Азо́вське сиді́ння — оборона донськими і запорізькими козаками Азова від османських військ у 1637—1642 роках.
Азовське сидіння | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Пам'ятник козакам в Азові | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Донські козаки Запорозькі козаки | Османська імперія Кримське ханство | ||||||
Командувачі | |||||||
Гусейн-паша Хусейн-Делі | |||||||
Військові формування | |||||||
~ 5000-6000 | ~ 120 000 | ||||||
Втрати | |||||||
~ 3 000 | ~ 15 000 — 40 000 |
Азов, наприкінці 15 ст. був стратегічно важливою фортецею Туреччини, яка перекривала донським козакам вихід в Азовське море і слугувала базою для турецько-татарських військ у його акваторії.
Спираючись на Азов, захоплений османами 1471 року, кримські і ногайські татари протягом 16 — початку 17 століття робили спустошливі напади на українські та московські землі.
У квітні 1637 року донські козаки, довідавшись про наміри Османської імперії витіснити їх з Дон, вирішили випередити противника і відвоювати фортецю Азов. Скориставшись з внутрішньої боротьби в Кримському ханстві, донські козаки разом із запорожцями 18 червня 1637 року несподівано оточили Азов і після 9 тижнів облоги, заклавши міну в підкоп під мур, здобули фортецю, визволивши близько 2 тисяч невільників. Козаки володіли містом протягом 5 років.
Закінчивши війну з Іраном, османський султан Ібрагім I послав в 1641 році під Азов велике військо. Козаки виявили надзвичайну хоробрість і відбили 24 атаки ворога. Захисники фортеці (5,5 тисяч чоловік в тому числі 800 жінок) витримали облогу 240-тисячної османсько-татарської армії під проводом сераскера Хусейна-Делі. Втративши 70 тисяч чоловік вбитими і пораненими, османи 26 вересня 1641 року відступили після 44-тижневої облоги. Козаки, розуміючи, що власними силами їм не втримати фортецю, звернулися до московського уряду з проханням прийняти Азов під свою владу. Але останній, уникаючи війни із Османською імперією, порадив козакам залишити Азов. Навесні 1642 року козаки зруйнували фортецю і відступили з Азова.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Посилання
- Азовське сидіння [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- АЗОВСЬКЕ СИДІННЯ [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azo vske sidi nnya oborona donskimi i zaporizkimi kozakami Azova vid osmanskih vijsk u 1637 1642 rokah Azovske sidinnya Pam yatnik kozakam v Azovi Pam yatnik kozakam v Azovi Data 1637 1642 roki Misce Azov Rezultat Kozaki zalishili fortecyu Storoni Donski kozaki Zaporozki kozaki Osmanska imperiya Krimske hanstvo Komanduvachi Gusejn pasha Husejn Deli Vijskovi formuvannya 5000 6000 120 000 Vtrati 3 000 15 000 40 000 Azov naprikinci 15 st buv strategichno vazhlivoyu forteceyu Turechchini yaka perekrivala donskim kozakam vihid v Azovske more i sluguvala bazoyu dlya turecko tatarskih vijsk u jogo akvatoriyi Spirayuchis na Azov zahoplenij osmanami 1471 roku krimski i nogajski tatari protyagom 16 pochatku 17 stolittya robili spustoshlivi napadi na ukrayinski ta moskovski zemli U kvitni 1637 roku donski kozaki dovidavshis pro namiri Osmanskoyi imperiyi vitisniti yih z Don virishili viperediti protivnika i vidvoyuvati fortecyu Azov Skoristavshis z vnutrishnoyi borotbi v Krimskomu hanstvi donski kozaki razom iz zaporozhcyami 18 chervnya 1637 roku nespodivano otochili Azov i pislya 9 tizhniv oblogi zaklavshi minu v pidkop pid mur zdobuli fortecyu vizvolivshi blizko 2 tisyach nevilnikiv Kozaki volodili mistom protyagom 5 rokiv Zakinchivshi vijnu z Iranom osmanskij sultan Ibragim I poslav v 1641 roci pid Azov velike vijsko Kozaki viyavili nadzvichajnu horobrist i vidbili 24 ataki voroga Zahisniki forteci 5 5 tisyach cholovik v tomu chisli 800 zhinok vitrimali oblogu 240 tisyachnoyi osmansko tatarskoyi armiyi pid provodom seraskera Husejna Deli Vtrativshi 70 tisyach cholovik vbitimi i poranenimi osmani 26 veresnya 1641 roku vidstupili pislya 44 tizhnevoyi oblogi Kozaki rozumiyuchi sho vlasnimi silami yim ne vtrimati fortecyu zvernulisya do moskovskogo uryadu z prohannyam prijnyati Azov pid svoyu vladu Ale ostannij unikayuchi vijni iz Osmanskoyu imperiyeyu poradiv kozakam zalishiti Azov Navesni 1642 roku kozaki zrujnuvali fortecyu i vidstupili z Azova LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaAzovske sidinnya 16 travnya 2021 u Wayback Machine VUE AZOVSKE SIDINNYa 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NANU Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi