Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ха́нська Украї́на (також Ганьщина) — державно-політичне утворення на території півдня України та лівобережжі сучасної Молдови (османська назва — Єдисан), у Придністров'ї, що заселявся українцями і молдованами у 1680-1791 роках. Ця територія офіційно належала Кримському ханству з 1520-х років, Османській імперії — з 1779 р. після укладення Айнали-Кавакської конвенції до моменту підписання Ясського миру у грудні 1791 р.
Також дослідники відносять до Ханської України період 1711—1734 років коли Військо Запорозьке Низове знаходилося під владою Кримського ханства.
Ханська Україна займала землі між Дніпром і Дністром, які належали Османській імперії. Адміністративно входила до складу Османської імперії лише номінально — тут були відсутні османські поселення, окрім деяких містечок на півдні.
Історія виникнення
Під час Руїни, коли з'явилося одразу кілька претендентів на гетьманську булаву, кримський хан Аділь Герай вирішив виставити власного «кандидата» на роль гетьмана. Ним став кошовий писар Петро Суховій, якого оголосили «гетьманом ханською милістю». Проте домогтися його визнання в Гетьманщині кримцям не вдалося. Наступник Аділя — Селім Герай оголосив гетьманом Федора Сулименка. Той отаборився на території, підвладній Кримському ханству — в Ягорлику. Наступники Сулименка перенесли резиденцію до сусідніх Дубоссар. В управління «дубоссарським гетьманам» віддали межиріччя Дністра й Дніпра, яке згодом і отримало назву Ханської України, або ж просто Ханщини.
У Ханщині не було кріпацтва, а стягнення з селян та інших «посполитих» обмежувалися десятиною — тому на її терени тікали українці зі зруйнованого громадянською війною Правобережжя. А з поверненням польської влади й остаточним скасуванням на Правобережжі полкового устрою на південь почали переселятися й козаки.
Назва
Одночасно, щодо території Придністров\я та Буго-Дністровського межиріччя, використовувались назви "Очаківська Татарія", «Татарська Волощина» і «Кочубейська Татарія».
Гетьмани
Особа, яку призначали на управління в Ханській Україні, зазначається як «гетьман Дубосарський».
- Теодор Сулименко (1684—1685)
- Яким Самченко (1685)
- Степан Лозинський (1685—1695)
- Іван Багатий (1696—1698)
- Петро Іваненко (Петрик) (1698—1699)
Повстання Петрика
У 1691 році на Січі з'явився колишній писар Генеральної військової канцелярії Петро Іваненко. Він спробував, спираючись на Крим, підняти козацьке повстання проти Московського царства.
26 травня 1692 року Петрик уклав із Кримом союз від імені вільної (відповідно до угоди) держави — «Князівства удільного Київського, Чернігівського й усього Війська Запорозького городового і народу малоросійського». Влітку того ж року 20-тисячна орда з петриковими козаками рушили на Полтавщину. Проте антимосковське повстання захлинулося.
Згодом мешканці порубіжжя переходили до Бузько-Дністровського межиріччя (до Кримського ханства). Потік переселенців від початку був значним і ще пожвавився після поразки повстання Семена Палія, коли уряд Речі Посполитої ліквідував на Правобережній Україні козацький устрій. По інший бік кордону Речі Посполитої хан запровадив адміністрацію на чолі з Петриком, котрий із 1695 року іменувався «гетьманом Ханської України».
XVIII сторіччя
На початку XVIII століття, після поразки гетьмана Івана Мазепи та невдалого походу Пилипа Орлика на Правобережжя 1711 року, південь України під владою Кримського хана став притулком для багатьох українських політичних емігрантів і всього запорозького козацтва.
У середині XVIII століття в Побужжі вздовж річок Кодима і Ягорлик постали «ханські слободи»: Балта (), Голта, Перелети, заселені переважно українцями. Ханські слободи не були єдиними острівцями розселення української людності.
Українським селянам жити у «Ганьщині» — так у народі називали Ханську Україну — було краще, ніж під панами. Якщо на інших українських землях значна кількість селян були безправними кріпаками, то на території Ханської України не було кріпацтва, а всі селяни сплачували десятину від виробленої продукції. Це дуже мотивувало українців переселяться в ці землі. Існують скупі на інформацію згадки про гетьманів Ханської України аж до 1760-х років.
Серед українців, які почали освоювати землі навколо Хаджибея, було чимало козаків. Окрім того, дедалі більше їх, зокрема запорожців, стали займатись усілякими промислами в Причорномор'ї. Так, кошовий отаман Запорозької Січі 12 травня 1747 року в донесенні російському уряду повідомляв, що багато козаків займаються у володіннях османів і татар «різним промислом торговельним», ходять «по сіль» та «за звіром з рушницею», варять напої тощо, при цьому частина з них перебувала на землях за Бугом «аж до Чорного моря». Ці козаки офіційно були на царській службі.
Проте зустрічалися й такі, яким російське підданство вже зовсім остогиділо. Вони назавжди втікали в безкраї причорноморські степи. Багато з них згодом осіли в передмістях Хаджибея та довколишніх селах. Вони займалися промислами, садівництвом і хліборобством. Особливо активно процес їх оселення розпочався після зруйнування Катериною II Запорозької Січі 1775-го. Про це свідчать численні козацькі хрести, які збереглися донині в Одесі та довколишніх селах і степах. Відомо й те, що Хаджибей приєднали до Російської імперії внаслідок російсько-турецької війни 1787—1791 років завдяки численним бойовим операціям чорноморських козаків − колишніх запорожців. Достатньо згадати, що в його штурмі 14 вересня 1789-го взяли участь дві батареї регулярної російської армії та шість полків чорноморського козацтва під проводом отамана Захарія Чепіги і військового судді Антона Головатого.
Військо Запорозьке Низове під ханською протекцією (1711—1734)
Відповідно до Прутської мирної угоди (1711) та Адріанопольської угоди (1713) Московська держава відмовлялась від претензій на Правобережну Україну та Запоріжжя та визнавала юрисдикцію Османської імперії над Запорозькою Січчю. Запорозькі козаки (Олешківська Січ) знаходились під владою Османської імперії до 1734 року, після чого повернулися до російської протекції, що було закріплено у Лубенському договорі.
Включення до складу Російської імперії
1774 року частина Ханської України (між Бугом і Дніпром) одночасно з бар'єром (містами Азов і Домаха (тепер Маріуполь)) увійшла до складу Російської імперії.
Решта Ханської України (область між Бугом і Дністром), що визначалася у росіян як Очаківська область, 1791 року теж була включена до складу Російської імперії.
Див. також
Примітки
- Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.168-169
- Кочубинский А. Граф Андрей Иванович Остерман и раздел Турции: Из истории Восточ-ного вопроса. Война пяти лет: 1735—1739. — О., 1899.
Посилання
- Владислав Грибовський // Український тиждень. — № 32 (93). —7.08.2009.
- (рос.)
- І. В. Сапожников — Запорожці в очаківській області та Україні Ханській
- Тарас Чухліб — Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр. — «Виникнення Ханської України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву»
- ПОВСТАННЯ ПЕТРА ІВАНЕНКА (ПЕТРИКА)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha nska Ukrayi na takozh Ganshina derzhavno politichne utvorennya na teritoriyi pivdnya Ukrayini ta livoberezhzhi suchasnoyi Moldovi osmanska nazva Yedisan u Pridnistrov yi sho zaselyavsya ukrayincyami i moldovanami u 1680 1791 rokah Cya teritoriya oficijno nalezhala Krimskomu hanstvu z 1520 h rokiv Osmanskij imperiyi z 1779 r pislya ukladennya Ajnali Kavakskoyi konvenciyi do momentu pidpisannya Yasskogo miru u grudni 1791 r Takozh doslidniki vidnosyat do Hanskoyi Ukrayini period 1711 1734 rokiv koli Vijsko Zaporozke Nizove znahodilosya pid vladoyu Krimskogo hanstva Hanska Ukrayina zajmala zemli mizh Dniprom i Dnistrom yaki nalezhali Osmanskij imperiyi Administrativno vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi lishe nominalno tut buli vidsutni osmanski poselennya okrim deyakih mistechok na pivdni Istoriya viniknennyaPid chas Ruyini koli z yavilosya odrazu kilka pretendentiv na getmansku bulavu krimskij han Adil Geraj virishiv vistaviti vlasnogo kandidata na rol getmana Nim stav koshovij pisar Petro Suhovij yakogo ogolosili getmanom hanskoyu milistyu Prote domogtisya jogo viznannya v Getmanshini krimcyam ne vdalosya Nastupnik Adilya Selim Geraj ogolosiv getmanom Fedora Sulimenka Toj otaborivsya na teritoriyi pidvladnij Krimskomu hanstvu v Yagorliku Nastupniki Sulimenka perenesli rezidenciyu do susidnih Dubossar V upravlinnya dubossarskim getmanam viddali mezhirichchya Dnistra j Dnipra yake zgodom i otrimalo nazvu Hanskoyi Ukrayini abo zh prosto Hanshini U Hanshini ne bulo kripactva a styagnennya z selyan ta inshih pospolitih obmezhuvalisya desyatinoyu tomu na yiyi tereni tikali ukrayinci zi zrujnovanogo gromadyanskoyu vijnoyu Pravoberezhzhya A z povernennyam polskoyi vladi j ostatochnim skasuvannyam na Pravoberezhzhi polkovogo ustroyu na pivden pochali pereselyatisya j kozaki NazvaOdnochasno shodo teritoriyi Pridnistrov ya ta Bugo Dnistrovskogo mezhirichchya vikoristovuvalis nazvi Ochakivska Tatariya Tatarska Voloshina i Kochubejska Tatariya GetmaniOsoba yaku priznachali na upravlinnya v Hanskij Ukrayini zaznachayetsya yak getman Dubosarskij Teodor Sulimenko 1684 1685 Yakim Samchenko 1685 Stepan Lozinskij 1685 1695 Ivan Bagatij 1696 1698 Petro Ivanenko Petrik 1698 1699 Povstannya PetrikaDokladnishe Povstannya Petrika U 1691 roci na Sichi z yavivsya kolishnij pisar Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi Petro Ivanenko Vin sprobuvav spirayuchis na Krim pidnyati kozacke povstannya proti Moskovskogo carstva 26 travnya 1692 roku Petrik uklav iz Krimom soyuz vid imeni vilnoyi vidpovidno do ugodi derzhavi Knyazivstva udilnogo Kiyivskogo Chernigivskogo j usogo Vijska Zaporozkogo gorodovogo i narodu malorosijskogo Vlitku togo zh roku 20 tisyachna orda z petrikovimi kozakami rushili na Poltavshinu Prote antimoskovske povstannya zahlinulosya Zgodom meshkanci porubizhzhya perehodili do Buzko Dnistrovskogo mezhirichchya do Krimskogo hanstva Potik pereselenciv vid pochatku buv znachnim i she pozhvavivsya pislya porazki povstannya Semena Paliya koli uryad Rechi Pospolitoyi likviduvav na Pravoberezhnij Ukrayini kozackij ustrij Po inshij bik kordonu Rechi Pospolitoyi han zaprovadiv administraciyu na choli z Petrikom kotrij iz 1695 roku imenuvavsya getmanom Hanskoyi Ukrayini XVIII storichchyaNa pochatku XVIII stolittya pislya porazki getmana Ivana Mazepi ta nevdalogo pohodu Pilipa Orlika na Pravoberezhzhya 1711 roku pivden Ukrayini pid vladoyu Krimskogo hana stav pritulkom dlya bagatoh ukrayinskih politichnih emigrantiv i vsogo zaporozkogo kozactva U seredini XVIII stolittya v Pobuzhzhi vzdovzh richok Kodima i Yagorlik postali hanski slobodi Balta Golta Pereleti zaseleni perevazhno ukrayincyami Hanski slobodi ne buli yedinimi ostrivcyami rozselennya ukrayinskoyi lyudnosti Ukrayinskim selyanam zhiti u Ganshini tak u narodi nazivali Hansku Ukrayinu bulo krashe nizh pid panami Yaksho na inshih ukrayinskih zemlyah znachna kilkist selyan buli bezpravnimi kripakami to na teritoriyi Hanskoyi Ukrayini ne bulo kripactva a vsi selyani splachuvali desyatinu vid viroblenoyi produkciyi Ce duzhe motivuvalo ukrayinciv pereselyatsya v ci zemli Isnuyut skupi na informaciyu zgadki pro getmaniv Hanskoyi Ukrayini azh do 1760 h rokiv Sered ukrayinciv yaki pochali osvoyuvati zemli navkolo Hadzhibeya bulo chimalo kozakiv Okrim togo dedali bilshe yih zokrema zaporozhciv stali zajmatis usilyakimi promislami v Prichornomor yi Tak koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi 12 travnya 1747 roku v donesenni rosijskomu uryadu povidomlyav sho bagato kozakiv zajmayutsya u volodinnyah osmaniv i tatar riznim promislom torgovelnim hodyat po sil ta za zvirom z rushniceyu varyat napoyi tosho pri comu chastina z nih perebuvala na zemlyah za Bugom azh do Chornogo morya Ci kozaki oficijno buli na carskij sluzhbi Prote zustrichalisya j taki yakim rosijske piddanstvo vzhe zovsim ostogidilo Voni nazavzhdi vtikali v bezkrayi prichornomorski stepi Bagato z nih zgodom osili v peredmistyah Hadzhibeya ta dovkolishnih selah Voni zajmalisya promislami sadivnictvom i hliborobstvom Osoblivo aktivno proces yih oselennya rozpochavsya pislya zrujnuvannya Katerinoyu II Zaporozkoyi Sichi 1775 go Pro ce svidchat chislenni kozacki hresti yaki zbereglisya donini v Odesi ta dovkolishnih selah i stepah Vidomo j te sho Hadzhibej priyednali do Rosijskoyi imperiyi vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv zavdyaki chislennim bojovim operaciyam chornomorskih kozakiv kolishnih zaporozhciv Dostatno zgadati sho v jogo shturmi 14 veresnya 1789 go vzyali uchast dvi batareyi regulyarnoyi rosijskoyi armiyi ta shist polkiv chornomorskogo kozactva pid provodom otamana Zahariya Chepigi i vijskovogo suddi Antona Golovatogo Vijsko Zaporozke Nizove pid hanskoyu protekciyeyu 1711 1734 Vidpovidno do Prutskoyi mirnoyi ugodi 1711 ta Adrianopolskoyi ugodi 1713 Moskovska derzhava vidmovlyalas vid pretenzij na Pravoberezhnu Ukrayinu ta Zaporizhzhya ta viznavala yurisdikciyu Osmanskoyi imperiyi nad Zaporozkoyu Sichchyu Zaporozki kozaki Oleshkivska Sich znahodilis pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi do 1734 roku pislya chogo povernulisya do rosijskoyi protekciyi sho bulo zakripleno u Lubenskomu dogovori Vklyuchennya do skladu Rosijskoyi imperiyi1774 roku chastina Hanskoyi Ukrayini mizh Bugom i Dniprom odnochasno z bar yerom mistami Azov i Domaha teper Mariupol uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Reshta Hanskoyi Ukrayini oblast mizh Bugom i Dnistrom sho viznachalasya u rosiyan yak Ochakivska oblast 1791 roku tezh bula vklyuchena do skladu Rosijskoyi imperiyi Div takozhYedisanPrimitkiMustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 168 169 Kochubinskij A Graf Andrej Ivanovich Osterman i razdel Turcii Iz istorii Vostoch nogo voprosa Vojna pyati let 1735 1739 O 1899 PosilannyaVladislav Gribovskij Ukrayinskij tizhden 32 93 7 08 2009 ros I V Sapozhnikov Zaporozhci v ochakivskij oblasti ta Ukrayini Hanskij Taras Chuhlib Kozaki i Monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr Viniknennya Hanskoyi Ukrayini yak proyav opoziciyi oriyentaciyi Baturina na Moskvu POVSTANNYa PETRA IVANENKA PETRIKA