Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хиджазький вілаєт (осман. ولاية الحجاز) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на північному заході Аравійського півострова. Утворений 1872 року з частини Абісинського еялету з площею 250 тис. км². Припинив існування з результатів повстання арабів на чолі з шаріфами Мекки під час Першої світової війни.
| Хиджаз | |
| Дата створення / заснування | 1872 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Мекка і Таїф |
| Адміністративна одиниця | Османська імперія |
| Замінений на | Королівство Хіджаз |
| На заміну | Абіссінський еялет |
| Час/дата припинення існування | 10 січня 1919 |
 | |
 Хиджаз у Вікісховищі | |
Історія
Після відновлення османського панування у 1840-х роках в Мецці й на узбережжі Червоного моря становище в Хиджазі турецьких залог було непевним. Лише у 1860-х роках вони стали тут почуватися спокійно, остаточно приборкавши місцеві арабські племена. Разом з тим ситуація вимагала поліпшити керування цією провінцією. Тому у 1872 році з Абісинського еялету було виокремлено Хиджаз, яке перетворено на вілаєт. Адміністративними центрами стали Мекка (взимку) та Ет-Таїф (влітку). Але того ж року його статус знищено з вілаєту до мутасаррифату, й лише у 1875 році відновлено у статусі вілаєту.
Мецці та Медіні було надано особливий статус, тут повноваження валі розподілялися з повноваженнями місцевих правителів — шарифів. Втім до 1900 року останніх значною мірою було усунено від влади. Разом тим Мекка та Медіна були позбавлені необхідності сплачувати податки, навпаки з державної скарбниці виділялися субсидії для зменшення соціальної напруги між їхніми мешканцями. Втім, у Мецці було розташовано залогу, що становило 7 тис. турецьких вояків. Дещо менші залоги було розміщено в містах Медіна, Джидді, Янбу та Ет-Таїф. У 1874 році створено перші початкові та середні школи за європейським зразком.
Турки побудували нову будівлю губернаторства, казарми, акведук, взяли під свій контроль караванні стежки. Було створено поштово-телеграфну адміністрацію. У 1900 році розпочато спорудження Хиджазької залізниці. У 1908 році була відкрита залізниця від Дамаска до Медіни, що дозволила османському уряду краще контролювати Хиджаз. Була також викуплена у приватної англійської компанії і приєднана як відгалуження залізниця Хайфа — Дару (150 км). Все це викликало невдоволення арабського населення. У 1908 році санджак Медіна було підпорядковано напряму центральному уряду в Стамбулі.
Під час Першої світової війни валі Хиджазу забезпечував необхідним Суецький фронт. Водночас слідкував за спокоєм серед арабських племен, на яких намагалися вплинути британці. Усі війська були об'єднані в Корпус Хиджаз. Поразки на Суецькому фронті активізували діяльність арабів на чолі із шаріфом Хусейном, що наприкінці 1915 року розпочав повстання. Англійці пообіцяли надати йому підтримку і визнати незалежність арабів у всіх районах, що лежать у межах, запропонованих шаріфом Мекки. 5 червня 1916 року Хусейн оголосив незалежність Хиджазу, а 10 червня, побоюючись превентивного удару турків, підняв повстання. Англійці дійсно допомогли йому зброєю і прислали радника — Томаса Лоуренса, згодом прозваного Аравійським. Протягом літа 1916 року Хусейн захопив усі великі міста Хиджазу, крім Медіни, а в жовтні оголосив себе королем арабів. Лише в січні 1917 року Велика Британія і Франція визнали Хусейна королем Хіджазу. У липні 1917 року війська Хусейна взяли Акабу — останній останній порт на Червоному морі. Лише після мудроського перемир'я 10 лютого 1919 року османська залога в Медіні на чолі з Фахреддін-пашею здалася арабським військам. Відповідно до Севрського договору визнано королівство Хиджаз.
Структура
Складався з 3 санджаків:
- санджак Мекка складався з кази Мекка та нахії Ет-Таїф
- Медінський санджак — 4 кази: Медіна, Янбу-і Бахр, Ель-Вех, Севарікіх
- санджак Джидда — 2 кази: Джидда, Мамеретул-Гамід
Населення
Точну кількість населення визначити доволі складно, оскільки османські урядовці не враховували бедуїнські племена, що вели кочовий спосіб життя. Також значну частину становили прочани. За різними відомостями, постійними мешканцями вілаєту було від 400 до 800 тис. осіб. Більшість становили араби, турки мешкали лише у великих містах (були військовиками та чиновниками).
Економіка
Була доволі бідною провінцією. Основу доходу становило тваринництво, вирощувалися кози, вівці, верблюди. В оазах було розвинено садівництво. Втім, найбільший дохід отримували від прочан, що здійснювали хадж до священних міст Мекки і Медіни. Також скарбницю вілаєту поповнювали збори в порту Джидда, що лежав на вигідному шляху з південної Азії до суецького каналу. В цьому місті розташовувалися представництва більшості європейських держав. Втім, розвиток судноплавства призвів до того, що Янбу стало конкурентом Джидди, внаслідок чого до 1900 року митні збори зменшилися.
Вивозилися до інших вілаєтів Османської імперії фініки, хна, шкури верблюдів, гуміарабік, природний перламутр, бальзам Галеоду, вода зі священного колодязя Замзам. Втім, імпорт домінував на експортом.
Джерела
- Hogarth, David George (1978). Hejaz before World War I: a handbook (2nd ed. [reprinted] ed.). Cambridge: Oleander Press [etc.] .
- Ochsenwald, William. Religion, Society And The State In Arabia: The Hijaz Under Ottoman Control, 1840—1908. Ohio State University Press
- Hans-Jürgen Kornrumpf: Die osmanische Herrschaft auf der arabischen Halbinsel im 19. Jahrhundert in: Hans-Jürgen Kornrumpf: Beitraege zur osmanische Geschichte und Territorialverwaltung. Isis, Istanbul 2001, , S. 40–50
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 253. .
- Numan, Nurtaç (2005), The Emirs of Mecca and the Ottoman Government of Hijaz, 1840—1908, The Institute for Graduate Studies in Social Sciences
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хиджаз (вілаєт)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hidzhazkij vilayet osman ولاية الحجاز vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na pivnichnomu zahodi Aravijskogo pivostrova Utvorenij 1872 roku z chastini Abisinskogo eyaletu z plosheyu 250 tis km Pripiniv isnuvannya z rezultativ povstannya arabiv na choli z sharifami Mekki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Hidzhaz Data stvorennya zasnuvannya1872 Krayina Osmanska imperiya StolicyaMekka i Tayif Administrativna odinicyaOsmanska imperiya Zaminenij naKorolivstvo Hidzhaz Na zaminuAbissinskij eyalet Chas data pripinennya isnuvannya10 sichnya 1919 Hidzhaz u VikishovishiIstoriyaPislya vidnovlennya osmanskogo panuvannya u 1840 h rokah v Mecci j na uzberezhzhi Chervonogo morya stanovishe v Hidzhazi tureckih zalog bulo nepevnim Lishe u 1860 h rokah voni stali tut pochuvatisya spokijno ostatochno priborkavshi miscevi arabski plemena Razom z tim situaciya vimagala polipshiti keruvannya ciyeyu provinciyeyu Tomu u 1872 roci z Abisinskogo eyaletu bulo viokremleno Hidzhaz yake peretvoreno na vilayet Administrativnimi centrami stali Mekka vzimku ta Et Tayif vlitku Ale togo zh roku jogo status znisheno z vilayetu do mutasarrifatu j lishe u 1875 roci vidnovleno u statusi vilayetu Mecci ta Medini bulo nadano osoblivij status tut povnovazhennya vali rozpodilyalisya z povnovazhennyami miscevih praviteliv sharifiv Vtim do 1900 roku ostannih znachnoyu miroyu bulo usuneno vid vladi Razom tim Mekka ta Medina buli pozbavleni neobhidnosti splachuvati podatki navpaki z derzhavnoyi skarbnici vidilyalisya subsidiyi dlya zmenshennya socialnoyi naprugi mizh yihnimi meshkancyami Vtim u Mecci bulo roztashovano zalogu sho stanovilo 7 tis tureckih voyakiv Desho menshi zalogi bulo rozmisheno v mistah Medina Dzhiddi Yanbu ta Et Tayif U 1874 roci stvoreno pershi pochatkovi ta seredni shkoli za yevropejskim zrazkom Turki pobuduvali novu budivlyu gubernatorstva kazarmi akveduk vzyali pid svij kontrol karavanni stezhki Bulo stvoreno poshtovo telegrafnu administraciyu U 1900 roci rozpochato sporudzhennya Hidzhazkoyi zaliznici U 1908 roci bula vidkrita zaliznicya vid Damaska do Medini sho dozvolila osmanskomu uryadu krashe kontrolyuvati Hidzhaz Bula takozh vikuplena u privatnoyi anglijskoyi kompaniyi i priyednana yak vidgaluzhennya zaliznicya Hajfa Daru 150 km Vse ce viklikalo nevdovolennya arabskogo naselennya U 1908 roci sandzhak Medina bulo pidporyadkovano napryamu centralnomu uryadu v Stambuli Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vali Hidzhazu zabezpechuvav neobhidnim Sueckij front Vodnochas slidkuvav za spokoyem sered arabskih plemen na yakih namagalisya vplinuti britanci Usi vijska buli ob yednani v Korpus Hidzhaz Porazki na Sueckomu fronti aktivizuvali diyalnist arabiv na choli iz sharifom Husejnom sho naprikinci 1915 roku rozpochav povstannya Anglijci poobicyali nadati jomu pidtrimku i viznati nezalezhnist arabiv u vsih rajonah sho lezhat u mezhah zaproponovanih sharifom Mekki 5 chervnya 1916 roku Husejn ogolosiv nezalezhnist Hidzhazu a 10 chervnya poboyuyuchis preventivnogo udaru turkiv pidnyav povstannya Anglijci dijsno dopomogli jomu zbroyeyu i prislali radnika Tomasa Lourensa zgodom prozvanogo Aravijskim Protyagom lita 1916 roku Husejn zahopiv usi veliki mista Hidzhazu krim Medini a v zhovtni ogolosiv sebe korolem arabiv Lishe v sichni 1917 roku Velika Britaniya i Franciya viznali Husejna korolem Hidzhazu U lipni 1917 roku vijska Husejna vzyali Akabu ostannij ostannij port na Chervonomu mori Lishe pislya mudroskogo peremir ya 10 lyutogo 1919 roku osmanska zaloga v Medini na choli z Fahreddin pasheyu zdalasya arabskim vijskam Vidpovidno do Sevrskogo dogovoru viznano korolivstvo Hidzhaz StrukturaSkladavsya z 3 sandzhakiv sandzhak Mekka skladavsya z kazi Mekka ta nahiyi Et Tayif Medinskij sandzhak 4 kazi Medina Yanbu i Bahr El Veh Sevarikih sandzhak Dzhidda 2 kazi Dzhidda Mameretul GamidNaselennyaTochnu kilkist naselennya viznachiti dovoli skladno oskilki osmanski uryadovci ne vrahovuvali beduyinski plemena sho veli kochovij sposib zhittya Takozh znachnu chastinu stanovili prochani Za riznimi vidomostyami postijnimi meshkancyami vilayetu bulo vid 400 do 800 tis osib Bilshist stanovili arabi turki meshkali lishe u velikih mistah buli vijskovikami ta chinovnikami EkonomikaBula dovoli bidnoyu provinciyeyu Osnovu dohodu stanovilo tvarinnictvo viroshuvalisya kozi vivci verblyudi V oazah bulo rozvineno sadivnictvo Vtim najbilshij dohid otrimuvali vid prochan sho zdijsnyuvali hadzh do svyashennih mist Mekki i Medini Takozh skarbnicyu vilayetu popovnyuvali zbori v portu Dzhidda sho lezhav na vigidnomu shlyahu z pivdennoyi Aziyi do sueckogo kanalu V comu misti roztashovuvalisya predstavnictva bilshosti yevropejskih derzhav Vtim rozvitok sudnoplavstva prizviv do togo sho Yanbu stalo konkurentom Dzhiddi vnaslidok chogo do 1900 roku mitni zbori zmenshilisya Vivozilisya do inshih vilayetiv Osmanskoyi imperiyi finiki hna shkuri verblyudiv gumiarabik prirodnij perlamutr balzam Galeodu voda zi svyashennogo kolodyazya Zamzam Vtim import dominuvav na eksportom DzherelaHogarth David George 1978 Hejaz before World War I a handbook 2nd ed reprinted ed Cambridge Oleander Press etc ISBN 9780902675742 Ochsenwald William Religion Society And The State In Arabia The Hijaz Under Ottoman Control 1840 1908 Ohio State University Press Hans Jurgen Kornrumpf Die osmanische Herrschaft auf der arabischen Halbinsel im 19 Jahrhundert in Hans Jurgen Kornrumpf Beitraege zur osmanische Geschichte und Territorialverwaltung Isis Istanbul 2001 ISBN 975 428 199 8 S 40 50 Gabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 01 01 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 253 ISBN 978 1 4381 1025 7 Numan Nurtac 2005 The Emirs of Mecca and the Ottoman Government of Hijaz 1840 1908 The Institute for Graduate Studies in Social Sciences Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hidzhaz vilayet