Задній двір перед розкопками. Архів музею Брукліну
-
- Фіванський некрополь
- Розкопки
- Сотні сфінксів колись вирівняли дорогу до прилеглої Карнаки
- Сфінкс, що добре зберігся
- Масивний перший пілон
- Обеліск з червоного граніту
- Центральний коридор храму
- Мечеть всередині храму часів фараонів
- Сидячий колос Рамзеса II у Луксорському храмі
- Той самий Колос зблизька
- Колонада Аменхотепа у перистильному дворі
- Східна сторона перистильного двору Аменхотепа III
- Римська фреска у внутрішньому приміщенні
- Центральний коридор і чотири колоси вночі
- Освітлений обеліск з червоного граніту зблизька
- Сидячий Колос Рамзеса II всередині Луксорського храму вночі
- Напис на стіні
- Північно-Західна частина
- Статуя фараона у Луксорському храмі
- Панорамний вигляд Луксору
-
- Пілони і обеліск перед входом до Луксорського храму
- Ряди колон в Луксорськом храмі
- Мечеть Абу-л-Хагага всередині Луксорського храму
- Мечеть Абу-л-Хагага всередині Луксорського храму
- Велика Алея сфінксів до Луксорского храму
-
- Карнакський храм. Мала алея бараноголових сфінксів
- Карнакський храм. Зал каріатид
- Луксорський храм. Фараон Хоремхеб
Галерея сучасного міста
- Луксорська вулиця
- Вулиця Стейшн Стріт (Station Street), Луксор
- Ринок
- Знімок з повітряної кулі з західного берега
- Мечеть Абу-л-Хагага всередині Луксорського храму
- Мечеть Абу-л-Хагага, інтер'єр
- Мечеть на вулиці Маншея Стріт (Mansheya Street)
- Готель Winter Palace («Зимовий палац»)
- Вуличний базар
- Вулиця житлового району
- Нова набережна
- Міжнародний аеропорт Луксору
- Луксорський вокзал
- Круїзні річкові лайнери у районі великих готелів
- Малі судна для прогулянок
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Итальянские археологи нашли древнеегипетские гробницы [ 13 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
Інтернет-ресурси
- Відвертість пірамід (історична розвідка)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луксор
Ця стаття не містить . (травень 2012) |
Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukso r arab الأقصر misto u Verhnomu Yegipti administrativnij centr muhafazi Luksor Naselennya 487 896 osib 2010 r Klimatichnij kurort turistichnij centr Luksor الأقصر Gerb Prapor Luksor Osnovni dani Krayina Yegipet Gubernatorstvo Luksor Naselennya 451 318 osib Chasovij poyas UTC 2 Geografichni koordinati 25 41 pn sh 32 39 sh d 25 683 pn sh 32 650 sh d 25 683 32 650 Koordinati 25 41 pn sh 32 39 sh d 25 683 pn sh 32 650 sh d 25 683 32 650 Karta LuksorGeografiyaZnahoditsya za 640 km vid Kayira Richka Nil dilit jogo na dvi chastini Shidnij Luksor misto zhivih de faraoni meshkali i buduvali svoyi molitovni hrami prisvyacheni bogu Amonu i Zahidnij Luksor misto mertvih de roztashovani pohoronni hrami i grobnici visicheni v gori Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 32 8 C 91 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 14 4 S 58 F Klimat Luksora Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 32 37 43 46 50 47 46 46 43 42 37 33 50 Serednij maksimum C 21 23 28 33 37 40 40 38 37 33 27 22 32 Serednya temperatura C 14 16 20 26 30 32 32 32 30 27 20 16 25 Serednij minimum C 7 9 13 18 21 24 25 25 23 20 13 8 17 Absolyutnij minimum C 0 0 1 5 12 16 17 18 17 10 1 0 0 Dniv z opadami 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 2 Vologist povitrya 55 50 40 35 30 30 30 35 40 45 55 60 42 1 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaLuksor ye odnim z najdavnishih mist u sviti Tochno ne vidomo koli vin buv pobudovanij Davni yegiptyani nazivali misto Uaset sho oznachaye skipetr U svoyu chergu greki nazivali jogo Fivi a rimlyani Dios Polis Magna Koli arabi zavoyuvali Yegipet misto oderzhalo svoyu ostannyu nazvu Luksor sho oznachaye misce bezlichi palaciv V starodavno yegipetskij istoriyi Luksor zajmaye vagome misce osoblivo za chasiv Novogo carstva koli vin buv stoliceyu usiyeyi krayini Luksor ce scena de rozigruvalasya istoriya Amenhotepa IV Ehnatona pershogo faraona yakij zaklikav vsih lyudej do yedinobozhzhya do boga Atona U Luksori na teritoriyi davnih Fiv arheologami buv viyavlenij zgortok z perelikom dvadcyati odnogo zolotonosnogo rajonu u yakih velisya girnichi roboti za chasiv faraona Ramzesa II 1317 1251 do n e Do cogo zh periodu nalezhit unikalna mapa yegipetskih zolotih rudnikiv sho roztashovuvalis na teritoriyi Shidnoyi pusteli Cya najdavnisha geografichna mapa vik yakoyi ponad 3300 rokiv distala nazvu Turinska papirusna karta za nazvoyu mista zberigannya rukopisu Vona vidobrazhuye plan odnogo z girnichih rajoniv luksorskogo spisku tak zvanu Chistu goru Pam yatni miscyaLuksorskij hram Najbagatshim dzherelom istorichnih artefaktiv ye odin z najvidomishih hramiv svitu hram Karnak Ne menshe vidomij Luksorskij hram roztashovanij na shidnomu berezi Nilu Kolis vin buv spoluchenij z Karnakskim hramom velikoyu aleyeyu uzdovzh yakoyi roztashovuvalisya sfinksi ale zaraz ci dva hrami vidokremleno suchasnimi sporudami centralnoyi chastini mista Luksor Na zahidnomu berezi Nilu Amenhotep pobuduvav pohoronnij hram na chest boga Amona Hram buv zrujnovanij u 27 roci do n e vid nogo zalishilosya dvi statuyi Amenhotepa yaki nazivayut kolosi Memnona V gorah na zahidnomu berezi Nilu vidkrivayutsya neveliki dolini z yakih najvidomisha Dolina cariv Dolina faraoniv Priblizno v pivtora kilometrah vid neyi roztashovana Dolina caric de hovali zhinok ta malolitnih ditej faraoniv V Dolini cariv vidomi 42 grobnici majzhe vsi carski Na vidminu vid faraoniv Starodavnogo carstva chiya stolicya znahodilasya v Memfisi fivanski faraoni chasiv Novogo carstva ne buduvali piramid Grobnici virubani v skelyah yih pragnuli yakomoga retelnishe prihovati vid storonnogo poglyadu Vhodi v grobnici zasipali velikim kaminnyam zamurovuvali Ale i ce ne ubereglo grobnici vid rozorennya Vsi grobnici pobudovani za shozhim planom pohilij koridor zavdovzhki do 200 m yakij kruto spryamovanij vniz na glibinu do 100 m i zakinchuyetsya troma abo chotirma kimnatami Stini i steli koridoriv i kimnat pokrivayut kolorovi malyunki sho rozpovidayut pro zhittya i podvigi pokijnogo V Dolini caric arheologam vdalosya znajti ponad 70 grobnic Zovnishnim viglyadom voni nagaduyut grobnici v Dolini cariv hiba sho voni trohi menshi za rozmirami Najbilshij interes viklikaye rozpisana vid stin do steli grobnicya Nefertari druzhini faraona Ramzesa II Pislya restavraciyi zakinchenoyi v 1995 roci vona znov vidkrita dlya vidvidin Ale dostup v neyi obmezhenij vidviduvachiv puskayut grupami po 10 cholovik i vsogo na 10 hvilin Za den yiyi vstigayut oglyanuti lishe 150 cholovik Oglyadachi mozhut zahoplyuvatisya stinnimi rozpisami sho ilyustruyut Knigu mertvih i zobrazhennyam prekrasnoyi carici v tovaristviOsirisa abo za groyu shozhoyu na shahi Pohoronnu kameru osyayalo zvedennya u viglyadi zoryanogo neba Bilshist kolosiv Luksorskogo hramu u tomu chisli paradnij pivnichnij vhid u viglyadi velicheznogo pilona buli zvedeni v XIII stolitti do nashoyi eri pri odnomu z najmogutnishih i znamenitih faraoniv Ramzesi II Budivnictvo hramu bulo prodovzheno i pri faraoni Amenhotepi III Hram buv prisvyachenij bozhestvennij triadi Amonu jogo druzhini Mut i yih sinu Honsu Pershi hristiyani vikoristovuvali chastini hramu dlya vidpravlennya svoyih bogosluzhin Z poyavoyu v Yegipti islamu na nanosah mulu sho chastkovo vkriv starovinnu budovu bulo zbudovano mechet Yiyi mozhna pobachiti i v nash chas Luksorskij hram prostyagavsya na chvert kilometra uzdovzh Nilu Kolis bilya vhidnogo pilona stoyali shist velikih statuj Zaraz zalishilosya tilki tri kolosi kozhnij zavvishki 20 metriv yaki zobrazhayut Ramzesa II i jogo druzhinu Nefertari Zberigsya i odin z dvoh granitnih obeliskiv Inshij pid chas pohodu Napoleona do Yegiptu buv perevezenij do Parizha Useredini hramu kolonadi dvori zali Stini pilona prikrashaye rozpis sho opovidaye pro bojovi peremogi Ramzesa II nad hettami V Luksori v misti mertvih bilya skeli stoyit hram carici Hatshepsut sho dobre zberigsya Caricya protyagom bagatoh lit budila fantaziyu romanistiv i zagaduvala yegiptologam vse novi zagadki Italijski arheologi znajshli v yegipetskomu misti Luksor v Dolini cariv nekropol yakij datuyetsya priblizno 1075 665 rokami do n e U grobnicyah znahodilisya fragmenti derev yanih sarkofagiv lyudski kistki ta kanopi posudini dlya zberigannya nutroshiv Nekropol buv viyavlenij v rajoni hramu Amenhotepa II yakij ne zberigsya U 2019 roci pid chas rozkopok pri vikonanni dorozhnih robit u Luksori znajdenij pidzemnij pam yatnik dizajn yakogo nagaduye Velikogo Sfinksa yakij znahoditsya v okolicyah piramid v Gizi Galereya starodavnih pam yatokPanoramnij viglyad velikogo gipostilnogo zalu v hrami Amona Ra Panoramnij viglyad inter yeru Luksorskogo hramu pryamo pri vhodi Zliva znahoditsya mechet Abu l Hagaga yaka pobudovana na ruyinah Panorama Nekropolya Shidnij vhid hramu Seti Arhiv muzeyu Bruklinu Zadnij dvir pered rozkopkami Arhiv muzeyu Bruklinu Luksorskij hram Fivanskij nekropol Rozkopki Sotni sfinksiv kolis virivnyali dorogu do prilegloyi Karnaki Sfinks sho dobre zberigsya Masivnij pershij pilon Obelisk z chervonogo granitu Centralnij koridor hramu Mechet vseredini hramu chasiv faraoniv Sidyachij kolos Ramzesa II u Luksorskomu hrami Toj samij Kolos zblizka Kolonada Amenhotepa u peristilnomu dvori Shidna storona peristilnogo dvoru Amenhotepa III Rimska freska u vnutrishnomu primishenni Centralnij koridor i chotiri kolosi vnochi Osvitlenij obelisk z chervonogo granitu zblizka Sidyachij Kolos Ramzesa II vseredini Luksorskogo hramu vnochi Napis na stini Pivnichno Zahidna chastina Statuya faraona u Luksorskomu hrami Panoramnij viglyad Luksoru Luksorskij hram Piloni i obelisk pered vhodom do Luksorskogo hramu Ryadi kolon v Luksorskom hrami Mechet Abu l Hagaga vseredini Luksorskogo hramu Mechet Abu l Hagaga vseredini Luksorskogo hramu Velika Aleya sfinksiv do Luksorskogo hramu Karnakskij hram Karnakskij hram Mala aleya baranogolovih sfinksiv Karnakskij hram Zal kariatid Luksorskij hram Faraon HoremhebGalereya suchasnogo mistaLuksorska vulicya Vulicya Stejshn Strit Station Street Luksor Rinok Znimok z povitryanoyi kuli z zahidnogo berega Mechet Abu l Hagaga vseredini Luksorskogo hramu Mechet Abu l Hagaga inter yer Mechet na vulici Mansheya Strit Mansheya Street Gotel Winter Palace Zimovij palac Vulichnij bazar Vulicya zhitlovogo rajonu Nova naberezhna Mizhnarodnij aeroport Luksoru Luksorskij vokzal Kruyizni richkovi lajneri u rajoni velikih goteliv Mali sudna dlya progulyanokDiv takozhMizhnarodnij aeroport LuksorPrimitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2021 Italyanskie arheologi nashli drevneegipetskie grobnicy 13 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 16 grudnya 2019 Internet resursiVidvertist piramid istorichna rozvidka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luksor Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Yegiptu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi