Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (травень 2020) |
Очаківсько-Сілістрійський ейялет (Озю-Сілістра) — адміністративна одиниця в Османській імперії в Північно-Західному Причорномор'ї 1599—1864 (з 1792 — Сілістрійський ейялет). Займав територію Добруджі, Буджаку, Єдисану (у сучасних Туреччині, Болгарії, Румунії, Молдові та Україні (Одеська, Миколаївська, Херсонська області)).
| Сілістра | |
| Дата створення / заснування | 1593 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Сілістра |
| Керівник виконавчої влади | d |
| Замінений на | Дунайський вілайєт |
| На заміну | Румелія |
| Час/дата припинення існування | 1864 |
 | |
Координати: 44°07′ пн. ш. 27°16′ сх. д. / 44.117° пн. ш. 27.267° сх. д.
Територіальне формування
Сілістрійський санджак створено на основі території Добруджанського князівства, яке було окуповане військами султана Мехмеда I 1396 й остаточно ліквідоване 1420. Входив до Румелійського ейялету. 1484 до нього включено від'єднані від Молдавського князівства після його підкорення військами султана Баязида II Дервіша Кілію та Четата-Альбу (інші назви — Аккерман, Монкастро; нині м. Білгород-Дністровський), наприкінці 15 ст. — лівобережжя Дунаю від впадіння р. Іаломіти до р. Сірет (притока Пруту, басейн Дунаю), 1526 — від Кримського ханату — м. Очаків, 1529 — від Великого князівства Литовського — м. Качукленов (Хаджибей; нині м. Одеса), 1538 — від Молдавського князівства — м. Тягиня (Бендери), у 16 ст. — від Валахії — міста Бабадаг та Єні-Сале.
Адміністративний поділ
У 1599-му році на основі Сілістрійського, Аккерманського, Очаківського та ін. санджаків створено О.-С.е. Причиною створення була необхідність військового посилення на прикордонні для захисту від козацьких набігів та забезпечення османського суверенітету над Валахським і Молдавським князівствами. Першим бейлербеєм (губернатором) О.-С.е. був кримський хан. У 17 ст. територію ейялету розширено і він охопив також більшу частину сучасних Болгарії та європейської Туреччини, складався з 11 кадиликів (судових округів) та шести санджаків (районів): Сілістра, Нікополь (нині місто Плевенської області, Болгарія), Доган (нині с. Доганово Софійської області, Болгарія), Бендери-Аккерман (до цього санджаку входили міста: Бендери (нині місто в Молдові), Аккерман, Кілія, Ізмаїл та ін.), Очаків (до цього санджаку входили міста: Очаків, Хаджидерех (нині м. Овідіополь), Хаджибей, Дубоссари (нині місто в Молдові) та ін.), Кілбурун (Кінбурн, зруйноване); пізніше Хаджибей став окремим санджаком. Адміністративними центрами О.-С.е. були Сілістра (ін. назва — Драстар; нині адміністративний центр Сілістринської області в Болгарії) та Очаків (інші назви — Дашев, Озі, Ачі-Кале, Ак-Чакум, Кара-Керман). Деякі джерела вказують, що в середині 17 ст. О.-С.е. було поділено на два ейялети — Очаківський та Сілістрійський. 1864 Сілістрійський ейялет поділено на Дунайський (Туна) та Едірнський вілайєти.
Економіка
Основою економіки О.-С.е. були: сільськогосподарське виробництво та експорт, а також транзитна торгівля. У О.-С.е. кількаразово створювалися провінційні кодекси — канун-наме.
Населення й міграції
Основу населення становили кримські й ногайські татари, румуни, молдовани, турки. Були також значні громади греків, вірмен, євреїв, українців, циган. Окрім етнічних татар та іншого татаризованого кочового населення, що проживало на цих землях із 13 ст., 1606 сюди переселилася частина ногайців Кубані та Прикавказзя. 1672 за султанським наказом частину буджацьких татар було виселено на територію Кримського ханату. Кримськотатарське та ногайське населення мало подвійне підпорядкування — бейлербею та наміснику кримського хана. Ногайське населення — Білгородська орда та Єдисанська орда — становили автономні політичні утворення на чолі з мурзами. Після 1774 року (Кючук-Кайнарджійський мирний договір) до ейялету, а саме до дельти Дунаю, емігрувала частина кубанських та інших ногайських, а 1783 та після Кримської війни 1853—1856 у 1856 — кримських татар. Кримські татари побудували нові міста, зокрема Медцидіє (нині м. Меджидіа, Румунія) на руїнах м. Карасу. 1708 до О.-С.е. — у дельту Дунаю — переселилася частина учасників Булавінського повстання 1707—1709 (т. зв. некрасівці). Значні міграції українців до ейялету відбулися після 1775 (після ліквідації Запорозької Січі) та починаючи з 1830-х рр. (із Західної України).
У 17—18 ст. в результаті козацьких набігів та війн із Російською державою, Валахським і Молдавським князівствами, «Священною Римською імперією германської нації», кількаразовою окупацією (1771—74, 1790—91, 1809—10, 1829 та 1853) російськими військами, різким скороченням території відбулися занепад і депопуляція решти ейялету. Для виправлення ситуації султанським декретом від 9 березня 1857 було надано пільги новим поселенцям, і утворилися нові значні громади німців, італійців, балканських слов'ян, болгар, українців, росіян-старовірів, угорців, сирійців, курдів. Значна частина цих громад поступово румунізувалася.
Формування кордонів
Згідно з Хотинським договором 9 жовтня 1621 між Річчю Посполитою та Османською імперією сторони відмовлялися від встановлення лінії кордону на відрізку прикордоння між Брацлавським воєводством і Подільським воєводством — з одного боку, та О.-С.е. — з другого, визнаючи північну частину останнього «Диким полем» — буферною зоною, господарське використання якої (без заснування поселень) дозволено для населення обох держав. Але традиційно північним кордоном О.-С.е. з Річчю Посполитою вважалася р. Ягорлик. У 1670-х рр. встановлено кордон О.-С.е. з Молдавським князівством («кордон Халіл-паші»): від гирла р. Прут до с. Троян, звідси — до р. Ботна й до гирла р. Бик. 1705 в результаті роботи т. зв. Межової комісії Російської та Османської імперій було визначено міждержавний кордон на відрізку прикордоння між Вольностями Війська Запорозького низового — з одного боку, та О.-С.е. — з другого: від місця впадіння р. Синюха в Південний Буг — до р. Дніпро.
Розподіл території
За Белградським мирним договором 29 (18) вересня 1739 між Османською і Російською імперіями та протоколами й додатками до нього 1739—41 територія між нижніми течіями Дніпра й Півд. Бугу (т. зв. Ханська Україна) стала бар'єрною. Згідно з Кючук-Кайнарджійським мирним договором від 15 липня 1774, від Османської імперії до Кримського ханату було передано частину О.-С.е. між нижніми течіями Півд. Бугу та Дністра (Єдисан), окрім м. Очаків з округою, а до Російської імперії — територію між нижніми течіями Дніпра і Півд. Бугу та м. Кінбурн. Згідно з Айнали-Кавакською конвенцією 10 березня 1779 між Російською та Османською імперіями до Османської імперії від Кримського ханату відійшла територія між нижніми течіями Півд. Бугу та Дністра (Єдисан). Згідно з Ясським мирним договором від 29 грудня 1791 (за н. ст. — 9 січня 1792) між Російською і Османською імперіями, кордон між ними встановлювався по р. Дністер, до Росії відійшла територія Єдисану та м. Очаків, зайнята російськими військами ще 1788. Згідно з Бухарестським мирним договором 28 (16) травня 1812 між Російською та Османською імперіями новий кордон між ними встановлювався по р. Прут, до Росії відійшла, серед іншого, частина території О.-С.е. між Дністром, Прутом та Дунаєм — Буджак, а також територія Бендерського санджаку. Згідно з Адріанопольським мирним договором 14 (2) вересня 1829 між Російською та Османською імперіями до Росії відійшла також уся дельта Дунаю. Згідно з багатостороннім Паризьким мирним договором 30 (18) березня 1856 Росія повернула Османській імперії дельту Дунаю. Згідно з багатостороннім Берлінським договором 13 (1) липня 1878 до Російської імперії відійшла півн. (ліва) частина дельти Дунаю, обмежена його Кілійським гирлом, півн. частина новоствореного Дунайського вілайєту (більшість Добруджі) відійшла до Румунії, а півд. частина разом з м. Сілістра — до Болгарського князівства під османським протекторатом.
Джерела та література
- О. В. Кресін. Очаківсько-Сілістрійський ейялет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 711. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020 Ochakivsko Silistrijskij ejyalet Ozyu Silistra administrativna odinicya v Osmanskij imperiyi v Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi 1599 1864 z 1792 Silistrijskij ejyalet Zajmav teritoriyu Dobrudzhi Budzhaku Yedisanu u suchasnih Turechchini Bolgariyi Rumuniyi Moldovi ta Ukrayini Odeska Mikolayivska Hersonska oblasti Silistra Data stvorennya zasnuvannya1593 Krayina Osmanska imperiya StolicyaSilistra Kerivnik vikonavchoyi vladid Zaminenij naDunajskij vilajyet Na zaminuRumeliya Chas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 44 07 pn sh 27 16 sh d 44 117 pn sh 27 267 sh d 44 117 27 267Teritorialne formuvannyaSilistrijskij sandzhak stvoreno na osnovi teritoriyi Dobrudzhanskogo knyazivstva yake bulo okupovane vijskami sultana Mehmeda I 1396 j ostatochno likvidovane 1420 Vhodiv do Rumelijskogo ejyaletu 1484 do nogo vklyucheno vid yednani vid Moldavskogo knyazivstva pislya jogo pidkorennya vijskami sultana Bayazida II Dervisha Kiliyu ta Chetata Albu inshi nazvi Akkerman Monkastro nini m Bilgorod Dnistrovskij naprikinci 15 st livoberezhzhya Dunayu vid vpadinnya r Ialomiti do r Siret pritoka Prutu basejn Dunayu 1526 vid Krimskogo hanatu m Ochakiv 1529 vid Velikogo knyazivstva Litovskogo m Kachuklenov Hadzhibej nini m Odesa 1538 vid Moldavskogo knyazivstva m Tyaginya Benderi u 16 st vid Valahiyi mista Babadag ta Yeni Sale Administrativnij podilU 1599 mu roci na osnovi Silistrijskogo Akkermanskogo Ochakivskogo ta in sandzhakiv stvoreno O S e Prichinoyu stvorennya bula neobhidnist vijskovogo posilennya na prikordonni dlya zahistu vid kozackih nabigiv ta zabezpechennya osmanskogo suverenitetu nad Valahskim i Moldavskim knyazivstvami Pershim bejlerbeyem gubernatorom O S e buv krimskij han U 17 st teritoriyu ejyaletu rozshireno i vin ohopiv takozh bilshu chastinu suchasnih Bolgariyi ta yevropejskoyi Turechchini skladavsya z 11 kadilikiv sudovih okrugiv ta shesti sandzhakiv rajoniv Silistra Nikopol nini misto Plevenskoyi oblasti Bolgariya Dogan nini s Doganovo Sofijskoyi oblasti Bolgariya Benderi Akkerman do cogo sandzhaku vhodili mista Benderi nini misto v Moldovi Akkerman Kiliya Izmayil ta in Ochakiv do cogo sandzhaku vhodili mista Ochakiv Hadzhidereh nini m Ovidiopol Hadzhibej Dubossari nini misto v Moldovi ta in Kilburun Kinburn zrujnovane piznishe Hadzhibej stav okremim sandzhakom Administrativnimi centrami O S e buli Silistra in nazva Drastar nini administrativnij centr Silistrinskoyi oblasti v Bolgariyi ta Ochakiv inshi nazvi Dashev Ozi Achi Kale Ak Chakum Kara Kerman Deyaki dzherela vkazuyut sho v seredini 17 st O S e bulo podileno na dva ejyaleti Ochakivskij ta Silistrijskij 1864 Silistrijskij ejyalet podileno na Dunajskij Tuna ta Edirnskij vilajyeti EkonomikaOsnovoyu ekonomiki O S e buli silskogospodarske virobnictvo ta eksport a takozh tranzitna torgivlya U O S e kilkarazovo stvoryuvalisya provincijni kodeksi kanun name Naselennya j migraciyiOsnovu naselennya stanovili krimski j nogajski tatari rumuni moldovani turki Buli takozh znachni gromadi grekiv virmen yevreyiv ukrayinciv cigan Okrim etnichnih tatar ta inshogo tatarizovanogo kochovogo naselennya sho prozhivalo na cih zemlyah iz 13 st 1606 syudi pereselilasya chastina nogajciv Kubani ta Prikavkazzya 1672 za sultanskim nakazom chastinu budzhackih tatar bulo viseleno na teritoriyu Krimskogo hanatu Krimskotatarske ta nogajske naselennya malo podvijne pidporyadkuvannya bejlerbeyu ta namisniku krimskogo hana Nogajske naselennya Bilgorodska orda ta Yedisanska orda stanovili avtonomni politichni utvorennya na choli z murzami Pislya 1774 roku Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnij dogovir do ejyaletu a same do delti Dunayu emigruvala chastina kubanskih ta inshih nogajskih a 1783 ta pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 u 1856 krimskih tatar Krimski tatari pobuduvali novi mista zokrema Medcidiye nini m Medzhidia Rumuniya na ruyinah m Karasu 1708 do O S e u deltu Dunayu pereselilasya chastina uchasnikiv Bulavinskogo povstannya 1707 1709 t zv nekrasivci Znachni migraciyi ukrayinciv do ejyaletu vidbulisya pislya 1775 pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi ta pochinayuchi z 1830 h rr iz Zahidnoyi Ukrayini U 17 18 st v rezultati kozackih nabigiv ta vijn iz Rosijskoyu derzhavoyu Valahskim i Moldavskim knyazivstvami Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu germanskoyi naciyi kilkarazovoyu okupaciyeyu 1771 74 1790 91 1809 10 1829 ta 1853 rosijskimi vijskami rizkim skorochennyam teritoriyi vidbulisya zanepad i depopulyaciya reshti ejyaletu Dlya vipravlennya situaciyi sultanskim dekretom vid 9 bereznya 1857 bulo nadano pilgi novim poselencyam i utvorilisya novi znachni gromadi nimciv italijciv balkanskih slov yan bolgar ukrayinciv rosiyan staroviriv ugorciv sirijciv kurdiv Znachna chastina cih gromad postupovo rumunizuvalasya Formuvannya kordonivZgidno z Hotinskim dogovorom 9 zhovtnya 1621 mizh Richchyu Pospolitoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu storoni vidmovlyalisya vid vstanovlennya liniyi kordonu na vidrizku prikordonnya mizh Braclavskim voyevodstvom i Podilskim voyevodstvom z odnogo boku ta O S e z drugogo viznayuchi pivnichnu chastinu ostannogo Dikim polem bufernoyu zonoyu gospodarske vikoristannya yakoyi bez zasnuvannya poselen dozvoleno dlya naselennya oboh derzhav Ale tradicijno pivnichnim kordonom O S e z Richchyu Pospolitoyu vvazhalasya r Yagorlik U 1670 h rr vstanovleno kordon O S e z Moldavskim knyazivstvom kordon Halil pashi vid girla r Prut do s Troyan zvidsi do r Botna j do girla r Bik 1705 v rezultati roboti t zv Mezhovoyi komisiyi Rosijskoyi ta Osmanskoyi imperij bulo viznacheno mizhderzhavnij kordon na vidrizku prikordonnya mizh Volnostyami Vijska Zaporozkogo nizovogo z odnogo boku ta O S e z drugogo vid miscya vpadinnya r Sinyuha v Pivdennij Bug do r Dnipro Rozpodil teritoriyiZa Belgradskim mirnim dogovorom 29 18 veresnya 1739 mizh Osmanskoyu i Rosijskoyu imperiyami ta protokolami j dodatkami do nogo 1739 41 teritoriya mizh nizhnimi techiyami Dnipra j Pivd Bugu t zv Hanska Ukrayina stala bar yernoyu Zgidno z Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom vid 15 lipnya 1774 vid Osmanskoyi imperiyi do Krimskogo hanatu bulo peredano chastinu O S e mizh nizhnimi techiyami Pivd Bugu ta Dnistra Yedisan okrim m Ochakiv z okrugoyu a do Rosijskoyi imperiyi teritoriyu mizh nizhnimi techiyami Dnipra i Pivd Bugu ta m Kinburn Zgidno z Ajnali Kavakskoyu konvenciyeyu 10 bereznya 1779 mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami do Osmanskoyi imperiyi vid Krimskogo hanatu vidijshla teritoriya mizh nizhnimi techiyami Pivd Bugu ta Dnistra Yedisan Zgidno z Yasskim mirnim dogovorom vid 29 grudnya 1791 za n st 9 sichnya 1792 mizh Rosijskoyu i Osmanskoyu imperiyami kordon mizh nimi vstanovlyuvavsya po r Dnister do Rosiyi vidijshla teritoriya Yedisanu ta m Ochakiv zajnyata rosijskimi vijskami she 1788 Zgidno z Buharestskim mirnim dogovorom 28 16 travnya 1812 mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami novij kordon mizh nimi vstanovlyuvavsya po r Prut do Rosiyi vidijshla sered inshogo chastina teritoriyi O S e mizh Dnistrom Prutom ta Dunayem Budzhak a takozh teritoriya Benderskogo sandzhaku Zgidno z Adrianopolskim mirnim dogovorom 14 2 veresnya 1829 mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami do Rosiyi vidijshla takozh usya delta Dunayu Zgidno z bagatostoronnim Parizkim mirnim dogovorom 30 18 bereznya 1856 Rosiya povernula Osmanskij imperiyi deltu Dunayu Zgidno z bagatostoronnim Berlinskim dogovorom 13 1 lipnya 1878 do Rosijskoyi imperiyi vidijshla pivn liva chastina delti Dunayu obmezhena jogo Kilijskim girlom pivn chastina novostvorenogo Dunajskogo vilajyetu bilshist Dobrudzhi vidijshla do Rumuniyi a pivd chastina razom z m Silistra do Bolgarskogo knyazivstva pid osmanskim protektoratom Dzherela ta literaturaO V Kresin Ochakivsko Silistrijskij ejyalet Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 711 ISBN 978 966 00 1061 1